Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2016 в 12:17, магистерская работа
Мета дослідження - обґрунтування принципів і методів розробки стратегії розвитку національного туризму та рекреаційних зон. Відповідно до поставленої мети в дипломній роботі вирішуються наступні задачі:
дослідження методів розробки стратегії створення нових рекреаційних зон туристичного призначення;
обґрунтування моделей розвитку місць туристичного призначення;
визначення факторів і умов створення нових зон туристичного призначення.
ВСТУП……………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ…………………………………………………….
7
1.1.
Моделі формування і ознаки національних туристичних ринків ………………………………………………………..
7
1.2.
Стратегія розвитку туризму і курортів в Україні
15
РОЗДІЛ 2.
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІПРОВСЬКО- ДОНЕЦЬКОГО ТА ПОЛІСЬКОГО - СТОЛИЧНОГО МАКРОРАЙОНІВ…………………………………………..
28
2.1.
Рекреаційний потенціали Придніпровсько-Донецького регіону………………………………………………………..
28
2.2.
Рекреаційний потенціал Полісько-Столичного району, його спеціалізація …………………………………………...
40
2.3.
Рекреаційний потенціал м.Запоріжжя…………………….
57
2.3.1.
Інноваційно- інвестиційний розвиток Запорізької області
57
2.3.2
Маршрут під Євро -2012……………………………………
63
РОЗДІЛ 3.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ І РЕКРЕАЦІЇ В УКРАЇНІ………………………………….
69
3.1
Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону (на прикладі Київської області) …………...
69
3.2
Аналіз підготовки та стратегія розвитку національного туризму і рекреації Придніпровсько- Донецького регіону………………………………………………………
95
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 111
розроблення основних засад проведення зонування та створення опорного туристично-рекреаційного каркасу України, здійснення туристичного районування України;
формування індивідуальних рекомендацій щодо дотримання норм гранично допустимих навантажень на природні та історико-культурні об'єкти, дотримання режимів їх використання в туризмі;
оцінка впливу туристичної діяльності на навколишнє середовище;
підготовка законопроектів з питань
адміністративно-територіальног
підготовка нормативно-правової бази для проведення бюджетної та податкової реформи з метою зміцнення фінансово-економічної основи територіальних громад та забезпечення в них сталого розвитку туризму, збільшення питомої ваги власних доходів місцевих бюджетів. Закріплення відповідних норм у Бюджетному кодексі України, Законі України "Про місцеві податки і збори".
На другому етапі - переходу до сталого розвитку - передбачається формування трансформаційного потенціалу сталого розвитку туризму і курортів в Україні:
розроблення нормативно-правової бази сталого розвитку туризму і курортів, гармонізованої з міжнародними та європейськими документами;
створення дієвої вертикалі державного управління у сфері туризму і курортів, розподіл повноважень і відповідальності з іншими міністерствами та відомствами з метою координації, регулювання та захисту інтересів учасників туристичної діяльності з урахуванням інтересів майбутніх поколінь;
створення конгломератів та альянсів з представництвом державних, бізнесових та місцевих громад, лобіювання інтересів громад щодо збереження їх ідентичності та самобутності;
створення наскрізної системи туристичної освіти населення протягом усього життя;
розроблення системи індикаторів сталого розвитку туризму і курортів та методик їх визначення;
формування механізму моніторингу індикаторів, проведення екологічного аудиту;
впровадження туристичних екоподатків, системи штрафних санкцій за забруднення навколишнього середовища, формування спеціальних фінансових фондів, цільове призначення коштів яких спрямовано на збереження екологічної рівноваги довкілля;
формування конкурентоспроможного національного і регіональних туристичних продуктів, розвиток людських ресурсів в інтересах туризму, збереження ресурсного потенціалу туризму, формування простору високої туристичної привабливості (дестинацій), створення єдиної системи маркетингу та формування інформаційного простору в туризмі;
сертифікація товарів і послуг - складових туристичного продукту;
екологічне маркування товарів (об'єктів);
підготовка та реалізація пілотних проектів у сфері укладення угод щодо сталого розвитку туризму і курортів[22,с.81];
формування туристичного простору з метою раціонального та ефективного використання туристичних ресурсів шляхом створення та забезпечення функціонування зон сталого розвитку туризму, розроблення і впровадження конкурентоспроможного національного та регіональних туристичних продуктів;
проведення адміністративно-територіальної
реалізація довгострокової стратегії розвитку туризму і курортів в Україні на основі ефективної реалізації туристичного потенціалу кожного регіону;
спрямування державних інвестицій на розбудову соціально-економічної інфраструктури регіонів.
На третьому етапі передбачається функціонування туризму і курортів на принципах сталого розвитку.
Придніпровсько-Донецький ресурсно-рекреаційний район (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська області). Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзне освоєння Дніпровського “рекреаційного коридору”, яхтинг, реконструкція та інтенсифікаціія берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).
Донецько-Придніпровський регіон займає близько 19 % території України. Тут проживає 28 % населення країни
Придніпровсько-донецький регіон займає біля п'ятої частини території України, де проживає 28% її населення і розміщується близько 5 тис. підприємств, серед яких, – гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничодобувною, вугільною і інших галузей промисловості. Разом з тим, це район ведення інтенсивного сільського господарства, де розорано близько 70% території і майже всіх цих земель знаходяться в різному ступені деградованому стані (грунти перенасичені пестицидами, мінеральними добривами і важкими металами)[43,с.254].
Впродовж довгого часу тут не існувала проблема утилізації промислових відходів, яких в регіоні накопичилося більше 10 млрд. тонн. Майже повністю вичерпаний ресурс устаткування на заводах і фабриках (зношеність основних фондів складає більше 70%), що сприяє підвищеній аварійності, що завдає значної шкоди навколишньому середовищу.
Найбільш забрудненими крупними містами регіону впродовж останніх п'яти років залишаються Донецьк, Макіївка, Горловка, Дніпропетровськ, Єнакієво, Кривий Ріг, Алчевськ, Дзержінськ, Краматорськ, Луганськ, Запоріжжя і Маріуполь.
Придніпровсько-Донецький рекреаційний регіон - рекреаційний регіон загального значення.
Природні рекреаційні ресурси регіону: помірно континентальний клімат, густа річкова сітка, багато водосховищ, лік. грязі і мін. води. Пересічна т-ра січня від -70 , -80 до -40 , липня +190 і +220 , опадів 375 – 650 мм на рік. Тривалість сонячного сяйва 1600 – 2400 год на рік. На Пн. і Пн. Сх. Клімат характеризується значними контрастами зимових і літніх т-р (-35, -380 і +38, +390). Опадів до 500 мм на рік. Клімат центр. частини регіону більш м′який, з меншим ступенем континентальності. Опадів до 600 мм на рік. Осн. ріки: - Дніпро, та Сіверський Донець. У регіоні – Дніпровський каскад водосховищ, на яких купальний сезон триває 120 – 140 днів, і численні невеликі ставки та водосховища. П.-Д. р. р. багатий майже на всі види мін. вод:
Придніпровсько-Донецький регіон має в своєму розпорядженні 123 турфірми і суб'єкти господарської діяльності, що одержали ліцензію на право туристичної діяльності. Серед суб'єктів туристичної діяльності давно відомі туристичні фірми («САМ», «Супутник», «Гамалія», «Іліташ-тур»), що пропонують організацію відпочинку як в Україні, так і за її межами. Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів, поступаючись м. Києву, Автономній Республіці Крим, Одеській області, м. Севастополю, Дніпропетровській і Львівській областям. 6. Культурна спадщина повинна стати основою виховання у молоді патріотизму, відповідальності за долю свого краю і своєї держави. Українська історико-культурна спадщина надзвичайно багата, велика кількість її об’єктів розташована на території Донецької області. Станом на 01.01.2006 налічується: - 2 139 пам’ятників історії та монументального мистецтва, з них 4 мають статус пам’яток національного значення, - 7 856 об’єктів археології, з них 11 мають статус пам’яток національного значення, - 23 державні музеї (з філіями – 30), - 122 громадські музеї. В межах виконання пам’яткоохоронного законодавства завершено обстеження пам’ятників історії та культури на території області, затверджено охоронні зони пам’ятників місцевого значення, складено облікову документацію на всі об’єкти.
Донецька область має багаті природні ресурси. Тут є дивожні місця і лікувальні джерела. Бальнеологічне значення мають Слов'янські солоні озера і джерела мінеральних вод. Національну цінність складають дві заповідні зони - Хомутовський степ і Святогір'я. В останньому створено Національний парк України „Святі гори". Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледарі, де створений спелеологічний санаторій. М'який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Слов'яногірськ, Слов'янськ. Донецька область має 70 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі філіали Українського степового заповідника, 6 заказників державного значення, 10 пам'яток природи; 25 заказників місцевого значення, пам'ятка садово-паркового мистецтва, 20 пам'яток природи, 6 заповідних урочищ. Природні ресурси В надрах області є майже всі елементи таблиці Менделєєва. Головні корисні копалини - кам'яне вугілля (запаси оцінюються в 25 млрд тонн), кам'яна сіль, вапняки, вогнетривка глина, калійна сіль, ртуть, крейда, гіпс, азбест, графіт та інші - всього близько 100 найменувань, включаючи залізну руду і рідко-земельні метали. Область багата плодючими чорноземами, має велику мінерально-сировинну базу[57].
Також проводиться робота щодо укладання охоронних договорів, визначення балансоутримувачів і вартості пам’ятників. Здійснюється паспортизація об’єктів археології, моніторинг дотримання норм охорони культурної спадщини з боку власників або уповноважених ними органів, осіб, які набули права володіння, користування чи управління об’єктами культурної спадщини. Зокрема, укладено 478 охоронних зобов’язань на 493 об’єкти археології з визначенням режимів використання їх охоронних зон. У 2005 році здійснені ремонтно-реставраційні роботи на 1082 пам’ятках історії, архітектури, монументального мистецтва на загальну суму 1030,4 тис. грн. у т.ч. за рахунок коштів місцевого бюджету - 651,5 тис. грн.; за рахунок інших джерел - 378,9 тис. грн. Ремонтно-реставраційні роботи проведені на 5 пам’ятках архітектури та містобудування на загальну суму 17 280 тис. грн. з інших джерел. Розвиток музейної справи є невід’ємною частиною збереження історико-культурної спадщини. Серед державних музеїв Донеччини найбільшу кількість складають історичні та краєзнавчі. Фонди музеїв налічують 353 857 одиниць зберігання, проте через брак музейних площ експонується 12,6 % музейних предметів. Щорічно на 20 – 25 % збільшується кількість виставок та організованих відвідувачів, у 2005 році музеї області відвідали 735 300 осіб, у тому числі 488 800 учнів та студентів. Кількість працівників музеїв – понад 500 осіб, з них 180 наукових співробітників та екскурсоводів. Музеї, створені у складі підприємств, установ, організацій та навчальних закладів, зберігають 205 310 одиниць музейних предметів, протягом 2009 року їх відвідало 148 450 осіб.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 №583 „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки“ розпорядженням голови облдержадміністрації затверджено комплексні заходи щодо реалізації цієї програми в Донецькій області. Згідно з цими заходами передбачається створити при управлінні у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації координаційну раду з питань туризму за участю представників туристичних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.
Одним з основних питань туристичних перетворень в області є створення відповідної інфраструктури, для чого необхідні інвестиції. Залучення інвестицій у розвиток туризму – одне з пріоритетних завдань органів влади регіону, що зазначено в обласній Комплексній програмі розвитку туризму та курортно-рекреаційної галузі на 2005 – 2010 роки, затвердженій рішенням обласної ради від 15.02.2005 № 4/25-583.
Туризм – це реальне джерело зростання добробуту Донеччини. Потрібно лише пройти певний шлях, повірити в свої можливості та впевнено й професійно окреслити на карті нові туристичні центри України[40,с.234].
Придніпровський район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході - з Донецьким, на півдні - з Причорноморським, на заході - з Центральноукраїнським районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря. Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копалин, розташування у степовій фізико-географічній зоні, сприятливі грунтово-кліматичні умови, густа транспортна мережа, приморське положення сприяють розвитку господарського комплексу району. Природні умови і ресурси. Основна частина території району розташована на Придніпровській низовині. Поверхня Дніпропетровської області - хвиляста рівнина 100-200 м заввишки, дуже розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запорізької - слаборозчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем. Щодо геоструктури, то територія району знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини. Клімат помірно-континентальний з жарким посушливим літом та малосніжною зимою.
В Дніпропетровській області часто бувають відлиги. Середня температура січня від -6 °С на півночі до - 4 °С на півдні, липня - відповідно 22 °С і 23 °С. Період з температурою 10 °С становить 174 дні. Опадів у середньому 430 мм, переважна їх більшість випадає у весняно-літній період. У Запорізькій області серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи (75 % площі області): на півночі - чорноземи звичайні, на півдні - південні та південні солонцюваті, майже повністю розорані. На півдні та у південно-західній частині області - темно-каштанові й каштанові ґрунти (10 % площі області), переважно солонцюваті. У заплавах річок, на берегах лиманів та піщаних косах поширені солончакові ґрунти. У Дніпропетровській області переважають звичайні та південні чорноземи (48 % площі області). Є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дернові, піщані та інші ґрунти. Вздовж лісового берега Дніпра та в басейні р. Вовча - задерновані і розбиті піски. Еродованість земель 41,2 % (3-5 % у басейні річки Базавлук, 70- 80 % на Дніпровсько-Сурському межиріччі). Дніпропетровська область розташована у межах Причорноморської (Понтичної) степової геоботанічної провінції. Придніпров'я має великі родовища корисних копалин. У надрах Дніпропетровської області є величезні запаси залізної і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів. Потужним пластом уздовж річки Інгулець понад 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. їх запаси становлять понад 12 млрд. т. Крім Криворізького, в області є й інші перспективні родовища руд, такі як Оріхово-Павлоградська та Чортоницька магнітні аномалії, Жовтянське родовище у П'ятихатському районі. Є родовища титану, рутилоільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат. Надра області містять майже 8,6 млрд. т кам'яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного Донбасу. Поклади бурого вугілля виявлені в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ - у Царичанському і Новомосковському[50,с.98].
Информация о работе Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону