Формування світогляду молодших школярів

• розвивати уявлення школярів про навколишній світ;
• виховувати почуття любові, чуйності, доброзичливості, поваги до об’єктів природи, потребу у спілкуванні з природою;
• вдосконалювати вміння спостерігати й відчувати її красу і гармонію;
• розвивати інтерес та прагнення до пізнання природи;
• виховувати культуру поведінки в природі, відповідальність за свої вчинки;
• формувати вміння піклуватися про об’єкти природи.

     Сім’я має великі можливості, щоб забезпечити безпосереднє спілкування дитини з природою в різні пори року. Важливо, щоб батьки побували з дітьми у лісі, в полі, біля підніжжя гори, поблизу водойми, на присадибній ділянці. Діти отримують величезне задоволення спостерігаючи за білочкою, дятлом, синичками та іншими тваринами. Радість зустрічі з живими істотами надовго залишиться в пам’яті школярів, пробудить допитливість, потребу захищати та охороняти природу, дотримуватись правил поведінки в природі.

     Батьки  допомагали учням вести спостереження за сезонними змінами в природі, заповнювати календар спостережень, пізнавати гармонію взаємозв’язків у довкіллі, виділяти істотні та неістотні ознаки предметів та явищ природи. Діти ніколи не забудуть, як спостерігали з татом чи з мамою за ранковою зорею, вечірнім заходом сонця, місяцем та зорями. Батьки разом із вчителем навчали молодших школярів турбуватися про природу, робили з ними годівнички для птахів, шпаківні, допомагали заготовляти корм для птахів, підгодовували їх узимку, доглядали за рослинами, які були висаджені на клумбі біля школи, разом із дітьми очищали галявину в лісі від сміття. У такій спільній діяльності батьки виступали яскравим прикладом для своїх дітей. Якщо тато і мама дотримуються правил поведінки у природі, то їх будуть дотримуватися і їхні діти.

     Формуванню  свідомого відповідального ставлення  до природи сприяє також ігрова діяльність учнів, особливо ситуативні екологічні ігри. Саме в них дитина потрапляє  у становище, яке може скластися  в реальному житті. Наприклад, під час прогулянок, екскурсій можна провести гру «Покажи, який ти є». Її мета – перевірити, як поводяться діти на лоні природи і як реагують на втручання людини в природне середовище. Маршрут визначається завчасно: передбачаються зустрічі з різними природними об’єктами, спостереження за поведінкою, вчинками дітей, аналіз яких здійснюється в кінці гри. Штрафні очки записуються, якщо учні галасують, топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки і т. ін.). Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Все залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.

     Становлення і формування світогляду учнів стає основою знань про морально-етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистої поведінки і виникає лише у світі культури. 

     2.3 Аналіз результатів  експериментального  дослідження 

     Одним із завдань експериментального дослідження  було перевірити ефективність запропонованих шляхів удосконалення процесу формування світогляду молодших школярів. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу.

     Оскільки  культура розглядається ученими, як одна із властивостей особистості, і виявляється у єдності афективного, когнітивного, аксіологічного і праксеологічного компонентів, то для оцінки ефективності проведеної роботи ми послуговувалися критеріями, котрі засвідчують рівень сформованості у молодших школярів елементів екологічної культури.

     Відповідно  до критеріїв когнітивного (інтелектуального) компоненту у молодших школярів наприкінці експериментального навчання повинна  бути сформована відповідна система  осмислених знань, а також знання норм і правил поведінки в природному середовищі та вміння практично їх застосовувати у навколишньому світі.

     Для визначення рівня культури учнів  за критеріями когнітивного компоненту, тобто з метою перевірки наявності  в учнів експериментального та контрольного класів елементарних уявлень про навколишній світ ми провели підсумкове письмове опитування наприкінці навчального року. Завдання для опитування розроблялись відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Змістову основу, розроблених контрольних завдань, становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна.

     Проаналізувавши відповіді учнів, ми одержали такі результати (див. табл. 3).

     Таблиця 3. Результати виконання учнями завдань  підсумкового опитування

 

     Отримані  результати свідчать, що кількісні  показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі  на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі  високого рівня сформованості знань про навколишній світ досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 41,7%. Крім того, кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості знань, в експериментальному класі становить 16,7% учнів, а в контрольному класі – 40,0% учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості знань усього 4,1%, а в контрольному класі цей показник становить 12,0%, що майже у тричі більше.

     Відповідно  до критеріїв аксіологічного (ціннісного) компоненту в учнів початкової школи має бути сформована система ціннісного ставлення до природних об’єктів (розуміння необхідності бережливого ставлення, прояв готовності надати допомогу і відповідальність за хороший стан довкілля), розуміння природи як універсальної цінності, здатність оцінювати стан навколишнього середовища, ставлення людей і самого себе до природи.

     Характер  ставлення молодших школярів до навколишньої природи ми визначали за методикою, запропонованою О. Козіною та О. Степанян [32].

     Характер  методики: письмове опитування – тест (10 запитань).

     Інструкція: виберіть правильну відповідь на запитання.

     1. «Людина повинна знати все  про навколишній світ!» Чи згідні  ви з цим твердженням?

     а) так; б) ні.

     2. Як слід вчинити, якщо, гуляючи в лісі, ви побачите тліюче вогнище?

     а) загасити;  б) пройти повз;  в) не звертати уваги.

     3. Який вчинок ви вважаєте аморальним?

     а) вирубка лісів;   б) піклування про бездомних тварин;

     в) підгодовування птахів.

     4. Як ви вчините, якщо знайдете гніздо з пташенятами?

     а) принесу додому;   б) залишу на місці;

     в) подивлюся на них і покладу  назад у гніздо.

     5. Чи потрібно винищувати таких  комах, як комарі та мухи?

     а) ні; б) так.

     6. Чи можна шуміти, гуляючи навесні  в лісі, в гаю?

     а) не знаю;  б) чому б і ні;  в) не можна.

     7. Чи потрібно піклуватися про  навколишнє середовище?

     а) не потрібно;  б) потрібно, але інколи;

     в) потрібно, завжди і постійно.

     8. Якщо ви побачите на дорозі  гусінь, що повзе, то:

     а) спробую наступити на неї;  б) пройду повз, обійду її;

     в) візьму її, щоб показати друзям.

     9. Як ви ставитесь до винищення  тварин браконьєрами?

     а) байдуже: мене це не стосується;  б) негативно;

     в) позитивно.

     10. Як ви вчините, якщо в лісі  знайдете отруйні гриби?

     а) зіб’ю їх ногою;  б) зріжу ножем і викину на смітник;

     в) залишу їх на місці.

     Оцінка: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну – 0 балів.

     Наприкінці  підраховується сума всіх балів.

     Інтерпретація: характер ставлення учнів до навколишньої природи визначається за шкалою:

     8–10 балів – емоційно-позитивне, відповідальне  ставлення;

     5–7  балів – позитивне ставлення;

     4 і нижче балів – безвідповідальне  ставлення до природи.

     Проаналізувавши результати тестування, ми отримали такі дані (див. табл. 4).

     Таблиця 4. Результати виконання учнями тестових завдань

 

     Дані  таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як в учнів контрольного класу переважає позитивне ставлення (56,0%). Крім того, в експериментальному класі жоден учень не виявив безвідповідальне ставлення до природи, тоді як у контрольному класі цей показник становив 16,0%.

     Відповідно  до критеріїв афективного компоненту учні здатні насолоджуватися природним довкіллям, проявляти позитивні емоційні реакцій на об’єкти і явища природи, виявляти особисте занепокоєння щодо екологічних негараздів, вміють передати свої почуття засобами слова, а також пензля. У них наявний стійкий інтерес до природних об’єктів.

     Щоб з’ясувати характер інтересу, що проявляють учні до об’єктів навколишньої природи, ми провели спостереження за діяльністю дітей на уроках «Я і Україна». Нас цікавило, чи проявляють школярі увагу, зацікавленість до об’єктів і явищ природи, що вивчаються на уроці, чи ставлять запитання пізнавального характеру, чи є у них бажання дізнатися нове та ін. Дані спостережень узагальнено в таблиці 5.

     Таблиця 5. Характер інтересу, що проявляють учні до навколишньої природи

 

     Дані  таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний  інтерес (52,0%). В експериментальному класі менше учнів, які проявляють ситуативний фрагментарний інтерес (8,3%), ніж у контрольному класі (20,0%).