Формування ефективної системи принципів управління персоналом організації

 

 

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

„Полтавський університет економіки і торгвлі”

 

Кафедра менеджменту

 

 

 

курсова РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ (ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ)»

на тему:

«Формування ефективної системи принципів управління персоналом організації»

Виконана на матеріалах ПАТ «Авангард»

 

 

Студентки 3 курсу, групи МТБ- 32

напряму підготовки менеджмент

спеціальності менеджмент туристичного бізнесу

…………………………………

Керівник к. е. н., асистент

 ……………………………….... 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____                                                                     

 

 

Члени комісії          ________________  ___________________________

                                      (підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  ___________________________

(підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

Полтава -  2014

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні основи формування ефективної системи принципів управління персоналом організації…………………………………………....7

1. Сутність та значення системи принципів управління персоналом організації…………………………………………………………………….7
2. Процес формування ефективної системи принципів управління персоналом організації……………………………………………………..12

Розділ 2. Дослідження реального стану управління персоналом ПАТ «Авангард»……………………………………………………………………..16

2.1 Аналіз  персоналу ПАТ «Авангард» як  об'єкту дослідження…………..16

2.2 Характеристика  операційної системи управління  ПАТ «Авангард»….28

2.3 Дослідження  та оцінка формування ефективної  системи принципів управління  персоналом ПАТ «Авангард»……………………………………36

Розділ 3. Напрями підвищення ефективної системи принципів управління персоналом ПАТ «Авангард»…………………………………………………39

3.1. Розробка стратегії управління розвитком персоналу …………………39

3.2. Удосконалення процесу добору персоналу…………………………….45

Висновки………………………………………………………………………...49

Список використаних джерел…………………………………………………53

Додатки………………………………………………………………………….55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Протягом багатьох років людському чинникові в бізнесі надавалася другорядна роль, підпорядкована фінансовим і виробничим завданням компанії. Останнім часом таке ставлення почало змінюватися. Актуальною проблемою сучасного менеджменту є активізація людських ресурсів для досягнення успіху організації. До причин такої переорієнтації належать проблеми, що виникли в розвинутих країнах світу в кінці 1970-х років у зв'язку із швидкими змінами в технології, економічним та демографічним тиском, зниженням продуктивності тощо. Тому важливою теоретичною та практичною проблемою є орієнтація персоналу на досягнення стратегічних завдань організації.

Значення людського чинника в організації слід розглядати в кількох аспектах:

Кількісний аспект - прямі та непрямі витрати, які охоплюють заробітну плату, кошти на підготовку та маркетинг персоналу, облаштування робочого місця та його постійне вдосконалення тощо.

Якісний аспект - пошук людьми постійної роботи, підвищення професійного та культурного рівня найманих працівників, оцінка ними можливостей службового зростання тощо.

 Стратегічний  аспект - турбота керівництва про постійне підвищення кваліфікації працівників, усвідомлення значення людського чинника як елемента конкурентоздатності.

Однак до останнього часу поняття «менеджмент персоналу» у вітчизняній управлінській практиці було відсутнім, хоча система управління кожною організацією мала функціональну підсистему управління кадрами та соціальним розвитком колективу. Основу концепції управління персоналом організації в даний час становить зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати та спрямовувати відповідно до завдань, що стоять перед організацією.

Зміни в економічній та політичній системах у нашій країні одночасно мають великі можливості і серйозні загрози для кожної особистості, сталості її існування, вносять значний рівень невизначеності в життя практично кожної людини. Менеджмент персоналу в такій ситуації набуває особливого значення, оскільки дозволяє реалізувати, узагальнити цілий спектр питань адаптації індивіда до зовнішніх умов, врахування чинника особистості у побудові системи управління персоналом організації.

Можна виділити три чинники, що впливають на людей в організації:

ієрархічна структура організації, де основний засіб впливу - це відносини влади та підпорядкування, тиску на людину зверху, за допомогою примусу, контролю над розподілом матеріальних благ;

культура, тобто вироблені суспільством, організацією, групою людей спільні цінності, соціальні норми, установки поведінки, які регламентують дії особистості, спонукають індивіда поводити себе так, а не інакше без видимого примусу;

ринок - мережа рівноправних відносин, заснованих на купівлі-продажу продукції та послуг, відносинах власності, рівновазі інтересів продавця та покупця. Ці чинники впливу досить складні і на практиці рідко реалізуються окремо.

Діяльність будь-якої організації залежить від конкретних людей. Люди визначають придатність обладнання і технології, встановлюють для себе обсяг функцій, обов'язкових до виконання, пристосовують під свої можливості структури організації. Тому люди є центральним і головним елементом в будь-якій системі управління і в будь-якій виробничій системі.

Людина в організації (виробничій системі) виконує роль керівника (суб'єкта управління) та виконавця (об'єкта управління). Працівники організації виступають об'єктом управління тому, що вони є продуктивною силою, головним складником будь-якого виробничого процесу. Тому планування, формування, розподіл, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві становить основний зміст менеджменту персоналу і з цієї точки зору розглядається аналогічно до управління матеріально-речовими елементами виробництва. Разом з тим персонал - це, перш за все, люди, які характеризуються складним комплексом індивідуальних якостей, серед яких соціально-психологічні відіграють головну роль.

Важливим аспектом в управлінні організацією, фірмою чи підприємством, в досягненні поставлених цілей, в злагодженій роботі персоналу є цілеспрямована діяльність керівного складу організації, щодо розробки концепцій, стратегій кадрової політики та методів управління людськими ресурсами. Управління персоналом є досить важливим процесом, так як злагоджена робота персоналу, зацікавленість працівників напряму пов’язана з успіхом компанії. Сучасні ринкові умови, вимагають створення ефективного механізму системи управління персоналом в організації, адже з розвитком технологій організація вимагає все більш грамотного підібраного персоналу, який здатний працювати в команді і який повинен не просто виконувати покладенні на них обов’язки, але й приймати сміливі та грамотні рішення спрямованні на процвітання компанії.  Саме всі ці фактори зумовили актуальність даної теми дослідження.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів формування персоналу підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування ефективної системи управління персоналу на досліджуваному підприємстві - Публічне акціонерне товариство "Авангард" , в сучасних ринкових умовах господарювання.

Відповідно до поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:

- з’ясувати сутність та цілі формування персоналу на підприємстві;

- визначити етапи формування та управління колективом підприємства;

- дослідити загальну характеристику підприємства;

- проаналізувати процес планування на підприємстві;

- оцінити процес відбору і добору персоналу підприємства;

- розробити шляхи удосконалення процесу формування персоналу підприємства.

Предметом дослідження є процес формування персоналу підприємства в сучасних ринкових умовах.

Об’єктом дослідження виступає публічне акціонерне товариство «Авангард», яке займається заготівельною діяльністю, реалізацією продукції м’ясної та птахопереробної промисловості та іншою діяльністю в даній сфері.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

1. Сутність та значення системи принципів управління персоналом організації

 

Менеджмент персоналу — явище дуже складне, багаторівневе. У ньому можна розрізняти окремі функції, фази, численні завдання тощо. Але всі ці частини єдиного цілого пронизує й об’єднує інформація.  
Інформація є головним предметом і продуктом діяльності кожного керівника. На підставі різноманітної інформації визначається чисельність і планується діяльність персоналу, відбувається його поточне й підсумкове оцінювання, розробляються системи заохочення працівників. Комунікативний процес між суб’єктом і об’єктом управління являє собою обмін інформацією. Усі методи управління базуються знову ж таки на різноманітній інформації.  
Менеджмент персоналу як сфера професійної діяльності нині має велике практичне значення. Зростає роль людського чинника на виробництві, поступово ускладнюються функції керівників трудовими коллективами [1,c.65]. 

Аналіз практики управління різними організаціями, літературних джерел, власного досвіду управління трудовими колективами дає підстави розглядати менеджмент персоналу на трьох рівнях. 

На нижчому рівні управління (виробнича дільниця, функціональний підрозділ) відбувається безпосереднє управління виконавцями. Керівник доводить до робочих місць виробничі завдання, забезпечує їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо. 

На середньому рівні управління (великий цех, філіал підприємства) вирішуються питання планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад. 

На верхньому рівні управління розробляються стратегія менеджменту персоналу (кадрова стратегія) як функціональна складова генеральної стратегії організації, формулюється політика менеджменту персоналу (кадрова політика), визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад [4,c.45].

Отже, менеджмент персоналу слід розглядати як системно організований процес відтворення й ефективного використання персоналу самоврядної організації. 

Провідними цілями менеджменту персоналу є   підвищення ефективності функціонування організації та поліпшення якості трудового життя персоналу. Ці цілі органічно пов’язані одна з одною. 

Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище має три грані, і розвивається за трьома векторами: 

 

 

 

Кожен із цих трьох напрямів розвитку менеджменту персоналу в процесі вивчення, аналізу, проектування потребує застосування як однакових, так і специфічних методів, підходів, способів та прийомів розв’язання проблем. 

Об’єкт менеджменту персоналу — це широке поняття, яке охоплює організацію як єдине ціле, кожен структурний підрозділ незалежно від кількості ієрархічних рівнів управління, первинні трудові колективи, кожного найманого працівника незалежно від статусу в організації.  
Непростим є поняття суб’єкт менеджменту персоналу. Стосовно нього існують різні погляди. Одні віддають перевагу лінійним керівникам, другі — службі персоналу (відділу кадрів), треті допускають співпрацю служби персоналу з лінійними керівниками з перевагою в прийнятті рішень або лінійних керівників, або керівництва служби персоналу. Такі підходи не враховують складності й багатогранності функцій і завдань із менеджменту персоналу, які буде розглянуто далі.