Облік і аудит нематеріальних активів підприємства

З аналізу , наведеного в табл.Ж1 Додатку Ж., видно, що одні автори дають занадто коротке і спрощене визначення, інші, навпаки - дещо ускладнене, це пояснюється різними підходами щодо мети аудиту нематеріальних активів.

Аудит – це дослідження, а будь яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мети необхідно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зібрати необхідну кількість актуальних свідчень при виконанні аудиту.

Нормативне введення нематеріальних активів у бухгалтерський облік підприємств України вперше було започатковано ще в 1993 р. Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні Основні законодавчо та нормативно-правові акти, які регулюють операції з нематеріальними активами наведено в Додатку Д.

Аналіз та контроль за використанням нематеріальних активів є досить важливим питанням для підприємців, бухгалтерів та аудиторів. Отож особливого значення набуває така форма контролю, як аудит. Його основна мета – забезпечити контроль достовірності інформації, відображеної у фінансовій і податковій звітності.

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. В Україні аудит почав стрімко розвиватися після прийняття ЗУ «Про аудиторську діяльність». Відповідно до цього Закону «аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам».

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм (стандартів) аудиту (МНА або МСА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту [ 18 ].

Норми (стандарти) аудиту – це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків з аудиту фінансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів ( свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У практиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової економіки необхідно користуватися міжнародними і національними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансового – господарського контролю , які застосовуються в вітчизняній практиці .

До основних принципів норм аудиту відносять :

- цілісність, об’єктивність і незалежність , конфіденційність, знання і компетентність ;

- правила  використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами ;

- документальне  оформлення, планування, одержання  доказів аудитором;

- перевірка  систем обліку і внутрішнього  контролю ;

- аналіз  висновків аудитора і складання  ним звіту .

Кожний стандарт має визначити певну частину або сторону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лаконічним , але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об’єкта стандарту .

Міжнародні норми (стандарти) аудиту, розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів .

Подані МН(С)А мають єдину внутрішню структуру , до якої входять такі рубрики: втуп ; мета аудиту; відповідальність за фінансові звіти; обсяг аудиту; етика; планування; робота, виконана іншими аудиторами; документація; очевидність аудиту; висновок і звіт.

Отже, в МН(С)А викладають основні напрями аудиту, зокрема планування, контроль, і фіксацію результатів виконаної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обґрунтування висновків з питань , поставлених на дослідження аудитору.

Таким чином в цьому питанні дипломної роботи представлено не лише економічну сутність вивчаємого питання, але також охарактеризовані деякі з основних нормативних документів, що стосуються обліку та аудиту нематеріальних активів. Більш детальний перелік використаних документів, при формуванні роботи, міститься в списку використаних джерел.

 

 

1.2. Організаційна-економічна характеристика діяльності Криворізького державного центру стандартизації, метрології та сертифікації

 

Метою діяльності Криворізького державного центру стандартизації, метрології та сертифікації (КДЦСМС) є виконання державних функцій у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, а також державного нагляду за дотриманням вимог стандартів, норм та правил якості продукції на всіх етапах життєвого циклу виробництва. Центром здійснюється державний нагляд на території м. Кривий Ріг.

В останній чверті ХІХ століття в Україні почалося запровадження Метричної конвенції, яка підписана представниками 17 країн 20 травня 1875 року. Багато зусиль для цього було покладено Д.І. Менделєєвим - засновником наукової метрології та державної повірочної служби. Він і став розробником документу з організації метрологічної служби - "Положення про міри та ваги" (1899 рік). Починаючи з 1900 року було відкрито установи нового типу - повірочні палатки.

На початку ХХ століття на Криворіжжі також відкрито повірочну палатку, функції якої зводились до виконання повірок найпростіших засобів вимірювальної техніки, здійснено перехід на державну метричну систему.

 

 

 

 

Державну метрологічну службу у м. Житомирі започатковано 1924 року, як відділення Київської палатки мір та ваги.

1931 року повірочні палатки мір  та ваги скасовуються, а натомність  утворюються органи центрального  управління мір та ваги (ЦУМІРВАГ). На базі відділення Київського  ЦУМІРВАГ 1937 року було організовано Житомирське управління мір і ваги.

22 вересня 1937 року Житомир стає обласним центром, а управління, відповідно - Житомирським обласним управлінням мір і ваги.

У ході реорганізацій і змін назв, з 1996 року встановилася нинішня назва - Державний центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Лабораторія випробувань Криворізького державного центру стандартизації, метрології та сертифікації у числі перших в Україні акредитована у Системі УкрСЕПРО. Випробування проводяться на підставі угод, за заявками організацій та підприємств, а також в порядку держнагляду на відповідність обов’язковим та факультативним вимогам нормативних документів, які діють в Україні: державний і міждержавних стандартів, медико-біологічних вимог, тимчасово допустимих рівнів, тощо.

 

 

Технічна компетентність дозволяє :

1. визначити наявність у харчових продуктах токсичних елементів (Рb, Cb, Hb, Cu, Zn, Fe, As, радіонуклідів, мікотоксинів);
2. оцінювати залишкову кількість пестицидів і нітратів;
3. виявляти шкідливі домішки в алкогольних напоях (альдегіди, сивушні масла, метиловий спирт);
4. проводити широкий спектр випробувань харчової продукції та фізико-хімічними показниками;
5. проводити випробування керамічних виробів на наявність токсичних елементів та кисло стійкість.

Випробувальна лабораторія Криворізького ДЦСМС перша в Україні акредитована у Системі сертифікації TSE (марка TSE визначається у 46 країнах світу) Республіки Туреччини на випробування керамічного посуду. Також виконуються випробування на замовлення. При цьому гарантуються метрологічна точність, прозорість процедур і методик випробувань, достовірність результатів їх конфіденційність.

Метрологічний відділ Криворізького ДЦСМС, акредитований Держстандартом України, забезпечує єдність та достовірність вимірювань в усіх сферах виробництва свого регіону шляхом:

1. повірки, метрологічної атестації та калібровки засобів вимірювань;
2. точні та високоточні вимірювання в усіх галузях;
3. атестації та акредитації аналітичних, випробувальних і вимірювальних лабораторій;
4. аналізу стану вимірювань, в усіх галузях народного господарства;
5. ліцензування ввезення в Україну засобів вимірювань, їх повірки та атестації;
6. повірки іонізуючих засобів вимірювань;
7. державного нагляду за застосуванням засобів вимірювань у сферах інтересів держави і споживачів.

Криворізький ДЦСМС має сучасне обладнання, взірцеві засоби вимірювань, які знаходяться у містах: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський.

Криворізький ДЦСМС одним із перших в Україні акредитований в українській національній системі сертифікації продукції УкрСЕПРО і має повноваження Органу із сертифікації таких видів продукції:

1. фарфоро-фаянсового та керамічного посуду;
2. виробів із скла;
3. харчової продукції та продовольчої сировини;
4. електропобутового та деревообробного обладнання;
5. нафтопродуктів;
6. будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
7. виробів легкої промисловості (панчішно - шкартпеткові);
8. послуг (автосервісу, громадського харчування, готельних, туристських).

 

Повноваження Криворізького ДЦСМС передбачають:

1. визначення сертифікатів відповідності, визнаних у країнах, з якими Україна має угоду про взаємне визнання робіт із сертифікації;
2. обстеження (атестацію) закордонних і вітчизняних виробництв серійної продукції з видачею сертифікату відповідності на 1 (2) роки;
3. сертифікацію окремих виробів або партій вітчизняної або імпортної продукції;
4. виконання функцій всеукраїнського базового організаційно-методичного Центру із сертифікації посуду фарфорового, фаянсового, керамічного та виробів із скла згідно наказу Держстандарту України № 564 від 23.12.96 р.

Рішення про видання сертифікатів відповідності приймаються на підставі випробувань продукції, які виконуються у випробувальній лабораторії Криворізького ДЦСМС або в акредитованих лабораторіях області.

Криворізький ДЦСМС підтримує в актуальному стані фонд нормативної документації (понад 25 тис.), діючої на території України: державні стандарти України (ДСТУ), міждержавні стандарти (ГОСТ), міжнародні стандарти (ІSO, IEC, EN), технічні умови (ТУ), зареєстровані у Центрі.

На базі фонду замовникам пропонується:

1. розробка технічних умов на продукцію;
2. експертиза та державна реєстрація ТУ і змін до них;
3. тематичний пошук інформації;
4. копіювання нормативної документації;
5. довідково-інформаційні послуги.

Центр є юридичною особою. Він здійснює свою діяльність на основі і у відповідності з існуючим законодавством України та Статуту КДЦСМС.

Центр веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в банку, круглу печатку з зображенням Державного гербу України, штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, фірмові бланки.

Майно Центру складають основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі Центру. і Джерелами формування майна Центру є:

• майно, яке передане йому органами державного управління;
• доходи отримані від реалізації робіт і послуг, а також від інших видів фінансово - господарської діяльності;
• кредити банків та інших кредиторів;
• бюджетне фінансування проведення державного нагляду;
• капітальні вкладення;
• придбання майна іншого підприємства;
• інше майно, що придбане на засадах, які заборонено чинним законодавством.

Центр самостійно планує свою господарську діяльність. Визначає основні напрямки своєї діяльності у відповідності з галузевими науково-технічними прогнозами та програмами, кон'юнктури ринку продукції, послуг та економічної ситуації.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Центру є прибуток.

Чистий прибуток Центру, що залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, оплати праці, відрахування в галузеві фонди, внесення передбачених чинним законодавством України податків та інших платежів до бюджет, знаходиться в повному його розпорядженні.

Джерелом коштів на оплату праці працівників Центру є частина доходу, отриманого в результаті його господарської діяльності. Джерелом коштів на оплату праці працівників Центру, які здійснюють державний нагляд, є кошти державного бюджету, а також частина коштів отриманих від господарської діяльності. Центру.

Джерелами формування фінансових ресурсів Центру є прибуток (доход), амортизаційні відрахування та інші надходження.