Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2016 в 12:17, магистерская работа
Мета дослідження - обґрунтування принципів і методів розробки стратегії розвитку національного туризму та рекреаційних зон. Відповідно до поставленої мети в дипломній роботі вирішуються наступні задачі:
дослідження методів розробки стратегії створення нових рекреаційних зон туристичного призначення;
обґрунтування моделей розвитку місць туристичного призначення;
визначення факторів і умов створення нових зон туристичного призначення.
ВСТУП……………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ…………………………………………………….
7
1.1.
Моделі формування і ознаки національних туристичних ринків ………………………………………………………..
7
1.2.
Стратегія розвитку туризму і курортів в Україні
15
РОЗДІЛ 2.
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІПРОВСЬКО- ДОНЕЦЬКОГО ТА ПОЛІСЬКОГО - СТОЛИЧНОГО МАКРОРАЙОНІВ…………………………………………..
28
2.1.
Рекреаційний потенціали Придніпровсько-Донецького регіону………………………………………………………..
28
2.2.
Рекреаційний потенціал Полісько-Столичного району, його спеціалізація …………………………………………...
40
2.3.
Рекреаційний потенціал м.Запоріжжя…………………….
57
2.3.1.
Інноваційно- інвестиційний розвиток Запорізької області
57
2.3.2
Маршрут під Євро -2012……………………………………
63
РОЗДІЛ 3.
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ І РЕКРЕАЦІЇ В УКРАЇНІ………………………………….
69
3.1
Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону (на прикладі Київської області) …………...
69
3.2
Аналіз підготовки та стратегія розвитку національного туризму і рекреації Придніпровсько- Донецького регіону………………………………………………………
95
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 111
Зростання загальної кількості туристів протягом року, відбулось у Придніпровсько-Донецькому регіоні (на 12 тис. тур.)
Загальна кількістю обслугованих туристів : Придніпровсько-Донецькому регіон: Дніпропетровської обл. (майже 64 тис. тур.), Донецької обл. (майже 58 тис. тур.).
У Придніпровсько-Донецькийу регіон як і в 2006 році приїздили переважно з Росії (46 %), США (7 %), Німеччини (5 %), Англії (3 %), Білорусії (3 %).
Найменша кількість іноземних туристів, які скористались послугами суб’єктів туристичної діяльності, відвідали Луганську обл. – 158 туристів. Також дуже низький цей показник (менше 1000 туристів) в областях: Сумській (184 туристи), Хмельницькій (752 туристи), Кіровоградській (784 туристи) та Київській (935 туристи).
Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 р. становила більше 3 млн. осіб, що більше ніж у 2006 р. на 2 млн. 155,3 тис. осіб або на 107,5 % (↑у 2 рази)[56].
Значне зменшення обсягів внутрішнього туризму спостерігається в:
- Дніпропетровській обл. |
(на 3,5 тис. осіб, або ↓– 4,6 %). |
Кількість екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 року становила 2,4 млн. осіб, що більше на 35 % або на 624,3 тис. осіб порівняно з 2006 роком.
Скорочення кількості обслугованих екскурсантів в половині регіонів країни, зокрема в:
- Лівівській області - Донецькій області |
(на ↓61,4 тис. осіб, або на ↓44 %); (на ↓19,8 тис. осіб, або на ↓19,8 %); |
Обсяг послуг, наданихсуб’єктами туристичної діяльності протягом 2007 року становив 5,5 млрд. грн. і збільшився на 44 %, або на 1,7 млрд. грн. порівняно з 2006 роком.
Приріст обсягів наданих послуг наявний в регіонах:
Львівській області Донецькій області |
(на 48,9 млн. тис. грн., або + 65 %); (на 40,3 млн. грн., або + 21 %); |
Зменшення обсягів наданих послуг спостерігається лише в 1-му регіоні - Луганській області – на ↓24,7 млн грн., або на ↓192 %.
Таблиця 2.1.
Рейтинг регіонів за загальною кількістю обслугованих туристів (операторами та тур агентами) [64]
Регіон |
Загальна кількість туристів |
Частка в загальному обсязі (%) |
рейтинг |
м.Київ |
1814052 |
34,2 |
1 |
Iвано-Франкiвська обл. |
1268923 |
23,9 |
2 |
АР Крим |
392709 |
7,4 |
3 |
м.Севастополь |
175520 |
3,3 |
4 |
Днiпропетровська обл. |
168431 |
3,2 |
5 |
Донецька обл. |
151924 |
2,9 |
6 |
Харкiвська обл. |
135231 |
2,6 |
7 |
Одеська обл. |
133038 |
2,5 |
8 |
Львiвська обл. |
117242 |
2,2 |
9 |
Запорiзька обл. |
114679 |
2,2 |
10 |
Таблиця 2.2
Рейтинг регіонів за кількістю туристів, обслугованих туроператорами[60]
Регіон |
Загальна кількість туристів |
Частка в загальному обсязі (%) |
рейтинг |
Ивано-Франківска обл. |
1251495 |
43,7 |
1 |
Київ |
566964 |
19,8 |
2 |
АР Крим |
308847 |
10,8 |
3 |
м. Севастополь |
114418 |
4,0 |
4 |
Львівська обл. |
69143 |
3,7 |
5 |
Дніпропетровська обл. |
63735 |
2,2 |
6 |
Донецька обл. |
57886 |
2,0 |
7 |
Одеська обл. |
48604 |
1,7 |
8 |
Запорізька обл. |
44868 |
1,6 |
9 |
Волинська обл. |
39519 |
1,4 |
10 |
Таблиця 2.3
Рейтинг регіонів за темпом приросту кількості туристів, обслугованих туроператорами[59]
Регіон |
темп приросту 2007/2006 (%) |
рейтинг |
Волинська обл. |
728,1 |
1 |
м. Київ |
573,6 |
2 |
Ивано-Франківська обл. |
332,7 |
3 |
Київська обл. |
90,9 |
4 |
Закарпатсбка обл. |
45,6 |
5 |
Львівська обл. |
42,5 |
6 |
Харьківска обл. |
30,8 |
7 |
Сумська обл. |
30,0 |
8 |
Житомирська обл. |
28,4 |
9 |
АР Крим |
28,2 |
10 |
Таблиця 2.4
Рейтинг регіонів за приростом кількості туристів, обслугованих туроператорами[60]
Регіон |
Приріст 2007/2006 (к-сть туристів) |
рейтинг |
Ивано-Франківська обл.. |
942647 |
1 |
м. Київ |
315258 |
2 |
АР Крим |
57387 |
3 |
Дніпропетровська обл.. |
43023 |
4 |
м. Севастополь |
34244 |
5 |
Донецька обл.. |
26356 |
6 |
Харківська обл.. |
24666 |
7 |
Львівська обл. |
23689 |
8 |
Хмельницька обл. |
15622 |
9 |
Запорізька обл. |
14935 |
10 |
Таблиця 2.5
Зміна частки ринку туроператорів-лідерів ринку[60]
Регіон |
Частка в загальному обсязі (%) |
Зміна частки (%) | |
2006 |
2007 | ||
Ивано-Франківська обл. |
13,1 |
43,7 |
30,6 |
м. Київ |
3,8 |
19,8 |
16,0 |
АР Крим |
10,9 |
10,8 |
↓-0,1 |
м. Севастополь |
45,4 |
4,0 |
↓-41,4 |
Львівська обл. |
2,2 |
2,4 |
0,2 |
Дніпропетровська обл. |
2,3 |
2,2 |
↓-0,1 |
Донецька обл. |
2,6 |
2,0 |
↓-0,6 |
Одеська обл. |
2,8 |
1,7 |
↓-1,1 |
Запорізька обл. |
2,2 |
1,6 |
↓-0,6 |
Волинська обл. |
0,2 |
1,4 |
1,2 |
Для задоволення культурних потреб населення в області діють: 700 - закладів культури клубного типу, 1060 - публічних, спеціалізованих бібліотек, обласний учбово-методичний центр культури, комунальне підприємство «Донецьккіновідеопрокат», 23 державних та 122 громадських музеїв; 7 театрально-концертних установ; 7 вищих мистецьких навчальних закладів І-го рівня акредитації; 100 шкіл естетично виховання, 16 – парків культури та відпочинку.
В закладах постійно діють 6536 клубних формувань, колективів народної творчості з загальним охопленням більше 127 тис. учасників, більшість з них - постійні учасники всеукраїнських, обласних фестивалів, свят народної творчості. 2007 року відновлено діяльність 6 клубів і бібліотек у сільській місцевості[59].
На території регіону найбільш пристосованими для організованого відпочинку населення у природних умовах є об`єкти природно-заповідного фонду, статус яких дозволяє здійснення такої діяльності: національні природні парки та регіональні ландшафтні парки. У Донецькій області існують один Національний природний парк (НПП) „Святі Гори” та п`ять регіональних ландшафтних парків (РЛП) – „Донецький кряж”, „Меотида”, „Зуївський”, „Клебан-Бик” та „Половецький степ”. У таблиці 2.6 наведено перелік та коротку характеристику об`єктів природно-заповідного фонду Донецької області, які можуть використовуватися у рекреаційних цілях.
За даними головного управління містобудування та архітектури Донецької облдержадміністрації, в Донецькій області існує 7 рекреаційних зон: на півночі області – Щурівська та Краснооскільська, основними рекреаційними ресурсами яких є лісові масиви, р. Сіверський Донець та Краснооскільське водосховище; на узбережжі Азовського моря – Урзуфська, Ялтинська, Мелекинська, Маріупольська та Новоазовська, основним рекреаційним ресурсом яких є Азовське море.
Виходячи з вищевказаного на території Донецької області можна визначити дві великі рекреаційні зони – Приазовську та Придонцовську. Перша зона знаходиться біля Азовського моря і масово використовується рекреантами (відпочиваючими) саме влітку, часто буває перевантажена та закрита з епідеміологічних питань. Друга зона – лісова, знаходиться на півночі області, використовується для рекреації на протязі всього року.
Таблиця 2.6
Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду Донецької області, пристосованих для рекреації[59]
Тому нами пропонується як оптимальний варіант для вирішення проблеми відпочинку населення Донецької області саме рекреаційне лісокористування.
Донецька область не багата лісами. Площа лісів і інших лісовкритих територій складає 202.5 тис га. У тому числі власне лісів 198.3 тис га. Показник лісистості області складає 7.5% території. Ліси області віднесені до першої групи і виконують винятково природоохоронні й рекреаційні функції. Близько 70% лісових масивів мають штучне походження і посаджені, на землях, ушкоджених вітровою й водною ерозією, а також у заплавах рік і навколо водойм. Структуру цих лісів на 51% складають дубові і на 25% соснові насадження. Слід зазначити, що в степовому Донбасі вдалося зберегти і природні (байрачні) ліси. Найбільш розповсюдженими типами лісорослинних умов є дуже сухі, сухі і вологі діброви. Дуже сухі і сухі діброви, характерні для плато, верхніх і середніх схилів балок. У складі древо стану переважають дуб 3-4 класів бонітету із домішкою берести і клену. Свіжі діброви розташовано на знижених ділянках території. У насадженнях переважають дуб 2-3 класів бонітету із домішкою ясена, клена. Соснові ліси існують на лівобережжі р. Сіверський Донець. З лісорослинних умов майже всі місця проізростання сосни належать до сухих і свіжих борів і суборів. Насадження у сухих борах звичайно, не перевищують 3-4 бонітетів, мають відносно низьку повноту (0.5-0.6) і характеризуються відсутністю домішок інших порід[59].
Ведення лісового господарства області покладено на Державне лісогосподарське об'єднання "Донецькліс", у складі якого діє 10 лісгоспів і 39 лісництв, у користуванні яких знаходиться 99.6 тис. га лісових насаджень. Треба відзначити, що природні ліси області зосереджені на її півночі, а ліси штучного походження в більшості приурочені до південної її частини (Державний лісовий заказник „Великоанадольський ліс”).
З метою пошуку нових форм існування бібліотечної мережі, розширення можливостей надання інформаційних послуг населенню розпочата робота над пілотними проектами щодо об’єднання шкільних та публічних бібліотек у сільській місцевості. 2008 року робота буде продовжена.
На державному рівні були високо відмічені наданням статусу «академічний» творчі досягнення одразу двох обласних закладів мистецтва - Ордена Пошани російського драматичного театру (м. Маріуполь) та театру ляльок.
Робота обласних закладів культури і мистецтв була направлена на виконання Цільової комплексної програми розвитку та функціонування української мови. Ведеться робота по поповненню бібліотечних фондів бібліотек україномовною літературою і періодикою. Активізувалася робота щодо відродження народних традицій, звичаїв, обрядів. Зростає кількість фольклорних колективів. Творчі колективи Донеччини брали участь у міжнародному семінарі з українського фольклору, що пройшов на Волині за участю представників зарубіжних країн.
Информация о работе Стан та перспективи розвитку Поліського - Столичного макрорайону