Молодежные субкультуры как социальный феномен

     Готи  . Го́ти — представники готичної субкультури, натхненних естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. Представники руху з'явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Панківський епатаж готи направили в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ.

     Характерний зовнішній вигляд готів:

     l Чорний (темний) одяг. Чорне довге  волосся. Високі шнуровані черевики.

     2 Чорний корсет, облягаючі чорні нарукавники і чорна максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг.

     3 Шипований нашийник.

     4 Срібні прикраси окультної тематики.

     Готична естетика різноманітна за набором вживаних і популярних символів, можна зустріти і єгипетську і християнську і  кельтську символіку. Основним готичним символом є єгипетський «Анх», символ вічного життя — ймовірно, у  зв'язку з темою вампірів. Також  часто вживаються й інші єгипетські символи, такі як «Око Ра». Християнськая  символіка використовується менше, переважно в вигляді звичайних  розп'ять (тільки зі стильнішим дизайном). Кельтська символіка зустрічається  у виді кельтських хрестів і різних кельтських орнаментів. Досить широко представлена окультна символіка - використовуються пентаграми (як звичайні, так і перевернуті), перевернуті хрести, восьмипроменеві  зірки (символи хаосу). Також використовується безліч різних символів смерті — прикраси з могилами, черепами тощо. До чисто  готичних символів можна віднести кажанів - різні зображення кажанів (зв'язок з вампірами і з готами очевидний) можна зустріти на тисячах готичних сторінок в Інтернеті і на багатьох прикрасах.[10]

     Рейв  . Рейв (англ. rave) — масова нічна дискотека з виступом диск-жокеїв; також загальна назва електронної танцювальної музики, що грають на таких дискотеках. Точного визначення рейву немає. В 1960-х роках сленгове слово рейв вживали мешканці Лондона карибського походження у значенні імпрези. В кінці 1980-х термін почав функціонувати у значенні субкультури, що виросла з рухів ейсид хауз в Чикаго та Нью-Йорку після чого завоювала британську сцену.

     Початково рейви були величезними нічними  дискотеками, що проводилися в складських приміщеннях або на полях під  відкритим небом, куди з'їжджалися  тисячі людей. Ці ніким не контрольовані  масові збори викликали в суспільстві  негативну реакцію, зокрема через  широке вживання «екстазі» та більш  важких наркотиків на таких вечірках. Незабаром багато британських клубів стали проводити рейви у своїх  стінах, використовуючи багатоярусні танцмайданчики, для кожного з  яких грав свій діджей.

     Основна музика на рейвах була ейсид хауз і  техно та їхні подальші різновиди - (транс, хардкор, драм-енд-бейс та ін.). Серед  найвідоміших колективів, що асоціюються  з рейвом, були 808 State, The Shamen, A Guy Called Gerald, The Prodigy, Grid.

     Культуру  рейвів увібрали в себе запроваджені в 1990-і роки в Берліні, а потім  інших містах світу «паради любові». На пострадянському просторі рейви  проводилися з початку 1990-х років, найбільшим з них став фестиваль "КаZантип", що спочатку проводився на Кримському мисі Казантип, а потім  поміняв назву на «Республіка KaZaнтип»  і переїхав спочатку у село Веселе (поблизу Судака), а потім під  селище Поповка (поблизу Євпаторії).[13]

     Фурі  . Субкультура фу́́рі (англ. furry) поєднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або у собі через ідентифікацію з нею.

     Антропоморфною  твариною прийнято важати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так  і духовному плані.

     Наділяються людськими якостями в основному  хижі ссавці - леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті  хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають призвісько «пухнасті» (furrіes). Це слово традиційно є назвою субкультури.

     Антропоморфні тварини присутні у творчості  різних епох. Завдяки розвитку інформаційних  технологій, головним чином Інтернету, стихійно утворилося спільне співтовариство, що поєднало розрізнені групи шанувальників  антропоморфної анімації вже не на основі симпатії до того чи іншого твору, а заради антропоморфності як такової. Через нечисленність представників  субкультури і нерівномірного розподілу  по планеті, основним засобом їх спілкування  є Інтернет.

     Поняття субкультури furry поєднує:

     l Шанувальників анімаційних фільмів  або оповідань з участю антропоморфних  тварин. Наприклад: мультфільм «The Lion King» або цикл романів «Редволл»  письменника Брайена Джейкса. 

     2 Художників, що полюбляють малювати антропоморфних тварин, тобто митців фурі-арта.

          3 Усіх, хто ототожнює себе з антропоморфними тваринами. [1]

     Теріантропія  . Теріантро́пія (англ. therіanthropy) — це термін, що використовується для позначення трансформації людини у іншу тваринну форму в міфології.

     На  даний час утворилася субкультура, що прийняла термін “теріантропія” як опис відчуття інтенсивної духовної чи психологічної ідентифікації  себе як тварини. Представники цієї субкультури  звичайно називають себе теріантропами  або теріанами. Більшість теріантропів відносять себе до вовчих або котячих, серед яких часто зустрічаються  вовки, леви, тигри, але є також  представники рептилій, птахів, інших  ссавців і комах.

     Теріантропія  як субкультура не має єдиних догм і авторитетів.

     В Інтернеті існують численні співтовариства теріантропов, які поєднують християн, язичників, атеїстів. Є безліч форумів  і чатів співтовариства, і кожному  місцю притаманна власна атмосфера, в деяких панує повне сприйняття, а в деяких презирлива нетерпимість одне до одного. За межами Інтернету  не відомо жодної організації теріантропів.

     Відмінності теріантропів від фу́рів:

     l Як правило, теріантропи зосереджені  на відчутті себе як тварини  або тваринній стороні своєї  сутності та її природі; на  духовному розумінні явища теріантропії.

     2 «Ми не уявляємо себе звірями — ми справжні звірі» - затверджують теріантропи.

     3 У субкультурі фурі, напроти, приділяется більша увага фу́ррі-арту - образотворчому мистецтву, метою якого є антропоморфізація і стилізація тварин; а також анімація, де тварин наділяють рисами людської подоби.

     Теріантропи важають, що ідентифікація фурів  з тваринами є проста гра звірячих ролів, і не містить іншого глибинного змісту. [1]

     Геймери . Геймери — це прихильники комп'ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є “квакери”, прихильники комп’ютерної гри “Quake”.

     Субкультура геймерів зародилася нещодавно. З появою комп'ютерних ігор, а пізніше й  Інтернету молодь стала активно  спілкуватися в мережі. Комп'ютерні мережеві ігри для них — це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити  завдання та перемагати ворогів. Існують  також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Багато ігор типу “Діабло” чи “Варкрафт”, які  дуже поширені у молоді, мають сюжет, і процес проходження перетворюється нібито в читання книги, де є скелет — сюжетна лінія, а решту потрібно нарощувати на скелет самостійно. Очевидно, залишилося дуже мало підлітків, які  жодного разу в житті не сідали за гру. А є і такі, які буквально  живуть в цій віртуальній реальності. Іноді ігри негативно діють на психіку підлітків, але більшість  все ж знає міру.

     Геймер  за зовнішнім виглядом нічим не відрізняється  від звичайної людини. У геймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами. Свій кінематограф, нарешті: останнім часом популярні ігри екранізують  досить часто, досить згадати “Лару  Крофт”, “Doom” чи “Ненсі Дрю”. Тепер  ось і своя література, наприклад, серія романів “S. T. A. L. K. E. R.” 

     Ігри  діють зовсім не тільки негативно  на геймерів — вони розвивають бистроту реакції та швидкість думки, наполегливість та цілеспрямованість, навіть спритність. Ігри через Інтернет допомагають  підучити англійську та розширити коло своїх знайомих. Американські дослідження  доводять, що геймери, які прийшли в бізнес (відповідно досить юні хлопці) демонструють небачені результати, оскільки бізнес для них — та ж гра. [1]

     Металісти . Їх надихає та об'єднує музика у стилі метал. Представники даної субкультури зазвичай носять чорні джинси або кожані штани, кожана куртка “косуха”, чорні футболки або балахони з логотипом улюбленої групи, напульсники — кожані браслети з заклепками або шипами, ланцюги на джинсах, звичайні чоботи, кросівки. В основному мають довге волосся. Однак одяг не є основним атрибутом субкультури. [1]

     Байкери . Байкер — це водій мотоцикла. Хоча не все так просто. Байкери — це саме субкультура. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкерів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об'єднує віра в одного кумира — Швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класа по мотокросу та чемпіоном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуруру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю. [5]  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.3. Сучасні молодіжні субкультури в Україні. Емпіричні дослідження.

     «Сучасні  неформальні молодіжні рухи в  Україні можна назвати своєрідною" молодіжної культурою ", яка включає в себе різноманітні напрямки і якісно відмінні види активності молоді. У той же час, молодіжний неформалітет є частиною більш широкої середовища "андеграунду".

     Андеграунд - це гетерогенна контркультурний  середа, що відрізняється специфічними за віком культурними перевагами й соціально-політичними. Він відображає ту громадську активність, яка не вписується в загальний соціально-політичний контекст історично конкретного  суспільства. У контексті свого  дослідження ми перш за все звертаємося  до поняття і феноменам молодіжної субкультури, під якою ми зазвичай розуміємо  систему цінностей, норм, способів поведінки  і життєвих стилів, які притаманні даній соціально-демографічній групі. Субкультурні атрибути, ритуали як зразки поведінки, а також система цінностей молоді, як правило, відрізняються від цінностей домінуючої культури, хоча і зв'язані з нею.

     Підходи західних соціологів до виділення причин виникнення молодіжних субкультур різні. Так Р. Левінталь говорив про те, що старше покоління все менше може допомогти молодшому при виробленні норм поведінки, відповідних новим життєвих проблем. Прагнення молоді не задовольняються ні в прагматично орієнтованих сім'ях, ні в традиційних установах і організаціях, які охороняють застарілі цінності і норми. Найчастіше субкультурні прояви молоді виражаються у різних формах асоціальної поведінки окремих груп молодих людей, які шокують суспільство своїм зовнішнім виглядом, манерами, інтересами, вибором стилю життя та ін Мова йде про так званий "шок-протест".

     Дослідники  сходяться на думці, що андеграунд формується з тих, хто "випав" з товариства. Наприклад, І. Кон підкреслював роль дезадаптації, невміння увійти в трудовій або навчальний колектив, конфлікти  в сім'ї у формуванні альтернативних молодіжних спільнот [17].

     В. Тернер, говорячи про громадах західних хіпі, відніс їх до так званих "лімінальним спільнотам" (від лат. "Limen" - поріг), виникає й існує у проміжних областях соціальних структур (у соціологічній літературі такі структури прийнято називати маргінальними) . "Лімінальние" особи - це люди з невизначеним статусом, що перебувають у процесі переходу або випали з товариства.

     За  Парсон, причина протесту молоді і  її протистояння світу дорослих - це "нетерпіння" дітей зайняти  місце батьків у соціальній структурі. Проте справа кінчається входженням нового покоління в ту ж структуру і, отже, її відтворенням.

     У М. Мід інша точка зору: молодь приходить, дорослішаючи, вже не в той світ, до якого її готували в процесі  соціалізації. Досвід старших не годиться. Молодих готували до заняття одних позицій в соціальній структурі, а структура вже інша, колишніх позицій в ній немає. Тут і починається бурхливе зростання молодіжних спільнот, відштовхують від себе світ дорослих, їх непотрібний досвід. Результат перебування в лоні контркультури тут вже другий: не вбудовування в колишню структуру, а будівництво нової.

     Проте використання названих вище теоретико-методологічних підходів до аналізу молодіжних субкультур в сучасній Україні далеко не завжди можливо. По-перше, тому, що західні  вчені виходили з досвіду діяльності неформальної молоді в умовах розвиненої демократії та стабільної економіки. По-друге, західні підходи грунтуються  на біхевіорістскіх концепціях, отже, вивчення ведеться по лінії виявлення  девіантної поведінки. У зв'язку з  цим у своєму аналізі молодіжних субкультур ми спираємося на концепцію  російського вченого С. Сергєєва, який у якості критеріїв своєї  типології молодіжних субкультур визначив характер діяльності, ціннісну систему  даної субкультури, а також час  її виникнення.