Органы досудебного следствия их полномочия и функции в уголовном деле

При об'єднанні  кримінальних справ в одне провадження  строки Досудового слідства і тримання обвинувачуваного під вартою обчислюються з урахуванням фактично використаних, а місцем розслідування визначається відповідно місце вчинення злочину або ж місце встановлення злочину чи находження більшості свідків [6;475-477].  

Виділення справи допускається тільки у випадках, викликаних необхідністю, якщо це не може негативно  відбитися на всебічності, повноті та об'єктивності дослідження і вирішення справи. Об'єднання та виділення справ на попередньому слідстві проводиться за постановою слідчого або прокурора.  

Спір про підслідність між слідчими в межах одного й  того ж району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури,— транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського прокурора.  

Спір про підслідність між слідчими різних районів Автономної Республіки Крим, області розв'язує прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, між слідчими різних транспортних прокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур,— транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста — прокурор міста Києва, міський прокурор або їх заступники.  

Якщо справу порушено в декількох районах  або містах різних областей, спір про  підслідність розв'язує Генеральний  прокурор України або його заступник.  

Окремі  доручення  

Слідчий має  право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк.  

У межах міста  або району, хоч і поділеного на кілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії.  

Окреме доручення  слідчого — це обов'язковий до виконання  юридичний акт слідчого, яким він  делегує повноваження з проведення окремих слідчих дій іншому слідчому або органу дізнання в інших районах.  

Орган дізнання або слідчий, яким направлено доручення, зобов'язані виконати слідчі дії, вказані  в окремому дорученні, негайно і  не пізніш як в десятиденний строк, керуючись чинним кримінально-процесуальним  законодавством та умовами і порядком їх проведення, викладеними в дорученні.  

Провадження слідства в справі декількома слідчими  

Якщо розслідування  особливо складної справи доручається  декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення  справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.  

Постанова про  призначення в справі декількох  слідчих оголошується обвинуваченому.  

Провадження розслідування  групою слідчих. Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це вказується в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Створити групу слідчих мають право начальники слідчих підрозділів і прокурор відповідно до своїх повноважень (ст. 114-1 і ст. 227 КПК України). Один із цих слідчих призначається старшим. Він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих та складає найбільш важливі і загальні для справи процесуальні документи (постанову про притягнення як обвинувачуваного, обвинувальний висновок і таке інше).  

Постанова про  призначення у справі декількох  слідчих об'являється обвинуваченому. За результатами розслідування старший  групи слідчих складає єдиний обвинувальний висновок або приймає  інше законне рішення.  

Строки  досудового слідства  

Досудове слідство у кримінальних справах повинно  бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час  з моменту порушення справи до направлення П прокуророві з  обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування — до трьох місяців. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку досудового слідства не враховується.  

В особливо складних справах строк досудового слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним  до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого — до шести місяців.  

Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний  прокурор України або його заступники.  

При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.  

Правила, викладені  в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається  з дня встановлення особи, яка  вчинила злочин.  

Для продовження  строку досудового слідства слідчий  виносить мотивовану постанову. Якщо виникає  необхідність одночасного продовження  строку слідства та тримання обвинуваченого під вартою, складається єдина  постанова "Про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства та тримання обвинуваченого під вартою". Така постанова має відповідати вимогам ст. 130, 156, 165, 165-2 та 165-3 КПК України.  

У постанові  щодо порушення клопотання про продовження  строків досудового слідства повинно  бути зазначено: коли, ким, у зв'язку з яким приводом і на яких підставах та по якій статті Кримінального кодексу України була порушена кримінальна справа; що встановлено в процесі розслідування; коли, кому було пред'явлено обвинувачення і в чому його суть; чи мало, і якщо так, то протягом якого часу і коли обвинувачений тримався під вартою; чому не можливо закінчити слідство в установлений термін; які необхідно провести процесуальні дії для закінчення розслідування і скільки для цього потрібно часу; на який термін і до якого часу порушується питання про продовження строків розслідування.  

Дані досудового слідства можна оголосити лише з  дозволу слідчого або прокурора  і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.  

У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу України.  

Усі учасники кримінального  процесу мають знати як свої права  й обов'язки, так і бути обізнаними щодо можливої відповідальності за ті чи інші дії. Таємниця слідства — важлива умова встановлення істини, а в багатьох випадках є передумовою захисту сфери особистого життя людей, які стали учасниками процесу. Тому забезпечення нерозголошення даних досудового слідства є як однією з гарантій істини, так і захисту прав і свобод людини.  

У процесі розслідування  доречно кожного із учасників  слідчих дій, роз'яснюючи права  й обов'язки, попередити про відповідальність за розголошення без дозволу слідчого даних досудового слідства.  

Згідно зі ст. 387 Кримінального кодексу України "розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані,— карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосе­редньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність,— карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, із позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років".  

Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює їй н права, передбачені статтею 49 цього Кодексу, відмічає про це в постанові, що засвідчується підписом потерпілого.  

У випадках, коли злочином завдана майнова шкода  громадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчий роз'яснює потерпілому і його представникові право заявляти цивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляє потерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.  

Потерпілий —  це особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або матеріальної шкоди (ст. 49 КПК України). Надання особі правового статусу потерпілого є способом кримінально-процесуального захисту його прав.  

Потерпілий має  право:  

- подавати докази;  

- заявляти клопотання;  

- знайомитися  з усіма матеріалами справи з моменту закінчен- ня досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося,— після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді;  

- заявляти відводи;  

- подавати скарги  на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови судді;  

- за наявності  відповідних підстав — на забезпечення  безпеки;  

- під час судового  розгляду особисто або через  свого представ ника у випадках, визначених цим законом, підтримувати обвину вачення;  

- брати участь  у судових дебатах;  

- вимагати відшкодування  заподіяної йому майнової шкоди  та компенсації матеріальної  шкоди [12;147-158].  

Право давати показання  в справі і подавати докази. Давання показань — право, а не обов'язок потерпілого. Він має можливість відмовитися від давання показань — відповідальності за відмову від давання показань не несе. Проте він несе кримінальну відповідальність за давання явно неправдивих показань.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК  

Зміст функції  розслідування кримінальних справ  у діяльності слідчого як суб'єкта доказування, на мій погляд, становлять такі напрями: розгляд заяв і повідомлень про  злочини і вирішення питання  про порушення справи; дослідження  обставин, що складають предмет доказування в справі; висунення слідчим попереднього обвинувачення; забезпечення реалізації законних прав іншими учасниками кримінально-процесуального доказування; доказування у зв'язку з прийняттям підсумкових рішень у справі.  

Здійснення слідчим діяльності, яка розрізняється за своєю спрямованістю і призначенням, в практичному плані є їх тісним взаємозв'язком, що, у свою чергу, утворює основну процесуальну функцію слідчого — розслідування кримінальних справ.  

Чіткий поділ  процесуальних функцій передбачає наявність рівних прав суб'єктів у реалізації ними принципу змагальності, що сприяє досягненню мети доказування. Тому, вважаю, у новому КПК України слід законодавче визначити, що:  

1. Кримінальний  процес ґрунтується на поділі  процесуальних функцій між суб'єктами, зобов'язаними здійснювати доказування, суб'єктами, що мають право, і суб'єктами, які залучаються до участі в доказуванні.  

2. Процесуальні  функції розслідування, обвинувачення,  захисту і правосуддя відокремлені  і не можуть здійснюватися одним і тим же органом або посадовою особою.  

3. Право формулювання  і висунення попереднього обвинувачення  має орган, що провадить розслідування  (слідчий, прокурор), а доказування  обвинувачення в суді покладається  на обвинувача.