МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЫЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЭКОНОМІКИ 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З дісципліни: «Міжнародна економіка»

НА ТЕМУ: «ЄС: мета, склад, структура та механізм наднаціонального регулювання» 
 
 
 
 
 
 

Роботу виконала:                Керівник:

Студентка экономічного факультету,   ст. викладач

2 курсу, спеціальності 0503 «Б»    Кошеленко Вікторія                           

Мясникова Катерина Максимівна              Вікторівна 
 
 
 
 
 

ДОНЕЦЬК -2010

ЗМІСТ

ВстуП  3

Розділ 1. Теоретичні основи міжнародної  економічної інтеграції  4

1.1. Сутність та причини розвитку економічної інтеграції 4

1.2. Теорії та  моделі економічної інтеграції 7

1.3. Аналіз внутрішньоекономічних факторів інтеграції 9

Розділ 2. Аналіз особливостей европейської економічної інтеграції  11

2.1 Організаційна будова та структура Євросоюзу 11

2.2 Історія створення та розвитку Євросоюзу 19

2.3.Оцінка участі  України в процесах європейської  економічної інтеграції  28

Розділ 3. Перспективи розвитку європейської економічної інтеграції  31

3.1. Досконалість механізму наднаціонального регулювання ЄС 31

3.2. Шляхи використання європейського досвіду в країнах СНД 34

3.3. Перспективи  України до вступу в ЕС 38

Висновок 42

Використана література 43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

   Економічні  зв'язки між країнами світу існували завжди, але з поглибленням міжнародного поділу праці економічний взаємозв'язок держав стає все більш важливим чинником процесу відтворення, задоволення  суспільних потреб та розвитку світового  господарства. На сьогодні обсяг міжнародної  зовнішньої торгівлі перевищує 11 трлн дол. — понад третину сумарного  ВВП країн світу. Зумовлено це тим, що підвищення ефективності господарської  діяльності, скорочення суспільних витрат потребують постійного поглиблення  спеціалізації виробництва при  забезпеченні певного рівня його концентрації. Внаслідок цих процесів відбувається становлення, розвиток та розширення міжнародного співробітництва, формується світове господарство як економічна єдність, поглиблюється  інтегрованість країн.

   Основою міжнародної економічної інтеграції є насамперед відповідний рівень економічного розвитку. Тому найвищого  ступеня зрілості економічна інтеграція досягла у групі промислово розвинутих країн, передусім у Західній Європі. Саме тут успішно функціонує Європейський Союз — єдине поки що об'єднання країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), дозволяє сьогодні говорити про створення валютного союзу — міжнародної економічної інтеграції найвищого ступеня. І, безумовно, етапи формування, еволюції ЄС, його організаційно-правова побудова, сфери діяльності, механізми прийняття рішень та забезпечення їх виконання є унікальним досвідом для будь-яких міжнародних інтеграційних утворень, для СНД також.

   Дослідження данної курсової роботи передбачає:

   1.Аналіз  інтеграційних процессів в ЄС

   2. Дослідження механізму наднаціонального  регулювання ЄС

   3. Дослідження правових норм, аспектів , будови та структури евросоюзу

   4.Аналіз  впливу європейського досвіду  на Україну та країни СНД

   Данна робота викладена на 43 сторінках, має  схеми та таблиці; в роботі використано 19 джерел.

   Розділ 1

   Теоретичні  основи міжнародної  європейської інтеграції

1. Сутність та причини розвитку економічної інтеграції

    Розвиток  інтеграційних процесів стало закономірним результатом зростання міжнародного руху товарів і факторів їхнього  виробництва, що потребувало створення  більш надійних виробничо - збитових зв'язків між країнами і усунення численних перешкод на шляху міжнародної  торгівлі і пересування факторів виробництва. Це виявилося можливим зробити тільки в рамках міждержавних інтеграційних об'єднань на основі багатосторонніх політичних угод.[5, стр 123]

    Міжнародна  економічна інтеграція — це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики.

    Динамічний  розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений:

1. економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів;
2. закономірностями науково-технічного прогресу;
3. тенденціями демографічного розвитку;
4. наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони навколишнього середовища, використання світового океану та космосу, економічного зростання та народонаселення, економічної безпеки, роззброєння);
5. різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж,
6. ринковою «уніфікацією» економічного розвитку.

    Як  теоретично обґрунтовані і практично  опробовані виділяють такі основні  форми міжнародної економічної  Інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок, економічний та політичний союзи.

    Зона  преференційної торгівлі являє собою зону з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи по імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами, Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (1932 р.), що об'єднувала 48 держав,

    У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейську асоціація вільної торгівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі США— Канада (1988 р.).

    Митний  союз — це угода двох або кількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.) та Європейському союзі (з 1968 р.).

    У межах спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів і громадян (робочої сили). Такі умови економічних взаємовідносин у, цілому характерні нині для Європейського союзу. Формується Північноамериканський спільний ринок (США, Канада, Мексика).

    В економічному союзі вільний рух факторів у результаті виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. У країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 р.) США, до 1991 р.— колишній СРСР. На стадії практичної реалізації плани по створенню економічного і валютного союзу Європейського співтовариства.[13, стр 181]

    На  основі економічних створюються  політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується і політична інтеграція.

    Економічна  природа інтеграційних угруповань та взаємовідносин між країнами, що їх утворюють, зумовлюють логіку і спадкоємність у становленні та розвитку форм міжнародної економічної інтеграції.

    Для створення економічного інтеграційного угруповання двох або кількох країн необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови.

    Ефективність  міжнародної економічної  інтеграції досягається за рахунок:

1. усунення дискримінації та бар'єрів між країнами — учасницями інтеграційних угруповань у русі товарів, послуг, капіталу, робочої сили і підприємництва;
2. стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері;
3. динамічного ефекту внаслідок розширення ринку і економії на масштабах виробництва,
4. забезпечення достатнього рівня конкуренції.

   Сучасним  процесам міжнародної економічної  інтеграції притаманні певні особливості, а саме:

1. динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому;
2. нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції;
3. розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів;
4. переважний розвиток регіональних міжнародних економічних угруповань (економічний регіоналізм);
5. формування реальних умов світової економічної інтеграції.[5, стр 219]

   Великий досвід і потенціал регіональної міжнародної економічної інтеграції має Європа, що зумовлено як політичними і соціально-економічними особливостями розвитку європейських країн у період після другої світової війни, так і сучасними тенденціями розвитку світової економіки, коли остаточно формуються три світових економічних центри (Європа, Північна Америка з домінуючою роллю США та Азія з пріоритетом Японії). 

                                                                                                                                                              
 
 

1.2. Теорії та моделі  економічної інтеграції

      У теорії економічної інтеграції виділяється  ряд напрямків, що відрізняються  насамперед різними оцінками інтеграційного механізму. Це неолібералізм, корпораціоналізм, структуралізм, неокейнсіанство, діріжістські напрямки тощо.

     Представники  раннього н е о л и б е  р а л і з м у (1950-1960 рр..) - Швейцарський економіст Вільгельм  Репке і француз Моріс Алле під повною інтеграцією розуміли створення єдиного ринкового  простору в масштабі кількох країн, функціонування якого здійснюється на основі дії стихійних ринкових сил і вільної конкуренції  незалежно від економічної політики держав і існуючих національних та міжнародних правових актів. Втручання  ж держави у сферу міжнародних  економічних відносин призводить, на їх думку, до таких негативних явищ, як інфляція, розбалансу-вання міжнародної  торгівлі, розлад платежів. Проте розвиток міжнародної економічної інтеграції, формування регіональних міждержавних союзів за активної участі держав довели неспроможність поглядів ранніх неолібералів.

     У середині 60-х рр.. виник напрямок к о р п о р а ц і  о н а л і з м у, представники якого - американські економісти Сідней Рольф та Юджин Ростоу виявили  новий стрижень інтеграції. Вони вважали, що в протилежність ринковому  механізму і державного регулювання  функціонування ТНК здатне забезпечити  інтегрування міжнародної економіки, її раціональний і збалансований  розвиток.[10, стр 221]

     Представники  с т р у к т у р а  л і з м у - шведський економіст  Гуннар Мюрдаль та ін. критично поставилися  до ідеї повної лібералізації руху товарів, капіталу і робочої сили в інтегрованим просторі, вважаючи, що вільне функціонування ринкового  механізму може привести до певних диспропорцій у розвитку і розміщенні виробництва, поглиблення нерівності в доходах. Економічна інтеграція розглядалася ними як глибокий процес структурних  перетворень в економіці країн,що інтегруються, в результаті яких виникає  якісно новий інтегрований простір, більш досконалий господарський  організм.

     У 70-х рр.. широке розповсюдження отримали ідеї неокейнсіанства, представники якого - американський економіст Річард Купер і ін-зокрема, вважали, що центральна проблема міжнародного економічного співробітництва полягає в тому, як уберегти різноманітні вигоди широкої міжнародногї економічної взаємодії від обмежень і в той же час зберегти максимальну для кожної країни ступінь свободи. Неокейнсіанці висунули два можливих варіанти розвитку міжнародної інтеграції: перший - інтеграція з подальшою втратою національної свободи, але обов'язковим погодженням економічних цілей і політики; другий - інтеграція з умовою збереження як можна більше національної автономії. [10, стр 223]