Розроблений індивідуальний варіант екскурсії Мукачівський замок «Мукачево»

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………3

РозділI:ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕКСКУРСОЗНАВСТВО…………………………………......……...5

1. Основи екскурсійної теорії…………………………………………..5
2. Основи екскурсійної методики……………………………………....9
3. Технологія підготовки і проведення екскурсії…………………….12

РОЗДІЛII:КОРОТКА  ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСКУРСІЇ

«СТОРІНКАМИ  ІСТОРІЇ - ВИШНІВЕЦЬКИЙ ПАЛАЦ»……………………………………………………………………..13

РОЗДІЛIII: Розроблений індивідуальний варіант екскурсії Мукачівський замок «Мукачево»……………………………………..…………………………

Висновки………………………………………………………………...….38

Список джерел………………………………………………..………….....40

Додатки……………………………………………………………………...41

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сучасний етап розвитку нашої країни відрізняється динамізмом і якісними змінами у всіх сферах суспільного  життя. Процес оновлення торкнувся всього без виключення, політичних, економічних  і соціальних інститутів, у тому числі і сфери екскурсійного туризму.

Екскурсійна діяльність, яка в недалекому минулому була провідною галуззю туристсько-екскурсійного обслуговування в Україні і характеризувалася стабільними темпами розвитку, в даний час, як і вся туристична сфера, переживає глибокі зміни.

Попит на екскурсійне обслуговування формує всю сукупність речовинних (предметів споживання) і нематеріальних (у формі послуг) споживчих вартостей, здатних задовольнити запит екскурсантів і туристів, і класифікуються як категорія споживчого попиту. Сьогодні туристові мало купити просто тур і отримати сплачене обслуговування. Йому необхідно мати можливість користуватися додатковими послугами, у тому числі і послугами екскурсовода. Крім того, проблема міжсезоння, як в крупних туристичних центрах і курортах, так і в малих, вирішується сьогодні також за допомогою величезної різноманітності місцевих програм, в які включені екскурсійні маршрути.

Актуальність даної теми останнім часом стає дуже важливою, оскільки для екскурсійної діяльності встановилися наступні особливості, які для неї сталі і характерні, і які раніше не спостерігалися: яскраво виражена сезонність, обумовлена тим, що основним споживачем екскурсійних послуг як усередині країни, так і за її межами стали школярі; різке скорочення тематики екскурсій; дефіцит кваліфікованих екскурсоводів і гідів-перекладачів, здатних забезпечити високу якість екскурсії; росте число «підпільних» екскурсоводів.

Метою написання курсової роботи є закріплення та розширення одержаних у процесі навчання теоретичних знань та практичних вмінь й навичок з дисципліни «Організація екскурсійних послуг» шляхом розробки індивідуального варіанта інноваційного екскурсійного продукту.

Завданнями курсової роботи були:

• засвоїти  методику підготовкиінноваційногоекскурсійного продукту;
• відвідати екскурсію з метою ознайомлення з методами проведенняекскурсій;
• виконати всі етапи розробки інноваційного екскурсійного продукту;
• обґрунтувати використання різних методичних прийомів проведення розробленої екскурсії;
• оформитирезультатипроведеного теоретичного та практичного дослідження у виглядікурсовоїроботи.

Об’єктом курсової роботи є екскурсійний процес.

Предметом курсової роботи виступає методика розробки та проведення нової екскурсії.

Курсова робота складається  з вступу, трьох змістовних розділів, висновків, списку джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I: Теоретико-методичні основи екскурсознавства

1. Основи екскурсійної теорії

У історії розвитку екскурсійної справи в нашій країні основна  увага приділялася методиці підготовки екскурсій і техніці їх проведення, організації екскурсійної справи і  змісту екскурсійного обслуговування населення. В той же час малої  уваги приділялося екскурсійній теорії. Ця обставина викликала тривогу у вчених - екскурсіоністів.

Коли ми розглядаємо питання  екскурсійної теорії, то:

а) моделюємо, якою в ідеалі повинна бути екскурсія;

б) маємо на увазі механізм дії екскурсії на свідомість людини;

в) припускаємо осмислення, використання основних закономірностей і особливостей екскурсії;

          г) визначаємо критерії якості екскурсій, засоби підвищення їх ефективності;

д) формулюємо теоретичні основи екскурсійної справи.

Для працівників екскурсійної галузі екскурсійна теорія — це загальна сума теоретичних положень, які служать основою екскурсійної справи, визначають головні напрями його розвитку і вдосконалення.

Екскурсійна теорія — це сукупність понять: функції екскурсії, її основні ознаки і аспекти; особливості показу і розповіді; екскурсійний метод; класифікація екскурсій; диференційований підхід до екскурсійного обслуговування; методологія і методика; елементи екскурсійної педагогіки і логіки; основи професійної майстерності екскурсовода [4, с.54].

У екскурсійній теорії важливе  місце займають питання, пов'язані  з екскурсійним методом, методологією екскурсійної справи і методикою. Поняття  метод, методологія і методика взаємозв'язані. Представимо цей зв'язок в наступному вигляді: Схема зв'язку понять: метод, методика, методологія.

Розвиток екскурсійної теорії, початий в 20-і роки, продовжується  і в даний час. Протягом першого  періоду цей розвиток базувався  на основах шкільної педагогіки. Класифікація екскурсій, їх ознаки і функції, сам  екскурсійний процес визначалися з  розрахунку на екскурсії для школярів. При цьому вчені-екскурсіоністи і методисти виходили із завдань і вимог загальноосвітньої школи. Виключенням служив розділ музейних екскурсій, де робилися спроби осмислити екскурсійну теорію стосовно всієї маси екскурсантів (і дорослих, і дітей). Наукові співробітники музеїв і учені Московського науково-дослідного інституту культури в своїх публікаціях розглядали деякі питання екскурсійної теорії, але до середини 70-х років серйозної розробки екскурсійної теорії не було.

Теорія екскурсійної справи вже в 30-х роках розвивалася  в умовах творчих шукань і дискусій і що в цілому теорія екскурсійної справи знаходиться у стадії становлення.

Інтенсивніший розвиток екскурсійної теорії почався в 70-х роках. Це пояснюється  передачею екскурсійної справи профспілкам, які створили спеціалізований підрозділ  — Головне екскурсійне управління, Центральну науково-дослідну лабораторію  по туризму і екскурсіям і Центральні курси по навчанню туристський-екскурсійних працівників [9, с.39].

Розвитку екскурсійної теорії сприяли розробка і читання курсу  лекцій «Теорія і практика екскурсійної справи» на Центральних туристських  курсах і в Інституті підвищення кваліфікації працівників туристський-екскурсійних організацій. Паралельно викладачі  ІПК протягом п'яти років вели названий курс для студентів денного  і вечірнього відділень факультету підготовки кадрів туристсько-екскурсійних організацій Вищої школи профспілкового руху ім. Н. М. Шверника. Зміст цього учбового курсу був викладений в навчальних посібниках, написаних Б.В. Емільяновим і виданих Центральним рекламно-інформаційним бюро «Турист»: «Основы экскурсоведения» (1981 р., 1985 р.); «Методика підготовки і проведення екскурсії» (1980 р.); «Організація  роботи екскурсійної установи» (1979 р., 1987 р.); «Екскурсійне обслуговування населення» (1983 р. «Екскурсія - невід'ємна частина ідейно-виховної роботи» (1984 р.); «Професійна майстерність екскурсовода» (1986р.).

 Вся система методики  підготовки і проведення екскурсій,  а також окремі питання екскурсійної  теорії знайшли освітлення в  методичній допомозі, підготовлених  і виданих ІПК працівників  туристський-екскурсійних організацій  і Головним екскурсійним управлінням  Центральної ради з туризму  і екскурсій в період з 1971 по 1988 рр. [15, с.40].

Екскурсійна діяльність — важливий розділ культурно-просвітницької роботи серед населення. Як активний засіб пізнання світу екскурсії розширюють культурно-технічний світогляд широких мас населення, розвивають естетичний смак, формують всебічно та гармонійно розвинені особистості, сприяють дбайливому ставленню до суспільного багатства країни.Екскурсії ознайомлюють з пам’ятками природи, історії та культури, традиціями та звичаями народу, досягненнями національної науки тощо.

Сучасний туристичний  ринок потребує нового підходу до організації екскурсійної діяльності як до одного з основних туристичних  продуктів. Туроператори, які створюють  екскурсійний продукт, повинні мати свою оригінальну марку, враховувати  споживчий попит та диференціацію  обслуговування. Розроблення нових  маршрутів сприяє появі нових  екскурсійних об’єктів, різноманітних  продуктів.

Формування кадрів туристсько-екскурсійних організацій — це процес відтворення  та виховання таких кваліфікованих працівників, які б в максимальному  ступені відповідали вимогам, що висуваються до технології обслуговування туристів та екскурсантів. Важливу  роль при цьому відіграє підготовка екскурсоводів та якісна розробка самої  екскурсії, засвоєння методики і  техніки її проведення.

До складу туристичних  послуг, згідно з Міждержавними стандартами (ГОСТ 28681.1-95 і ГОСТ 28682.2-95), зараховуються  екскурсії, походи і подорожі. Екскурсія  може бути надана як екскурсанту, так  і туристу.

Екскурсія - туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який перебуває менше 24 годин у країні або на об'єкті відвідування.

Екскурсійна діяльність - діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Функціональне призначення  екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного  рівня, спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основи екскурсійної методики

У спеціальній літературі термін “методика” застосовується у  широкому і вузькому сенсі. Методика являє собою сукупність різних методів, що взаємопов’язані між собою.

Методика у широкому розумінні  – сукупність форм для доцільного проведення тієї чи іншої роботи, рішення  будь-яких завдань. Свою назву методика отримала від грецького слова  “метод”, що у буквальному перекладі  означає “шлях до будь-чого”, також  – шлях дослідження.

У вузькому сприйнятті методика являє собою сукупність конкретних методичних прийомів проведення, наприклад, лекції, екскурсії, бесіди на певну  тему і для певної групи.

Методика може бути розділена  на загальну і окрему. Загальна методика охоплює способи навчання і ті вимоги, які є основою при вивченні всіх наук: послідовність і чіткість викладання матеріалу, його доступність  для аудиторії.

Окрема методика, виходячи із настанов загальної методики, визначає способи і прийоми навчання, виховання  дітей і дорослих, прийоми спостереження  і дослідження тих чи інших  об’єктів.

Таким чином, кожна окрема методика пов’язана з конкретною наукою. Екскурсійна методика являє  собою окрему методику, яка пов’язана  з процесом розповсюдження знань  на основі такої активної форми культурно-виховної роботи як екскурсія.

Головне завдання будь-якої методики, у тому числі і загальної  – всебічно сприяти досягненню поставленої  мети з найбільшою ефективністю і  найменшими витратами.

Екскурсійна методика розглядається  у декількох аспектах:

- як основа професійної  майстерності екскурсовода;

- як механізм який вдосконалює подання матеріалу;

- як процес впорядкування  діяльності екскурсовода під  час екскурсії тощо.

Практична методика, її вміле  використання – найважливіший шлях до підвищення ефективності екскурсії при наявності гарного тексту, “портфеля екскурсовода”.

Екскурсійна методика спирається на філософію, педагогіку і психологію. Із філософської науки методика бере вчення про діалектику, теорію пізнання і логіку. Діалектика дає можливість висвітлювати матеріал у екскурсії  з необхідною глибиною, правильно  оцінювати історичні події, явища  і факти, робити правильні висновки по темі. Теорія пізнання допомагає  краще розібратися у складних суспільних і природних процесах, керуватися науковими знаннями у  практичній діяльності.

Предметом екскурсійної методики є цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання, роз’яснення і застосування на практиці засобів і методів  виховання та навчання, а також  методичних прийомів, за допомогою  яких здійснюють свою діяльність екскурсоводи (розповсюдження знань, формування естетичних смаків тощо).

  Виконуючи функції  окремої методики, екскурсійна методика  має справу головним чином  з методичними прийомами проведення  різних екскурсій. Одночасно вона  виконує роль загальної методики. Це відбувається у тих випадках, коли йдеться про використання  у екскурсіях принципів і вимог  загальних для всіх форм освітньо-виховної  роботи – наочності, науковості, систематичності, доступності, переконливості.