Оцінка трудових ресурсів

 

3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

ВАТ “КАЛАНЧАЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ” 

3.1. Напрямки підвищення ефективності використання трудових ресурсів 

     Ефективне використання трудового потенціалу забезпечує відповідне зростання продуктивності праці, що дає можливість порівняти її рівень на різних підприємствах однієї галузі. Обґрунтування зростання продуктивності праці на багатьох діючих підприємствах здійснюється за факторами, які визначають рівень технологізації, механізації і організації виробництва. Заходи з їх втілення в виробництво направлені на зменшення чисельності працівників і зростання продуктивності праці.

     Створення нормальних умов праці має винятково  важливе значення. Досвід показує, що запрошенні і зайняті на виробництві  кадри часто покидають роботу через несприятливі умови праці, що негативно впливає на стан виробництва  його техніко-економічні показники  і ритмічність роботи.

     Запропонуємо  деякі шляхи підвищення ефективного використання персоналу даного підприємства:

• організувати всім працівникам без винятку атестацію на відповідальність теоретичних і практичних знань своїй посаді чи робочому місці;
• позбавитися некваліфікованих і малокваліфікованих працівників на їхні місця прийняти кваліфікованих і висококваліфікованих на конкурсній основі з числа своїх працівників із тих що приймаються на дане підприємство;
• запровадити конкурсно-контрактну систему прийому всіх працівників дотримуватися умов контракту;
• відстоювати можливості вчасно проводити службову ротацію кадрів;
• організувати перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників на підприємстві з метою освоєння кожним працівником суміжної професії;
• розширювати зони обслуговування працівниками: оператори машин і механізмів одночасно є їх наладчиками; елеваторники, бульдозеристи одночасно є водіями вантажних транспортних засобів, об’єднати професії електриків, механіків і інших споріднених професій і спеціальностей;
• вивільнені місця працівників, що звільняються з виходом на пенсію замовити працівниками свого підприємства;
• зацікавити і створити умови для здобуття вищої і середньої спеціальної освіти серед широкого кола робітників без відриву від виробництва;
• регулярно інформувати колектив про вакансії і про перспективу підприємства, звертатися до працівників щоб вони рекомендували на вакантні місця своїх знайомих і друзів;
• створити систему матеріального заохочення всіх працівників, кожна добра ініціатива, новація, що ведуть до росту продуктивності праці, має бути врахована, оцінена та відповідно оплачена;
• періодично доводити до відома всіх працюючих про основні економічні показники, результати спільної праці, постійно переконувати колектив у тому, що основою зростання заробітної плати є зростання продуктивності праці;
• вчасно вирішувати соціальні питання ,створити належні умови праці і відпочинку;
• створити у колективі позитивний психологічний клімат, проводити заходи ,що зміцнюють колектив;
• керівнику підприємства постійно підвищувати свій авторитет, завоювати у колективі до себе довіру та повагу.

     Успіх виробничої діяльності підприємства великою  мірою залежить від кадрової політики на підприємстві. Її головне завдання забезпечити кожне робоче місце, кожну посаду персоналом відповідної кваліфікації. Реалізація цієї кінцевої мети передбачає виконання багатьох функцій, які становлять систему основних елементів управління персоналом підприємств.[20, с. 45]

     До  цієї системи основних елементів  управління персоналом входять:

     1) забезпечення підприємства кадрами;

     2) забезпечення раціональної розстановки  кадрів, їх професійно-кваліфікаційне  зростання і можливі посадові  підвищення, заміни тощо;

     3) ефективне використання трудового потенціалу підприємств;

     4) навчання, підготовка і перепідготовка  працівників, просування їх по  службі;

     5) умови наймання на роботу, праця  і система оплати праці;

     6) створення нормальних умов праці  і відповідного психологічного  клімату

     7) мотивація додержання встановленого  на підприємстві порядку і  дисципліни;

     8) забезпечення безпечних умов  праці на підприємстві;

     9) організація відповідних зв'язків між представниками трудових колективів профспілками і керівництвом підприємства;

     10) реалізація соціальних функцій, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства.

     Забезпечення  підприємств кадрами

     Забезпечення  підприємства кадрами пов'язане  як з внутрішніми, так і зовнішніми джерелами набору і прийому робітників.

     До  внутрішніх джерел забезпечення кваліфікованими  кадрами слід віднести:

     - підготовку працівників шляхом навчання на підприємстві;

     - перепідготовку працівників і просування їх по службі, що сприяє кращому моральному клімату на підприємстві;

     - пряме звертання до працівників щодо рекомендації для прийому на роботу їхніх друзів та знайомих;

     - регулярне інформування колективу підприємства про вакансії, що виникають і перспективу розвитку виробництва;

     - тестування, за результатами якого на конкурсній основі зараховують на посаду.

     До  зовнішніх належать джерела, які  забезпечують поповнення персоналу:

     - державні структури з працевлаштування, регіональні біржі праці;

     - комерційні, у тому числі міжнародні організації з працевлаштування

     - укладення контрактів підприємств з вищими, середніми спеціальними та професійно-технічними навчальними закладами;

     - оголошення про вакансії у пресі, на радіо, телебаченні, розклеювання афіш тощо.

     Сьогодні  дуже важливо терміново розробити  глобальну програму працевлаштування висококваліфікованих спеціалістів усіх рангів у всіх галузях народного  господарства. Залучення наявних  спеціалістів до суспільно корисної праці вирішить кілька проблем. По перше, збережуться висококваліфіковані  кадри, які швидко можуть відродити  економіку України і підняти  її на відповідний рівень. По-друге, не потрібно буде витрачати великі кошти на їх підготовку, що в свою чергу дасть можливість направляти ці кошти на розвиток виробництва  і прискорити його економічний розвиток. По-третє, таке ефективне використання наявних професійних кадрів дасть змогу розширити розвиток галузей виробництва, створити додаткові робочі місця, різко зменшити безробіття, реалізувати положення Конституції України про те, що кожна працездатна людина має право на працю.

     Нині  першочерговим є завдання максимально  залучити вільні трудові ресурси  у виробничу сферу, створивши  для цього відповідні умови і  закріпивши їх відповідними державними законодавчими актами.

     Всі галузі народного господарства в  державі мають розвиватися пропорційно  і гармонійно, а цю проблему можуть вирішити тільки ті кадри, які мають  відповідні знання, практичний досвід і можуть повести за собою інших людей, які їм довіряють. Майбутній розвиток економіки значною мірою залежить від виробничого персоналу, який володіє діловими якостями і є високим професіоналізмом. 
 

     3.2. Обґрунтування пропозицій щодо покращення ефективності використання трудових ресурсів 

     Основні фактрои, що впливають на діяльність підприємства, зокрема аналізованого:

     1) політичні – нестабільність законодавчої  бази;

     2) фінансово-економічні – низький  економічний рівень споживачів  та постачальників;

     3) виробничо-технологічні – застаріле  обладнання;

     4) соціальні – низька платоспроможність.

     Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство - це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик.

     Що  стосується аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:

     - внутрішньозмінні втрати робочого часу;

     - втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;

     - рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки;

     - аналіз системи стимулювання працюючих;

       визначення професійно-кваліфікаційної  структури працюючих.

     На  досліджуваному підприємстві ВАТ “Каланчацький комбінат хлібопродуктів” можна знайти резерви зниження чисельності працюючих. Заповнити цей умовний надлишок може заміна ручної праці процесом механізаціії виробництва продукції.

     Під процесом механізації слід розуміти впровадження автоматичного обладнання. Для аналізованого підприємства це може бути відеоспостереження на пекарні. Купити можна чотири відеокамери. Обладнання високого ступеню надійності.

     Підвищення  продуктивності праці, зниження собівартості продукції та забезпечення на цій  основі високої конкурентоспроможності підприємства, його прибутковості безпосередньо  пов’язані з пошуком і використанням  внутрішніх резервів, зокрема зі зниженням  трудомісткості продукції (робіт).

     Застосування  відеоспостереження на підприємстві дає змогу відмовитись від праці двох робочих, тим самим скоротити штат. Це дасть змогу зменшити фонд номінальної заробітної плати. А також за умови встановлення більш модернізованого обладнання покращити умови праці для інших робочих.

     Так як середня заробітна плата одного охоронця на пекарні за місяць становить 800 грн, а за рік :

     800 * 12=9600 грн

     А робочих у нас три, тоді економія грошей за рік на виплату зарплати становить:

     3 * 9600 =28800 грн

     Нова  установка на ринку обладнання коштує 20000 грн. Для реалізації цього проекту використовуємо власні кошти.

     Як  бачимо, наведений варіант інвестицій є доцільним для підприємства і може бути прийнятним для практичного  впровадження. Водночас, крім фінансового  виграшу, підприємство скоротить затрати живої праці, отже, підвищить її продуктивність.

     Таким чином, удосконалюючи процеси виробництва, господарство може досягти суттєвої економії коштів і затрат часу шляхом вивільнення трудових ресурсів, які можна в майбутньому використати на більш трудомістких виробництвах. 
 

3.3. Ефективність впровадження проекту 

     Питання економічної ефективності при плануванні проектів розглядаються в різних масштабах та на різних стадіях планування. Відповідно розрізняють і методи, що застосовуються на окремих етапах планування та оцінки:

     - на етапі проведення технічного аналізу та при плануванні фінансування проекту, коли відомі не всі умови підприємницької діяльності, вибір здійснюється на практиці за допомогою спрощеного часткового аналізу;

     - на вирішальній стадії оцінки необхідно розглянути проект в цілому, приймаючи до уваги результати часткового аналізу, а потім прийняти позитивне або відхиляюче проект рішення. Це здійснюється за допомогою глобальних моделей. Глобальними вони називаються тому, що дозволяють враховувати всі умови фінансової сфери.

     Завдання  визначення ефективності виникає в  різних ситуаціях, і його раціональне  вирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.

     1. Оцінювання ефективності виробництва  з метою забезпечення оптимальної  стратегії управління ним. У  межах цього напрямку досліджується  насамперед ефективність використання  ресурсів підприємства.

     2. Оцінювання ефективності підприємства  з метою визначення його привабливості  як потенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися  самим підприємством, потенційним  інвестором або ж для забезпечення об'єктивності - незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.