Формування світогляду молодших школярів

     Популяризація знань про Червону книгу України  та світу в доступній, цікавій  та віковідповідній формі має  велике значення під час формування світогляду учнів. З огляду на це ми розпочинали ознайомлення учнів із Червоною Книгою України в 3 класі на першому уроці природознавства на тему «Що таке природа. Охорона природи». Для цього ми застосували розповідь з елементами бесіди такого змісту:

     – Хто з вас уже чув про  Червону книгу? Поміркуйте, чому її називають «червоною».

     – Червоний колір означає небезпеку. «Стій, будь обережним!» – попереджає червоне світло світлофора. І всі це одразу розуміють. «Зупиніться, припиніть нищити природу, бо буде лихо!» – застерігає Червона книга. А це розуміють, на жаль, не всі.

     Для того, щоб врятувати природу – рослини і тварин, вчені створили Червону книгу. «Червона книга України» складається із двох томів.

     У першому томі зібрали відомості  про всі рослини, а в другому – про тварин, яким загрожує небезпека. Таких в Україні налічується чимало: 541 вид рослин та 382 види тварин. Однак рівень загрози для кожного з них виявився неоднаковим. Тому всіх їх «зарахували» до різних «класів», надали їм різного статусу, ще й різними кольорами домовилися позначати. Зокрема:

• «зникаючі» – червоним – їм загрожує найбільша небезпека;
• «вразливі» – оранжевим;
• «рідкісні» – жовтим;
• «зниклі види» – чорним;
• «відновлені» – зеленим – їм уже не загрожує небезпека зникнення.

     – Запам’ятайте, усі види рослин і  тварин, що занесені до Червоної книги, потребують особливої охорони! Рідкісних рослин і тварин розводять у неволі і висаджують та випускають на волю в ті місця, де вони колись жили.

     Надмірне  і хижацьке полювання стало причиною зменшення кількості в Україні  таких диких тварин, як зубр, кіт  лісовий, косуля звичайна, тхір степовий, хохуля. Причиною зникнення тварин є також перетворювальна господарська діяльність людини. Зокрема, переорювання степів, вирубування лісів, осушення боліт і невеликих водойм призвело до значного зменшення таких тварин як: вусач альпійський, бражник мертва голова, аполон, тритон карпатський, ропуха очеретяна, гадюка степова, полоз лісовий, беркут, дрохва, лелека чорний, журавель сірий, вечірниця велетенська. А дикий як – тур та дикий кінь – тарпан – зовсім зникли на Землі, а ще 200–400 років тому вони водилися в Україні.

     Розпочата робота продовжувалася далі під час  вивчення розділів «Зелене диво Землі» і «Тварини – живі організми». Оскільки в підручнику міститься інформація про рослини і тварини, занесені до Червоної книги України, то ми вважали за доцільне використати на уроках додатковий матеріал про рослини і тварини Чернігівської області, які занесені до Червоної книги.

     Наприклад, бесіда із використанням ілюстративного матеріалу про рослини Чернігівської області, що занесені до Червоної книги України, проводилась на уроці на тему «Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин»:

     – Чи знаєте ви рослини Чернігівської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?

     На  території Чернігівської області зустрічається 110 видів рослин, занесених до Червоної книги України, серед них:

• дерева: береза Клокова, береза темна;
• кущі: бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, клокичка пірчаста, таволга польська та інші;
• трав’янисті рослини: сон-трава велика, астранція велика, білоцвіт весняний, беладона звичайна, відкасник татарниколистий, зозулині черевички, ковила волосиста, ковила пірчаста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, молочай волинський, росичка англійська, сонцецвіт сивий, цибуля ведмежа, шафран Гейфелів, шиверкія подільська, ясенець білий та інші.

     – Що ви будете робити, якщо вам під  час прогулянки до лісу, на луки або  біля водойми зустрінуться рідкісні рослини? Чи будете рвати для букету рослини, що красиво квітнуть?

     – Які причини викликають зменшення чисельності рослин у природі? (Учні перераховують основні причини зникнення рослин).

     Отже, найчастіше причиною зменшення чисельності  та зникнення рослин у природі  є: зривання рослин для букетів, вирубування  лісів, викошування рослин, збирання лікарської сировини, випасання худоби, розорювання земель, забруднення повітря.

     Подібну за змістом бесіду із використанням  ілюстративного матеріалу про тварин Чернігівської області, занесених до Червоної книги України, ми проводили на уроці на тему «Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. Охорона тварин»:

     – Чи знаєте ви тварин Чернігівської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?

     Серед тварин, що живуть на території Чернігівської області, 50 видів занесені до Червоної книги України, серед них:

• комахи: шовкопряд березовий, бражник дубовий, бражник мертва голова, бражник Прозерпіна, аполон та інші;
• плазуни: полоз лісовий;
• птахи: лелека, беркут, змієїд, шуліка рудий, орлан-білохвіст, балобан, скопа, пугач;
• звірі: підковоніс малий, нічниця триколірна, широковух звичайний, перегузня, тхір степовий, кіт лісовий.

     Світоглядні уявлення у молодших школярів формуються тільки під час безпосереднього спостереження тіл і явищ природи, а тому для цього потрібно використовувати кожну прогулянку, екскурсію, роботу в куточку живої природи, по догляду за кімнатними рослинами і т. ін. Об’єктів для спостереження безліч, можливості тут безмежні. Наведемо лише декілька прикладів для ілюстрації, які були використані під час експериментального навчання.

     Під час уроку на тему «Будова рослин. Рослини – живі організми» з метою  формування уявлення про складність, унікальність і тендітність організму  рослини, перед виконанням учнями практичної роботи з елементами спостереження, спрямовану на навчання дітей догляду за кімнатними рослинами, ми провели вступну бесіду:

     – Погляньте, діти, кімнатні рослини ростуть  в однаковому ґрунті, поливаємо їх однаковою водою, а вони різні. У  них різні стебла, листя, колір, і  їх легко відрізнити одну від одної. Чи можна їх зробити на фабриці?

     – Що, на вашу думку, складніше створено: космічний корабель чи жива рослина  в нас на вікні?

     Звичайно  рослина! Люди навчились будувати великі заводи, літаки, космічні кораблі, роботи, але створити руками навіть найменший живий організм не можуть, тому що він дуже складний.

     – А чи легко знищити живий організм?

     Дуже  легко: забудемо декілька днів поливати рослини і вони загинуть. Те ж  трапиться, якщо, навпаки, будемо поливати дуже часто і багато, якщо необережно поставимо їх взимку біля відкритого вікна, якщо їм не вистачатиме світла і т.д. Причин може бути багато.

     – Якщо ж рослина загинула, чи зможемо  ми виростити нову?

     Так, зможемо, при умові, що у когось залишилась рослина того ж виду і він дасть  вам щепку чи насіння. Якщо ж уявити, що ніде більше така рослина не залишилась і наша була останньою, то ніхто ніколи на Землі більше її не побачить: вона зникла, і відтворити її неможливо. Так буває в природі. Зараз багато рослин виявляється на Землі все менше і менше. Щорічно деякі з них назавжди зникають із лиця Землі. Згадайте про це, якщо захочете зірвати квітку, зламати гілку куща чи дерева, витоптати траву. Пам’ятайте, знищені рослини можуть бути останніми!

     Під час вивчення теми «Довкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов навколишнього середовища» з метою формування уявлення про взаємозалежність, корисність всіх природних об’єктів ми провели урок-екскурсію в найближчий ліс. Наведемо фрагмент цього уроку:

     – Зверніть увагу на те, як приємно  пахне в лісі навесні, повітря прозоре, яскраво світить сонце.

     – Озирніться довкола. Назвіть дерева і кущі, які ростуть у лісі.

     – Які трав’янисті рослини цвітуть?

     – Розгляньте листя дерев, кущів і  трав’янистих рослин. На листках видно  сітку жилок, що нагадує мереживо, по краях – маленькі зубчики.

     – Чи однаковий рисунок зображують жилки на різних листках? Чи однакового вони кольору?

     – Доторкніться, погладьте стовбури різних дерев. Що ви помітили?

     У одних дерев стовбур гладкий, блискучий (у молодих беріз, вільхи), а у інших – шорсткий, матовий (тополя, осика, верба тощо).

     – Придивіться: на стовбурі і листочках  у берези, горобини видно світлі плями. Це маленькі дірочки, через них дерево дихає. Воно живе. Якщо пошкодити стовбур, наприклад, забити цвях, порізати ножем чи зламати гілку, дерево буде хворіти і може навіть загинути: засохне.

     – Розгляньте ще раз листочки. На деяких видно пошкодження, а від інших залишилась тільки частина. Як ви думаєте, що трапилось із листками?

     Це  їх їли гусінь метеликів, жуки листоїди, жуки короїди та інші комахи.

     – Чи шкідливі ці комахи?

     – То виходить краще, щоб їх не було в  природі?

     Тут ви і помилились! Влітку у всіх птахів вилуплюються пташенята, а майже всі птахи годують своїх пташенят комахами. Кожному пташеняті, щоб воно за літо встигло вирости і навчитись літати, потрібно з’їсти багато-багато комах та їх личинок. Птахи-батьки цілий день без втоми ловлять комах і годують пташенят.

     – То чи потрібні в природі комахи?

     – Можна сказати, що вони шкідливі?

     Ось як цікаво виходить: дерево своїми листками годує комах, які потрібні птахам. Восени комах знайти важко: вони ховаються  у щілини в корі, під опале листя, в ґрунт і засинають на зиму. Тоді комахоїдним птахам немає чим живитися, і вони відлітають у теплі краї.

     – А що б сталося в природі, на вашу думку, якби комах насправді  не стало?

     Таким чином, на екскурсії під керівництвом вчителя діти фіксували увагу  на своїх враженнях: приємний запах, неповторний колір і форми, шелест трави і шелестіння листя. Звертали увагу дітей на деталі, які часто залишаються непоміченими. Впродовж екскурсії було встановлено зв’язок «рослини – комахи – птахи» і підведено учнів до розуміння того, що не можна говорити про шкідливість певних природних об’єктів.

     Під умілим керівництвом вчителя екскурсії  у природу перетворюються на уроки  мислення. У парку, лісі, біля річки  учні навчаються спостерігати, аналізувати, порівнювати. У них формується уміння розуміти навколишнє середовище, бачити його з усіма притаманними йому властивостями. Та головне – вони усвідомлюють, що нехтування законами взаємозв’язку та взаємообумовленості явищ у природі може призвести до загибелі життя на Землі, тому обов’язок кожної людини – берегти природу не тільки в ім’я власного благополуччя, а й усіх людей планети.

     Однією  із важливих і дієвих форм організації  процесу формування світогляду молодших школярів є проведення безпосередньої практичної діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості.

     З метою реалізації даного положення  в умовах експериментального навчання ми запропонували учням такі види практичних робіт у природі, що проводились  у позаурочний час:

     – очищення галявини лісу від сміття;

     – висаджування декоративних рослин на клумбі біля школи;

     – огородження мурашника;

     – виготовлення годівниць і підгодовування птахів узимку;

     – виготовлення і розвішування шпаківень.

     Під час проведення експериментів, проводячи спостереження за роботою вчителів початкової школи, ми дійшли висновку, що недостатньо уваги звертають вчителі і на просвітництво серед батьків. Хоча відомо, що основи культури дітей закладаються саме в сім’ї. Ефективність формування культури залежить від спільних дій школи та сім’ї. У багатьох своїх творах В. Сухомлинський показав, як розвиток особистості залежить від культури батька і матері, як пізнаються людські стосунки і суспільне оточення на прикладі батьків.

     З огляду на це ми вважали за доцільне ознайомлювати батьків із конкретними  завданнями, на які має орієнтуватися сім’я в процесі формування світогляду молодшого школяра: