Майно підприємства та джерела його утворення

     Вступ 

     У цей час аналіз і управління майном підприємств і можливості його вдосконалювання  є актуальною проблемою. Перехід  до ринкових умов господарювання, роздержавлення власності з однієї сторони загострило цю проблему, з іншого боку - розширило  можливості по її ефективній реалізації. Тому, вибір теми дослідження можна  пояснити наступним:

     По-перше, аналіз майна є найважливішим  аспектом аналізу підприємства у  цілому, від якого залежить ефективність функціонування підприємства.

     По-друге, в умовах ринку змінилися права  підприємств в області управління активами, міра відповідальності за якість (ефективність) їхнього використання, тому що під активами стали розуміти авансований у них капітал.

     По-третє, змінився підхід до розуміння проблеми. Під активами, як об'єктом купівлі-продажу  в цей час розуміються не тільки частини майнового комплексу, але  й підприємство цілком. А це вимагає  комплексного, об'єктивного підходу  до оцінки.

     По-четверте, розширення законодавчої бази дає можливість підприємствам ефективніше використати  майно, будувати політикові відтворення  основних коштів

     Теоретичними  й методологічними основами дослідження  майна підприємств послужили  наукові праці із проблем аналізу  й керування активами й оцінки їхньої ефективності вітчизняних і  закордонних учених:

     Як  база для аналізу було обрано Відкритеакціонерне товариство "Ічнянський завод сухого молока та масла"

     Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

1. Вивчити сутність і структуру майна підприємства;
2. Вивчити джерела утворення майна
3. Дати фінансово-економічну характеристику діяльності об'єкта аналізу;
4. Розрахувати показники майнового стану об’єкта аналізу;
5. Провести аналіз складу та джерел утворення майна;
6. Проаналізувати структуру оборотних коштів.

Основними джерелами написання даної роботи є:

• Нормативно-правові акти України, у тому числі Господарський Кодекс як головне нормативно-правове джерело
• Книжкові й періодичні видання.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Майно підприємства та джерела  його утворення

 
     

1. Поняття і структура майна  підприємства

 

     Діяльність  будь-якого підприємства повинна  забезпечуватися засобами, що необхідні  для задоволення його потреб. Сукупність засобів підприємства називають  майном. Відповідно до Господарського Кодексу України (ГКУ) майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів  господарювання та відображаються в  їх балансі.

     Залежно від економічної форми, якої набуває  майно у процесі здійснення господарської  діяльності, майнові цінності належать до основних засобів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними засобами виробничого та невиробничого призначення  є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних засобів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого  призначення, що відповідно до законодавства  відноситься до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів  господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для  реалізації товарних відносин цих суб'єктів  з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів  господарювання визнаються вироблена  продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Цінні папери є  особливим видом майна суб'єктів  господарювання. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання відповідно до Господарського Кодексу, можуть бути: грошові та матеріальні  внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від  цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

     Для ефективного управління господарською  діяльністю підприємства важливо знати, яким майном володіє підприємство, де воно використовується і за рахунок  яких джерел створене.

     Характеристика  майна підприємства за розміщенням та складом

     За  розміщенням засоби підприємств поділяються на засоби виробничої сфери, сфери обігу та невиробничої сфери. Таке групування дозволяє визначити, де використовується майно, яким володіє господарюючий суб'єкт.

     Процес  виробництва не може здійснюватися  без наявності засобів виробництва, які включають засоби праці та предмети праці. До засобів праці  належать знаряддя праці - машини, обладнання, інструменти тощо, а також будівлі, споруди та інші засоби, що створюють  умови необхідні для здійснення процесу виробництва, - які в процесі  виробництва діють на предмети праці, перетворюючи їх у продукти праці. Предметами праці є сировина й основні  матеріали, що утворюють матеріальну  основу продукції; допоміжні матеріали, що приєднуються до основних матеріалів або використовуються засобами праці  чи сприяють робочим процесам; напівфабрикати; паливо; запасні частини тощо. Продукти праці - це матеріальні цінності, отримані в результаті виробництва, тобто готова продукція.

     Засоби  у сфері обігу складаються  з предметів обігу, коштів, коштів у розрахунках і засобів, що обслуговують обіг.

     Засобами  невиробничої сфери є засоби, що не беруть безпосередньої участі в  процесі виробництва, а використовуються для житлового та культурно-побутового обслуговування працівників підприємства.

     За  функціональною роллю у процесі  відтворення засоби підприємства поділяються  на дві великі групи: 1) необоротні засоби; 2) оборотні засоби.

     До  складу необоротних матеріальних засобів  включають: основні засоби, незавершені  капітальні вкладення, довгострокові  фінансові інвестиції, обладнання до встановлення.

     Основні засоби підприємства є сукупністю матеріальних цінностей, що тривалий час беруть участь у процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми та переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється підприємством, частинами у вигляді  нарахованого зносу (амортизації). До них  відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні, регулюючі прилади  та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, багаторічні  насадження й інші матеріально-майнові  цінності строком експлуатації більше одного року.

     Щодо  процесу виробництва основні  засоби поділяють на дві групи: виробничі  та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться такі, які  прямо чи опосередковано беруть участь у процесі виробництва (наприклад, машини та обладнання, виробничий і  господарський інвентар), або які  створюють необхідні матеріальні  умови для здійснення виробництва (наприклад, споруди, будівлі, передавальні пристрої).

     До  групи невиробничих відносять основні  засоби житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, охорони здоров'я, фізичної культури, освіти, культури, мистецтва та інших галузей

     невиробничої  сфери (будівлі клубів, будинки культури, гуртожитки, житлові будинки, меблі, обладнання і приладдя до нього тощо).

     За  майновою належністю основні засоби поділяються на власні та орендовані.

     До  власних основних засобів відносяться  об'єкти основних засобів, придбані (створені) підприємством або прийняті ним  безоплатно на умовах переходу права  власності, тобто у повне володіння, використання та розпорядження.

     Якщо  об'єкт основних засобів взятий у  тимчасове користування у іншого суб'єкта за договором оренди, він  називається орендованим.

     Незавершені капітальні вкладення - це вкладення коштів у незакінчені будівництвом об'єкти.

     Довгостроковими фінансовими інвестиціями називають  інвестиції (внески) у цінні папери інших підприємств (акції акціонерних  товариств, процентні облігації  державних і міських позик) на строк більше одного року.

     До  складу обладнання до встановлення включають  обладнання, що потребує монтажу і  призначене для встановлення на об'єктах, що будуються.

     Невід'ємною  умовою господарювання підприємства є  наявність нематеріальних активів.

     До  нематеріальних активів відносяться  придбані підприємством ліцензії, торгові  марки і товарні знаки, права  на користування земельними ділянками, використання природних ресурсів, а  також програмні продукти для  ЕОМ, нові технології і технічні рішення, що приносять вигоду в процесі  виробничої діяльності, організаційні  витрати, що виникають в період створення  підприємства тощо.

     Оборотні  засоби підприємства включають виробничі  запаси, а також кошти та розрахунки, які можуть використовуватися у  сфері виробництва та обігу.

     Виробничі запаси у сфері виробництва поділяються  на:

     - предмети праці (сировина, матеріали,  комплектуючі вироби), призначені  для виробництва продукції, виконання  робіт, надання послуг, обслуговування  виробництва й адміністративних  потреб;

     - незавершене виробництво (незакінчені  технологічні процеси).

     У сфері обігу оборотні активи поділяються  на: грошові кошти; товари; готову продукцію; поточні фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість.

     Вільні  грошові пошти підприємства зберігаються у банку на поточному рахунку. На цей рахунок надходить виручка  від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг, одержані кредити банків, заборгованість від дебіторів тощо. Кошти з поточного рахунку підприємства використовуються для виплати заробітної плати, погашення своїх зобов'язань перед бюджетом, повернення банку заборгованості за кредитами, оплати рахунків підприємств та організацій за одержані товарно-матеріальні цінності та послуги, а також для здійснення інших платежів, пов'язаних з господарською діяльністю.

     Готівку зберігають у касі підприємства. До каси кошти можуть надходити з  поточного рахунку в банку  для виплати заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності, пенсій, премій та на інші цілі й з інших  джерел.

     Під товарами розуміють товарно-матеріальні  цінності, придбані підприємством з  метою подальшого продажу, які не підлягають обробці.

     Готова  продукція - це продукція, виготовлена на підприємстві, що пройшла всі стадії обробки, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або нормативними актами.

     Поточні фінансові інвестиції - це внески (інвестиції) підприємства на строк не більше одного року в цінні папери інших підприємств, процентні облігації державних  та місцевих позик, а також надані іншим підприємствам позики (на строк  не більше одного року).

     Дебіторська заборгованість - це заборгованість інших  підприємств (установ, організацій) чи окремих осіб з платежів даному підприємству. Інші підприємства, установи та організації, а також окремі особи, за якими  є дебіторська заборгованість, називаються  дебіторами. Дебіторська заборгованість означає, що кошти даного підприємства тимчасово знаходяться у інших  підприємств (організацій) чи осіб, але  підлягають обов'язковому поверненню при закінченні певного строку. Кошти, які заборгували підприємству інші господарюючі суб'єкти, не беруть участі у господарському обороті підприємства, і тому наявність великої дебіторської заборгованості негативно впливає на його фінансовий стан.