Загальні техніко-економічні показники по проекту впровадження АСУТП на зрошувальній системі

 

 

Можливий  об’єм економії води Е_в,м, визначається за формулою [14, с.19]:

 

Е_в = (V_w ∙Н_в) + (V_wn ∙ Н_п),                                         (2.14)

 

де        V_w – річна витрата поливної води на зрошувальну площу, м³;

            Н_в = 0,05 – коефіцієнт, який враховує зниження витрат води;

            V_wn – невиробничі витрати, м³ (складають 3% річної витрати води);

           Н_п = 0,1 – коефіцієнт, який враховує зниження невитраченої води.

 

Е_в = (36190500∙0,05)+(1085715∙0,1)=1918097

 

            Річна витрата поливної води на зрошувальну площу, V_w м³,

визначається  за формулою [14, с.19]:

 

V_w = I_nnt ∙ A_rt,                                                     (2.15)

 

де         I_nnt – середньозважена зрошувальна норма, м/га;

            A_rt – площа зрошення, га.

 

V_w =1725∙20980=36190500 м³

 

             Невиробничі витрати, V_wn, м³, визначаються за формулою [14, с.19]:

 

V_wn = 0.03 ∙ V_w                                                                                (2.15.1)

 

V_wn =0,03∙36190500=1085715 м³

 Для спрощення розрахунку приймаємо, що весь обсяг зекономленої води на полив озимої пшениці, яка займає велику питому вагу серед сільськогосподарських культур.

             Додаткову площу поливу з зекономленою водою, Ад, га, визначають за формулою [14, с.20]:

 

                                                А_д,                                                     (2.16)

 

де          I_nntоз – сезонна норма поливу озимої пшениці, м³/га.

 

А_д = га

 

              Валовий збір продукції, ВП_оз цнт, визначається по приросту врожайності озимої пшениці між поливними і багорними землями за формулою [14, с.20]:

 

ВП_оз = (У_з/м – У_б/у) ∙ (1 + Н_у) ∙ А_д,                                    (2.17)

 

де           А_д – додаткова зрошувальна площа озимої пшениці, га;

              У_з/м – врожайність озимої пшениці при поливі, цнт/га;

               У_б/м – врожайність озимої пшениці на богарних землях,

                            цнт/га;

                Н_у = 0,05 – коефіцієнт, який враховує підвищення

                       врожайності після впровадження АСУТП.

 

ВП_оз =(48-28)∙(1+0,05)∙1899=39879 цнт

 

          Додатковий прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, одержаної на землях які поливаються з зекономленою водою, Е_р, грн., визначається за формулою [14, с.20]:

 

Е_р = (Ц₁ – С₁) ∙ ВП_оз – Р _екс ∙ А_д,                                     (2.18)

 

де             Ц₁ – закупочна ціна 1 цнт. озимої пшениці, грн.;

                 С₁ – собівартість 1 цнт озимої  пшениці, грн.;

                 Р_екс – витрати на експлуатацію 1га зрошуваної площі, грн.

                

                 Для розрахунку Е_р використовується дані таблиці 2.1.

 

Е_р =(130-60)∙39879-20,62∙1899=2752373 грн.

 

                 2.5 Економія фонду заробітної плати

 

              Автоматичний контроль, управління та регулювання насосних станцій дозволить здійснювати їх обслуговування без присутності обслуговуючого персоналу, за виключенням головної насосної станції. Всього вивільнено 90 – 100 чоловік, які займались обслуговуванням насосних станцій та регулювальних споруд.

           Економія фонду заробітної плати Езп, грн., визначається за формулою  [14, с.21]:

 

Е_зп = З_ср ∙ Ч ∙ 12 ∙ (1 + Н_єсв)                                         (2.19)

 

де             З_ср – середньомісячна заробітна плата одного робітника,

                           чол.;

                 Ч – можливе вивільнення кількості робітників, грн.;

                 Н_єсв – Коефіцієнт единого соціального внеску

 

Е_зп =1100∙92∙12∙(1+0,363)=1655227 грн.

      

          Економія джерела за рахунок скорочення електроенергії.

          Режим роботи насосних станцій залежить від витрат води, яка подається для зрошення. Впровадження АСУТП значно покращить роботу насосних станцій та гідроспоруд, зменшиться кількість пусків та запинок насосів, в результаті знизиться холоста робота насосних станцій, отже знизиться витрата електроенергії, яка споживається зрошувальними системами та спорудами на період її експлуатації. Досвід впровадження та експлуатації АСУТП показує, що економія електроенергії складає більше 10%. Щоб не залежати від розрахункових даних, приймається економія витрат електроенергії на 5%.

           Економія витрат електроенергії Е_ел, грн., визначається за формулою [14, с.22]:

 

Е_ел = Z ∙ V_w ∙ Н_ел ∙ Ц_ел,                                                  (2.20)

 

де            Z – кількість електроенергії, необхідної для подання

                       води на висоту 1м,кВт/год;

                Н_ел  = 0,05 – коефіцієнт, який враховує можливе

                       скорочення електроенергії;

                 Ц_ел – ціна 1кВт/год. електроенергія, яка споживається

                          насосами, грн.; 

                 V_w – річна витрата паливної води на зрошувальну

                          площу, .

                

Е_ел =0,3∙36190500∙0,05∙0,4617=250637 грн.

 

                2.6 Експлуатаційні витрати

 

             Експлуатаційні витрати, Р_екс, грн., для функціонування АСУТП складають з поточних витрат, пов’язаних з експлуатацією та визначаються за формулою

[14, с.22]:

 

Р_екс = Р_зп + Р_ел + Р_ам + Р_р + Р_вч + Р_пр + Р_адм,                                (2.21)

 

де              Р_зп – річний фонд зарплати персоналу, який вводиться

                        для обслуговування систем, грн.;

                  Р_ам – сума амортизаційних відрахувань за рік, грн.;

                  Р_ел – вартість електроенергії, яка споживається

                            технічними засобами грн.;

                 Р_р – витрати на поточний ремонт обслуговування

                          технічних засобів, грн.;

                  Р_вч – витрати на матеріали, необхідні для експлуатації

                            ЕОМ, грн.;

                  Р_пр – інші витрати, грн.;

                  Р_адм – адміністративні витрати, грн.

 

Р_екс =549562+241465+580360+99365+28050+14025+329737=1842564 грн.

  

               Річний фонд заробітної плати персоналу Р_зп грн., визначається за формулою [14, с.23]:

 

Р_зп = З_а ∙ Ч_а ∙ 12 ∙ (1 + Н_єсв),                                      (2.22)

 

де               З_а – середньомісячна заробітна плата одного

                           робітника, грн.;

                   Ч_а – додаткова кількість робітників для експлуатації

                           АСУТП, грн..               

 

Р_зп =1200∙28∙12∙(1+0,363)=549562 грн.

 

                  Амортизаційні відрахування визначаються  на обчислювальну техніку, лінійні  споруди, засоби зв’язку, стаціонарні  засоби зв’язку, засоби телемеханіки, засоби контрольно-вимірювальних  приладів та апаратури (КВП  та А), будинки обчислювального  комплексу.

            Річна сума амортизаційних відрахувань Р_ам, грн., визначається за формулою  [14, с.23]:

Р_ам,                                                               (2.23)

 

де              К_і – вартість обладнання, грн.;

                  а_і – норма амортизаційних відрахувань %.

       

Р_ам  = грн.

 

Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Найменування обладнання	Умовне позначення	Вартість, грн.	Норма аморт., відрахувань %	Сума амор. Відрахувань, Рам,, грн..
1. Обчислювальна техніка	Квт	1402500	12	168300
2. Лінійні споруди	Клс	871250	8,6	74928
3. Стаціонарні засоби зв’язку	Кзз	97750	8,5	8309
4. Засоби телемеханіки	Ктм	867000	15,5	134385
5. Засоби КВП та А	Ккад	841500	22,2	186813
6. Будинок обчисл. комплексу	Кзд	293250	2,6	7625
Разом		4373250	–	580360

 

           Вартість електроенергії, спожитої технічними засобами, Р_ел, грн., визначається виходячи із встановленої потужності дійового річного фонду часу роботи систем та вартість 1кВт/год електроенергії [14, с.24]:

 

Р_ел = СП ∙ Т ∙ Ц_ел ∙ Н_інт,                                         (2.24)

 

де        СП – сумарна встановлена потужність технічних засобів, кВт;

            Т – фактичний річний фонд часу використання технічних засобів та

                  автоматики, рік;

            Ц_ел – вартість одного кВт, грн.;

            Н_інт = 0,9 – коефіцієнт, який враховує інтенсивність використання потужності.

 

Р_ел = 149∙3900∙0,4617∙0,9=241465 грн.

           

          Витрати на поточний ремонт та обслуговування технічних засобів визначаються у відсотках від вартості обладнання технічних засобів та розраховується за формулою [14, с.24]:

 

  Р_р,                                                    (2.24.1)

 

де         а_прі – норма відрахувань на поточний ремонт, %.

           

Р_р = =26138 грн.

 

 

Таблиця 2.4 - Розрахунок витрат на поточний ремонт

Найменування обладнання	Умовне позначення	Вартість, грн	Відрахування на поточ. рем. %	Витрати на поточ. рем. грн..
1. Лінійні споруди засобів зв’язку	Клс	871250	3	26138
2. Стаціонарні засоби зв’язку	Кзз	97750	5	4888
3. Засоби телемеханіки	Кзт	867000	4	34680
4. засоби КВП та А	Ккад	841500	4	33660
Разом		2677500	–	99366

 

 

            Витрати на матеріали, які необхідні для експлуатації технічних засобів, складаються з витрат на придбання друкарських приладів, перфокарт, магнітних стрічок та інших допоміжних джерел. Ці витрати складають 2% від вартості обладнання обчислювальної техніки [14, с.25]:

 

Р_вч = 0,02 ∙ К_вт,                                                                               (2.25)

 

Р_вч =0,02∙1402500=28050 грн.

 

            Інші витрати складаються з витрат по утриманню та поточному ремонту будинку обчислювального комплексу, ця сума складає 1% вартості обладнання обчислювальної техніки [14, с.25]: