Розроблений індивідуальний варіант екскурсії Мукачівський замок «Мукачево»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III: Розроблений індивідуальний варіант екскурсії Мукачівський замок «Мукачево»

Назва екскурсії: Мукачівський замок «Мукачево» - являється центром народно-визвольної боротьби закарпатців проти іноземної експансії.

Мета екскурсії: ознайомити екскурсантів з фортифікацією, архітектурними особливостями, тактичним і стратегічним значенням, історією замку, тощо. Сприяти вихованню у учасників екскурсії почуття гордості за героїчне минуле Закарпатського краю.

Час екскурсії – 60 хвилин.

Кількість екскурсантів –  до 24 осіб.

Технологічна карта екскурсії

№ п/п	Об’єкт показу	Підтеми екскурсії	Часв хв.	Примітка
1.	Вступна бесіда	Огляд підсистем екскурсії	4
2.	Предзамче, перші лінії оборони	Назва замку. Оборонні рубежі польового типу. Поселення паланок. Водяний рів. Залишки водяного рову.	5	Використовую прийом локального показу, та зорової реконструкції.
3.	Міст нижнього замку	Підйомні мости. Їх значення в системі  оборони середньовічних замків. Бастіони. Висота та товщина стін. Артилерії, боєзапас.	2	Прийом показу
4.	Нижній замок	Приміщення  н/замку і їх призначення. Прислуга. Оплата прислуги і обслуговуючого персоналу.	3	Прийом розповіді. Прийом показу.
5.	Під’їзд середнього замку	Механізм підйому моста	3	Прийом зорової реконструкції
6.	Середній двір	Парадна церемоніальна площа. Перерахувати депутації. Замок  – центр повстання курців. Династія Ракоці. Ференц ІІ Ракоці. Обов’язки гарнізону.	10	Розповідь, показ
7.	Східний бастіон Середнього замку	Панорама міста. Географічне розташування замку. Тактика і стратегія.	10	Показ. Розповідь.
8.	Кам’яна пастка	Деякі особливості фортифікації	3	Частковий показ. Зорова реконструкція.
9.	Верхній двір	Висота  Замкової гори. Порядок і послідовність  будівництва замку. Федір Корятович і його замок. Послідовники Корятовича.  Колодязь. Легенда про колодязь. Галерея.	10	Показ. Розповідь.
10.	Центральний бастіон Верхнього  замку	Ілона Зріні, оборона 1685-1688. Капітуляція. Замкова церква: минуле і сучасність	5	Показ. Розповідь
11.	Заключна бесіда	Підсумок екскурсії	5

 

Контрольний текст екскурсовода

Доброго дня шановні туристи! Рада, що ви завітали до нашого мальовничого краю. Наша екскурсія триватиме 1 годину. Отже, зараз ми відвідаємо Мукачівський замок, який вважається одним із найцікавіших замків Закарпатської області.

Шлях на гору: Зупиняємо групу біля підніжжя. Ми знаходимось біля південного схилу гори. Розміщення замку 188м над рівнем моря, в основі 400х266 зверху 230х110м. Це типова фортифікаційна споруда, де ви не знайдете стильних середньовічних архітектурних прикрас. Показуємо, який крутий схил, справа бастіон, де розміщалась артилерія, маленькі віконця - бійниці, пояснюємо, що там є рів між стіною замка і оборонною стіною. Зараз ми пройдемо шлях по західному схилу гори 400 м. Цей шлях збудований в 17ст. До цього дорога була тільки з Пд. сторони – вузька як стежка.

Зупиняємось посередині. В 16ст. навколо замку близько 400м був  викопаний рів, землю використали  для насипного валу, на ньому спорудили  деревяний 2м частокіл „паланок”. На цій території між замком і  паланком проживали прості люди. Теперішній мікрорайон і зараз носить назву  Паланок. Замку теж приписали  цю назву. Зверніть увагу на три християнські церкви – розміщені в одному районі, але різних конфесій.

Якщо подивимось на замок, то звідси чітко видно ступінчату структуру різночасової забудови замку. На замку вказуємо другу з веж (не заштукатурена) Старого Замку. Так само є оборонна стіна, рів, бійниці.

Перед замком: Розташовуємо группу біля/на перилах. Ми знаходимось на  висоті 42м над рівнем міста (місто 120м).

• Позаду і трохи вліво 30 км до Угорщини
• Вліво 45 км до Словаччини
• Прямо (на північ) 65 км до Польщі
• Позаду і трохи вправо 55 км до Румунії
• Вправо Схід

А тепер уявіть, якби довелось штурмувати замок. Один підйом чого вартий. Тим більше внизу ми мали пройти частокіл, рів, і гарнізон, який вже «гостинно» чекав би на нас.

Отже замок. Перед нами сухий рів, де в 1670 посередині стояла ще одна вартова вежа Барбакан (від лат. укріплення) - це вежа для охорони воріт в нижній замок. Це останнє, що було збудовано, далі замок лиш реконструювали. Те, що ми зараз бачимо збудовано в 1657 р. Два бастіони, товщина стін яких у підніжжя 6 м, а зверху 1,5-2 колоподібної форми для створення рикошету при обстрілі. А також для зручного обстрілу нападаючих.

І до барбакану і до нижнього замку вели два підйомні дерев’яні  мости, які піднімаючись закривали вхід. Біля входу зверніть увагу на андезито-базальтовий фундамент, що підтверджує вулканічне утворення гори.

Нижній замок закінчений в 1670 році.  Ми піднялись в нижній замок - це52 м над рівнем міста. Показуємо підсобні приміщення, де жила прислуга і вартові, які командували мостом в середньому замку. Скульптура Бровді: життя кріпосних.

Якщо порахувати, то тут поміститься 600, ну максимум 900 чоловік. В гарнізоні замку зазвичай налічувалось до 2000чоловік. Навіть по сучасним законам воєнного мистецтва нападаючих повинно бути в 3-5 разів більше, а це 9-15 тис. чол. Отже, 600 прорвалося, решта біжать за ними, але куди... Перед нами знову підйомний міст, два бастіони і рів. До речі, тут знаходився рицарський зал. А ця перемичка – арсенал.

Давайте спустимось вниз. Перед  нами 20 м стіни і сухий рів навколо замку, якщо пройти по ньому далі там тупик... а весь цей час зверху стріляють, закидуютькамнями, обливають смолою.

Ходять легенди, що замок  ніколи не брали, але по фактам 4 рази його дійсно штурмували і захоплювали (1514, 1537, 1567, 1704 рр.). Найцікавіший штурм1514р. під проводом Дьордя Доже – цікавий тим, що це були прості селяни, а не підготовлені вояки.

Середній замок будувався на протязі XVIIст.Перед напівкруглим бастіоном  62 м над рівнем міста. Замість цього бастіону колись була 6 м скелі.

Ось тут на вершині скелі була побудова перша кам’яна вежа ДонЖон і крім неї більше нічого не було. Є свідчення, що вже в 1086 р. половці атакували, 5 днів топтались на цьому місці, але так і не змогли взяти вежу. Ще через 100 років татари і поляки теж не змогли взяти, але спалили і розграбували місто. В 1242р. Хан Батий навіть не пробував її брати. Так до 1396р. стояла єдина ця башта на охороні торгового міста.

В 1362 р. литовці захопили Київ. Литовський князь Вітовт„посунув” тодішнього князя ФедіраКорятовича з волинських земель. Корятович попросив допомоги у Сигізмунда – венгерського короля (який був йому племінником), на що тот запропонував ФедіруМукачево, 300 сіл і замок замість війни з Польщею. Корятович переїжджає сюди  і робить замок своєю резиденцією. До нього тут жив тільки капітан замку. Так з 1396р. починається основна забудова замку. Він споруджує 4 вежі (дві з них ми вже побачили) з’єднує їх стінами, а посередині залишається основна вежа ДонЖон, де він і проживав. Про Корятовича трохи пізніше, а зараз ще про декількох володарів замку.

Грубо можна розділити  так: спочатку Корятович – слов'яни+венгри, потім династія Ракоці (трансільванці) і династія Шенборни (австрійці).

Розглянемо далі забудову замку - перед нами напівкруглий бастіон, який в 1529 р. побудував ІштванБаторі, до речі, його син Стефан став польським королем і очолив польсько-литовське військо, яке билося з Іваном Грозним за територію Прибалтики і Білорусії (Лівонська війна) і саме він був першим, хто визнав і вручив українським козакам знамениті клейноди: печать, булаву і бунчук, як символи влади козацького війська.

Тут же хочу згадати династію чиїм прізвищем названа площа - площаРакоці. Володіли замком з 1633 по 1711р. В цей час Мукачево входить в Трансільванське князівство і навіть на деякий час разом з замком стає його резиденцією. Коротко про них: Дьордь І Ракоці користуючись нагодою, викуповує замок. Поки він воює з австрійцями, його жінка ЖужанаЛорантфі радикально перебудувала замок, фактично довела його до сучасного вигляду, це був 1657р. Їхній син Дьордь ІІ Ракоці вже вів переговори з Б.Хмельницьким, щоб допомогти у війні проти Польщі, за що сильно поплатився. Польський князь Любомирський за сприянням Папи Римського (так як Ракоці були протестантами) розгромив тут все навкруги – територію Закарпаття. Жінка його була Софія Баторі внучка того ІштванаБаторі, який збудував цей напівкруглий бастіон. Їхній син Ференц І Ракоці разом з батьком та дядьком продовжував боротися проти австрійців і женився на Ілоні Зріні. Батька і дядька стратили, а він відкупився з І. Зріні. 

В 30р. він помирає, залишивши її з 4 місячним сином і 6 річною дочкою. Починається найцікавіше: при владі залишились дві жінки І. Зріні та свекруха Софія Баторі. Всюди йдуть війни за території. Спочатку замок осаджує ІмреТеккелі, який був трансільванським воєводою, але підкорявся Турції.

Замок не взяв, зате встиг закохатися в І. Зріні. Він завоював більшу частину Угорщини, за що турецький султан називав його вже угорським королем. Після цього одружується на І. Зріні в 1682 році. Йому 26 їй 39. Гуляли в замку цілий тиждень. Султан далі направляє його воювати, хоча сили вже переважають на стороні Австрії – їй допомогла Польща.

І через 4 роки замок осаджують  Австрійці. Тут знаходиться одна Ілона Зріні з дочкою Юліаною (їй 16 років) і сином Ференц ІІ Ракоці (10 років). Два роки держала вона замок з надією, що чоловік допоможе, але ІмреТеккелі знаходився в Турції під арештом – його вояки переходили на бік австрійців  і султан більше не довіряв йому, тому він не міг допомогти. 4 генерал по черзі осаджували замок і 17 січня 1688р. вона підписала капітуляцію в Білому Дворці, що в центрі міста.

Був нюанс при підписанні капітуляції: генерал Караффа не запропонував їй присісти, за що йому докоряли, але на це він відповів, що не бачив перед собою жінки, а бачив командуючого програвшої армії. Це був своєрідний комплімент. Але ще більший комплімент зробив їй турецький султан Махмед4, якому козаки писали листа на знаменитій картині Репіна. Він нагородив її грамотою за бойові заслуги і подарував маєток в Турції, де вона і померла. Більше ніхто не дарував в Турції жінкам таких грамот ні до, ні після.

Дітей в неї забрали. Малого Ференца ІІ Ракоці направили у  Відень. Хто б міг подумати тоді, що через 15 років він очолить наймасовіше повстання проти Австрії. В 1704 р. він захопить замок і зробить його своєю резиденцією до 1707 р., визволить всю Угорщину  і стане національним героєм. Вів переговори з Петром І (так як треба було не тільки завоювати, але й утримувати владу), але Росія вела війни з шведами і французами, тому допомогти не змогла. Так в 1711 році змушений був підписати капітуляцію (мир) з Австрією. Так закінчилось правління династії Ракоці на наших землях.

А зараз ми пройдемо до верхнього замку через одну з башт Корятовича, на ній до речі, знаходиться герб Трансільванії. (ГейзаIV в 12 ст. переселив багато німців на територію Трансільванії). Цей край вони назвали Семиградьє в честь 7 міст та 7 замків, що були на території.

З лівої сторони чергова  пастка для нападаючих, вони вбігають в коридор,  де темрява, повертають направо, а там тупик, позаду набігає ще більше народу, після чого закривається вертикальна решітка, зверху відкриваються отвори поливають смолою і підпалюють. Те саме відбувається і в правому вході, але тут замість тупіка в кінці дерев’яні ворота, які ще можливо вибити.

Федір Корятович (1396 – 1414 рр.). Король Жигмонд дарує Мукачівську домінію (300 сіл) Федору Корятовичу (одна із сестер Корятовича була його матір’ю). До Корятовича в замку жили тільки капітан і стража. Він перший зробив замок своєю резиденцією, укріпив його, завіз порох, пушки... Привів з собою в край 40 тис. дружину. Сприяв розвитку слов’янської культури. Побудував Монастир. Палець вказує „тут земля слов’янська і тут їй бути”. Кажуть якщо загадати бажання і потриматися за палець бажання неодмінно збудеться. [13].

Турул. Проводимо на Пн.-Сх. бастіон. Чудова панорама міста. Турул–символ угорського народу. Пам’ятник в честь мілленіума. Архітектор Олександр Андялоші (українець), ініціатор Імре Пак (американський бізнесмен) в честь батька (каменяр-скульптор).

Колодязь. Верхній  замок. Підводимо групу до колодязя, збудований під баштою ДонЖон, щоб не отруїли воду, глибина 75м. Канат з с. Лучки              85-метровий. Конструкція колодязя відтворена литовською кіностудією у 80-х при зйомках фільма„Ніч повного місяця”, там знімався Леонтьев. Львівські спелеологи очистили від бруду. Вода періодично щезала і був сильний гул – легенда про чорта. Слід зазначити, що на той час такий колодязь був дуже складною гідротехнічною спорудою, тож недарма його спорудження приписують дияволові.

За легендою, піддані князя  довбали скелю кілька років поспіль, та води в колодязі все не було. Князь  Корятович через це дуже непокоївся, бо у випадку облоги замку без  води неможливо було б довго протриматись. Тоді спересердя від пообіцяв мішок  золота тому, хто нарешті знайде воду. І от, не минуло й хвилини, як перед князем з’явився низенький  смаглявий чоловічок, запитавши  чи справді він отримає винагороду за знайдену у скелі воду. Отримавши  ствердну відповідь, чоловік одразу ж стрибнув у колодязь. Й раптом почувся гуркіт, з глибини колодязя полетіло каміння, у повітрі з’явився різкий сірчаний запах. Потім усе  стихло, і з глибини з’явився той же чоловічок, гордо сказавши, що віднині у колодязі буде вода. Пообіцявши за три дні повернутись, він наказав приготувати до того часу обіцяний мішок із золотом. І знову кудись зник.