Шпаргалка по "Хозяйственное право"

- апеляційний суд повторно  розглядає справу по суті (ст. 99 ГПК України);

- перегляд за апеляційною  скаргою здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого суду (ст. 92 ГПК України).

Під правом апеляційного оскарження рішення господарського суду слід розуміти право на порушення  діяльності з перевірки рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Об'єктами права оскарження є рішення та ухвали, у тому числі  додаткові та окремі, місцевого господарського суду, які не набрали законної сили відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 106 ГПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Сторони у справі можуть вільно розпоряджатися своїм правом на оскарження. Вони можуть реалізувати це право або не скористатися ним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право згідно зі ст. 100 ГПК України відмовитися від неї.

 

69. Подання апеляційної скарги та її зміст.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а в разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 ГПК України. Відновлення порушеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців із дня прийняття рішення місцевим господарським судом. У разі пропуску строку для подачі апеляційної скарги він може бути відновлений судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо причини пропуску будуть визнані судом поважними. Клопотання про це розглядається на засіданні апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга може бути подана на рішення місцевого господарського суду як у цілому, так і на його частину. При цьому суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Нові вимоги, які не були поставлені в суді першої інстанції, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються. Передумовами реалізації права на апеляційне оскарження є віднесення суб'єктів оскарження до кола осіб, яким законом надане право подати апеляційну скаргу на рішення суду, а також наявність винесеного місцевим господарським судом рішення, що не набрало законної сили.

Апеляційна  скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і має містити:

- найменування апеляційного  господарського суду, до якого  подається скарга (подання);

- найменування місцевого  господарського суду, який прийняв  рішення, номер справи та дату  прийняття рішення;

- вимоги особи, яка  подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство й матеріали, що є у справі або подані додатково;

- перелік документів, доданих до скарги (подання). 
Частиною 2 ст. 94 ГПК України передбачено, що апеляційна

- скарга підписується  особою, яка подає скаргу, або  її представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 95 ГПК України  встановлено, що особа, яка подає  апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які в сторони відсутні. Прокурор, який вносить апеляційне подання, надсилає сторонам у справі його копію й копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

Сторона у справі, отримавши  апеляційну скаргу (подання), має право  надіслати відзив на неї апеляційній  інстанції й особі, яка подала скаргу (подання). Слід звернути увагу на те, що надсилання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком сторони й відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) згідно з ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідно  до ч. 1 ст. 97 апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом у таких випадках:

1. якщо апеляційна  скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2. якщо до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копій іншій стороні (сторонам);

3. якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

4. якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку;

4. якщо до винесення  ухвали про прийняття скарги (подання)  до провадження, особа, яка  подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Апеляційна скарга подається  на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти  днів  з  дня  їх  оголошення місцевим  господарським  судом.

 

70. Порядок розгляду апеляційної скарги.

Засідання суду апеляційної інстанції складається  з трьох взаємопов'язаних частин: підготовчої, розгляду скарги (подання) по суті, винесення та оголошення постанови.

У призначений для  розгляду час головуючий відкриває  засідання, оголошує склад суду, роз'яснює учасникам у справі їхні права та обов'язки, визначає порядок ведення засідання, з'ясовує, чи мають учасники процесу заяви, клопотання, відвід складу суду, експерта і перекладача, керує засіданням, сприяючи повному та всебічному з'ясуванню всіх обставин справи, забезпечує на засіданні належний порядок.

При розгляді справи в  апеляційній інстанції господарський  суд за наявними у справі та додатково  наданими доказами розглядає справу по суті повторно. Суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення в повному обсязі, як у частині рішення, що оскаржується, так і в неоскаржуваній частині, незалежно від доводів, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали. Додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються й розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст. 101 ГПК

України. Без обмежень також приймаються додаткові  докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог ст. 38 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний  господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

В апеляційну інстанцію  не приймаються і не розглядаються нові вимоги, які не були пред'явлені при розгляді справи в першій інстанції.

Повноваження апеляційної  інстанції визначено ст. 103 ГПК  України. Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

- залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

- скасувати рішення  повністю або частково і прийняти  нове рішення;

- скасувати рішення  повністю або частково і припинити  провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

- змінити рішення.

Апеляційний суд залишає  рішення без зміни, а скаргу (подання) без задоволення, якщо внаслідок розгляду дійде висновку, що винесене місцевим господарським судом рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а мотиви скарги не містять даних, які спростовують обставини, встановлені судом, і при винесенні рішення не порушено закону.

Апеляційний суд  скасовує рішення місцевого господарського суду або змінює його рішення, якщо при розгляді було виявлено підстави для цього, передбачені ч. 1 ст. 104 ГПК України:

- неповне з'ясування  обставин, що мають значення для  справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд  визнав встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

- порушення або неправильне  застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

 

71. Постанова апеляційної інстанції.

Розгляд апеляційної  скарги (подання) закінчується винесенням постанови апеляційної інстанції. Вона являє собою мотивований результат розгляду апеляційної скарги (подання).

При винесенні постанови  суд зобов'язаний вирішити такі питання: чи повною мірою суд першої інстанції дослідив обставини, що мають значення у справі; чи доказані обставини, які визнані судом встановленими; чи відповідають викладені в рішенні висновки суду обставинам справи; чи не порушені норми матеріального та процесуального права, чи правильно вони застосовані; чи є обґрунтованими доводи апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 105 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) суд приймає постанову, а ч. 2 цієї статті встановлює, що в постанові мають бути зазначені:

- розглядав апеляційну скаргу, склад суду, номер справи й дата прийняття постанови;

- найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

- найменування місцевого  господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

- стислий виклад суті  рішення місцевого господарського суду;

- підстави, з якими  порушено питання про перегляд  рішення;

- доводи, викладені у  відзиві на апеляційну скаргу (подання);

- обставини справи, встановлені  апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

- у разі скасування  або зміни рішення місцевого  господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції;

- висновки за результатами  розгляду апеляційної скарги (подання);

- новий розподіл судових  витрат у разі скасування чи  зміни судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і надсилається сторонам у п'ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

 

72. Право касаційного оскарження.

Касаційне провадження  є однією з гарантій винесення  господарськими судами законних судових актів і являє собою самостійну стадію судового процесу. З одного боку, касаційне провадження в господарському процесі обмежується перевіркою дотримання норм матеріального й процесуального права судами нижчого рівня. З іншого боку, до повноважень господарського суду касаційної інстанції віднесене право змінювати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції, а також відміняти їхнє рішення та приймати нове.

Касаційне провадження - це стадія господарського процесу, що передбачає перевірку господарським  судом законності судових актів, які набрали законної сили.

Касаційне провадження  характеризується такими рисами:

-   порушується за  скаргою осіб, що брали участь  у справі. Згідно зі ст. 107 ГПК  України мають право подавати  касаційну

- участі у справі, якщо  суд прийняв рішення чи постанову,  що стосується їхніх прав та  обов'язків, а касаційне подання  - прокурор;

- об'єктами касаційного оскарження є судові акти, які набрали законної сили, у тому числі апеляційної інстанції;

- касаційний суд на  відміну від апеляційного суду  не перевіряє обґрунтованість судових актів, а перевіряє їх законність;

- касаційний суд не  зв'язаний межами скарги, а перевіряє законність судових актів у цілому;

- у касаційному порядку  судові акти переглядаються Вищим  господарським судом України.  Згідно зі ст. 108 ГПК України касаційною інстанцією є Вищий господарський суд України, який переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Касаційне оскарження складається з таких стадій:

1. порушення касаційного  провадження;

2. підготовка до розгляду  касаційної скарги (подання);

3. судовий розгляд  касаційної скарги (подання) і  прийняття постанови.

Право на подання касаційної скарги або касаційного подання  мають, відповідно, сторони й прокурор. Таке саме право мають і особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їхніх прав та обов'язків, у тому числі громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності. Право на касаційне оскарження виникає з дня набуття рішенням та постановою законної сили за наявності передбачених чинним законодавством передумов.

 

73. Подання касаційної скарги та її зміст.

Касаційна скарга (подання) додається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Згідно зі ст. 107 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (Подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк із дня її надходження.

Зміст та форма касаційної скарги встановлені ст. 111 ГПК України. Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і має містити: