Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2011 в 21:40, курсовая работа
Декор у перекладі з латини означає «прикрашати». «Декоративність – якісна особливість мистецького твору, що визначається його композиційно-пластичним і колористичним ладом і виступає як одна з форм краси… Тією чи іншою мірою декоративність проявляється в усіх видах просторових мистецтв, а в декоративно-прикладному слугує головною формою вираження змісту і художньої образності… Якість декоративності вимагає особливих прийомів, типу художньо-образного мислення, міфопоетичного ставлення до дійсності».
Вступ
Розділ 1. Характеристика декоративно-прикладного мистецтва
1.Розвиток декоративно-прикладного мистецтва в Україні
2.Характерні особливості декоративних розписів
3.Художня кераміка
4.Ткацтво та килимарство
Розділ 2. Вивчення декоративно-прикладного мистецтва України з учнями початкової школи
2.1. Зміст уроків образотворчого мистецтва у початковій школі з використанням декоративно-прикладного мистецтва України
2.2. Аналіз програми образотворчого мистецтва по
вивченню декоративно-прикладного мистецтва
2.3. Методика проведення уроків образотворчого мистецтва
2.4. Декоративно-прикладне мистецтво у позакласній роботі з учнями початкової школи
Розділ 3. Дослідження ефективності впровадження декоративно-прикладного мистецтва України на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі
3.1. Вихідні основи дослідного навчання
3.2. Хід і результати впровадження експериментальної методики в практику навчання
До високого рівня нами було віднесено 10 дітей (39%). Ці діти повністю засвоїли матеріал про писанкарство, як вид декоративно-прикладного мистецтва; відгадали загадку, що прозвучала на початку уроку; уважно слухали легенду про виникнення писанки, а також розгадали кросворд і назвали зашифрований вид оздоблення яєць. Композиції на їхніх виробах – писанках були оригінальними та самобутніми з цікавими візерунками.
До середнього рівня нами було віднесено 16 дітей (61%). Ці діти на достатньому рівні засвоїли знання про писанку та історію її виготовлення. Уважно переглядали слайди та слухали пояснення вчителя, під час вирішення кросвордів дали правильні відповіді більше, як на половину питань. Зі створенням власної писанки справились добре, лише деякі елементи були зроблені не досить акуратно.
У 3-Б класі також був проведений урок на тему “Композиція у декоративному мистецтві. Створення ескізу писанки” без застосуванням інтерактивних методів. В даному уроці взяло участь 28 учнів цього класу.
Хід уроку.
На початку уроку вчителем було проведено вступну бесіду.
Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним мистецтвом — писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть, вона стала надбанням національної культури, тому відома в усьому світі. Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі, українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях. Багато американців, канадців, австралійців, німців теж уважають писанку своєю. А пам’ятник писанці встановлено в канадському місті Едмонтоні (фотографія пам’ятника писанці в підручнику «Усі країни світу»).
Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро, достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам року, визначним історичним датам і подіям, дню народження.
Практичне завдання
Створення ескізу композиції розпису. Нанесення малюнка на яйце за ескізом.
Завершення уроку.
Після завершення уроку відбувається оцінювання зроблених учнями виробів.
Внаслідок оцінювання виробів нами було визначено рівень засвоєння знань учнями, поділивши їх на три рівня: високий, середній, низький.
До високого рівня ми віднесли дітей, які уважно слухали вступну бесіду та зробили акуратні і з цікавими орнаментами писанки. Таких дітей у 3-Б класі – 6, що становить 21%.
Середній рівень мають діти, що слухали вступну бесіду вчителя і виконали писанку, але не оригінальну зі створенням власного орнаменту, а ідентичну з ескізом розданим вчителем на початку уроку. До цього рівня ми віднесли 12 учнів (43%).
До низького рівня було віднесено 10 учнів (36%), які під час проведення бесіди постійно відволікались розмовляючи зі своїми однолітками, прийшли на урок непідготовленими, не взявши з собою необхідне обладнання для створення писанок, яке постійно позичали у своїх однолітків. Тому, писанки у них вийшли не гарні, розмазані та не акуратні.
Отже,
провівши експеримент в контрольній
і експериментальній групі
Порівняльна характеристика рівнів засвоєння знань
Рівні | Експериментальна група | Контрольна група |
Високий рівень | 10
(39%) |
6
(21%) |
Середній рівень | 16
(61%) |
12
(43%) |
Низький рівень | - | 10
(36%) |
Список використаної
літератури
Информация о работе Вивчення декоративно-прикладного мистецтва