Фармацевтична промисловість України

 

 

Фізіолого-біохімічні властивості

Клітини ростуть в температурному діапазоні від 8 ^o C до 40 ^o C, оптимум pH від 6,8 до 7,0. Як джерела азоту, вуглецю та інших необхідних компонентів використовуються мінеральні солі, казеїн, пептон, дріжджовий автолізат і т.д.

Е. coli не стійкі до високої температури. Бактерії групи кишкової палички знешкоджуються звичайними методами пастеризації (65 - 75 ° С). При 60 ° С кишкова паличка гине через 15 хвилин. 1% розчин фенолу викликає загибель мікроба через 5-15 хвилин, сулема в розведенні 1:1000 - через 2 хв., Стійкі до дії багатьох анілінових барвників. Сохраняемость кишкової палички при низьких температурах і в різних субстратах зовнішньо госередовища вивчена недостатньо. За деякими даними у воді та грунті кишкова паличка може зберігатися декілька місяців.

Кишкову паличку вважають універсальним організмом для синтезу  чужорідних білків. У E. сoli дослідники вводять гени за допомогою плазмід, що дозволяє здійснювати біосинтез білків для промислової ферментації. Також розроблені системи для синтезу в E. сoli рекомбінантних білків. Одним з перших прикладів використання технології рекомбінантних ДНК є синтез аналога інсуліну людини. Модифіковані E. сoli використовують при розробці вакцин, синтезу іммобілізованих ферментів і вирішення інших завдань. Проте, в організмі E. сoli неможливо отримувати деякі великі білкові комплекси, що містять дисульфідні зв'язки, зокрема, білки, для прояву біологічної активності яких потрібно пост трансляційної модифікація

Стійкість до антибіотиків. Штам-продуцент E. coli XLI-Blue/pInsR відрізняється від штаму-реципієнта E. coli XLI-Blue наявністю рекомбінантної плазмідної ДНК pInsR, яка надає додаткову стійкість до тетрацикліну і ампіциліну.

Клітини E. coli XLI-Blue/pInsR є продуцентом проінсуліна. При індукції ізопропіл-бета-D-тіогалактозидом відбувається інтенсивний синтез даного білка, що накопичується у вигляді тілець включення. Вихід препроінсуліна становить більше 30% від сумарного білка клітин.

 

Таксономічний статус

Згідно з X видавництва  Керівництва Бергі з систематики  бактерій Escherichia coli класифікується:

Царство       Procariot

Тип              Proteobacteria

Клас             γ proteobacteria

Порядок       Enterobacteriales

Родина         Enterobacteriaceae

Рід                Escherichia

Вид               Escherichia coli

 

Схема біосинтезу інсуліну

На рис 2.3  наведено схему біосинтезу гормону інсуліну рекомбінантним штамом E. coli при вирощуванні на середовищі з глюкозою. Утворюється шляхом рибосомального синтезу .

Шлях біосинтезу розпочинається з  гліколізу з утворенням пірувату, далі піруват окислюючись до ацетил-КоА  залучається до циклу трикарбонових  кислот.

Всі необхідні амінокислоти синтезуються з інтермедіатів ЦТК. З                        2-оксоглутарату утворюється глутамат , з якого утворюється глутамін, пролін та аргінін. А також при  конденсації а ацетил-КоА утворюється  лізин. З оксалоацетату утворюється  аспартат з якого потім аспарагін  та треонін який далі перетворюється на ізолейцин. З пірувату утворюється  аланін, валін та лейцин. З фосфоенолпірувату  утворюється серин, гліцин та цистеїн. Фенілаланін та тирозин утворюються  з еритрозо-4-фосфату та пірувату. 

 

 

2.4. Опис технологічного процесу

ДР 1. Санітарна  підготовка виробництва

Персонал повинен бути забезпечений спецодягом та засобами індивідуального захисту та працювати  у комплектах технологічного одягу  з безворсової тканини, залежно  від виконуваних операцій для  визначеного класу чистоти, відповідно до стандарту “Технологічний та захисний одяг, норми користування і підготовки”.

     Після санітарної  обробки приміщень, обладнання  і повітря згідно стандарту  “Санітарна підготовка виробництва”, перед початком роботи візуально  перевіряють чистоту та справність  обладнання та комунікацій; наявність  та справність приборів КВП  (наявність пломби, клейма, цілісність  скла, наявність червоної риски  на шкалі, яка вказує дозволений  тиск).

     Підготовлені  до роботи обладнання та приміщення  мають бути з етикетками ”Приміщення  очищено” з вказівкою дати  обробки, прізвища та підпису  відповідальної особи.

     Перевіряють  наявність пари у магістралі, води водопровідної, води очищеної  та води для ін’єкцій.

     Після закінчення  процесу обладнання, яке звільнилося,  обробляють згідно  стандарту  ”Санітарна підготовка виробництва”. До підготовленого до роботи  обладнання прикріплюють етикетки  ”Чисто” з вказівкою дати  обробки, прізвища та підпису  відповідальної особи.

ДР 1.1.1. Підготовка технологічного одягу.

ДР 1.1.1.1. Огляд  технологічного одягу.

Перед пранням проводять  огляд стану технологічного одягу, виявляють пошкодження, перевіряють  роботу застібок і розділяють одяг по кольору та призначенню. Перед  відправкою до прання чи ремонту технологічний  одяг зберігають в біксах чи контейнерах, які закриваються кришками. Перед  відправкою до прання одяг застібають на застібки.

ДР 1.1.1.2. Прання спецодягу.

Прання проводять у  пральних машинах (ПМ-1) протягом 60 хвилин з моменту включення машини. На кожний кілограм технологічного одягу  використовують не менше 10 л. розчину  миючого засобу. Для прання використовують синтетичні миючі засоби, які володіють  низькими піноутворюючими властивостями.

Концентрація розчину  – 2 г/л, температура  90°С.

Після закінчення прання одяг декілька раз ополіскують протягом 20-30 хвилин у профільтрованій через  мембранний фільтр з порами розміром не більше 5,0 мкм в воді очищеній, спочатку теплій, потім холодній.

ДР 1.1.1.3. Сушіння  одягу.

Одяг сортують, по комплектам розвішують на вішалку і вміщують у спеціальну шафу (СШ-2), в якій через  фільтр тонкої очистки типу ЛАЙК надходить  тепле повітря.

По закінченню сушки кожний комплект технологічного одягу загортають у 2 шари рослинного пергаменту по ГОСТ 1341-84 або спочатку вміщують у мішечки  з безворсої тканини, а потім  загортають.

ДР 1.1.1.4. Стерилізація одягу.

Далі пакети вміщують у  бікси чи контейнери з закриваючими кришками і стерилізують у автоклаві (АВ-3) прохідного типу при надлишковому тиску 0,11 МПа і температурі (120±1)°С протягом 45 хвилин (Кт). По закінченні стерилізації впускають пар і підсушують одяг.

ДР 1.1.2. Перевiрка  санiтарного стану персоналу

На оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготовлення, фасування та закупорювання розчинів, що не підлягають термічній стерилізації, повинні бути надіті стерильні хірургічні гумові рукавички, стерилізація яких проводиться  відповідно до додатка 6. Перед стерилізацією  повинна проводитися відповідна обробка хірургічних гумових  рукавичок з метою виключення використання тальку при їх застосуванні.

Для миття рук оптимально використовувати такі сорти туалетного мила, які мають високу піноутворюючу  здатність. Не слід застосовувати сорти мила, в які добавлені спеціальні компоненти (сульсенове, дігтярне, карболове, борнотимолове та ін.).

ДР 1.1.3. Навчання основам  санітарії

ДР 2. Підготовка миючих та дезінфікуючих речовин

ДР 2.1. Підготовка миючих та дезінфікуючих речовин

 В реактор (Р-5) для  приготування дезрозчину набирають  розраховану кількість дистильованої  води. Потім додають розраховану  кількість миючого засобу «Петролайт».  Приготований розчин передають  в збірники для зберігання  дезрозчинів. 

ДР 2.2. Підготовка розчинiв пероксиду водню (3 та 6%) .

В реактор (Р-7) для приготування дезрозчину набирають розраховану  кількість дистильованої води. Потім  додають розраховану кількість  перекису водню. Приготований розчин передають  в збірники для зберігання дезрозчинів. Концентрація робочих розчинів перекису водню: 3% і 6%. Концентрацію отриманих  розчинів перекису водню перевіряють  за допомогою індикаторних смужок.

 ДР3. Підготовка  виробничих приміщень

Прибирання асептичного  блоку  проводиться не рідше 1 разу за зміну в кінці роботи вологим  способом із засто-суванням дезинфікуючих  засобів.

Прибирання проводиться  в гумових рукавичках та марлевій пов'язці (масці).

Один раз на тиждень  проводиться генеральне прибирання асептичного блоку. Приміщення по можливості звільняють від уста-ткування, миють  і дезинфікують стіни, двері, підлогу, суворо до-тримуючись послідовності  стадій прибирання асептичного блоку. Починати прибирання слід з асептичної кімнати. Спочатку миють стіни і  двері від стелі до підлоги. Потім  миють і дезінфікують стаці-онарне устаткування і в останню чергу - підлогу, застосовуючи де-зинфікуючий  розчин із розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Після де-зинфекції приміщення опромінюють  ультрафіолетовим світлом.

Як матеріал для протирання підлоги слід застосовувати ганчірки з тканини з загорненими краями. Для протирання стін і устаткування рекомендуються поролонові губки та салфетки із капрону. Після кожного  прибирання асептичних приміщень матеріал, який при цьому застосовувався, повинен  бути продензифікованим, про-сушеним  і укладеним в чисту помаркіровану  тару із щільно закритою кришкою

ДР 3.1. Щоденне  прибирання виробничих приміщень

Прибирання асептичного  блоку проводиться не рідше 1 разу за зміну в кінці роботи вологим  способом із застосуванням дезинфікуючих  засобів. Прибирання проводиться в  гумових рукавичках та масці.

ДР 3.2.Генеральне прибирання виробничих приміщень

Один раз на тиждень  проводиться генеральне прибирання асептичного блоку. Приміщення по можливості звільняють від устаткування, миють  і дезинфікують стіни, двері, підлогу, суворо дотримуючись послідовності  стадій прибирання асептичного блоку. Починати прибирання слід з асептичної кімнати. Спочатку миють стіни і  двері від стелі до підлоги. Потім  миють і дезінфікують стаціонарне  устаткування і в останню чергу - підлогу, застосовуючи дезинфікуючий  розчин із розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Після дезинфекції приміщення опромінюють  ультрафіолетовим світлом.

Як матеріал для протирання підлоги слід застосовувати ганчірки з тканини з загорненими краями. Для протирання стін і устаткування рекомендуються поролонові губки та салфетки із капрону. Після кожного  прибирання асептичних приміщень матеріал, який при цьому застосовувався, повинен  бути продензифікованим, просушеним і  укладеним в чисту помаркіровану  тару із щільно закритою кришкою.

ДР 4. Підготовка обладнання

ДР 4.1. Миття та дезінфекція обладнання

Миття роз'ємних частин, обробка  внутрішніх і зовнішніх частин миючими  та дезінфікуючими засобами. Підготовку обладнання до роботи проводять до початку і після проведення технологічного процесу в спецодязі, резинових чоботях, резинових рукавицях, у марлевій пов'язці чи респіраторі. У якості дезінфікуючих розчинів застосують розчини перекису водню з миючими засобами. Дезінфікуючі засоби періодично чергують, щоб попередити появу стійких форм мікроорганізмів. Для миття обладнання використовують поролонові губки, серветки з капронових чи шовкових тканин з обробленими краями

ДР 4.2. Ополіскування  обладнання

Роз'ємні частини обладнання, які промились, ополіскують декілька раз водою очищеною. Вимиті частини  збирають, завертають у два шари пергаментним папером і передають  на стерилізацію.

ДР 4.3. Cтерилізація  обладнання

Стерилізують автоклавуванням  при температурі (120±1)°С, тиску 0,11 МПа  протягом однієї години.

ДР 5. Підготовка стерильного  повітря

ДР 5.1. Підготовка повітря для класів чистоти А  та В

ДР5.1.1. Забiр повiтря

Забір повітря проводиться  повітрозбірником (ПЗ-9) на висоті не менше 30 м над землею, тому що на такій висоті менша концентрація мікроорганізмів та пилу.

ДР 5.1.2. Перший ступінь  очистки  повітря

Проводиться фільтрація на коміркових фільтрах (Ф-10) типу ФЯП, які  очищають повітря від механічних домішок та пилу.

ДР5.1.3. Вологовідділення

Повітря проходить через  волговідділювач (К-12) з автоматичним відводом  конденсату.

ДР 5.1.4. Регуляцiя  термодинамiчних показників

Регулюється температура  повітря, нагрівається або охолоджується  за необхідності  в пластинчатому  теплообміннику (Кл-13).

ДР 5.1.5. Другий ступінь  очистки  повітря

Здійснюється фільтрами (Ф-15) типу MULTISACK, що встановлюються безпосередньо  перед повітророздавальним пристроем. Призначені для тонкої фільтрації  повітря від бактерій і твердих  домішок.

ДР 5.1.6. Третій ступінь  очистки  повітря

Здійснюється стерилізаційними фільтрами (Ф-16) типу HEPA з ефективністю очищення 99,999995 %. Встановлюються безпосередньо  в місці подачі повітря в робочу зону.

ДР 5.2. Підготовка повітря для класів чистоти С  та D

ДР5.2.1. Забiр повiтря

Забір повітря проводиться  повітрозбірником (ПЗ-9) на висоті не менше 30 м над землею, тому що на такій висоті менша концентрація мікроорганізмів та пилу.