Оцінка стану заповідної справи в Херсонській області

- Орнітологічний - Ягорлицький в Голопристанському  районі;

- Ландшафтний - Урочище  Саги в Цюрупинському районі.

Також є 7 заказників місцевого значення, їх площа 23 820 га: загальнозоологічні - Асканійський в  Чаплинському районі, Бакайскій жолоб  в Білозерському районі, Корсунський  в Каховському районі; ландшафтні - Інгулець у Великоолександрівському  районі, Інгулецький лиман в Білозерському  районі, Хрестова сага в Голопристанському  районі; ботанічний - Шаби в Голопристанському  районі.

Заповідні урочища. Це виділені цільні ландшафти, що мають  важливе наукове, природоохоронне  та естетичне значення. У них встановлюється, як і в заповідниках, жорсткий заповідний режим. В області нараховується 10 заповідних урочищ місцевого значення, площею 942 га: Агайманское в Іванівському районі, Архангельський ліс у Високопільському районі, Голопристанський ліс, Старозбур'ївська ліс у Голопристанському районі; ліс Летючі піски, Недогорскій ліс, Новодмитрівський ліс у Великоолександрівському  районі; Стояни у Нововоронцовському районі ; Малокаховскій бор в Каховському  районі; Цюрупинський бор в Цюрупинському  районі [11].

Пам'ятки природи - унікальні природні утворення, які  мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення. Вони діляться на - комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. В області 32 пам'ятки природи місцевого  значення, площею 27,5 га. Серед них - в'яз біля магазину "Парус" в м.Херсоні, джерело Шилової балки і джерело  Козацький в Бериславському районі, дуб в міському парку м. Херсона, посаджений в 1869 році під час закладки парку, Бехтерівський дубовий гай, колонія диких кролів в Веревчіной балці, Кринковское поселення бобрів, Понятовський і Нікольське поселення  змій, озеро Грязьове (Гопри), Федоровська  печера і пр.

Дендрологічні парки. Вони створюються з метою збереження і вивчення видів дерев і чагарників для найбільш ефективного їх використання. В області один дендрологічний парк "Асканія-Нова" в комплексі  біосферного заповідника "Асканія-Нова". На площі 210 га росте понад 1000 видів  дерев і чагарників, представників  різних континентів.

Парки-пам'ятки садово-паркового  мистецтва. Це найбільш визнані та цінні  зразки паркового будівництва, які  створені з метою охорони їх і  використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. В області взято під  охорону 12 таких об'єктів місцевого  значення, площею 166 га. Серед них  ботанічний сад Херсонського педінституту, дендропарк у м. Каховка, дендропарк Херсонського сільгоспінституту, дендропарк УкрНДІ зрошувального землеробства, дендропарк у м. Цюрупинську, парки в м. Гола Пристань, в с. Роздольне Каланчацького району та ін. [11]

Як бачимо, лише невелика частина об'єктів взята  під охорону, в області ще є  величезні резерви для поповнення мережі об'єктів природно-заповідного  фонду. В останні роки для охорони природи створена відповідна законодавча база.

 

РОЗДІЛ 7

ЗАГАЛЬН ОЦІНКА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО  ФОНДУ

 

 

Вагоме місце у відновленні  природи в нашій країні відведене  розвитку природно-заповідного фонду  як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 році Закону України „Про природно-заповідний фонд”  відбулося значне зростання кількості та площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України. Пріоритетного значення набуло створення об’єктів високого рівня заповідності (природні заповідники) та багатофункціональних об’єктів (біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки). Вирішення проблеми надання стабільності процесу нарощування площі земель, що підлягають особливій охороні, як стратегічной задачі щодо досягнення екологічної стійкості території країни забезпечує прийняття Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки [12].                  

Основним і надійним засобом збереження біотичного різноманіття є система ПЗФ, яка формується на міжнародному, загальнодержавному та місцевому рівнях. Для започаткування створення репрезентативної мережі природно-заповідних територій на перших двох  рівнях у нашій країні було розроблено і прийнято Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні („Заповідники”, 1994). Після неї було прийнято Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (1997), яка у цій сфері не була визначальною. У цьому ж році вийшла у світ перша Національна доповідь про збереження біологічного різноманіття (1997), а також була затверджена Концепція про збереження біологічного різноманіття. Пізніше було прийнято Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (2000), який є важливим програмним документом у природно-заповідній справі. Частково формування об'єктів ПЗФ відображено у Законі України „Про затвердження Загальнодержавної програми охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” (2000)[12].

За даними  Державної служби заповідної справи Мінекоресурсів  України, сучасна мережа ПЗФ становить 7010 одиниць територій та об’єктів загальною площею близько 2600 тис. га, що складає 4,2% площі України. ПЗФ включає 4 біосферних і 17 природних заповідників, 12 національних природних парків, 2265 заказників, 2960 пам’яток природи, 29 дендрологічних парків, 499 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 21 ботанічний сад,  6  зоологічних парків,  23  регіональних ландшафтних парки,  754  заповідних урочищ. У структурі ПЗФ України біосферні заповідники займають 159,6 тис. га (7,8%); природні заповідники  - близько 130 тис. га (6,2%); національні природні парки - близько 450 тис. га (22%); заказники загальнодержавного і місцевого значення 19,8 тис. га (0,63%); ботанічні сади - 1,9 тис. га (0,09%); зоологічні парки 0,1 тис. га (0,005%); дендрологічні парки - 1,25 тис. га (0,06%); регіональні ландшафтні парки - 307,3 тис. га (15,08%); заповідні урочища 80,8 тис. га (3,97%) від площі всього ПЗФ України. За розмірами площ серед територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення переважають об’єкти, що мають площу від 100 до 1000 га – таких налічується  близько 33%, від 10 до 50 га – 26%, від 50 до 100 га і від 1000 до 10000 га – по 13%, від 1 до 10 га – 9%, більше 25 тис. га – 3%, менше 1га – 2%, від 10 до 25 тис. га – 1%.

Найбільше об’єктів ПЗФ  загальнодержавного значення підпорядковано Держкомлісгоспу – 283. Це перш за все 177 заказників, 70 пам’яток природи, 6 природних  заповідників та 2 національні природні парки та інші. Їх площа становить  біля 25% від загальної площі ПЗФ  загальнодержавного значення.

В підпорядкуванні Мінекоресурсів знаходиться 18 установ ПЗФ: 9 національних природних парків, 4 природні заповідники, 1 біосферний заповідник, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва та 1 ботанічний сад, площа яких разом  становить близько 40% від ПЗФ загальнодержавного значення. Національна академія наук України має у своєму підпорядкуванні 14 об’єктів ПЗФ, у тому числі 3 природних  та 2 біосферних заповідники, площа  яких становить 13% від площі ПЗФ  загальнодержавного значення.

В Херсонській області  площа ПЗФ складає 2,8% суходолу, а  з врахуванням акваторій – 5,7%. В області природно-заповідні  об’єкти представлені двома біосферними  заповідниками, одним національним природним парком, 5 заказниками  загальнодержавного значення, одним  дендрологічним парком загальнодержавного значення, 11 заказниками місцевого  значення, 10 заповідними урочищами  місцевого значення, 32 пам’ятками природи місцевого значення, 12 парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення( Табл. 4;5;6) [12].

Таблиця 4

Розподіл об’єктів ПЗФ, що розташованні на території Херсонській  області.

Категорії Об’єктів ПЗФ	Об’єкти ПЗФ
	Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Разом
	Кіл-ть	Площа,га	Кіл-ть	Площа,га	Кіл-ть	Площа,га
БЗ	2	226666			2	226666
НПП	1	16756			1	16756
З	5	34475	11	23820	16	58295
ЗУ			10	942	10	942
ПП			32	27,5	32	27,5
ППСПМ			12	166	12	166

 

 

Таблиця 5

Розподіл об’єктів ПЗФ,  розташованих на території  Херсонської області за розмірами  їх площ

Категорії об’ктів ПЗФ	Кількість об’єктів ПЗФ, що мають площу (га)
	≤1	1,1-10	10,1-50	50,1-100	100,1-1000	1000,1- 10000	10001- 25000	≥25000
БЗ			2
НПП								1
З		2	5	2	3	2	1	1
ЗУ			6	4
ПП			4	11	17	3
ППСПМ	1	1	6	3	1
Разом	1	3	23	19	21	5	1	2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

Висновок про  природоохоронну цінність об’єктів ПЗФ розташованих на території Херсонській області

Категорія ПЗф	Кіл-ть	Ступінь цінності
	Площа	Міжнародна	Національна	Регіональна	Місцева
БЗ	К	2
	П	226666
НПП	К		1
	П		16756
З	К		5		11
	П		34475		23820
ЗУ	К				10
	П				942
ПП	К				32
	П				27,5
ППСПМ	К				12
	П				166
Разом	К	2	6		65
	П	226666	51231		24955,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 8

СПИСОК РІДКІСНИХ ТА ЗНИКАЮЧИХ  ВИДІВ ТВАРИН І РОСЛИН ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ  УКРАЇНИ

 

 

Ссавці: кутора мала, вечірниця мала, вечірниця гігантська, перев'язка звичайна, тхір степовий, емуранчік, сліпак піщаний

Птиці: пелікан рожевий, пелікан кучерявий, лелека чорний, огар, змієїд

сип білоголовий, беркут, орел-могильник, орел степовий, орел-карлик, орлан-білохвіст, скопа, сокіл-сапсан, балобан, журавель сірий, журавель-красавка

дрофа, стрепет, ходуличника, кроншнеп малий, кроншнеп середній, філін.  

Плазуни: полоз чотирьохсмугий, гадюка степова 

Комахи: ктирь гігантський, бражник Прозерпіна, Бражник мертва голова, сатурнія мала, богомол емпуза смугаста 

Рослини: золотобороднік цикадових, зіркоплідник частуховидний, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, зозулинець точковий, зозулинець болотний, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський, ковила волосиста, ковила Лессінга, ковила українська [13].

 

 

РОЗДІЛ 9

ОЦІНКА РОЛІ ОБЛАСТІ У  РОЗБУДОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ  МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

 

 

Незважаючи на певні здобутки України у розв'язанні екологічних  проблем, втілення урядових програм  та дотримання норм законодавства про  охорону навколишнього середовища все ще є її слабкими сторонами. Закон  України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної  мережі на 2000 - 2015 роки" був прийнятий 21 вересня 2000 року з метою створення  національної екологічної мережі, яка  є складовою всеєвропейської  екологічної мережі. Ця програма розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково змі-неним станом ландшафту .

 Херсонська область  представляє собою окремий природний  регіон, який включає об'єкти природно  – заповідного фонду та інші  території, що зберіга-ються конвенціями,  угодами, договорами і забезпечують збереження ландшафтів і біорізноманіття [14].

На території Херсонської  області розташовані елементи екологічної  ме-режі, які мають загальнодержавне значення: