Особливості розвитку туристичної інфраструктури Херсонщини

      Серйозні  інвестори вкладають у будівництво  значні суми і готові вкласти ще більші. Інфраструктура ж не розвивається десятиріччями. Немає доріг, освітлення, прямо біля парканів красенів-пансіонатів розміщені смітники, випасаються свійські вівці і кози. Порядок забудови хаотичний, наприклад, прямо на пляжі, у самої води, “відітнувши” неабиякий його шматок, побудували дискотеку.

      У Залізному Порті, як і в курортному Більшовику, де приходиться вирішувати масу питань, пов’язаних із проблемами туризму, селищних рад взагалі немає. Є селищна рада тільки в Новофедорівці, що знаходиться в 12 кілометрах від курорту.

      Очисні споруди Залізного Порту зараз знаходяться в оренді у Дніпровської торгово-промислової асоціації. Частина їх була викуплена раніше ще одним підприємцем. Тепер їх треба повернути у комунальну власність, тому що сума угоди була занижена мінімум у 10 разів. Київським архітекторам замовлений проект розвитку курорту.

      У Залізному Порту ділянки землі  на узбережжі виділяли незрозуміло  кому і як.

      В області кожне літо людей відпочиває в п’ять разів більше, ніж значиться в офіційних довідках, - близько 500 тисяч чоловік. Наприклад, щодня в розпал сезону в Залізний Порт прибувають десятки автобусів з відпочиваючими, готовими витрачати гроші. Це повинно стати джерелом фінансового вирішення питань із вдосконалення інфраструктури курортів.

      З Росії і Бєларусі за сезон в  області відпочиває біля восьми тисяч чоловік. З далекого зарубіжжя – усього кілька десятків.

      Для поліпшення фінансово-екологічного стану  туристичної діяльності в області  потрібно:

      - провести науково-обґрунтовану інвентаризацію  всіх земель в береговій зоні, виявити напрямки їх подальшого застосування;

      - відповідно до вимог земельного  кадастру провести грошову оцінку  земель рекреаційного призначення;

      - розробити програму розвитку  туризму і рекреації в області  з максимальним залученням місцевих  історичних пам’яток та природно-заповідного фонду;

      - рекламувати туристичні і рекреаційні  об’єкти області у ЗМІ різного  рівня;

      - залучати кошти різних джерел  надходження в розвиток інфраструктури  курортів.

      Завоювання  країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму на Херсонщині необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжуватись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.

      Підсилити рекламну діяльність потрібно і на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення ілюстрованої рекламної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення цієї продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламної продукції по нижчій ціні.

      Для забезпечення більш дійової іміджевої  та інформативної реклами і туристичним  фірмам пропонується використати можливості Інтернет.

      Реалізація  структурної перебудови індустрії  туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку на Херсонщину. Особливо це стосується іноземних гостей, які вже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою. Обов'язкова сертифікація готельних послуг має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в цілому на Херсонщині, окремих підприємств, а також для клієнтів, які користуються їхніми послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Отриманий сертифікат є гарантом того, що готельних продукт, послуга відповідає вимогам стандартів, дає можливість підвищити статус, авторитет підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури і партнерських зв'язків. Тому пропонується надати рекомендацію окремим готелям Херсонщини щодо планування їх діяльності, а саме: керівництво цих готелів повинно поставити за мету досягнення належного рівня обслуговування для подальшої сертифікації [29, с. 24]. Стан матеріально-технічної бази закладів розміщення в Херсонській області, історично-культурних пам'яток, відсутність потужної реклами потребують стратегічних заходів джерелами фінансування яких мають стати:

      1. Кошти туристичних підприємств.

      2. Банківські кредити.

      3. Іноземні інвестиції.

      4. Державні асигнування на розвиток  рекреаційних зон загальнодержавного  значення та відновлення історико-культурних пам'яток.

      5. Власні кошти громадян тощо.

      Несприятлива  загальноекономічна ситуація, посилення  конкуренції на ринку послуг, недостатність коштів із державного фінансування змушують готелі брати на себе вирішення питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, хоча ця проблема не проста, вимагає розв'язання на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодженості з місцевими органами влади та управління, інформаційно-рекламного забезпечення, а головне — фінансової підтримки в рамках загальнодержавних і регіональних програм [30, с. 26]. Тому необхідно запровадити механізм стимулювання довгострокового кредитування об'єктів гостинності комерційними банками. [25, с. 141]

      Потужним  засобом фінансування є іноземні інвестиції. Тому важливим на сьогоднішній день є формування сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання припливу капітальних вкладень у реконструкції готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Необхідно відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту капіталовкладень.

      Вирішення цих питань не під силу і не входить  до компетенції, але управління може зробити певний внесок у розвиток інвестиційної діяльності в галузі туризму. пропонується:

      1. Здійснювати збір інформації  щодо необхідності інвестицій, складати  обґрунтування їх доцільності.

      2. Оголосити конкурс інвестиційних  проектів в галузі туризму  і залучити спеціалізовані підприємства  та інші підрозділи облдержадміністрації  до економічного обґрунтування  доцільності цих проектів.

      3. Надати пропозиції управлінню  зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації щодо залучення іноземних інвестицій у найліпші інвестиційні проекти туристичної галузі.

      Практику  проведення на конкурсних засадах відбору  інвестиційних проектів можна запровадити  і при державному фінансуванні, але  тут визначними критеріями відбору будуть:

      а) проект має бути загальнодержавного значення; б) готельні та супроводжуючі  послуги відповідатимуть міжнародним  стандартам; в) інвестиції сприятимуть  створенню нових робочих місць, особливо в регіонах туристично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.

      Дитячий туризм є важливим сектором туристичної  галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього  культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму і уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристичної організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети — географія, біологія та історія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурсії найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, іноді — відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тематичних походів, прив'язаних до програми з географії:

      1. Найпростіші вимірювання на місцевості (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».

      2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними  об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).

      3. Кам'яний літопис природи (корисні  копалини, вивчення рельєфу).

      4. Блакитними шляхами (вивчення  елементів річкової долини; вивчення  рівня води, напрямку течії, хімічного  складу; рослинність і тваринний  світ).

      5. Зелене багатство краю (рослинні  угрупування, збір гербарію).

      6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).

      Херсонщина  має великий потенціал для  розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходиться у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчої роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями — народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.

      За  умов сучасного економічного стану  в Україні збільшення кількості  закладів відпочинку для дітей ускладнюється  необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової  та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочувалося, залучення можливостей сільських садиб у якості базової інфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на селі для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національної програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з урахуванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпечуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» — можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 12, с. 155].