Аналізу витрат та розробка практичних рекомендацій щодо аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний»

ЗМІСТ 

      ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ

1. Витрати як об’єкт економічного аналізу
2. Організація економічного аналізу витрат
3. Методичні аспекти економічного аналізу витрат

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ  КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

      2.1 Аналіз тенденції розвитку галузі  виробництва виноградних вин

      2.2 Техніко-економічна характеристика  діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

      2.3 Рейтингова оцінка основних показників  діяльності підприємства 

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ  ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

      3.1 Формування методики економічного  аналізу витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

      3.2 Прогнозування витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

      3.3 Рекомендації щодо зменшення  витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх вплив на результати роботи підприємства

      ВИСНОВКИ

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

      ДОДАТКИ 
 
 
 

     ВСТУП

     Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система  спеціальних знань, пов'язана з  дослідженням існуючих економічних  процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання.

     Тобто, можна сказати, що метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

     Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому  на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення.

     Чільне  місце в цих етапах посідає аналіз діяльності – виробничої, комерційної або грошово-кредитної.

     Будь-яка  діяльність із вищезазначених направлена на виготовлення (вироблення, випуск) продукції. Продукція може бути виробом, наданою  послугою або виконаною роботою (що є фактично видом послуг).

     Кожний  вид підприємницької діяльності поділяється на галузі – промисловість, сільське господарство тощо; підгалузі – машинобудування, легка, харчова промисловість або рослинництво, тваринництво тощо.

     Визначення  вартісних характеристик продукції, собівартості, вимагає аналізу витрат на виготовлення продукції та її реалізацію.

     Витрати виробництва – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).[1 (ст.155)]

     Об’єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

     Аналіз  собівартості продукції, робіт і  послуг є важливим інструментом у  системі управління витратами. Він  дає змогу вивчити тенденції  зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з їх освоєння.

     Досвід  підприємств легкої промисловості  і аналіз їх діяльності доказує, що відсутність контролю і матеріальної відповідальності за не оправданими  витратами приводять до того, що підприємство для зростання прибутку обирає, як правило, не інтенсивний шлях зниження собівартості, а екстенсивний. Цим в основному і пояснюється некероване зростання цін.

     Тому  метою курсової роботи є висвітлення методичних підходів до аналізу витрат та розробка практичних рекомендацій щодо аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний».

     Щодо  реалізації поставленої мети виникає  необхідність вирішення наступних завдань:

• охарактеризувати витрати як об’єкт економічного аналізу;
• розкрити порядок організації економічного аналізу витрат;
• розробити методику аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний»;
• проаналізувати тенденції розвитку галузі виробництва виноградних вин;
• провести техніко-економічну характеристику діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»;
• визначити місце підприємства серед конкурентів;
• спрогнозувати розмір витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»;
• надати рекомендації щодо зменшення витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх впливу на результати роботи підприємства.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ

1. Витрати як об’єкт економічного аналізу

     Методологічні засади формування інформації про витрати  підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначається у П(С)БО 16 «Витрати».

      Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).

      Витрати відображаються в бухгалтерському  обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснено.

     Якщо  актив забезпечує одержання економічних  вигод протягом кількох звітних  періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

• платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
• попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
• погашення одержаних позик;
• інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам витрат звітного періоду;
• витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

     Собівартість  реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

     Виробнича собівартість продукції зменшується  на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

     До  складу прямих матеріальних витрат включається  вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, який викладений вище.

     До  складу прямих витрат на оплату праці  включаються заробітна плата  та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні  робіт або наданні послуг, які  можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

     До  складу інших прямих витрат включаються  всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічного неминучого браку.

     До  складу загальновиробничих витрат включаються:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
• амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
• амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
• витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
• витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
• інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

     Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

     До  змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

     До  постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

     Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку А цієї курсової роботи.

     Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні  витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

     До  адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення  річних зборів, представницькі витрати тощо);
• витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
• витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
• витрати на врегулювання спорів і судових органах;
• податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
• плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
• інші витрати загальногосподарського призначення.