Особливості розвитку туристичної інфраструктури Херсонщини

       - вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення  кваліфікації туристичних кадрів;

       - проведення необхідних наукових  досліджень у сфері туризму             [29, с.24].

       Херсонська  область, володіючи великим туристичним потенціалом, в даний час має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об'єктів та послуг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ. 2

Особливості розвитку туристичної  інфраструктури Херсонщини 

      2.1. Інфраструктура туристичної  індустрії та її  суб'єкти на Херсонщині 

      Згідно  законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін.

      За  даними державного реєстру в Херсонській області у 2004 році налічується 45 ліцензованих туристичних підприємств, у 2005 році – 42 ліцензованих туристичних підприємств, у 2006 році – 56 ліцензованих туристичних підприємств, у 2007 році – 65 ліцензованих туристичних підприємств, у 2008 році – 78  ліцензованих туристичних підприємств, у 2009 році – 101 ліцензованих туристичних підприємств, у 2010 році – 110 ліцензованих туристичних підприємств. Цю інформацію ми подаємо за допомогою побудови графіку [34, с.64]. 

      Страхуванням туристичної діяльності на Херсонщині займаються страхові компанії «Україна», «Гарант-Авто» та «Оранта». Це страхування медичне та від нещасного випадку, а також страхування відповідальності туроператора за ненадання чи надання не в повному обсязі турпослуг. Більшість фірм надають цю послугу з розрахунку страхового покриття до 10 тис. доларів. За добу клієнт сплачує від $1 до 5.

      Найбільшим  транспортним підприємством, що обслуговує туристичну галузь, є автобаза «Турист» у Херсоні, що має змогу одночасно виводити на маршрути до 40 машин. На Херсонщині налічується біля 20 підприємств, з якими укладаються договори на транспортне обслуговування, а також 5 туроператорів, що мають власний транспорт. Прибуття іноземних туристів здійснюється до Києва авіатранспортом або морським транспортом у порт Одеси. Туроператор забезпечує прибуття туристів на Херсонщину.

      Банки забезпечують обслуговування туроператорів  та їх клієнтів щодо здійснення безготівкових  платежів та використання кредитних  карток. При оплаті вартості путівки клієнтом існують два варіанти розрахунків. По-перше, офіційний, коли оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка в приписній касі банку в приміщенні фірми або в будь-якому відділені банку. У цьому разі фірма сплачує державі податки і цілковито відповідає за надану послугу згідно договору з клієнтом. Другий варіант — це оплата готівкою. Вартість може бути трохи нижчою, але весь ризик за неякісне виконання зобов'язань клієнт бере на себе. Практика використання дорожніх чеків на Херсонщині ще не розвинена.

      Херсонські  фірми не мають права на самостійне оформлення віз та інших документів, необхідних для перетину кордону. Цю процедуру здійснює на прохання херсонської фірми спеціально акредитована київська туристична компанія (зазвичай це фірма «Гамалія»). Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом її територією через пункти перепустки на державному кордоні України з національним паспортом, у разі наявності відповідної візи.

      При створенні туристичного продукту туроператор бронює місця у готелі або санаторно-курортних закладах. На Херсонщині налічується 51 готель, 242 заклади оздоровлення та відпочинку, з них 66 пансіонатів, 4 санаторії, 109 баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів, 3 студентські оздоровчі заклади, 1 табір 9 праці і відпочинку, 54 дитячих оздоровчих табори. При цьому деякі бази відпочинку та пансіонати мають власні потужні спортивно-оздоровчі комплекси (наприклад, база відпочинку «Маяк» у Залізному Порту). Взагалі сезон на херсонських курортах (Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ, Генічеськ, с Красне та ін.) триває з 1 червня до 15—20 жовтня, на базі відпочинку «Червоні вітрила», що в Лазурному — з 1 квітня до 20 жовтня. Середня місткість закладів в залежності від їх виду складає: пансіонати — 400, бази відпочинку — 350—400, санаторії — 250—300, дитячі оздоровчі табори — 200—250 місць, що дозволяє протягом року прийняти біля півмільйона туристів. Санаторно-курортні заклади забезпечують розміщення, харчування, та деякі організовують культурно-масові заходи. Взагалі санаторно-курортні заклади повинні підлягати обов'язковому ліцензуванню, але на Херсонщині ця практика тільки почала запроваджуватись. Існують три варіанти реалізації путівок санаторно-курортними закладами: власний збут , через посередників — турагентів і туроператорів Херсонщини та через турагентів інших областей України та інших країн. Готелі в Херсонській області взагалі забезпечують розміщення, харчування і обслуговування туристів, але деякі туристичні комплекси, прикладом яких є готель «Фрегат» надають додаткові послуги, такі як екскурсії містом з відвідуванням музеїв, одноденні поїздки до сільської місцевості з обідом, дегустація вин, поїздки до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки катером Дніпром, відвідування острову рибалок з обідом з рибних блюд, полювання. Крім того подібні готелі мають плавальний басейн, сауну, салони краси, ресторани, нічні клуби, банкетні зали для організації відпочинку та пункти обміну валют, відділення зв'язку, телефакс, ксерокс, конференц-зал для проведення ділових зустрічей. Але незважаючи на це, в Херсонській області досі немає жодного сертифікованого готелю.

      Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський  краєзнавчий музей, художній музей  ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсовода». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'янки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Херсонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) — полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) — полювання на оленя благородного, муфлона, водоплавну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) — олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси.

      Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але  найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами  в обов'язки туроператора входить  створення турпродукту, а турагент зобов'язаний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки. Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн. 

2.2. Проблеми та можливості удосконалення туристичної інфраструктури Херсонщини 

      Область має унікальний природно-ресурсний потенціал. На території Херсонщини розташовані два біосферних заповідники світового класу з унікальною флорою і фауною. Вони внесені в списки ЮНЕСКО. А також Азово-Сивашський ландшафтний заповідник і більше двох десятків мисливських заказників.

      Не  виключено, що розширення Євросоюзу  позитивно вплине на приплив іноземних  туристів, оскільки ціни на туристичні послуги в нових країнах - членах ЄС істотно підвищаться: уже сьогодні, приміром, у Карпати прибувають на відпочинок жителі таких гірських держав, як Швейцарія, Австрія і Польща. Перспективними, крім Криму, навіть за умов подорожчання, варто вважати Одеську область і Херсонщину, узбережжя Азовського моря.

      Серед напрямків розвитку може також бути один з модних нині у світі -історико-культурний туризм. Наприклад, торік майже на 20% збільшилася кількість іноземних туристів (включаючи сусідні держави) і на 50% - туристів із країн далекого зарубіжжя. Цього року очікується прибуття меншої кількості росіян (а це - самі активні відвідувачі України: торік з майже 13 млн. гостей російських туристів було 2 млн. 850 тисяч).

      Від туризму Україна щорічно одержує  біля $400 млн. Однак обсяг іноземних  інвестицій у туристичну і курортно-рекреаційну  сфери сьогодні не перевищує $100 млн.

      Санаторно-курортні установи, що знаходяться в жалюгідному стані, і не представляють цінності як лікувальні заклади, варто вивести з управління відомств і передати в туристичну галузь, тобто у ведення Держтурадміністрації. Остання - повинна знайти інвестора. Для цього потрібно знизити кредитні ставки для підприємців на будівництво і реконструкцію баз, встановити відповідні пільги в оподатковуванні на три-п’ять років. Такі правила існують для всіх об’єктів туристичної сфери в Мальті, Іспанії, Португалії, Туреччині і інших країнах.

      Зараз із 6200 всіх українських санаторно-курортних  ліжко-місць (що, більше, ніж у Туреччині) тільки 10% за рівнем і сервісом відповідають європейським стандартам.

      Усе більшого значення набуває річковий, екологічний і сільський туризм. У Новій Каховці відкритий  яхт-клуб для обслуговування досить заможних людей. У Голій Пристані створюються гольф-клуб і база зеленого сільського туризму. Тут розуміють: не можна далі, намагаючись підняти економіку, робити ставку лише на кволе сільське господарство. Потрібні інші пріоритети. У ряді районів області – у тому числі Скадовському, Генічеському, Бериславському – організовані відділи туризму. Більше 100 тисяч чоловік, тільки за даними фірм, що мають ліцензії на надання туристичних послуг, відпочивають щорічно в області. За даними райдержадміністрацій, їх раз у п’ять більше. В області приблизно 300 баз відпочинку при вартості одного місця від 10 до 600 гривень на день. Однак відпочиваючих із приморських санаторіїв на екскурсії з усього узбережжя Херсонщини возять в Асканію-Нова, а також в Одесу, Севастополь, Миколаїв. Треба розробити туристичні маршрути й до Херсону.

      Ізраїль славиться Мертвим морем, але  за лікувальними властивостями і складовими солей йодисті озера в Цюрупінському районі, Сиваш у Каланчаку і Соляне озеро в Голій Пристані якщо не перевершують, то й не поступаються йому. Однак на узбережжі Сивашу лікуватися поки що не можливо: немає ні пляжів, ні пансіонатів, ні під’їзних шляхів.

      Обласна адміністрація ввела мораторій  на виділення ділянок у курортній  прибережній зоні до проведення інвентаризації і затвердження органами місцевого  самоврядування генеральних планів забудови. У приморських курортних  селищах панує повний хаос. Пляжні зони забудовані хаотично і безсистемно.

      У Голопристанскому, Генічеському, Скадовському і Каланчакському районах уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів розташувалося 376 здравниць. В  області 12 міст і сіл мають статус курортів. Це дозволяє підняти продажну ціну чи плату за оренду. В області 1200 гектарів земель вважаються рекреаційними, хоча ні наукових, ні маркетингових досліджень у цьому напрямку не проводилося. В даний час на вторинному ринку “сотку” угідь у берега Чорного моря в Скадовскому і Голопристанському районах можна придбати за $100, гектар - за $10 000, чи навіть дешевше, тоді як вартість гектара землі на південному березі Криму доходить до мільйона доларів.

      На  території Залізного Порта, Більшовика, Блакитного від так званих “земель запасу” у радіусі 3- 5 кілометрів від моря практично нічого не залишилося - ділянки піщаних дюн або розпродані, або розподілені між місцевими жителями, що перепродали їх заїжджим комерсантам під кафе, приватні готелі і мини-маркети.

      Багато  об’єктів, побудовано на узбережжі  методом “самозахоплення”, без  оформлення документів на землю.

      Останнім  часом керівництво області вирішило вивчити положення справ на курортному узбережжі. У 2000 році був прийнятий  Закон України “Про курорти”, що передбачає створення державного кадастру курортних територій з визначенням їхньої медичної спеціалізації й охоронних санітарних зон. Перший етап програми - Залізний Порт і Більшовик. Він обійдеться бюджету в 100 тисяч гривень. А для повного переобліку знадобиться сума в десять разів більша.

      Поки  що рекомендовано місцевим органам  самоврядування утриматися від продажу  угідь несільськогосподарського призначення  за завищеними цінами. Але оскільки гроші для поповнення скарбниці  здравницям теж необхідні, пропонується альтернатива: найбільш “перспективні” ділянки узбережжя здавати в оренду за конкурсом, закріплюючи за орендарями право наступного викупу земель.