Звіт проходження магістерскої практики в ВАТ “Коровай”

Розрахунок за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється з використанням облікової ставки у розмірі 1,4%. До органів Фонду звітність подається за формою № 4 – ФСС ТВП щоквартально, не пізніше 20-го числа, наступного за звітним періодом місяця.

Для обліку розрахунків  за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття встановлені внески у сумі 1,6% суми фактичних витрат на оплату праці. Підприємство щоквартально складає у 2-х примірниках Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, один примірник здається до центру зайнятості.

Ставка внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання складає 0,2% від фактичних витрат на оплату праці. Щоквартально у двох примірниках складається Розрахункова відомість про нарахування і перерахування внесків та витрачання коштів фонду.

Всі операції з обліку розрахунків за соціальним страхуванням і соціальним забезпеченням зосереджені в Журналі-ордері № 10.2.

 

2. 7. Облік праці та її оплати.

 

У  процесі виробництва  споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, пальне, запасні частині тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці.

При прийманні працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини, є трудовий договір. Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схема посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Залежно від способу виміру оплати праці (кількості праці або часу) розрізняють дві форми оплати праці: відрядну і погодинну. Відрядна форма оплати має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна і акордно-преміальна.

За видами заробітна  плата поділяється на:

• основну заробітну плату;
• додаткову заробітну плату;
• інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Первинний облік  праці та її оплати.

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого  часу є Табель обліку робочого часу (Додаток 21).

Для обліку обсягу виконаних робіт застосовують Наряд на відрядну роботу.

     Облік нарахування заробітної плати водіям здійснюють використовуючи Подорожній лист вантажного автомобіля.

Бухгалтерські статті з  нарахування оплати праці та її розподілу  на статті витрат відображують у наступних документах: Відомість розподілу нарахованих сум за видами, Відомість розподілу утриманих сум та внесків за видами, Розшифровка витрат по заробітній платі.

Облік розрахунків  допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу.

У залежності від страхового стажу допомога встановлена в таких розмірах:

• 100% середньої заробітної плати: застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія закону Укпаїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
• 80% середньої заробітної плати: застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;
• 60% середньої заробітної плати: застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

 

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується за рахунок коштів підприємства. Починаючи з шостого дня непрацездатності і за весь період відновлення працездатності оплачується за рахунок фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Розрахунковим періодом для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, є останні шість календарних місяців(з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в бухгалтерії роблять слідуючі розрахунки:

1. Визначають суму  виплат, на які нараховувалися  внески до Фонду соціального  страхування на випадок тимчасової  втрати працездатності.

2.    Визначають  середньоденну заробітну плату за формулою:

СД 1 =З.п./Кр.д,

де СД 1 – середньоденна заробітна плата працівника за шість місяців, які враховувалися для розрахунку;

З.п. – сума заробітної плати за попередні шість місяців;

Кр.д. – кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом шести місяців.

3.   Обчислюють загальну  суму допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (Д1), у тім числі за рахунок підприємства (Д2) і за рахунок фонду (Д3). Зробити це можна за формулою:

Д1 = СД 1 х Чд.н. х В%,

де Чд.н. – число невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності;

В% - відсоток розміру виплат, що залежить від страхового стажу та деяких інших умов.

4.   Розраховують  суму допомоги, що виплачується  за рахунок підприємства:

Д2 = (Д1 х  Чд.н.в.п.)/Чд.н.,

де Чд.н.в.п. – число невідпрацьованих робочих днів у поточному місяці, що припадають на перші п’ять календарних днів непрацездатності і оплачує їх підприємство.

5.  Розраховують суму  допомоги, що виплачується за  рахунок фонду непрацездатності, у тім разі, якщо число днів непрацездатності перевищує п’ять днів:

Д3 = Д1 – Д2.

Облік розрахунків  щорічних і додаткових відпусток.

  Щорічні основну та додаткову відпустки надають працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні  основну та додаткову відпустки  повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців  безперервної роботи на підприємстві.

Щорічна основна відпустка  надається працівникам не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Інвалідам першої і другої груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам третьої групи – 26 календарних днів.

Оплата відпусток розраховується виходячи із середньої заробітної плати, обліченої за 12 місяців, що передують місяцю відпустки, яка ділиться на кількість календарних днів за цей період, за виключенням святкових і неробочих днів, установлених законодавством України. Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні , які приходяться на період відпустки не ураховуються і не оплачуються.

Оплата за святкові і  неробочі дні здійснюється у подвійному розмірі.

Утримання із заробітної плати.

Податок з доходів  фізичних осіб. Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід, зменшений на суму збору до Пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Загальний місячний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму  податкової соціальної пільги. Ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15%. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованоо доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі, у розмірі 605 грн. на 1.01.2009р. Установлений такий розмір податкової  соціальної пільги: 302,50 грн.

Нарахування на заробітну плату та утримання  із неї загальнодержавних внесків  на соціальне страхування.

Порядок і розміри  нарахування і утримання із заробітної плати внесків на загальнодержавне страхування показано в таблиці 8 .

Таблиця 7

Розміри нарахування і утримання із заробітної плати внесків на загальнодержавне страхування.

ПФ - збір на обов’язкове державне Пенсійне страхування

СТН - страховий внесок на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

СБ - страхові внески на загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття

СНВ - страхові внески на загальнодержавне соціальне страхування у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ПД – податок з доходів фізичних осіб

 

 

 

Таблиця 8

Нарахування	ПФ 33,2% (4%)
	СТН 1,4%
	СБ 1,6%
	СНВ 0,2%
Утримання	ПФ 0,5% (2%)
	СТН 1% (0,5%)
	СБ 0,6%
	ПД 15%

 

Підприємство надає  відомості про суми виплачених доходів  і утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів за формою № 1ДФ.

Розрахунки з оплати праці ведуть на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Синтетичний облік розрахунків  з оплати праці ведеться в Журналі-ордері № 10.2, до якого додається розшифровка до Журналу-ордеру 10.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 8. Облік формування доходів, витрат і фінансових результатів.

 

Підприємство займається наступними видами діяльності (Рис 1. )

 

Рис.1.  Види діяльності підприємства філіалу ВАТ “Коровай”.

До основної діяльності належать операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.

Для документального  оформлення операцій із реалізації продукції  передбачені відповідні документи.       

    Хлібобулочні, кондитерські вироби та інша продукція на оптові бази торговельних організацій, в магазини супроводжуються Товарно-транспортною накладною.

Синтетичний та аналітичний облік реалізації продукції, товарів, робіт та послуг.

Процес реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, відображують на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість  реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Дохід від реалізації».

Рахунок 70 має такі субрахунки, які використовуються підприємством:

701 «Дохід від реалізації  готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації  товарів»;

703 «Дохід від реалізації  робіт і послуг»;

704 «Вирахування з доходу».

За кредитом субрахунка 701-703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом належна сума непрямих податків (ПДВ) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». На субрахунку 704 за дебетом відображується сума наданих після дати реалізації знижок покупцям прдукції та товарів та інші суми, що підлягяють вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунка 704 відображується списання дебетових оборотів на рахунок 79.

Окремими групами доходів  від реалізації продукції є:

• доходи від реалізації хлібобулочних виробів;
• доходи від реалізації кондитерських виробів.

Для бухгалтерського  обліку собівартості реалізованої готової  продукції, робіт та послуг призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації». За дебетом цього рахунка відображується собівартість реалізованої продукції, фактична собівартість реалізованих робіт, послуг і товарів, за кредитом рахунка 90 проводиться списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунку 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 має такі субрахунки:

901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

902 «Собівартість реалізованих  товарів»;

903 «Собівартість реалізованих  робіт і послуг»;

904 «Страхові виплати».

      Для  узагальнення інформації про  інші доходи та інші витрати  від операційної діяльності підприємства  крім доходу (виручки) і витрат від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг призначено рахунки 71 «Інший операційний дохід» і 94 «Інші витрати операційної діяльності». Для відображення в бухгалтерському обліку показаних доходів у межах рахунку 71 відкривають окремі субрахунки, на яких за кредитом показується збільшення доходу, а за дебетом – суми ПДВ та списання в порядку закриття на рахунок 79. За дебетом рахунку 94 відображується сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79.