Соціально-психологічні аспекти в управлінні закладами ресторанного господарства в сучасних умовах

      Класифікація психологічних методів:

1. Психологічне планування: критерії; методи; нормативи;

      Психологічне  планування складає новий напрям в роботі з персоналом по формуванню ефективного психологічного стану  колективу підприємства. 

      

2. Галузі психології:

                  Галузі психології і знання їх методів дослідження дозволяють зробити аналіз душевного стану людей, побудувати їх психологічні пріоритети, розробити способи усунення психологічного дискомфорту і формувати хороший клімат колективу.

3. Тип особи: організаторський; аналітичний; творчий;

      Типи  особи характеризують внутрішній потенціал  людини і його загальну спрямованість  до виконання певних видів робіт  і сфер діяльності.

4. Темперамент:

      Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою  особи для визначення призначення і місця кожного працівника в колективі, розподілу психологічних задач і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.

5. Характер людини.

      Характер  людини. Риси вдачі визначають спрямованість  миру людини, рівень потреби в спілкуванні.

6. Спрямованість особи: потреби; інтереси; світогляд

      Спрямованість особи є важливою психологічною  характеристикою людини.

7. Інтелектуальні здібності:

      Інтелектуальні  здібності характеризують можливості розуміння, мислення, свідомості людини і важливі для професійної  орієнтації, оцінки людей, планування кар'єри і організації руху по службовим сходам.

8. Методи пізнання: аналіз; відчуття; сприйняття

      Методи  пізнання є інструментами, за допомогою  яких чоловік вивчає дійсність, обробляє інформацію і готує проекти рішень.

9. Психологічні образи:

      Психологічні  образи дозволяють проводити навчання персоналу на основі типових зразків  поведінки історичних осіб, крупних  керівників і новаторів виробництва.

10. Способи психологічної дії: навіювання; переконання; прохання; похвала; примушення;вимога; осуд; натяк;

      Способи психологічної дії відносять  до числа найважливіших елементів  психологічних методів управління. Вони концентрують всі необхідні  і дозволені законом прийоми  дії на люді для координації в  процесі спільної трудової діяльності.

11. Поведінка:

      Поведінка – це сукупність взаємозв'язаних реакцій, здійснюваних людиною для пристосування до навколишнього середовища.

12. Відчуття і емоції:

      Відчуття  – це вид емоційних переживань, що носять виразно виражений наочний  характер і відмінних порівняльною стійкістю. Емоції – конкретні переживання тих або інших подій в життя людини, залежні від його схильностей, звичок і психологічного стану.

      Соціально-психологічні методи є найтоншим інструментом дії на соціальні групи людей  і особу людини. Мистецтво управління людьми полягає в дозованому і  диференційованому  вживанні  тих або інших прийомів з перерахованих вище.  Принципи демократизації, патерналізму, людських відносин, дотримання прав особи повинні в сучасних умовах домінувати над чисто адміністративними методами і авторитарним стилем керівництва. Нестабільність економічного стану підприємства, фінансові труднощі, невчасна виплата заробітної платні, тривалі простої, звичайно, не сприяють підтримці хорошого соціально-психологічного клімату, оскільки керівник значно більше часу винен уділяти не людському спілкуванню і функціям управління персоналом, а безпосередньо виробництву, маркетингу, фінансам, тобто іншим функціям. Тому важливо знати і прогнозувати дії соціально-психологічних методів на роботу персоналу.

       Особливістю праці працівників громадського харчування є їх постійне спілкування з людьми. Контакти з гостями в процесі обслуговування, управління трудовим колективом, групами людей, вимагають від менеджера глибоких знань психології людських відносин.

        Велику роль у створенні гарного психологічного клімату в колективі грає високий авторитет керівника, який повинен бути зразком для підлеглих, як за діловими, так і з особистих якостях: психологічним, естетичним, етичним. Одним з найважливіших вимог, що пред'являються до сучасного менеджера, є високі психологічні якості, вміння працювати з людьми. Менеджер повинен володіти адміністративними навиками, рисами соціального та інтелектуального лідера. Для виконання функцій адміністратора він повинен, перш за все, мати сильну волю, що виражається у здатності долати перешкоди у здійсненні цілеспрямованих дій. До цього якості близькі такі властивості характеру, як рішучість і сміливість, які часто доводиться застосовувати при прийнятті відповідальних рішень.  

      1.2. Поняття соціально-психологічного клімату та його основні характеристики

      Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних  зв'язків членів колективу, що виникає  на основі їх близькості, симпатії, збіги  характерів, інтересів, нахилів. Клімат відносин між людьми складається з трьох кліматичних зон. Перша кліматична зона - соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в даному колективі усвідомлені цілі і завдання суспільства, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав і обов'язків працівників як громадян. Друга кліматична зона - моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в даному колективі є прийнятими. Третя кліматична зона - психологічний клімат, ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним.

      Сприятливий соціально-психологічний клімат є  умовою підвищення продуктивності праці, задоволеності працівників працею та колективом. Соціально-психологічний  клімат виникає  спонтанно. Але добрий клімат не є простим наслідком зусиль окремих керівників. Він являє собою підсумок систематичної виховної роботи з членами колективу, здійснення спеціальних заходів, спрямованих на організацію стосунків між керівниками і підлеглими. Формування та вдосконалення соціально-психологічного клімату - це постійна практичне завдання керівників будь-якого рангу. Створення сприятливого клімату є справою не лише відповідальним, але і творчим, які потребують знань його природи і засобів регулювання, уміння передбачати ймовірні ситуації у взаєминах членів колективу. Формування хорошого соціально-психологічного клімату вимагає, особливо від керівників і психологів, розуміння психології людей, їхнього емоційного стану, настрою, душевних переживань, хвилювань, відносин один з одним.

      Найважливіші ознаки сприятливого СПК:

• довіру і висока вимогливість членів групи один до одного;
• доброзичлива і ділова критика;
• вільне вираження власної думки при обговоренні питань,
• стосується всього колективу;
• відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення;
• достатня інформованість членів колективу про його задачі і стан справ при їх виконанні;
• задоволеність приналежністю до колективу;
• висока ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях що викликають стан фрустрації у кого-небудь з членів колективу;
• прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів та інші

Таким чином характер СПК залежить від рівня групового рішення.

        Найважливішою проблемою у вивченні соціально - психологічного клімату є виявлення чинників, які його формують. Найбільш важливими факторами, що визначають рівень психологічного клімату виробничого колективу є особистість керівника та система підбору і розстановки кадрів адміністративних. На нього впливають і особистісні якості керівника, стиль і методи керівництва, авторитет керівника, а також індивідуальні особливості членів колективу. Спостереження і дослідження дозволяють виділити шість основних груп факторів, що визначають стан соціально-психологічного клімату:

      1. Службово-функціональні фактори  (умови праці та обладнання  робочих місць; забезпеченість  праці технікою, зв'язком, захисними  засобами тощо; організація праці,  режим праці та відпочинку, графік  роботи і т.п.; обґрунтованість і чіткість розподілу функцій між працівниками; функціональна визначеність структури діяльності кожного співробітника, чіткість його обов'язків, прав і відповідальності; ставлення керівництва до питань організації праці працівників та ін).

      2. Економічні фактори (система оплати  праці; своєчасність отримання  грошового утримання; встановлення  меж окладів відповідно з витратами  праці; справедливе (або несправедливе)  розподіл матеріальних винагород;  пільги, премії, надбавки і т.д.).

      3. Керуючі фактори (стиль і методи управління)

      4. Персоналом; ставлення керівників до працівників; згуртованість управлінської ланки; спадкоємність в оцінці та виборі способів впливу на підлеглих; соціальна дистанція між керівниками і підлеглими; етика взаємодії управлінського та виконавчого ланки та ін.)

      5. Психологічні чинники (взаємини  працівників між собою; ступінь  соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; стан взаємодії  між підрозділами; взаємини співробітників  з безпосереднім керівником; групова думка, норми і традиції поведінки; характер сприйняття й оцінки працівниками один одного і т.д.).

      6. Фактори професійно-кваліфікаційної  характеристики персоналу (чисельність  персоналу; укомплектованість особового  складу; відповідність кваліфікації  персоналу виконуваної діяльності; забезпечення адаптації та входження в посаду; перспектива підвищення кваліфікації; перспектива службового зростання і кар'єри; обґрунтованість підбору і розстановки персоналу та ін.)

      7. Правові фактори (оптимальність  і несуперечність правових актів, що регулюють професійну діяльність; відповідність правових актів вимогам сучасної діяльності; наявність по кожній посаді посадової інструкції із зазначенням обсягу обов'язків, прав і відповідальності; форма і зміст правових актів; зручність в їх застосуванні і т.д. ).

      На  стан СПК впливають:

• тип організації, тобто чи є вона державною або комерційною структурою; закритим чи відкритим установою; навчальним, науковим або виробничим колективом;
• спосіб життя (сільський, міський), якість життя членів організації;
• соціальні умови (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-культурні) і екологічні.
• соціально-психологічні чинник. Вони включають в себе характер офіційних організаційних зв'язків між членами колективу, закріплений у формальній структурі даного підрозділу.

 

       Стан СПК є показником керованості  процесами в колективах. Це багато  в чому залежить від активності  керівника, його творчого участі  в справах колективу Існують  наступні характеристики керівника,  безпосередньо психологічними особливостями його ставлення до підлеглих і психологічну атмосферу в колективі:

• якості особистості керівника, в яких виявляється його ставлення до підлеглих;
• авторитет його в очах членів колективу;
• стиль керівництва, який характеризує особливості взаємодії керівника з підлеглими в різних ситуаціях управління.

        У вітчизняній літературі приводяться  наступні особливості керівника,  позитивно впливають на людей  і клімат колективу: 

• принциповість (єдність слова і діла);
• відповідальність по відношенню до людей і до справи;
• активність в міжособистісних і міжгрупових стосунках;
• дисциплінованість;
• доброта, доступність, чуйність.

        Серед особливостей негативно  впливають на членів колективу  зазначаються:

• непослідовність у поведінці;
• егоїзм (користолюбство);
• грубість;
• кар'єризм;
• неповага інтересів інших.