Органы досудебного следствия их полномочия и функции в уголовном деле

У разі незгоди  слідчого із вказівками прокурора про  притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг  обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий має право подати справу вищому прокурору з письмовим викладом своїх заперечень. У такому разі прокурор або відміняє вказівки нижчого прокурора, або доручає провадження слідства у цій справі іншому слідчому.  

У справах, у  яких досудове слідство обов'язкове, слідчий  має право в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не очікуючи виконання органами дізнання всього комплексу невідкладних слідчих  дій та закінчення строку, наданого для їх провадження.  

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону у кримінальних справах, які перебувають у його провадженні, обов'язкові для виконання  всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.  

Слідчий має  право затримати та допитати особу, яку підозрює у вчиненні злочину, в порядку та за підставами, передбаченими  законом.  

Дані досудового слідства можуть бути оголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора  і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. Матеріали кримінальної справи не можуть бути розголошені до закінчення досудового слідства без дозволу слідчого, у провадженні якого знаходиться справа. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, фахівця, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в їх розголошенні несуть кримінальну відповідальність.  

При провадженні  слідчих дій слідчий має право  використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку та відеозапис.  

Слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом  заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, вирішення завдань кримінального судочинства, виявити як викриваючи, так і виправдовуючи обвинуваченого, а також пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини. Слідчий не має права перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагатися показань шляхом насильства, погроз або інших незаконних заходів.  

При провадженні  слідчих та інших процесуальних  дій слідчий зобов'язаний роз'яснити учасникам їхні права та обов'язки, а також порядок їх реалізації, суворо додержуватись закону та забезпечувати права й законні інтереси учасників процесу та інших громадян.  

У взаємовідносинах з обвинуваченим слідчий виходить з конституційного принципу презумпції невинності, згідно з яким обвинувачений не вважається винним, доки його провина не буде доведена та встановлена вироком, який набув законної сили; всі сумніви у справі, якщо вичерпані можливості їх усунути, повинні тлумачитися та вирішуватися на користь обвинуваченого.  

На посаду слідчих призначаються громадяни України, що, як правило, мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і проявили при цьому фахову придатність до слідчої роботи  

Старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з  особливо важливих справ, старші слідчі Головного слідчого управління МВС призначаються і звільняються з посади заступником Міністра внутрішніх справ — начальником Головного слідчого управління МВС України.  

Гарантії діяльності слідчого. Слідчий МВС України, згідно з наказом МВС України № 745 від 25 листопада 1992 року, не може піддаватися заходам адміністративного впливу, крім випадків, передбачених законом. Матеріали про адміністративне правопорушення, допущене слідчим, направляються посадовій особі, що призначила його на посаду, для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.  

Забороняється без дозволу слідчого, в провадженні  якого знаходиться кримінальна  справа, видача будь-кому (за винятком прокурора, який здійснює нагляд) затриманих або заарештованих підозрюваних чи обвинувачених по такій справі для допитів або інших слідчих дій.  

Забороняється притягнення співробітників слідчого апарату до виконання функцій, не пов'язаних з розкриттям та розслідуванням злочинів.  

Притягти слідчого МВС України до дисциплінарної відповідальності (з урахуванням дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства) можуть тільки начальники органів внутрішніх справ, що мають право призначати їх на посаду.  

Дисциплінарні стягнення на слідчого за порушення  норм кримінально-процесуального законодавства можуть накладатися тільки на підставі висновків начальника ГСУ, слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, УМВСТ (залежно від підпорядкованості).  

Честь і гідність слідчого охороняється законом. Прояв  неповаги до слідчого, погроза, вимисел і наклеп на його адресу спричиняють відповідальність, передбачену законодавством України.  

Проблеми вдосконалення  статусу слідчого. Для розв'язання багатьох проблем розслідування  необхідно вжити заходів як щодо вдосконалення організації і  процесуальної форми діяльності слідчого, так і вдосконалення його процесуального статусу.  

Проблеми вдосконалення  статусу слідчого порушувались і  порушуються в юридичній літературі. Проте справа з місця не йде [9; 346-349 ].  

Час вимагає  зміцнення принципу процесуальної самостійності і незалежності слідчого.  

Згідно з діючим законодавством керівник слідчого відділу  має право: давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг  обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій; передавати справу від одного слідчого до іншого. Вказівки керівника слідчого відділу у кримінальній справі даються слідчому в письмовій формі та є обов'язковими для виконання. Оскарження цих вказівок прокурору не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України. Ці повноваження не зовсім узгоджуються з процесуальним статусом самостійності і незалежності слідчого.  

Можна навести  такий практичний приклад. Працюючи слідчим обласного відділу, Сергій К. прийняв справу про незаконне придбання двома особами наркотичних лікарських засобів у лікарні одного з районних центрів. Зустрічна перевірка історій хвороб та документів обліку наркотичних засобів дозволила виявити численні факти зловживань. Тим часом строк слідства спливав, а за десять днів до його закінчення я одержав розпорядження виїхати в сусідній район для розслідування резонансного вбивства. До справи про розкрадання наркотиків повернувся за три дні до сплину строків слідства. В такій ситуації, на перший погляд, слідчому нічого не залишалось як тільки закрити справу. Врятувало знання процесуального законодавства. За три дні він закінчив справу стосовно придбання наркотиків заарештованими особами, а стосовно розкрадання наркотичних лікарських засобів медичними працівниками лікарні виділив справу в окреме провадження, отримавши таким чином ще два місяці строків на її розслідування.  

Керівники органів  внутрішніх справ зобов'язані організувати узгоджене планування та проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій; здійснювати контроль за своєчасним передаванням слідчому оперативної інформації, швидким та якісним виконанням оперативними працівниками доручень та вказівок слідчого.  

Постанови слідчого і можливість їх оскарження. Про рішення, прийняті слідчим під час провадження досудового слідства, слідчий складає мотивовану постанову. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, й обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення. Копія основних рішень слідчого направляється протягом доби прокурору.  

Постанови слідчого можуть бути оскаржені прокурору  особами, інтересів яких вони торкаються. Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Відповідно до ст. 234 КПК України усні скарги слідчий заносить до протоколу. Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями. Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор.  

Згідно зі статтею 235 КПК України прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний розв'язати її і повідомити про результати скаржника. Скаргу і копію повідомлення про результати розв'язання її приєднують до справи. Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивована. Рішення прокурора може бути оскаржене вищому прокуророві.  

Будь-які рішення  слідчого можуть бути оскаржені до суду.  

Повноваження  начальника слідчого відділу  

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів  до найбільш повного, всебічного й об'єктивного  провадження досудового слідства в кримінальних справах.  

Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обви­нуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг  обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.  

Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі даються слідчому у письмовій  формі і є обов'язковими для  виконання.  

Оскарження цих  вказівок прокуророві не зупиняє  їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114 цього Кодексу.  

Вказівки прокурора  в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених цим  Кодексом, обов'язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє  їх виконання [10;87-96].  

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих з викриття злочинів та попередження їх, вживає заходів  до найбільш повного, всебічного та об'єктивного  провадження досудового слідства у  кримінальних справах.  

Керівник слідчого відділу має право: перевіряти кримінальні  справи; давати вказівки слідчому про  провадження досудового слідства, про  притягнення як обвинуваченого, про  кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження  окремих слідчих дій; передавати справу від одного слідчого до іншого; доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто проводити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.  

Вказівки керівника  слідчого відділу у кримінальній справі даються слідчому в письмовій  формі та є обов'язковими для виконання. Оскарження цих вказівок прокурору  не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК  України.  

Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану  у вчиненні злочину, за підставами і  в порядку, передбаченими статтями 106, 106-1 і 107 КПК України.  

Затримання підозрюваного  у вчиненні злочину співробітника  кадрового складу розвідувального  органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу  

Місце провадження досудового слідства  

Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено  злочин. Коли місце вчинення злочину  невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків.  

Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю.  

Місце провадження  досудового слідства визначається за загальними правилами територіальної підслідності: досудове розслідування проводиться в тому районі, де вчинено злочин. Місце злочину — місце, де був вчинений злочин або настали його наслідки. Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування, досудове слідство може провадитися за місцем знайдення ознак злочину, місцем перебування більшості свідків або обвинуваченого (підозрюваного). Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.  

Об'єднання кримінальних справ — кримінально-процесуальне рішення про об'єднання в одному провадженні кримінальних справ з обвинувачення декількох осіб — співучасників вчинення одного чи кількох злочинів, у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин, або з обвинувачення однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Допускається також об'єднання в одне провадження справи щодо халатності посадової особи і справи про злочин, вчиненню якого ця халатність сприяла, наприклад зі справою про розкрадання державного майна.