Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2011 в 22:05, курсовая работа
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності формування світогляду засобами навчальної діяльності учнів початкових класів на уроках «Я і Україна».
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі будуть вирішуватися наступні завдання:
•дослідити теоретичні основи формування світогляду у молодших школярів засобами навчальної діяльності ;
•розробити методику формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна».
Вступ ……………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування світогляду у молодших школярів засобами навчальної діяльності…… 5
1.1 Поняття про світогляд. Формування основ наукового світогляду у молодших школярів…………………………………………………………….. 5
1.2. Формування світогляду молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»: умови і завдання ……………………………………………………. 8
РОЗДІЛ ІІ. Методика формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна»…………………………………... 10
2.1 Аналіз навчальних програм і підручників для початкової школи з точки зору реалізації завдань формування світогляду……………………….. 10
2.2 Шляхи удосконалення процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»……………14
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження……………… 24
Висновки……………………………………………………………….. 31
Список використаної літератури……………………………. 34
ЗМІСТ
Вступ
…………………………………………………………………….
3
РОЗДІЛ І. Теоретичні
основи формування світогляду
у молодших школярів
засобами навчальної
діяльності…… 5
1.1
Поняття про світогляд.
1.2. Формування світогляду молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»: умови і завдання ……………………………………………………. 8
РОЗДІЛ ІІ. Методика формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна»…………………………………... 10
2.1
Аналіз навчальних програм і
підручників для початкової
2.2 Шляхи удосконалення процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»……………14
2.3
Аналіз результатів
Висновки……………………………………………
Список використаної літератури……………………………. 34
ВСТУП
Докорінні зміни у різних сферах життя в Україні актуалізують проблеми, пов’язані з визначенням місця та ролі початкової школи у демократичних перетвореннях. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті та в Державній комплексній програмі «Вчитель» особлива увага приділяється створенню умов, що забезпечують високий рівень навчання та виховання молодших школярів. Серед основних завдань початкової школи формування світогляду учнів займає особливе місце, тому що саме він є підґрунтям розвитку повноцінного сприйняття дітьми навчального матеріалу, засвоєння ними низки моральних та суспільно-політичних понять, формування особистості молодших школярів у цілому.
Аналіз літератури свідчить, що формування світогляду молодших школярів засобами навчальної діяльності було предметом вивчення багатьох педагогів і психологів. Теоретичні основи формування світогляду в учнів початкових класів розкриті в працях О. Дмитрієва, Т. Ладиженської, М. Львова, Т. Рамзаєвої, О. Савченко, Н. Свєтловської, Н. Скрипченко тощо.
У психолого-педагогічних дослідженнях Д. Богоявленської, Л. Венгера, О. Матюшкіна, Д. Ельконіна підкреслюється сензитивність молодшого шкільного віку до розвитку здібностей, формування інтересів особистості, здійснення можливості виявити себе в різних видах розумової діяльності. Тому важливого значення набуває школа першого ступеня, яка покликана забезпечити моральне становлення особистості дитини, розвиток її здібностей, формування бажання й уміння вчитися, створити умови для повноцінного оволодіння загальнонавчальними вміннями і навичками, самовираження в різних видах діяльності, яка сприятиме розвиткові ініціативи, уяви, фантазії, творчого мислення.
У сучасній педагогічній літературі також накопичений певний обсяг знань із питань з’ясування шляхів, форм та методів формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів сучасної загальноосвітньої школи. Цим проблемам присвятили свої праці З. Захарчук, Н. Карапузова, Я. Кодлюк, А. Мартинова, Н. Скрипченко, А. Супрун та інші вчені.
Сучасні шкільні програми передбачають формування в учнів початкової школи світогляду, а саме: організаційного, загальномовленнєвого, загальнопізнавального. Проте, спостереження за роботою вчителів початкової школи показали, що в масовому досвіді цілеспрямоване формування світогляду молодших школярів, на жаль, майже не проводиться. Дані констатувального етапу експерименту свідчать, що вчителі не завжди ставлять за мету сформувати в учнів світогляд на уроках «Я і Україна», а обмежуються лише накопиченням фактичних знань. А це, у свою чергу, знижує розвивальну роль цих уроків, з одного боку, а з іншого — не сприяє розвитку у дітей інтересу до навколишнього світу.
Отже, є чимало нерозв’язаних теоретичних і практичних питань цієї багатопланової проблеми.
Актуальність проблеми, теоретичне значення і потреба педагогічної практики зумовили вибір теми курсової роботи — «Формування світогляду молодших школярів засобами на вальної діяльності»
Об’єкт дослідження — процес формування світогляду молодших школярів.
Предмет дослідження — умови формування світогляду в учнів початкових класів.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності формування світогляду засобами навчальної діяльності учнів початкових класів на уроках «Я і Україна».
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі будуть вирішуватися наступні завдання:
РОЗДІЛ
І. Теоретичні основи
формування світогляду
у молодших школярів
засобами навчальної
діяльності
1.1
Поняття про світогляд.
Формування основ
наукового світогляду
у молодших школярів
Одним із провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд - це система поглядів людини (філософських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних) на навколишній світ (явища природи, суспільні процеси, свідомість людей), своє місце в ньому.
Лише світогляд дає людині усвідомлення власного місця в світі і тим самим ґрунт під собою....С.Гессен
Світогляд є духовним середовищем людини, її "внутрішнім Я". Осмислюючи свою суб'єктивність і навколишній світ, людина завдяки світогляду починає усвідомлювати себе здатною до його інтелектуального і практичного засвоєння, формуватися як людська індивідуальність.
Водночас світогляд є фактором самосвідомості епохи, складовою культури і тому - необхідним фундаментом освіти. Забезпечуючи осмислення екзистенціальних питань людського буття, культурно-світоглядний контекст освіти орієнтує школу не тільки на оволодіння учнями сучасними знаннями, а й на формування у них необхідних громадянських позицій, ціннісних орієнтацій, готовності і здатності жити повноцінним особистим і соціальним життям. У цьому розумінні формування світогляду - одна з найвищих цілей освіти.[18]
Структуру світогляду складають знання, погляди, переконання. Знання є суб'єктивним відображенням об'єктивної реальності, результатом засвоєння ("присвоєння") знань, які накопичило людство протягом історії в процесі розвитку суспільної практики. У свідомості людини результат пізнання навколишньої дійсності відображається у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій, ідей, норм. Одні з них є актуальними для людини, тобто набувають для неї суб'єктивного, особистісного смислу, інші - залишаються лише словесними знаннями.
Погляди і переконання - це прийняті людиною уявлення про світ як достовірні і емоційно пережиті. Переконання - знання, які перейшли у внутрішню позицію особистості. Виконуючи регулятивну функцію, переконання визначають увесь духовний склад особистості: її спрямованість, ціннісні орієнтації, інтереси, бажання, почуття, вчинки.[20]
Сучасна
українська школа зорієнтована на формування
в учнів науково-
У ст. 6 Закону "Про освіту" підкреслено, що одним із основних принципів освіти є "науковий, світський характер", "інтеграція з наукою і виробництвом".[3]
Основними засобами формування світогляду учнів є процес навчання, позакласна діяльність, самостійна робота. Засвоєння світоглядних аспектів знання забезпечується відбором змісту, методами викладання, виділенням фундаментальних ідей у кожній галузі знань і діяльності, міжпредметними зв'язками, створенням інтегрованих курсів.
Формування світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності. Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім - повернення, сходження від абстрактного до конкретного. Останній забезпечує не просте нанизування абстракцій одна на одну, а створює синтез, який сприяє подальшому заглибленню в суть явищ матеріального світу у всіх їх причинних зв'язках і опосередкованостях. Результатом аналітико-синтетичної діяльності є поняття, ідеї, теорії. У них містяться і знання, і способи діяльності. Це вимагає використовувати для розвитку учнів єдність знань і умінь мислити та діяти.
Для того, щоб знання переросли у переконання особистості, вони повинні проникнути у сферу її почуттів і переживань.
Емоційний
компонент світогляду спонукає вчителя
звертатися до особистого досвіду учнів,
життєвих ситуацій, творів літератури
й мистецтва і под., щоб створити
і підтримати сприятливий соціально-
Погляди і переконання формуються у спілкуванні та власній практичній діяльності школярів. Практично-дійовий компонент світогляду передбачає включення учнів у досить широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну та інші види діяльності, в широке коло соціальних відносин, озброєння різнобічною інформацією, досвідом спілкування.
Формуванню в учнів наукового світогляду сприяє наступність у навчанні та здійснення міжпредметних зв 'язків. Ці педагогічні умови дозволяють побачити одне й те ж явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. Особливо великого значення у світоглядному плані мають такі міжпредметні взаємодії, які дозволяють учням всебічно охопити всі властивості і зв'язки об'єктів, які вивчаються. Наприклад, на основі міжпредметних зв'язків у школярів формуються такі методологічні ідеї, як єдність живої і неживої природи, спільність природничонаукових і суспільно-історичних основ взаємодії людини, суспільства і природи, єдність антропогенезу і соціогенезу та інші.
У
виробленні учнями поглядів і переконань
важливу роль відіграє позиція педагога.
Він сам повинен мати переконання,
жити у відповідності з ними, вміти
не нав'язувати їх і одночасно
не відмовлятись від них через кон'юктурні
міркування. Духовним наставником сучасної
молоді може бути лише учитель, який сприйняв
передові ідеї нового тисячоліття, смисл
науки, учитель, який сформований як творча
особистість.[10,19]
1.2.
Формування світогляду
молодших школярів
на уроках курсу «Я і
Україна»: умови і завдання
У
формуванні світогляду молодшого школяра
відповідальна роль належить початковій
школі, яка є однією з перших ланок
становлення людини-
Завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.[1]
Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи. [2]
Формування в молодших школярів світогляду під час вивчення курсу “Я і Україна” передбачає:
1) навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені;
2)
навчання учнів розглядати
3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.