Проектирование одноступенчатого цилиндрического редуктора

Рис.4.1.6 Ескіз 7

16. На основі ескізу 11 створено елемент «Видавлювання 5» в режимі віднімання,  відстань – 20мм.

17. Таким чином як і  в пункті 16 виконується ескізи 8-10 на інших виступах кришки, змінюються лише діаметри отворів (9 та 11мм).

18. На основі ескізів 8 -10 створюється елемент «Фаска1,2» довжиною 1мм (отвори діаметром 9мм - 4) та 1.5 мм (отвори діаметром 11мм -4).

 

 

 

Рис.4.2.7 Вікна «Фаска 1,2»

 

19. Виконується елемент «Різьба 1-8» для елементів ескізів 7-10 та     «Різьба5-8» для ескізів 14-15, » тип – ANSI метрична, розмір -11 х1,5мм та 9х1мм, довжина – вся.

Рис.4.2.8 Вікно «Різьба 1-8 »

 

20. На поверхні фланцю кришки створено ескіз 11:

Рис. 4.2.9 Ескіз 11

21. На основі ескізу 11 створено елемент «Видавлювання 6» в режимі додавання,  відстань – 32мм, кут -0^о, створено бобики для з’єднання кришки з корпусом.

22. Створено ескіз 12:

Рис. 4.2.10 Ескіз 12

23. На основі ескізу 12 створено елемент «Видавлювання 7» в режимі віднімання,  відстань – 40, створено отвір у бобишці.

24. Пункти 22-23 повторюються  для ескізів13-15 (бобишки), довжина  видавлювання бобики – для  виступу діаметром 145мм – 50мм.

25. На площині ХZ створено робочу площину – 2, на основі якої створено ескіз 16 за допомогою команди «Дзеркальне відображення»:

Рис.4.2.11 Ескіз 16

26.На основі ескізу 13 створено елемент «Видавлювання 8» в режимі додавання,  відстань – 8мм, у подвійному напрямку.

26. На площині деталі створено ескіз 14:

Рис.4.2.12 Ескіз 14

27. На основі ескізу 14 створено елемент «Видавлювання 9» в режимі додавання,  відстань – 3мм- отриманий виступ для оглядового вікна.

28. Створено ескіз 15:

Рис.4.2.13 Ескіз 15

30. На основі ескізу 15 створено елемент «Видавлювання 10» в режимі віднімання,  відстань – 20мм- отриманий отвір для оглядового вікна.

31. Створено ескіз 16:

Рис.4.2.14 Ескіз 16

32. На основі ескізу 16 створено елемент «Видавлювання 11» в режимі віднімання,  відстань – 20мм- отримані отвори  для кріплення кришки оглядового вікна.

33. На площині ХУ створено  робочу площину – 3, на основі  якої створено ескіз 17 за допомогою  команди «Дзеркальне відображення»:

Рис.4.2.15 Ескіз 17

34. На основі ескізу 17 створено елемент «Видавлювання 12» в режимі додавання,  відстань – 15мм, у подвійному напрямку.

35. Створено ескіз 18:

Рис.4.2.16 Ескіз18

36. На основі ескізу 18 створено елемент «Видавлювання13 » в режимі віднімання,  відстань – 15мм. Отримано отвори для кріплення болтів та штифта для з’єднання кришки з корпусом.

37. Для елементів ескізів  12-15 створено фаску розміром 1мм, Для елементів «Видавлювання  2»,«Видавлювання 4»,«Видавлювання 5»,«Видавлювання 6», «Видавлювання 10» створено спряження радіусом 1-2мм.

Структура моделі «Кришка -02.ipt» має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.4.2.17 Структура моделі «Кришка»

Рис.4.2.18 Вигляд моделі «Кришка»

 

 

 

 

 

4.3.АЛГОРИТМ ТА  ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТРИВИМІРНИХ  МОДЕЛЕЙ ДЕТАЛЕЙ «ВАЛ»

1. Відкриття програми Autodesk Inventor Professional 2011. Створення нового файлу Звичайний.iam. – шаблону для створення звичайних параметричних збірок.

2. Збереження файлу моделі за допомогою пункту «Зберегти» меню «Файл» під назвою «Ведений Вал».

4. Далі на вкладці «Проектування» обирається команда «Вал», відкривається діалогове вікномайстра проектування «Генератор компонентів валу», саме тут задаються параметри валу – довжини, діаметри та розташування шпоночних пазів  (рис.19).

 5. За допомогою кнопки «Вставити циліндр», додається сходинка валу.       Рис.4.3.1 Діалогове вікно   генератора                     

                                                                                             компонентів валу.                                                                                                                                                  

6. Вводиться значення для першого східця валу: Елементи першого ребра – це фаска розміром 2х45°; тип перетину – циліндр діаметром 30 мм, та довжину 70 мм; елемент правого ребра сполучення радіусом 2 мм; елемент перетину – шпоночний паз довжиною 63 мм.

7. Для другого східця валу: Елементи першого ребра – це сполучення радіусом 2мм; тип перетину – циліндр діаметром 35 мм, та довжину 74 мм; елемент правого ребра сполучення радіусом 2 мм; елемент перетину – немає.

8. Для третього східця валу: Елементи першого ребра – це сполучення радіусом 2мм; тип перетину – циліндр діаметром 40 мм, та довжину 50 мм; елемент правого ребра сполучення радіусом 2 мм; елемент перетину – шпоночний паз довжиною 45 мм.

9. Для четвертого східця валу: Елементи першого ребра – це сполучення радіусом 2мм; тип перетину – циліндр діаметром 45 мм, та довжину 10 мм; елемент правого ребра сполучення радіусом 2 мм; елемент перетину – немає.

10. Для п’ятого східця валу: Елементи першого ребра – це сполучення радіусом 2мм; тип перетину – циліндр діаметром 35 мм, та довжину 33 мм; елемент правого ребра - фаска розміром 2х45°; елемент перетину – немає.

11.Виконуючи команду «Вставити з бібліотеки компонентів» вставляються у шпонкові пази шпонки необхідних розмірів по ДСТУ 23360-78  за допомогою команди «Залежність».                                                       

12. За аналогічним планом виконується   побудова  другого (веденого) валу редуктора.    

                                                                                                                                                   

.

 

                                               Рис. 4.3.3 Структура моделі «Вал-05.ipt»

 

 

 

 

                  а)Ведучий вал;                         б)Ведений вал;

Рис.4.3.4 Вигляд моделі «Вал» 

4.4.АЛГОРИТМ ТА ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТРИВИМІРНИХ МОДЕЛЕЙ ДЕТАЛЕЙ ЗУБЧАТОГО ЗАЧЕПЛЕННЯ

1. Відкриття програми Autodesk Inventor Professional 2011. Створення нового файлу Звичайний.iam. – шаблону для створення звичайних параметричних збірок.

2. Збереження файлу моделі за допомогою пункту «Зберегти» меню «Файл» під назвою «Зубчате зачеплення».

3. На вкладці «Проектування»  вибирається команда «Циліндричне  зубчате зачеплення». Відкривається  діалогове вікно майстра проектування  «Генератор компонентів зубчатих  коліс», параметри якого заповнюються  відповідно до рис.21. Після заповнення  даних натискується кнопка Розрахувати  та ОК.

 

Рис.4.4.1 Діалогове вікно генератора компонентів зубчатих коліс

4.Для виконання полегшеного  колеса створюється розкривається  дерево побудови зубчатого зачеплення  та активується компонент «Циліндричне  прямозубе колесо:2». На площині  YZ створюється новий Ескіз3, в якому посередині колеса будується прямокутник 70х40мм. Вибирається команда «Прийняти ескіз».

5.На панелі інструментів обирається команда Обертання у режимі додавання з обмеженням «Повне коло».

6.Створення на площині  маточини нового Ескізу4 за допомогою  команди Коло діаметром  50 та  прямокутник – виріз під шпонку (розмірами 12х3.5). Використовуючи  команду «Обрізати» відсікаються  усі зайві лінії вибирається  команда «Прийняти ескіз».

7. Виконується операція  Видавлювання у режимі віднімання з обмеженням  «Все».

8. Аналогічно виконуються  пункти 1-5 на другій площині колеса.

9.Створення на площині  колеса нового Ескізу5. На відстані 76мм від центра  колеса будується  коло діаметром 22мм. Виконується  розмноження кіл за допомогою  команд  «Круговий масив»: кількість  елементів – 4, кут – 360⁰.

10. Виконується операція  Видавлювання у режимі віднімання з обмеженням  «Все».

11.Виконуються необхідні фаски   ребер колеса: радіусом – 0.3 при  отворі для посадки на вал  та спряження радіусами -1.5 і  2 – на  інші ребра.                                                                                   

 

 

 

 

 

 

Рис.4.4.2 Структурна модель

побудови зубчатого 

зачеплення

Рис.4.4.3 Вигляд моделі «Зубчате зачеплення»

4.4.1. АЛГОРИТМ ТА ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТРИВИМІРНОЇ МОДЕЛІ ДЕТАЛІ «КОЛЕСО ЗУБЧАТЕ ВЕДУЧЕ»