Проектирование одноступенчатого цилиндрического редуктора

d₄ = М10 для кришок, що утримують підшипники серії 307, і d₄ =М12 для кришок, що утримують підшипники серії 309 (Таблиця 1).

 

• кріплення кришки оглядового вікна до корпусу:

d5 = M8...M12,

 приймаємо болти з  різьбою М8.

 

Розміри, які визначають положення болтів d2:

 

 приймаємо е =16мм;

 

Висота бобишки під  болт d2 обирається конструктивно так, щоб утворилась опорна поверхня під  голівку болта та гайки. Бажано, щоб  у всіх бобишек була однакова висота.

     Основу корпусу та кришку фіксують відносно один одного двома конічними штифтами, які встановлюються без зазору до розточування гнізд під підшипники.

Розміри штифта:

Діаметр:   

Довжина: ;

Штифти конічні вибираються  по ДСТУ 3129-70: =10мм, =30мм.

Основа та кришка корпусу  з’єднується болтами d₃ для забезпечення герметичності. Орієнтовно приймають відстань між осями болтів (10..15) d₃.

Для запобігання протікання мастила площини роз’єму змащують спиртовим лаком або рідким склом. Ставити прокладку між основою  та кришкою не можна, так як при  затяжці болтів вона деформується, і після посадки  підшипників  порушується.

Для захвату редуктора  при підйомі роблять  під фланцем  основи приливи у вигляді крюків (рис.7 та табл. 3)[2, стр. 79]. Для зняття кришки роблять на ній крюки або петлі. Товщина крюка або петлі на кришці: (18…2,5) =16мм.

                                                                                                                                              

   Таблица 3.Розміри захватів

 

 

 

 

 

Рис.7 Розміри захватів для  вливок

        Для заливання мастила та огляду у кришці корпуса є вікно, яке закривається кришкою – кришкою оглядового вікна. [2. стр. 83]

       Для видалення забрудненого мастила та для промивки редуктора у нижній частині корпусу роблять отвір під пробку  з циліндричною або конічною різьбою (рис.8).

 

 

 

 

 

 

Рис.8 Пробка для мастилопускного отвору

 

Таблиця 4. Розміри пробки для  мастилопускного отвору

 

Під циліндричну пробку ставлять ущільнювальну прокладку зі шкіри, мастилостійкої гуми, алюмінію або міді.

       Мастилопускний  отвір виконують на рівні днища  або трози нище його. Бажано, щоб  днище мало нахил 1-2⁰ – в сторону мастилопускного отвору.

       Підшипники  закривають кришками глухими  та наскрізними, через які проходять   кінці валів. За конструкцією  розрізняють кришки врізні та  на гвинтах. Матеріалом слугує  звичайне чавунне  лиття СЧ10 або СЧ15.

       Змащування зубчатого зачеплення проводиться окунанням зубчатого колеса у мастило, яке заливається всередину корпусу до рівня, який забезпечує занурення колеса приблизно на 10мм.

Об’єм масляної ванни V визначається із розрахунку 0,25 дм³ мастила на 1 кВт потужності, яка передається: V = 4л. Змащування проводиться мастилом індустріальним И-30А (за ДСТУ 20799-75).

Контроль рівня мастила, яке знаходиться  в корпусі редуктора, проводиться  за допомогою мастило вказівників (рис.9).

Камери підшипників заповнюються пластичним змащувальним матеріалом УТ-1 (ДСТУ 1957-73), конструктивно передбачаючи ізоляцію підшипників від масляної ванни за допомогою мазеутримуючих кілець.

 

Внутрішні розміри корпуса:

l_вн = а_w = 0,5d_a1 +  0,5d_a2 + 2₁=                                                  Рис.9 Розміри 180 +0,5 102 + 0,5 270 + 2 12 = 382мм.                               мастиловказівника b_вн = 76 мм(із компоновки редуктора).                                         для невеликих редукторів

Зовнішні розміри корпуса:

L_з =  l_вн + 2= 382 +2 8 = 398мм;

B_з = b_вн + 2s₁ = 76 +2 47 = 170мм.

Число болтів:

• діаметром d₁ = 4;
• діаметром d₂ – по 2 на кожну вальницю = 8;
• діаметром  d₃ = 4;
• діаметром  d₄ - по 4 на кожну кришку =16;
• діаметром  d₅  = 4                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7ПЕРШИЙ ЕТАП КОМПОНОВКИ РЕДУКТОРУ

Ескізна компоновка редуктора  є першим конструкторським документом майбутнього редуктора, який виконуються  на основі основних параметрів, які були отримані у результаті розрахунків.

Компонувальне креслення  виконується в одній проекції - розріз по осям валів при знятій кришці редуктора; бажаний масштаб 1:1, креслення виконується тонкими  лініями.

Приблизно посередині листа  паралельно його довгій стороні проводимо  горизонтальну осьову лінію; потім  дві вертикальні лінії - осі валів  на відстані а_ш = 180мм.

Викреслюємо спрощено шестерню та колесо у вигляді прямокутників.

Окреслюємо внутрішню  стінку корпусу:

1) приймаємо зазор між торцем шестерні та внутрішньою стінкою корпусу при наявності маточини зазор береться від торця маточини;

2) приймаємо зазор від окружності вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпусу

Попередньо намічаємо  радіальні шарикопідшипники середньої  серії.

Вирішуємо питання про змазування підшипників. Приймаємо для підшипників  пластичний змащувальний матеріал УТ-1 (ГОСТ 1957-73). Для запобігання витікання змазки всередину корпуса та вимивання пластичного змащувального матеріалу рідким мастилом із зони зачеплення встановлюємо мазеутримуючи кільця. їх ширина визначає розмір у=8…12мм.

Мазеутримуюче кільце має  від двох до чотирьох канавок шириною 2-3мм; зазор між корпусом та кільцем  складає 0,1-0,3мм. Кільце повинне бути встановлене так, щоб його торець виходив за стінку корпусу на                         1-2мм. У цьому випадку кільця виконують   Рис.7 Мазеутримуюче кільце та                                                  одночасно роль мастиловідкидаючих             його установка в корпусі                                              кілець. [3, стр.207-208]