Оцінка стану заповідної справи в Херсонській області

такий інтегральний показник як регіональний індекс антропогенної  перетвореності (трансформації)  природних  систем К.Г. Гофмана [4],  уточнений в працях    П.Г. Шищенка:

, де

К_an -  коефіцієнт антропогенної трансформації;

r –  ранг антропогенної  перетвореності території певним  видом природокористування; p –   площа рангу  (у %);

g – індекс глибини перетвореності агроландшафтів; n – кількість видів в межах контуру регіону.

Ділення на 100 використовується для зручності користування значеннями коефіцієнтів, що змінюються в межах 0 < Kan < 10.

 Кожному із видів  природокористування присвоюється ранг антропогенної перетвореності та індекс глибини перетвореності (табл.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Ранги та індекси  глибини перетвореності природних  систем різними видами   природокористування [5]

Ранг антропогенної  перетвореності	Індекс глибини  перетвореності
1. природні заповідні  території;	1,0
2. ліси;	1,05
3. болота і заболочені  землі;	1,1
4. луки;	1,15
5. сади і виноградники;	1,2
6. орні землі;	1,25
7. сільська забудова;	1,3
8. міська забудова;	1,35
9. водосховища, канали;	1,4
10. землі промислового  використання.	1,5

 

Специфічною рисою землекористування  Херсонського регіону є застосування меліоративних робіт тривалої дії  (зрошування),  що визначає регіональні  та локальні особливості використання земель і,  поряд з природними характеристиками території,  зумовлює надзвичайно високий ступінь  їх деградації.  Відзначимо,  що в  структурі землекористування Херсонщини спостерігається близько 15%  зрошуваних земель –  це най-більший показник по Україні. Відповідно, така категорія  земель потребує окремих оцінок та підходів. Дослідження специфіки  впливу зрошування на природно-територіальні  системи регіону [6]  та експертні  оцінки фахівців дозволили нам надати зрошуваним землям ранг антропогенної  перетвореності 7  та індекс глибини  перетвореності 1,3. Відповідно до таких

уточнених даних і проводились  остаточні розрахунки.

 Вихідні дані та  результати визначення коефіцієнтів  антропогенного перетворення представлені  в табл. 2. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Структура землекористування  та коефіцієнти антропогенної перетвореності   Херсонської області [7]

 

 

Розрахований коефіцієнт антропогенної перетвореності змінюється в межах від 0 до 10 і характеризує закономірність: чим більша площа  виду природокористування і вищий  індекс глибини перетвореності ландшафту,  тим вищий ступінь змін господарською  діяльністю ландшафтного регіону. Враховуючи значний діапазон коливань Кап,  використовують п'яти-ступеневу шкалу його інтерпретації [8].  Зауважимо одразу,  що слабо перетворених ландшафтів  (К_ап 2,00 -  3,80) в Херсонській області немає, лише Голопристанський район з К_ап = 3,88 наближується до цієї групи.  Виконані розрахунки в розрізі адміністративних районів дали можливість виділити певні групи територій за рівнем антропогенного перетворення (табл. 3).

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Угрупування територій  Херсонської області за рівнем антропогенної  перетвореності

Аналіз отриманих матеріалів дає змогу відзначити такі особливості  просторового розподілу показників антропогенної перетвореності природних  територій Херсонського регіону:

1) незначна від очікуваної  перетвореність територій в межах  міськрад Херсону та Нової  Каховки пояснюється високою  часткою в структурі землекористування  природних територій, плавневих  земель, рекреаційних та лісів; 

2)  більшість адміністративних  районів із високими показниками  пере-твореності зосереджені на  сході та півночі області і  характеризуються високою часткою  ріллі в структурі землекористування; 

3) висока для степової  зони частка лісів (5,3%) отримана  за рахунок високої локалізації  штучних лісових насаджень на  території Олешківських пісків  (Голопристанський,  Цюрупинський  райони,  міськрада Нової Каховки).  Для більшості території області  показники лісистості на порядок  менші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ

 

 

Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район. Переважаючі ґрунти ( > 80 %) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів [9].

Білозерський природно-сільськогосподарський  район включає господарства Білозерського  району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь  – 104,8 тис. га.

Ґрунтовий покрив району представлений  темно-каштановими ґрунтами в комплексі  з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим  профілем з середньо- і важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні.

Цюрупинський природно-сільськогосподарський район. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96 %), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуреністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження.

Скадовський природно-сільськогосподарський  район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів  і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь  – 272, 2 тис. га.

Ґрунтовий покрив району представлений  здебільшого темно-каштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо  солонцюватих ґрунтах і дуже низькою  – на сильно солонцюватих ґрунтах  та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах [9].

На зрошуваних ґрунтах  відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди –  засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин  погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при  проведенні механічних обробітків, обумовлює  його переущільнення – утворення  в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту.

Чаплинський природно-сільськогосподарський  район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств  Новотроїцького району. Загальна площа  сільськогосподарських угідь – 236,7 тис. га.

Ґрунтовий покрив представлений  темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які  характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару.

 

РОЗДІЛ 4

ГОЛОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО  БІОТУ

 

 

Біота (від грец. βιοτή — життя) — стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до деякої біоти, можуть і не мати безпосередніх екологічних зв'язків [1].

Поняття використовується в  екології, ботаніці, зоології та інших  природничих науках. Чіткого та загальноприйнятого визначення цього терміна немає. Один із впроваджувачів даного поняття  — Б. М. Міркін.

 

РОЗДІЛ 5

ВИДИ БІОТИ ОБЛАСТІ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОННОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

 

До Червоної книги  України з Херсонської області занесено 147 видів біоти, серед яких 29 видів рослин та грибів та 118 видів тварин. До Зеленої книги України віднесено 21 рослинне угруповання [10].

 

РОЗДІЛ 6

ОЦІНКА ОКРЕМИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

 

 

Нині під сильним  антропогенним пресом (розорювання  степів, водна та вітрова ерозія землі, підтоплення і спустошення  грунтів, забруднення води, повітря, пряме знищення видів рослин, грибів і тварин) природа Херсонщини переживає  катастрофічні зміни. Цей процес потрібно зупинити, поки ще збереглися ділянки землі, які представляють всі типи рослинності, характерні для Херсонської області. У відношенні степової рослинності, необхідно поставити питання про видаляння із сівозміни частини полів, особливо тих ділянок, на яких дуже близько до поверхні підходять кам'янисті материнські породи, для поновлення на них степів. Після відновлення це можуть стати землі конезаводів, сінокоси, з відповідним режимом, пасовища з регульованим навантаженням, а частина - заказники, заповідні урочища, заповідники, пам'ятки природи та ін Повинна бути створена оптимальна мережа об'єктів природно-заповідного фонду, оскільки сучасна мережа вкрай недостатня . Площа заповідних об'єктів у степовій зоні повинна займати не менше 10% території, тобто вона повинна бути збільшена вдвічі. Саме це може дійсно забезпечити стабільний розвиток Херсонщини, оскільки буде хоч трохи відновлено рівновагу між природними та антропогенними ландшафтами [11].

Згідно Закону "Про  природно-заповідний фонд України" в Херсонській області є природоохоронні  об'єкти, які мають відповідний  природоохоронний статус і відносяться  до різних категорій.

Біосферні заповідники. Вони є природоохоронними науково-дослідними організаціями міжнародного значення та входять до всесвітньої глобальної мережі. У них зберігаються в природному стані типові природні комплекси  біосфери, здійснюється фоновий екологічний  моніторинг, проводиться вивчення природного середовища та його змін під впливом  антропогенних факторів з урахуванням  міжнародних програм. У них виділяються  функціональні зони: заповідна, буферна, зона антропогенних ландшафтів.

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна  розташований в Чаплинському районі, площею 11054 га, разом з буферною зоною (землі господарств, населені пункти та ін) займає 33307 га. У ньому охороняються і вивчаються еталонні для степової зони типчаково-ковилові степи, є дендропарк і зоопарк.

Чорноморський біосферний заповідник розташований у Голопристанському  районі, має заповідну зону, в  тому числі акваторію, площею 34307 га, разом з буферною зоною - 84607 га. У  ньому охороняються природні комплекси  піщаних арен, пустельних степів, водно-болотних угідь, в основному як місць проживання та перебування в перельоті водоплавних  птахів.

Національні природні парки. Це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні організації  загальнодержавного значення. На їх території  встановлюється диференційовних режим  щодо їх охорони, відновлення використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації, господарська зона. В області створений  один такий об'єкт. Планується створити ще два: Нижньодніпровський національний природний парк і Національний природний  парк "Джарилгач" [11].

Азово-Сиваський  національний природний парк розташований у Новотроїцькому та Генічеському районах. Він має загальну площу 52154 га, в  тому числі заповідну - 38981 га. Охороняється в ньому флора і фауна пустельних степів, островів і кіс, водно-болотних угідь, проводяться роботи по акліматизації  оленів, муфлонів та інших видів  тварин. Територія парку, як і Чорноморського біосферного заповідника, включена в список водно-болотних угідь, які  мають згідно до Рамсарської конвенції  міжнародне значення.

Заказники. Це природні території (акваторії), що створюються  з метою збереження і відтворення  природних комплексів чи їх окремих  компонентів. Причому, режим жорсткої охорони встановлюється для одного або декількох об'єктів на території  заказника, інші об'єкти використовуються так само, як вони використовувалися  до створення заказника. Заказники  в Україні діляться на - ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні. Вони можуть мати загальнодержавне або місцеве значення. В області налічується 5 заказників загальнодержавного значення, їх площа - 32832 га.

Це:

- Лісові: Бакайскій  і Березові колки в Голопристанському  районі;

- Ботанічний - на  о. Джарилгач в Скадовському  районі;