Шпаргалка по "Хозяйственное право"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 20:53, шпаргалка

Описание работы

Работа содержит ответы на 88 вопросов для экзамена по дисциплине "Хозяйственное право".

Файлы: 1 файл

Подцерковный О. Госп.право.doc

— 989.00 Кб (Скачать файл)

- найменування касаційної  інстанції;

- найменування місцевого  або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

- найменування особи,  що подає скаргу (подання), та іншої  сторони (сторін) у справі;

- вимоги особи, що  подала скаргу (подання), із зазначенням  суті порушення або неправильного  застосування норм матеріального чи процесуального права; 5) перелік доданих до скарги (подання) документів.

Разом із тим ч.2ст. 111 ГПК  України передбачає, що не допускається посилання в касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга (подання) підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником. До скарги додаються Докази сплати державного мита й надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Питання про прийняття  або повернення касаційної скарги вирішується колегією суддів без повідомлення прокурора і сторін, що беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала. У разі оскарження кількома особами у встановленому ГПК України порядку постанови апеляційного господарського суду касаційною інстанцією приймаються до провадження всі скарги, які відповідають вимогам ГПК України, та розглядаються в одному касаційному провадженні. За кожною з них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її повернення

Особа, яка подала скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які в цієї сторони відсутні. Прокурор, який вносить касаційне подання, надсилає сторонам у справі його копію й копії доданих до нього документів, які відсутні у справі.

Касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- касаційна скарга (подання)  підписана особою, яка не має  права її підписувати, або особою, посадове становище якої не  зазначено;

- скаргу (подання) надіслано  інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

- до скарги (подання)  не додано доказів надсилання  її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

- до скарги не додано  документів, що підтверджують сплату  державного мита у встановленому  порядку й розмірі;

- скаргу (подання) надіслано  після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання про відновлення цього строку відхилено;

- у скарзі (поданні)  не зазначено суті порушення  або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня  набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

 

  1. Порядок розгляду касаційної скарги.

У касаційній інстанції  скарга (подання) розглядається за загальними правилами розгляду справи в господарському суді першої інстанції з урахуванням особливостей касаційного провадження, а саме: за винятком дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням (не опитуються свідки та не досліджуються докази). Суд не перевіряє обґрунтованості судових актів, а обмежується перевіркою правильності застосування норм матеріального і процесуального права судом першої чи апеляційної інстанції. При цьому він виходить із правила ч. 2ст. 111-5 ГПК України, згідно з яким касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні або постанові господарського суду. Розгляд скарги касаційної інстанції складається з трьох частин:

Підготовча. Суд встановлює, чи можна розглядати скаргу в даному складі суддів, чи є можливим розгляд справи через відсутність осіб, що не з'явилися; роз'яснює особам, що беруть участь у справі, їх права і обов'язки та вирішує клопотання.

Розгляд касаційної скарги по суті. Починається з доповіді головуючого або одного з суддів; потім заслуховуються особи, що беруть участь у справі або їх законні представники; надалі - ознайомлення з додатковими матеріалами.

Винесення й оголошення постанови. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга розглядається  у двомісячний термін із дня надходження справи разом із касаційною скаргою (поданням) до Вищого господарського суду України.

За результатами розгляду касаційна інстанція має  право:

1. залишити рішення  першої інстанції або постанову  апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

2. скасувати рішення  першої інстанції або постанову  апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення. Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права. У разі, коли за результатами перевірки буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки суду першої й апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення; скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених ч. 2 ст. 111-10 ГПК України.

3. скасувати рішення  першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження в справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

4. змінити рішення  першої інстанції або постанову  апеляційної інстанції;

5. залишити в силі  одне з раніше прийнятих рішень  або постанов.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

- справу розглянуто  в незаконному складі колегії суддів;

- справу розглянуто  судом за відсутності будь-якої  зі сторін, не повідомленої належним  чином про час і місце засідання  суду. Не повідомленою належним  чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог ст. 64 ГПК України;

- господарський суд  прийняв рішення або постанову,  що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі;

- рішення або постанова  не підписані будь-ким із суддів  або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові;

- рішення прийняте  не тими суддями, які входили  до складу колегії, що розглядала  справу;

- рішення прийняте  господарським судом із порушенням  правил предметної або територіальної підсудності, крім випадку, передбаченого в ч. 4 ст. 17 ГПК України. Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого вона належить, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є в провадженні місцевого господарського суду, і передати її на розгляд до іншого місцевого суду;

- рішення прийняте  господарським судом з порушенням  правил виключної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 -10 ГПК України підставою для  скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

 

  1. Постанова касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги (подання) суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені:

- найменування касаційної  інстанції, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

- найменування сторін  і найменування особи, яка подала  касаційну скаргу (подання);

- найменування місцевого  господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів);

- стислий виклад суті  рішення місцевого господарського  суду, рішення, постанови апеляційного  господарського суду,

- підстави, з яких оскаржено  рішення, постанову;

- доводи, викладені у  відзиві на касаційну скаргу (подання);

- мотиви, за якими касаційна  інстанція не застосовує закони  та інші нормативні правові  акти, на які посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення;

- у разі скасування  або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція  не погодилася з висновками  суду першої або апеляційної  інстанції;

- висновки за результатами  розгляду касаційної скарги (подання);

- дії, які мають  виконати сторони та суд першої  інстанції у разі скасування  рішення, постанови та передачі  справи на новий розгляд; 

- новий розподіл судових  витрат у разі скасування чи  зміни рішення. Прийнята касаційною інстанцією постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк із дня її прийняття.

 

  1. Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Перегляд господарським  судом рішення, ухвали, постанови за нововиявеними обставинами є одним із способів перевірки правильності вирішення господарських справ. Ця стадія покликана сприяти винесенню законних і обґрунтованих рішень, захисту прав та інтересів суб'єктів господарської діяльності.

Як самостійна стадія господарського процесу, вона має специфічний суб'єктивний склад, об'єкт, зміст, підстави перегляду.

Згідно зі статтею 113 ГПК  України судове рішення господарського суду може бути переглянуте за нововиявленими обставинами виключно за заявою сторони, поданням прокурора. Отже, господарські суди не мають права переглядати судове рішення відповідно до розділу XIII ГПК за власною ініціативою. У перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно враховувати такі особливості правового статусу учасника судового процесу, за заявою (поданням) якого здійснюється цей перегляд.

Характерним для перегляду  рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами є те, що питання про  незаконність чи необґрунтованість  судового рішення виникає внаслідок нововиявлених обставин і не пов'язане із судовою помилкою, оскільки в основу судового рішення, що переглядається, були покладені правильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів.

Відповідно до ст. 112 ГПК  України господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені  обставини - це юридичні факти (фактичні обставини), які існують в момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні господарському суду, який їх розглядав. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути: скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення при прийнятті рішення господарським судом; факти встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Нововиявлена  обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами  права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення  для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент  звернення заявника до господарського  суду та під час розгляду  справи господарським судом, але  про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг  бути відомим ні особі, яка  заявила про це потім, ні господарському суду, який розглядав справ.

Не можуть вважатися  нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. У той самий час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК України, зокрема, ст. 101 ГПК України.

 

  1. Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення  господарського суду може бути переглянуте за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, а відповідно до ч. З цієї статті заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів. Таким чином, заява чи подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають бути подані до господарського суду не пізніше встановленого цією нормою двомісячного строку з дня виявлення таких обставин. Якщо заяву подано після закінчення цього строку, а також без доказів надсилання її копії та доданих до неї документів іншій стороні (сторонам), вона до розгляду не приймається і повертається заявникові.

Заява, подання прокурора  подаються стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення. Однак Вищий господарський суд України зазначає, що переглядатися за нововиявленими обставинами можуть лише ті ухвали, які підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку. Тобто ухвали, винесені у відповідності зі ст. 20, 24-27, 31, 41, 58 ГПК України і подібні, перегляду за нововиявленими обставинами не підлягають.

До заяви додаються  документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Информация о работе Шпаргалка по "Хозяйственное право"