Історія швидкісного трамваю

     План

1. Історія швидкісного трамваю.
2. Координація швидкісного трамвая з іншими видами пасажирських перевезень.
3. Станції швидкісного трамваю.
4. Недоліки організації перевезень та пропозиції по покращенню перевезень.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Історія швидкісного трамваю. 

     Проект  Криворізького метротрама розроблений  в 1972 році Харківським інститутом "Укркоммунниипроект", минжилкоммунхоза УРСР і "Харьковметропроектом Мінстроя УРСР". І вже в червні 1974 року, почалося будівництво швидкісного  трамвая, у якім брали участь близько  сорока організацій із усього СРСР.

     Швидкісний  трамвай відкрили 26 грудня 1986 року. Перша черга довжиною 7,7 км від  заводу гірського встаткування (КЦРЗ), станція "Майдан Праці", до залізничної  станції "Мудрьона" (станція "Дзержинська"), складалася із чотирьох станцій ("Майдан  Праці", "Жовтнева" (нині "Імені  Гутовского"), "Майдан Артема", "Дзержинська"). Пасажирів обслуговували 7 поїздів. Біля станції "Майдан  Праці" перебуває депо швидкісного трамвая. На станції "Дзержинська" розташоване  кільце, до пуску другої черги пасажири виходили перед стрілкою на кільце, а сідали - після проїзду стрілки.

     Друга черга пущена із запізненням через  часті затоплення ґрунтовими водами. Спочатку пустили човник до станції "Будинок Рад". На підземному перегоні тунелі міняються місцями, тому що станція  одно склепінна з однієї платформою по центру. 2 травня 1989 року була відкрита друга черга, що дало можливість запустити повноцінний рух на ділянці від станції "Площа Праці" до станції "Кільцева". Довжина першої й другий черг склала 12,2 км, з них 5,3 км тунелі глибиною від 6 до 22 метрів. Трамвай долає цю ділянку за 20 хвилин. Також на першій черзі три підземні станції "Проспект Металургів" і "Будинок Рад" - одно склепінні, "Майдан Артема" - колонна, з бічними платформами, дві станції криті наземні "Дзержинська" і "Імені Гутовського", щоправда, остання, скоріше, надземна, і дві наземні "Кільцева" і "Площа Праці", що представляють із себе розворотні кільця, на яких розташовані платформи на висадження й криті платформи на посадку. Між станціями "Будинок Рад" і "Проспект Металургів" є службова зупинка - там розташовані насоси й інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу в зустрічний тунель або виходу на поверхню біля Дзержинського універмагу (нині - " Фокстрот-Маркет " на Соцмісті). Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10-15 км/ч.

     В 1992 році почалося будівництво третьої  черги, яка дала продовження лінії  в північному напрямку. Нова лінія  офіційно відкрита 26 жовтня 1999 року Президентом  України Леонідом Кучмою. На новій  ділянці із чотирьох станцій працювали  тільки дві: "Зарічна" і "Індустріальна", а дві проміжні були ще в стадії будівництва; а також проведена  реконструкція станції "Майдан  Праці".

     Нову  чергу з'єднали зі старою так, що довелося ввести новий швидкісний трамвайний маршрут № 2 - для того щоб потрапити  на нову лінію трамваї проходять  повз станцію "Майдан Праці" (платформи  для висадження й посадки пасажирів  перебувають по одну сторону кільця на відстані 30 м).

     Будівництво третьої черги велося вже, в основному, незалежної Україною. Незважаючи на складне  економічне становище, станції цієї ділянки також будувалися по стандартах станцій метрополітену. 26 жовтня 1999 року були відкриті станції "Індустріальна" і "Зарічна", а 19 червня 2000 року - проміжна станція "Електрозаводська".

     Після відкриття станцій "Індустріальна" і "Зарічна" станція "Площа Праці" виявилася розташована осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній  близькості від неї). У зв'язку із цим був уведений поділ маршрутів: №1 ("Кільцева" - "Площа Праці"), №2 ("Кільцева" - "Зарічна"). На погляд автора, такий розв'язок був  помилковим. Залишається лише сподіватися, що рано або пізно безглузда "вилка" буде ліквідована.

     19 травня 2001 року відкрилася одинадцята  по рахункові станція з невдалою  назвою "Міська Лікарня". Вона  була побудована на наземній  ділянці між станціями Площа  Артема й Жовтнева.

     Станція "Шерстепрядильна", розташована між станціями "Індустріальна" і "Електрозаводська", позначена у внутрішьовагонних схемах як діюча. Станція побудована приблизно на 80 відсотків, але вона дотепер не відкрита, і до 2010 року відкрита, швидше за все, не буде - поруч із нею немає ні жилою забудови, ні промислових підприємств, що забезпечують стабільний пасажиропотік.

     В 2003 році був змінений логотип метротрамвая. Замість червоних букв "ШТшт." на білім тлі, ув'язнених у коло (букви "ШТшт." означали "Швидкісний Трамвай") над вестибюлями всіх станцій були встановлені зелені букви "М" на білім тлі. Буква "М" означає "Метрополітен". Але офіційна назва комунального підприємства "Швидкісний трамвай" змінене не було.

     1 квітня 2007 року станції "Жовтнева" була привласнена нова назва  - "Імені Гутовского".

     Планами розвитку Криворізького метрополітену (метротрамвая) передбачається продовження  існуючої лінії як у південному напрямку (убік "Криворіжсталі"), так і  в північному (від станції "Зарічна" убік Тернів), а у віддаленій перспективі - будівництво другий і третьої  ліній.

     19 червня 2000 року, відкрита станція "Електрозаводська". Четверта станція третьої черги - "Вовнопрядильна" не відкрита й донині . Довжина траси третьої черги - 5,5 км, з них 1,5 км тунелі дрібного закладення. Таким чином, довжина лінії швидкісного трамвая склала 17,7 км, з них 6,8 км підземна ділянка. У третю чергу ввійшли три криті наземні станції ("Зарічна", "Індустріальна" і недобудована "Вовнопрядильна") і одна підземна - "Електрозаводська".

     Після Волгограду, Кривій Ріг був другим містом колишнього Радянського Союзу, де була частково побудована підземна швидкісна трамвайна лінія. Система  розроблялася аж до 1974 року, а перший відрізок лінії було відкрито 26 грудня 1986. Відкриття другого відрізка на північ до станції Зарічної пішло 25 жовтня 1999 року.

     Загальна  довжина лінії 17,7 км із 11 станціями. 6,6 км під землею з 4 станціями, побудованими за всіма стандартами метро. Уся  лінія повністю відділена від  іншого руху, без перехресть із автомобільними дорогами.

     На  маршруті швидкісного трамвая працює дві лінії. Лінія 1 веде від Кільцевої  до Площі Праці, а лінія 2 - від  Кільцевої до Зарічної.

     Маршрут №1 Кільцева • Проспект Металургів • Будинок Рад • Дзержинська • Майдан Артема • Міська лікарня • Імені Гутовського • Майдан Праці

     Маршрут №2 Кільцева • Проспект Металургів • Будинок Рад • Дзержинська • Майдан Артема • Міська лікарня • Імені Гутовського • Індустріальна • ШПФ • Електрозаводська • Зарічна 

     Координація швидкісного трамвая  з іншими видами пасажирських перевезень.

     Усього  в Кривому Розі 11 станцій ШТ: Кільцева, Проспект Металургів, Будинок Рад,  Дзержинська, Майдан Артема, Міська Лікарня, Імені Гутовського (раніше була Жовтневою),  Майдан Праці, Індустріальна, Електрозаводська, Зарічна. Місто дуже сильно витягнуто, і швидкісний трамвай охоплює  далеко не всі його райони.

     2 маршрути: 1- й починається  від  станції Кільцева до ст. Майдан  Праці; 2- й від Кільцевої до  Зарічної. Причому на станцію  Майдан  Праці заходить тільки 1- й маршрут (вона розташована  не на головних шляхах, а осторонь  від них, на розворотньому кільці, так що з неї на Зарічну без подвійної оплати проїзду й пересадження не виїдеш). Депо перебуває в станції Майдан  Праці. 

     Центр міста перебуває в станцій  Кільцева, Проспект Металургів і Будинок  Рад (недалеко від останньої й  автовокзал). Залізничний вокзал Кривої Ріг Головний перебуває на окраїні  міста й швидкісний трамвай до нього не під'їжджає. Станція Дзержинська  найбільш малолюдна (хоча близько неї перебуває  залізнична станція Мудрьона). Станція Міська Лікарня нова (відкрита в 2001). Між станціями Індустріальна й Електрозаводська планувалася станція Вовнопрядильна, вона майже побудована (тобто є платформа й навіс), але, мабуть,  найближчим часом не відкриється.

     4 підземних станції: Проспект Металургів, Будинок Рад, Площа Артема й  Електрозаводська.  Вестибюлі є на станціях Дзержинська, Майдан  Артема й Майдан Праці (це одночасно й вестибюль, і одне з будинків депо).

     На  всіх станціях установлені турнікети, оплата проїзду жетонами, що коштують 1 гривню. На центральних станціях (Будинок Рад, Проспект Металургів) по 2 входу.

     Ходять  трамваї в годину пік з інтервалом 3 хв. 45 сек., В інший час - близько 8 хв. Трамваї ходять в основному зчіпками по 2 вагона, але іноді зустрічаються й 3, і 1 вагон (останнє явище буває вкрай рідко).

     Пасажиропотік  в Кривому розі складає 40 млн чол/рік. 

     Трамваї й тролейбуси. Зі ШТ вони перетинаються тільки в центрі й на Електрозаводскій, та й то від станції ШТ до зупинки трамвая йти чималенько. На окраїнах (Дзержинська - Індустріальна, Зарічна) тролейбуси зі ШТ не перетинаються. Звичайні трамваї є тільки в південній частині міста (ст. ШТ Кільцева, Проспект Металургів). Там працюють КТМ-5 і КТМ-8. 

     Маршрутне таксі. Маршруток вистачає й у центрі (Проспект Металургів). Взагалі, маршрутне таксі розвинуте дуже добре. На ньому можна дістатися в будь-який куточок міста. Автобусів, як таких, немає взагалі. З маршруток є газелі, Мерседеси (Спринтери й не тільки), Богдани, Еталони. 
 
 

Станції швидкісного трамваю. 

     Схема маршрутів у географічно точному  масштабі

     "Кільцева" (укр. Кільцева) - наземна, на розворьотному кільці

     "Проспект  Металургів" (укр. Проспект Металургів) - одно склепінна дрібного закладення з острівною платформою

     "Будинок  Рад" - одно склепінна дрібного закладення з острівною платформою

     "Дзержинська" - одно склепінна наземна з бічними платформами

     “Майдан Артема” - колонна двопрогінна дрібного закладення з бічними платформами

     "Міська  лікарня"  - наземна з навісами  над бічними платформами

     "Імені  Гутовського", (раніше - Жовтнева) - наземна одно склепінна з бічними платформами

     "Майдан  Праці" - наземна, на разворотньому кільці

     "Індустріальна" - наземна однопрогонова з бічними  платформами

     " ВПФ " (Вовнопрядильна фабрика - зупинена, в процесі будівництва) - наземна одно склепінна з бічними платформами

     "Електрозаводська"  - колонна двопрогінна дрібного закладення з бічними платформами

     "Зарічна"  - наземна однопрогонова з бічними  платформами