Оцінка ризиків в майновому страхуванні

ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ДЕРЖАВНОГО  ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО  ЗАКЛАДУ 
“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

У М. МЕЛІТОПОЛІ ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Кафедра фінансів, менеджменту  та банківської справи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

 
 

З дисципліни: «Страхування» 

На тему: «Оцінка ризиків в майновому страхуванні.» 
 
 
 
 
 

Спеціальність:  «Фінанси та кредит»

 

Курс _____  група _____   форма навчання _____денна_______________ 

Виконавець ___________________________________________________

                                                                                           (П.І.Б.  студента) 
 
 
 
 
 

Керівник: ст. викладач Красновид О. М_____________________________________

               ( П.І.Б. керівника)

_____________________________________________________________

          (оцінка, дата, підпис) 
 
 
 
 

Мелітополь

2010

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА ВИДИ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ...5

1.1 Суть майнового страхування, основні поняття..................................................5

1.2 Види майнового страхування.....................…………………………………….7

РОЗДІЛ 2.ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ МАЙНА.........................................10

2.1 Добровільне страхування майна підприємств .................................................10

2.2 Страхування домашнього майна громадян.......................................................13

РОЗДІЛ 3.СТРАХУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ..................................15

3.1 Страхування автомобілів за умов ремонту, зберігання у гаражах.................17

3.2 Страхування водних транспортних засобів......................................................19

3.3 Страхування вантажів.........................................................................................19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...21

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...…23 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 

    Передумовою виникнення страхових відносин є  ризик, без якого не існує страхування, бо без ризику немає страхового інтересу. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту. За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, вони можуть виникнути в майбутньому в якийсь момент у невідомих масштабах.    

     Про ризик йдеться лише тоді, коли є відхилення між запланованими й реальними (фактичними) результатами. Таке відхилення може бути або позитивним, або негативним. Негативне відхилення буває при несприятливому результаті. Позитивне відхилення виникає тоді, коли фактичний результат виявляється більш вагомішим, ніж очікувалося. Можливість негативного відхилення від запланованого фактичного результату, тобто небезпека небажаного наслідку, називається ризиком. Ймовірність позитивного відхилення при вихідних заданих параметрах на одну очікувану подію визначається як шанс. У цьому розумінні можна розрізняти ризик збитку або шанс на прибуток, де збиток виражається у негативному, а прибуток — у позитивному відхиленні між плановими (очікуваними) й реальними (фактичними) результатами. Саме багатогранність форм прояву ризику, частота й шкідливість наслідків його прояву, неможливість абсолютного уникнення його ймовірності викликають необхідність організації страхування.

    У страхуванні ризик визначається декількома основними поняттями. Насамперед, ризик — це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), з виникненням яких відбуваються виплати з раніше утвореного централізованого страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі. Ризик пов’язаний з конкретним об’єктом, щодо якого визначаються чинники ризику. Аналіз одержаної інформації в комплексі з іншими заходами дозволяє суттєво знизити негативні наслідки здійснення (реалізації) ризику. Ризик зумовлює ймовірність загибелі чи пошкодження (в майновому страхуванні) об’єкта, прийнятого на страхування. Будь-яка ймовірність може бути виражена дробовою величиною. Якщо ймовірність дорівнює нулю, можна стверджувати про неможливість настання прогнозованої події. При ймовірності, яка становить одиницю, 100 % гарантії того, що подія відбудеться.

    Очевидно: чим менша ймовірність ризику, тим легше й дешевше можна  організувати страхування цього  ризику. Висока ймовірність ризику передбачає страховий захист з високою ціною, що утруднює його проведення. У тій мірі, якою оцінено ймовірність настання можливої події, може бути об’єктивно визначено розмір ризику. Страхування і розмір ризику взаємопов’язані. Вирівнювання ризику, його розподіл складають сукупність прийомів страхової організації, за допомогою яких на практиці організується проведення страхування, вибір для цього технічних прийомів.

    Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практиці роботи страховиків, тому що визначає величину необхідного страхового фонду, а значить, і можливості відшкодування збитків застрахованих як у звичайні, так і в особливо несприятливі роки.

    Аналіз  ризиків дозволяє класифікувати  їх на дві великі групи: страхові й  не страхові (не включені в договір  страхування). Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка, звичайно, розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або в процентах до її абсолютної величини.

    Страхова  компанія має постійно слідкувати за зміною ризику в тих чи інших галузях (сферах), вести відповідний статистичний облік, аналізувати й обробляти  інформацію.

    Спираючись  на одержані висновки про можливу  динаміку ризиків, страховик робить його оцінку. Вона полягає в аналізі всіх ризикових обставин, що характеризують показники ризику. 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА ВИДИ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ 

    1.1 Суть майнового страхування, основні  поняття 

    Власність громадян - це система економічних  відносин між громадянами і державою, між громадянами і підприємствами та організаціями усіх форм власності, між самими громадянами щодо майна, яке входить у коло об'єктів особистого споживання, а також господарського, виробничого, комерційного, соціального, культурного, інтелектуального та іншого призначення.

    У власності громадян можуть бути: житло, земельні ділянки, предмети домашнього вжитку, сільськогосподарські та інші тварини, грошові засоби, підприємства; майнові комплекси у сфері  виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в інших сферах підприємницької діяльності; споруди, устаткування, транспортні засоби, засоби інформаційного обслуговування і т. ін. із розвитком суспільства зростає обсяг майна, що перебуває у приватній власності громадян, а отже, зростає потреба в захисті майнових інтересів громадян.

    Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту  є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування  відносять: страхування засобів  повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків. Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим майно громадян розподілялось на дві категорії:

    перша категорія - пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини); друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

    Втрата  громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню [4].

    Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і  називає тільки два різновиди  обов'язкового страхування майна: страхування  авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах [1].

    Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001 р.) розширює перелік видів обов'язкового страхування майна. Зокрема, страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (ст. 7.11) долає бар'єри обов'язкового страхового захисту врожаю тільки державних сільськогосподарських підприємств [2].

    Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних  лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст. 7.30) посилює захист майнових інтересів селян.

    Обов'язковим  є страховий захист об'єктів космічної  діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про  угоди про розподіл продукції", майнових ризиків при промисловій  розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" тощо.

    Для оцінки динаміки ризику в конкретній страховій сукупності особливе значення мають наявність та аналіз достовірної інформації. Зауважимо: лише розгалужена група об’єктів, що була в центрі спостереження, дозволяє з достатнім ступенем достовірності констатувати можливість збитку [3]. 

    1.2 Види майнового страхування 

    В залежності від форм власності й  категорій страхувальників у майновому страхуванні виділяються декілька підгалузей. По формі власності — це страхування державного майна; колективного майна (в господарських товариствах, кооперативах, тощо; приватного майна. В залежності від категорій страхувальників підгалузями в майновому страхуванні є державне й недержавне страхування.

    Інтереси  двох сторін в страхуванні прямо  пов'язані з величиною страхових  тарифів, що лежать в основі страхових внесків, та відповідним обсягом страхового відшкодування. Саме цим зумовлена необхідність поділу підгалузей на конкретні види страхування, під якими мається на увазі страхування конкретних однорідних об'єктів у встановленому обсязі страхової відповідальності й по відповідних тарифних ставках.

    У структурі майнового страхування  виділяються  види (об'єкти):

• страхування будівель;
• споруд;
• сільськогосподарських тварин;
• домашнього майна;
• засобів транспорту, врожаю; тощо в господарствах різних форм власності.

    Страхуванню властиві обов'язкова й добровільна  форми. Держава встановлює норми  обов'язкового страхування. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування", обов'язкове страхування здійснюється на підставі законодавчих актів, де визначаються види, умови й порядок проведення обов'язкового страхування. При цьому страхувальник є вільним у виборі страховика, якщо інше не передбачене законодавством [3].

    Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Декрету "Про страхування". Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування. Добровільне страхування не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин, не зумовлених страхуванням.