Вивчення декоративно-прикладного мистецтва

     При виконанні декоративних робіт у I-II класах бажано користуватися готовими вирізаними формами (смуги, квадрати, корони, рушнички, рукавички). Це дає можливість всю увагу дітей зосередити саме на декоративному оформленні предметів. Такі роботи потрібно виконувати відразу, а для цього в урок бажано включити вправи, які навчили б дітей правильно користуватися пензликом.

     Декоративний  розпис учні виконують аквареллю  чи тушшю на папері, по виліплених виробах, по виробах із пап’є-маше, паперової  пластики.

     Вже в II класі, а також і в III діти самостійно виконують візерунки й орнаменти, не копіюють, а лише використовують окремі елементи, самі створюють декоративну композицію.

     У III, IV класах зміст декоративного  малювання ускладнюється за рахунок  створення ескізів декоративного  оформлення предметів побуту.

     Виконання шрифтових робіт теж належить до декоративної діяльності, оскільки виконує оформлюючу роль. Дітям I-IV пропонують такі теми: виконання святкової листівки, написання, оголошення, випуск стінної газети.

     Звичайно, перед виконанням таких завдань  дітей потрібно ознайомити з найпростішими  видами шрифтів — рубленим, брусковим, з „веселими” шрифтами (коли кожна буква схожа на тваринку, пташку чи на персонажа казки), „бубличним” шрифтом, у якому всі букви мають вільну округлу форму. Окремі букви брускового шрифту можна виконати на папері в клітинку, там же можна запропонувати написати слово чи коротку фразу, щоб навчитися дотримуватися однакових проміжків між буквами, між словами.

     Учні IV класу успішно працюють з плакатними перами тушшю. Звичайно, спочатку вони виконують вправи, окремі елементи букв, пізніше букви, лише потім — окремі слова. Необхідно стежити, щоб діти працювали охайно, акуратно, щоб користувалися в роботі горизонтальними лініями, проведеними олівцем для обмеження букв знизу і згори. На іншому уроці можна навчити дітей компонувати напис на листі паперу. Перед таким завданням бажано, щоб діти виконали кілька ескізних варіантів майбутньої листівки.

     Як  і на інших уроках образотворчого мистецтва, необхідно дотримуватися  творчого підходу у виконанні  завдань.

     Лінії, які обмежують букви знизу  і зверху, можуть бути і непаралельними, і криволінійними, все залежить від композиції. Можна навчити дітей писати букви пензлем.

     При виконанні індивідуальних, а особливо колективних шрифтових робіт, можна  використати прийом аплікації (при  оформленні стінної газети, при роботі над плакатом). Потрібно знайти такий підхід, щоб робота була посильною для дітей даного віку. Наприклад, можна виконати аплікацією будь-який невеликий текст, користуючись лише двома елементами у формі продовгуватих листочків — довгого, і на третину коротшого). Довші листочки будуть утворювати висоту букви, коротші — складатимуть всі інші елементи — похилі, округлі. Необхідно провести дві паралельні лінії, які будуть обмежувати напис зверху і знизу, і рівномірно скомпонувати текст [7].

     Як  і на інших уроках, на заняттях декоративної діяльності учні під керівництвом вчителя повинні вести тлумачні термінологічні словнички, вчитися лаконічно і чітко пояснювати послідовність виконання завдань, брати активну участь в обговоренні виконаних робіт [2].

     Отже, декоративно-прикладне мистецтво є стійкою системою створення образів, естетичних уявлень, історично сформованих у певному середовищі. Основне у виховних традиціях народного декоративного мистецтва - матеріал, техніка його обробки, характер виготовлення предметів, а також принципи і прийоми втілення образу. Вирішальну роль відіграють художні особливості сюжетних зображень, форми виробів, орнамент, виражені живописними, пластичними або графічними засобами. Залежно від характеру взаємозв'язків ці фактори формують специфічні риси окремих видів мистецтва. В історичному аспекті відбувається постійний процес відновлення і розвитку традицій, але принципи, особливості художньої форми у мистецтві народу зберігаються віками, традиції відбивають ту якість, яку ми називаємо класикою мистецтва.

     Твори декоративно-прикладного мистецтва  є особливо цінними для виховання  та розвитку дітей у наших школах. Вони з усією переконливістю доводять, що найбільших успіхів досягає той, хто вміло поєднує теорію і  практику, яка базується на досвіді вивчення основ мистецтва.

2.4. Декоративно-прикладне мистецтво

у позакласній роботі з учнями початкової школи 

     Позакласна робота - це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця діяльність базується на інтересі і бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу.

     В системі позакласної роботи велика увага приділяється різним формам естетичного виховання завдяки творам декоративно прикладного мистецтва, які помагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію.

     За  своїм змістом, формами організації  та методами проведення позакласна робота з використанням декоративно-прикладного мистецтва різноманітна. Виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальні, групові, масові.

     Індивідуальна позакласна робота проводиться з  тими учнями, які виявляють інтерес  до об'єктів і явищ декоративно-прикладного мистецтва. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні різноманітних творів декоративно-прикладного мистецтва; читанні книжок про нього; перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання учителя - вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту декоративно-прикладного мистецтва. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах декоративної діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, якщо вона збирає кольорові листівки про декоративно-прикладне мистецтво, то їй пропонується зробити з них тематичні підбірки. Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами й учителем.

     Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів  дозволяє за спільністю об'єднувати і  залучати дітей до групової та масової  позакласної роботи.

     Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до декоративно-прикладного мистецтва. Учителеві слід виявити дітей, що цікавляться декоративно-прикладним мистецтвом, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло з тим, щоб потім спиратись на таких дітей при організації гурткової і масової позакласної роботи. Для них можна добирати окремі завдання: прочитати ту чи іншу книжку, виготовити певну наочність і намалювати те, що бачили.

     Для заохочення учнів до виконання індивідуальних завдань слід використовувати на уроках знання і практичні вміння, яких діти набули в процесі позакласної роботи.

     Позакласні  заняття з окремими учнями проводяться  у всіх початкових класах. Учитель  повинен допомогти дітям намітити об'єкти зображення, скласти план занять, організувати систематичне керівництво  та облік роботи.

     При організації індивідуальної позакласної роботи з образотворчого мистецтва класовод, враховуючи інтереси молодших школярів, спочатку планує індивідуальні завдання для окремих учнів, надалі об'єднує їх у тимчасові групи відповідно до виявлених інтересів, а вже учнів 3-4-х класів залучає до групових і масових видів позакласної роботи.

     Індивідуальні завдання з певної теми виконуються  безпосередньо на заняттях (короткочасні спостереження, практичні роботи, діяльність із засобами наочності). Вони бувають також випереджувальними або виконуються після проведення заняття і розраховані на тривалий час (кілька тижнів чи увесь термін роботи гуртка). Ефективність виконання довготривалих завдань залежить від осмислення школярами їхньої мети, оволодіння прийомами виконання дій у необхідній послідовності. Тому, поставивши завдання, варто одразу ж актуалізувати опорні знання та уміння, при потребі продемонструвати учням зразок виконання окремих дій або діяльності в цілому, організувати діяльність дітей (із різним рівнем самостійності), яка спрямовується на пошук нових способів діяльності.

     Основою організації всіх позакласних заходів  є гурткова робота. У початкових класах можна організувати гурток юних митців. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до декоративно-прикладного мистецтва: навіть учні з поганою поведінкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох із них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна організовуватися так, щоб в учнів виховувалось чуття колективізму, відповідальності за доручену справу.

     Мета  гуртка - зацікавити учнів предметом, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творів декоративно-прикладного мистецтва [].

     Методи  роботи з гуртківцями різноманітні - бесіда і розповідь учителя, робота з малювання, групові екскурсії  тощо. Під час вивчення матеріалу  проводяться досліди, спостереження. Роботи, які виконуються в гуртку, обов'язково фіксуються за допомогою записів, зарисовок, складання колекцій декоративних малюнків.

     До  правильно організованої групової роботи належать загальношкільні масові заходи – екскурсії до музеїв, походи з вивчення декоративно-прикладного мистецтва рідного краю; читацькі конференції з оглядом книг про декоративно-прикладне мистецтво; проведення ранків, свят з різноманітної декоративно-прикладної тематики. У цих заходах беруть участь учні лише за бажанням, причому з різних класів.

     До  масових позакласних занять належать ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярів із декоративно-прикладним мистецтвом регіону. На таких ранках учні доповідають про свою роботу та її результати. Доповіді супроводжуються демонстрацією кращих робіт учнів: декоративними малюнками, аплікаціями, орнаментами, витинанками, розписами тощо. Тривалість доповіді до 5 хв. Художня частина повинна бути пов'язана з темою. Потрібно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена має бути оздоблена творами декоративно-прикладного мистецтва.

     До  масових заходів відносяться  виставки робіт учнів. Це найцікавіша  і дуже корисна форма фіксації робіт дітей. Виставка повинна мати чітко поставлену мету, визначену  тему. До кожного експонату потрібно додати стислу анотацію, щоб кожний відвідувач міг самостійно ознайомитись з експонатом. Підготовкою до виставки керує виставочний комітет із числа учнів. На виставку запрошуються батьки, учні інших шкіл. Слід організувати облік відвідувачів. Після закінчення виставки проводяться відкриті збори гуртка, на яких кращі експонати преміюють книгами.

     Позакласна  робота в школі є органічною частиною всієї системи навчально-виховної роботи школи. Заняття в гуртках, секціях, клубах проводяться відповідно до типових програм для позашкільних установ і загальноосвітніх шкіл, а також по програмах, розроблених окремими педагогами.

     Програма  позакласних занять з декоративно-прикладного мистецтва школярів І—IV класів ставить за мету:

• збуджувати і закріплювати інтерес і любов до декоративно-прикладного мистецтва, розвиваючи естетичні відчуття і розуміння прекрасного;
• удосконалювати образотворчі здібності, художній та естетичний смак, спостережливість, творчу уяву і мислення;
• знайомити з декоративно-прикладним мистецтвом рідного краю.

     Такі  заняття в школі повинні проводитися в тісному контакті вчителя-вихователя початкової школи з вчителем образотворчого мистецтва або керівником позакласної роботи з образотворчого мистецтва, а також з вчителями музики, української мови та ін.