Шляхи впровадження іноземних технологій на підприємстві ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування"

ЗМІСТ

стор.

 ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1  Теоретичні підходи визначення  міжнародного  науково – технічного обміну на світовому ринку…………………………………………6

      1.1. Сутність, значення  та види міжнародного  науково – технічного обміну  для розвитку економіки…………………………………………………6

              1.2. Методика аналізу ефективності  міжнародного  науково – технічного  обміну………………………………………………………………..18

      1.3. Нормативно – правова база  регулювання міжнародного  науково  – технічного обміну……………………………………………………………...20

РОЗДІЛ  2.  Аналіз  економічної ефективності міжнародного  науково – технічного обміну на сучасному етапі на прикладі ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування "…………………………………………………..29

      2.1. Загальна економічна  характеристика ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування "…………………………………………………..29

      2.2. Оцінка економічної ефективності  використання іноземних технологій  та інновацій міжнародного  науково  – технічного обміну на ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування "…………………….……34

РОЗДІЛ 3. Шляхи впровадження іноземних технологій на підприємстві  ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування "………………………….40

      3.1. Прогноз розвитку підприємства на основі інтенсифікації  міжнародного  науково – технічного обміну………………………….……….40

      3.2.Пропозиції по вдосконаленню міжнародного  науково – технічного обміну на ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування"………………………………………………….…………...43

ВИСНОВКИ………………………………………………………….…..………48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….……....51

ДОДАТКИ

 

ВСТУП:

    За  сучасних умов в нашій державі  здійснюється системна трансформація  суспільного виробництва, яка спрямована на розвиток ринкової економіки,  досягнення стабілізації національного господарства. Цей процес відбувається не ізольовано, а передбачає використання  різних чинників. Серед останніх одне з центральних місць посідає виважене впровадження в національних межах переваг сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства. Головним напрямом використання здобутків у сфері науки і техніки є міжнародний науково-технічний обмін. Його впровадження і розвиток виступає важливою умовою здійснення ринкових перетворень та досягнення економічного зростання України.

      За  умов, коли відбувається структурна перебудова економіки нашої держави, а платоспроможність  вітчизняної промисловості щодо купівлі нових технологій дуже низька, все більш актуальними повстають  питання розвитку інноваційного  бізнесу, пошуку інвесторів, нових галузей  застосування і нових ринків збуту  новітніх технологій. Тому сьогодні усе  сильніше  відчувається потреба  в більш глибокому розумінні  сутності, закономірностей і специфіки  розвитку інноваційних систем.

       Сутність міжнародного науково – технічного обміну досліджували багато учених та фахівців. Серед них слід, насамперед,  вказати Авилкіна М., Борейко В., Галощапова О.Р., Гонорська О.В., Медведкін Т.О, Фомішин С. В., Онищенко В.А., Сініченко І., Федулова Л.

    Проте у теорії міжнародного науково – технічного обміну залишається ще безліч невивчених питань, які ускладнюють як оцінку інноваційної діяльності і її вплив на економічний розвиток, конкурентоспроможність підприємств і країн, так і регулювання цієї сфери на національному і міждержавному рівнях. Тому  тема є досить актуальною в наш час. 

    Метою курсової роботи є визначення ступіню розвитку міжнародного науково – технічного обміну в Україні на сучасному етапі та проведення аналізу  економічної ефективності  обміну на сучасному етапі на прикладі підприємства.

      У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:

      1. Розкрити сутність та значення  міжнародного науково-технічного обміну;

      2. Визначити методику аналізу   ефективності міжнародного  науково – технічного обміну;

      3. Проаналізувати нормативно –  правову базу регулювання міжнародного  науково – технічного обміну;

      4. Оцінити економічну ефективність даного процесу на прикладі ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування ";

      5. Намітити основні шляхи, дати  рекомендації щодо вдосконалення впровадження іноземних технологій на підприємстві  ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування ".

      Об’єктом дослідження виступає ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування " як суб’єкт міжнародного науково – технічного обміну.

      Предметом дослідження є процес міжнародного науково – технічного обміну на сучасному етапі на підприємстві.

      Теоретичною і методологічною основою роботи послужили закони і нормативні акти, публікації друковані, періодичні видання. Під час написання  даної курсової роботи було опрацьовано багато літератури  (друковані публікації періодичні видання, закони і т.ін.) і серед  неї  виділяються  такі  видання  як “Економіст”, “Економіка України”,  “Актуальні проблеми економіки”, “Формування  ринкових відносин в Україні”, “Международная экономика”, “Фінанси України”, “Економіка. Фінанси. Право“ та ін., в яких зібрані і надруковані цікаві та корисні матеріали по темі дослідження.

            В основу методології  дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо вивчення основних напрямів міжнародного науково - технічного обміну.

      З цією метою використовується ряд  загальнонаукових методів діалектичного  пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, прогнозування   та спеціальні методи: статистичні, графічні, комп’ютерні програми.

    Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що на основі аналізу сучасного стану і розвитку міжнародної науково-технічної сфери здійснюється поглиблене дослідження стратегії та основних напрямів формування механізму активізації участі українських підприємств в сучасному науково-технічному просторі.

    Висновки  та пропозиції, що містяться у курсовій роботі  можуть бути  використані  при розробці напрямів розвитку науково-технічного співробітництва підприємств з  учасниками світового співтовариства .

      Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.

          Інформаційною базою  дослідження послужили нормативні і законодавчі акти України, навчальна  і методична література, періодичні видання, глобальна мережа Internet, а  також державна статистична звітність. 
 

РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО – ТЕХНІЧНОГО ОБМІНУ НА СВІТОВОМУ РИНКУ  

1. Сутність, значення  та види міжнародного  науково – технічного обміну для  розвитку економіки

 

     В умовах сучасного етапу науково-технічної  революції обмін науково-технічними знаннями в світі все більше розширюється і стає необхідним як на рівні держав, так і на рівні підприємств. В  практиці міжнародної торгівлі використовуються різні терміни, що відносяться до обміну науково-технічними знаннями, такі як "міжнародний обмін результатами науково-технічної діяльності", "міжнародний  технологічний обмін", "обмін  промисловою технологією", "передача технологій" і т.д. Ці терміни за своїм змістом вважаються тотожними. Вони відносяться до науково-технічного обміну на комерційній основі між партнерами різних країн.

     Науково-технічні знання являються результатом науково-технічної  діяльності, яка передбачає проведення наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Вони можуть відсторонюватися у власника або укладенням торгової угоди купівлі-продажу, або підписанням  договору про їх використання на протязі  певного періоду за певну винагороду.

     За  визначенням експертів ЮНКТАД до міжнародного обміну технологій належать " угоди між сторонами незалежно  від їхньої правової форми, що переслідують як мету або  зі своїх цілей уступку  стосовно ліцензій чи передачу прав на промислову власність, продаж або будь-який інший вид передачі технічних  послуг".  [94, с.93]

     ОЕСР  визначає трансфер технологій більш  широким поняттям, що включає комерційні угоди: з передачі технічних засобів  із використанням патентів і ліцензій, передачі ноу-хау; щодо трансферу (продажу, ліцензування, франчайзингу) проектів, торгових марок і зразків; з надання послуг технічного змісту, включаючи технічне й інжинірингове навчання, а також технічну допомогу; з трансферу результатів НДДКР. [95, с.37-38]

     На  думку багатьох дослідників, технологія перетворюється у вирішальний фактор соціально – економічного розвитку. Нагачевська Т.В. визначає поняття «міжнародна передача технологій» як комплекс процесів та відносин в міжнародній економіці з приводу вивозу та ввозу технології, яка передається в уречевленій або не уречевленій формах. [72, с.29]

     Ці  визначення розкривають повну сутність процесу міжнародної передачі технологій та дають змогу зрозуміти основні  принципи здійснення даної діяльності. Однак, на нашу думку, пропущено одну з ключових характеристик технології – це її новизна.  Технологія може мати національну, регіональну або світову новизну, від чого залежать мотиви та масштаби її експорту-імпорту в міжнародній економіці.

     Переплетіння  різноманітних циклів НТП в окремих  державах з новими потоками міжнародного обміну ліцензіями, ноу-хау, а також  пов'язаних з ним зростом товарів, послуг та капіталу, формує основи нового розподілу праці, що базується на торгівлі технологіями як провідному факторові процесу виробництва. Обмін технологіями, таким чином, стає причиною і наслідком змін у міжнародному розподілі праці, надає йому нового якісного стану.

     Суб'єктами міжнародної передачі технологій є:

   -  науково-виробничі об'єднання,   підприємства,   установи    і організації  незалежно від  форми власності,  де створюються  та/або використовуються технології;

    - Національна академія  наук  України і галузеві академії  наук, установи науки,  освіти,  охорони здоров'я та  інші  установи,  де створюються  та/або  використовуються  технології  і яким належать  майнові права на технології;

   -  фізичні особи,  які беруть  участь у створенні,  трансфері   та впровадженні технологій,  надають інформаційні,  фінансові  та інші послуги на всіх  стадіях просування технологій  та їх  складових  на ринок; 

    - юридичні та  фізичні  особи,  які є постачальниками складових  технологій,  що використовуються  під час застосування  технологій, які пропонуються до трансферу; 

   -  юридичні та  фізичні  особи,  що  надають  технічні  послуги,  пов'язані із застосуванням технологій;

   - центральний орган  виконавчої  влади  у  сфері освіти  і науки (далі - уповноважений  орган),  а також інші центральні  та  місцеві органи виконавчої  влади,  органи  місцевого самоврядування,  які беруть  участь   у   закупівлі,   передачі   та/або   використанні технологій. [2, с.13]

     Найбільш  вагомими суб'єктами міжнародної передачі технологій є фірми розвинутих країн, які забезпечують більшу частину  обороту світового технологічного ринку. Світовим лідером на цьому  ринку є США. Вони щорічно експортують  наукомістку продукцію на суму близько 700 млрд дол. У рейтинзі експортерів  друге місце займає Німеччина (понад 500 млрд дол. США), третє — Японія (400 млрд дол.). Найбільші витрати на НДДКР несуть США. [85, с. 109]

       При визначенні стратегічних напрямків  використання інновацій доцільно орієнтуватися  на досвід розвинутих країн світу  – США, ФРН, Японії, Китаю. Саме в  цих країнах досягнуто досить високого насичення робочої сили вченими та спеціалістами (0,4-0,7%).  І триває випереджаючими порівняно  із загальною зайнятістю темпами  нарощування кількості вчених-дослідників, розробників нових технологічних систем і робототехніки. Одночасно, в цих країнах збільшуються витрати на науково-дослідницькі роботи, розширюються мережі наукових та інноваційних організацій, зростає рівень загальної освіти населення, його професійної підготовки [22, с.206].

     У міжнародний технологічний обмін  широко  залучені  всі чотири сфери  людської діяльності:  наука,  техніка,  виробництво і керування,

     Будучи  складовою міжнародної торгівлі, науково-технічне співробітництво  має свою специфіку, форми і  методи,  обумовлені  самою  природою науки  і техніки.