Розвиток зеленого туризму в АР Крим

     - житловий будинок розташований  на сільській території;

     Національним  законодавством передбачається встановлення пільг щодо оподаткування агротуризму. Проблема полягає у різниці в оподаткуванні гостинних сільських осель, що користуються цими пільгами, та приватних міні-готелів, які оподатковуються на загальних підставах.[1, с 205-207]

           Зелений туризм можна розглядати, як додатковий дохід селянам, від основної сільськогосподарської діяльності, а також є способом підвищення зайнятості членів сільських родин.  

2.2. SWOT- аналіз, проблеми розвитку зеленого туризму в кримських селах

      У Криму зелений туризм розвивається вже більше 10 років. Цей різновид туризму як не можна краще підходить і кримським сільським територіям - передбачає розвиток туристичних маршрутів, місць відпочинку, сільськогосподарських екскурсій, ознайомлення туристів із сільським побутом, народними традиціями і промислом.

      Внутрішній туризм в Криму почав розвиватися спонтанно. Співвітчизники, які побували в європейських країнах, в Туреччині, Єгипті та інших державах, де зелений туризм почав розвиватися пів століття тому і де нині налічується понад 500 об'єктів сільського туризму, відчули потребу в національному туристичному «продукт».

      Певний  інтерес до нашої країни демонструють і громадяни інших країн. Вони хочуть дізнатися особливості національної культури, національні традиції, які  збереглися в основному в сільській  місцевості. Нарешті, вони шукають екзотики.

      Для Криму «зелений туризм» - термін новий, але традиція цього виду відпочинку більш стара, ніж здається. Адже про  гостинність жителів села відомо з незапам'ятних часів.[11]

      Зараз розвитком зеленого туризму в  Криму займається «Спілка сприяння розвитку зеленого туризму». Ця організація збирає дані про зелений туризм в різних регіонах країни. Вона ж у міру сил займається його рекламою і популяризацією, проведенням конференцій і тематичних виставок. Одна із важливих функцій Союзу - тренінги та семінари для тих, хто займається зеленим туризмом, то є для господарів т.зв. сільських готелів. Адже саме від них залежить якість прийому гостей-туристів.

      Щоб кримська туристична індустрія могла  працювати злагоджено, в ній повинні  зайняти свої місця, як туристичні компанії, так і господарі «зелених готелів». З одного боку, взаємовигідний симбіоз зеленого туризму з туристичними компаніями викликає багато сумнівів. У гонці за прибутком туристичні компанії значно піднімуть ціни на послуги зеленого туризму, і цим зроблять їх недоступними для більшості потенційних клієнтів.

      З іншого боку, туристичні компанії досить добре знають особливості туристичного бізнесу, вміють його організувати і  втілити в життя. І саме їм під  силу забезпечити зеленому туризму широкомасштабну рекламну компанію, без якої мало хто дізнається про його реальні можливості.

      Наприклад, зараз охочі провести уїк-енд  або відпустку в селі займаються пошуком місць відпочинку самі. «Компасом» їм служать путівники та каталоги по зеленому туризму, які видають місцеві організації сільського зеленого туризму. Ці спеціалізовані видання на сьогоднішній день - кращий навігатор, який дає уявлення про регіон та об'єкті відпочинку, його координатах. Ще один варіант - відвідання туристичних виставок, де при бажанні можна знайти «свіжі» пропозиції.

      Але навіть якщо «Язик до Києва доведе", а в даному випадку, навпаки, «відведе», то у співпраці з туристичними фірмами є ще одне більш суттєва  перевага. А саме - страховка. Як і  в будь-якому виді туризму, в зеленому так само має діяти страхова система. Це дасть можливість уберегти туристів від багатьох ризиків - від хвороб, можливого харчового отруєння, пошкоджень внаслідок верхової їзди на конях і т.д.[11]

      Зваживши  всі «за» і «проти», «зелені» бізнесмени готові співпрацювати з будь-якими туристичними агентствами на умовах домовленостей. Звичайно, якщо вони будуть враховувати обопільні інтереси, а не стануть працювати на вигоду тільки одного з партнерів.

      Але буде неправильним орієнтуватися тільки на бізнес-інтереси, відсуваючи на задній план питання соціального призначення цього виду туризму. Адже у сільській місцевості все більше загострюється питання безробіття, а агротуризм здатний створити чимало робочих місць. Останнє особливо важливо, адже на сьогодні з 15500 тисяч жителів українського села 3 млн не мають постійної роботи.

      Сільське  безробіття ще страшніше, ніж безробіття міська. Адже в селах на відміну  від мегаполісів, де багато підприємств, знайти роботу не просто важко, а практично  неможливо.

      Питання працевлаштування сільського населення потрібно вирішувати ще й тому, що від нього в певному сенсі залежить подальша доля більшості сіл. Про це говорить статистика: протягом останніх 10 років Україна втратила 310 сіл. Їх назви вже видалили з сучасних географічних карт. А в 8,5 тисячах залишилися населених пунктах за останній час не народилося жодної дитини. Це означає, що і ці села приречені на вимирання.

      Врешті-решт, потрібно думати не тільки про бізнес і соціальні проблеми, але і  про історію, культуру та відродження села. Для збереження народних традицій, ремесел, культури, яка дісталася нам у спадок від дідів-прадідів, зелений туризм стає просто знахідкою і має дуже велику перспективу. Навіть більшу, ніж музеї народної архітектури та побуту. У музеях експонати виставлені під склом, а господарі сільських готелів пропонують в буквальному сенсі доторкнутися до тих речей, якими користувалися наші предки.[11]

      У садиби-музеї можуть приїжджати не тільки іноземці, які цікавляться  нашою історією та звичаями, не тільки окремі сім'ї, для яких минуле країни щось значить, але й школярі, які можуть познайомитися з історією не лише за підручниками.

      Більше  того, такі садиби можуть виконувати подвійну функцію. Навесні і влітку вони можуть надавати послуги як об'єкти сільського зеленого туризму, а восени і взимку, коли туристичний сезон іде на спад, працювати як музеї. Поступово можна вийти за межі "хаточного" сільського зеленого туризму і зайнятися готельним сільським зеленим туризмом.

      Песимісти ж руйнують цю райдужну картинку питанням - чому ж зараз можна заманити туриста в українське село? Якщо навіть господиня і приготує смачний обід, а господар наллє склянку домашнього вина, то все одно від нудьги нікуди не дінешся. Та й про санітарно-гігієнічних зручності можна і не згадувати.

      Яка перспектива розвитку зеленого туризму  в степових кримських селах? Добре  прикарпатцям - там можна який-небудь замок знайти, якщо по місцевих дорогах  з гріхом по полам доберешся до того «центру туризму». А що можуть запропонувати кримчани? Окрім кухні, спальні і прогулянок на возі, запряженому кіньми, до найближчого сільмагу - запропонувати нічого. Тому що немає в наших селах ні доріг, ні затишних барів або кафе, а в деяких - навіть амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.

      Оптимісти ж відповідають, що основна привабливість зеленого туризму в комплексі оздоровчих, естетичних і пізнавальних чинників, що сприятливо впливають на людину.[11]

      Відпочинок  у сільській місцевості - це не курорт із безліччю туристів. Тут - стан релаксації, яка особливо необхідна для жителів міст. Багато людей вважають за краще зустріти Новорічні і Різдвяні свята, відпочити з друзями саме в таких умовах.

      Господарі, для зручності туристів, часто  окрім наданих умов проживання та послуг домашнього харчування пропонують цілий комплекс додаткового обслуговування: наприклад, збирання ягід і грибів, екскурсії, походи в гори і багато іншого, збагачує відпочинок.

           Для того, щоб систематизувати  окреслене коло проблем та переваг  розвитку зеленого туризму в Криму, на основі узагальнення значного масиву фактичної інформації здійснено SWOT- аналіз стану цього виду діяльності.

     Проведений  аналіз дав змогу об’єктивно оцінити  можливості розвитку цього виду туризму  та розробити ефективні щодо упередження  можливих проблем. Розгляд же сильних сторін дає підстави науково визначити потенційні можливості регіону та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого зміцнення.

     Здійснений  SWOT- аналіз зеленого туризму дає підстави для таких узагальнень:

     (S) Сильні сторони Криму як території, сприятливої для розвитку зеленого туризму:

     • Переважно чисте та безпечне довкілля;

     • Гарні краєвиди, багаті флора  та фауна;

     • Наявність річок, гір, озер, лісів;

     • Багатство історико-культурних пам’яток;

     • Невелика ціна на проживання та харчування;

     • Велика кількість індивідуальних операторів, що традиційно приймають гостей;

     • Збережені сільські традиції;

     • Гостинність населення

     (W) Слабкі сторони Криму, що можуть заважати розвитку зеленого туризму:

     • Низька якість нічліжної бази;

     • Проблеми з водопостачанням;

     • Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про регіон;

     • Незнання господарями іноземних  мов;

     • Не надто привабливий імідж Криму  в очах іноземців;

     • Слабке знакування туристичних атракцій та маршрутів;

     • Недостатньо розвинута інфраструктура.

     (O) Загрози, які перешкоджатимуть розвиткові зеленого туризму, які треба попередити:

     • Виникнення некатегоризованної нічліжної  бази, яка зменшуватиме якість послуг;

     • Значний рівень безробіття створює  основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів;

     • Суперництво та відсутність координації  між різними організаціями, що займаються промоцією зеленого туризму, заважає  впровадженню єдиних стратегічних цілей  розвитку зеленого туризму в регіоні.

     • Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів;

     • Відсутність політичної стабільності та закону «Про зелений туризм»заважає організації відпочинку на селі.

     (Т) Потенційні можливості та вигоди від розвитку зеленого туризму в регіоні:

     • Розвиток зеленого туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток кримських сіл;

     • Збільшена зайнятість сільського населення, особливо жінок;

     • Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам’яток регіону;

     • Будуть створюватися нові робочі місця  в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть  надати роботу і випускникам вищих  навчальних закладів.[11] 

2.3. Шляхи розвитку та удосконалення зеленого туризму

     Виходячи  з даних SWOT- аналізу в Криму достатньо проблем з якими треба потрібно боротися, і вирішувати питання щодо поліпшення ситуації у розвитку зеленого туризму.

     З огляду на результати проведеного SWOT - аналізу, рекомендуємо організаціям, що займаються розвитком зеленого туризму в адміністративних районах Криму:

     - провести уніфіковану категоризацію  відпочинкових оселях;

     - розробити заходи (передусім анімаційні) для збільшення тривалості перебування  відпочиваючих у сільських оселя;

     - налагодити обмін досвідом з  різними підприємствами, де накопичено  чималий практично-господарський  досвід розвитку зеленого туризму;

     - регулярно проводити тренінги  для господарів агроосель та  сільських працівників, задіяних в агро туристичному сервісі;

     - розробити пілотажні проекти,  які дадуть змогу наочно продемонструвати  користь від зеленого туризму  для різних сільських громад  та накопичити досвід;

     - створити веб-сторінку Криму як  терену зеленого туризму;