Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

 

Рекреація і туризм - це один з видів господарської діяльності, де державне регулювання є обов'язковим, що отримало вже закріплення в законах, що стосуються цього виду діяльності. [3, 5c.]

В Херсонській області важливою умовою перспективного розвитку туристично-рекреаційної діяльності є раціональне використання, розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, розширення ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Туризм стимулює розвиток таких секторів економіки як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів розвитку економіки області.

Формування загальних правових, організаційних, соціально-економічних принципів, а також органів реалізації державної політики України в галузі туризму, відображено в прийнятих Верховною Радою у вересні 1995р. Закону України «Про туризм» і в жовтні 2000р. - Закону України «Про курорти». Законодавство України про туризм складається з Конституції України [254к/96-ВР], цього Закону, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. [2]

Однак, місцева влада забезпечена сьогодні достатньою матеріально-технічною базою і не має практичних механізмів управління економічними і соціальними процесами. Це повною мірою відноситься і до сфери вітчизняного туризму, успішний розвиток якої можливо тільки на основі застосування відповідних принципів, методів і форм управління. Зруйновано велику кількість пам'яток, споруд історичного характеру, відбувається шкідливий вплив на навколишнє середовище, отже необхідно виділяти кошти на підтримку цих об'єктів, у противному випадку нам буде нічого використовувати для залучення потенційних туристів на відпочинок і екскурсію.

Для збільшення кількості  іноземних громадян , необхідно проводити якісну рекламну кампанію серед представників туристичних кампаній, які зможуть рекламувати Херсонські санаторно -курортні заклади в інших регіонах країни та за кордоном, створювати інформаційну підтримку закладів в мережі Інтернет, а також підвищувати рівень якісної туристичної послуги , що можуть буди надані лікувально-оздоровчими закладами області. Завдяки вище вказаним пропозиціям Херсонська область зможе отримати додаткові поповнення бюджету за рахунок лікування та оздоровлення  іноземних осіб. [28] 

Для успішного розвитку туризму і рекреації у Херсонській області слід вжити наступних заходів:

• вкладати кошти в поліпшення екологічної ситуації і покращення якості рекреаційних природних ресурсів;
• для збільшення коефіцієнту завантаження курортних закладів,  зробити основний наголос на готельний варіант їх використання, а оздоровчі та лікувальні послуги зосередити в курортних поліклініках; створення системи страхування та захисту туриста.
• для залучення більшого обсягу туристів постійно займатися розробкою нових туристичних маршрутів, облаштовувати історичні пам’ятки та місця перебування видатних людей;
• Впровадження програми туристичної освіти для підготовки професійних кадрів в сфері туристичного бізнесу. Задля поліпшення рівня побутового обслуговування туристів та відпочиваючих слід розширити мережу учбових закладів з підготовки гідів, екскурсоводів, барменів, кухарів, покоївок, тощо;
• ширше розвивати сільський та зелений туризм, більш широко застосовуючи унікальні  місцеві природні ресурси, фольклор, побут, історичну спадщину; 
• призупинити практику використання рекреаційних територій не за основним призначенням через розробку Кадастру курортних територій і рекреаційних ресурсів для подальшої коректировки планів забудови та генеральних планів населених пунктів;
• один із шляхів пожвавлення туристичної та рекреаційної діяльності в регіоні - залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій;  потік іноземних інвестицій не збільшиться до того часу, поки в Україні не буде досконалої системи правового захисту інвестицій, не зменшиться ланцюг бюрократичних перепон для підприємців, регіон не облаштує інженерну та комунальну інфраструктури на світовому рівні стандартів.
• створення інформаційної підтримки туристичного бізнесу в регіоні, країні, за кордоном.
• проведення різноманітних культурних заходів, що сприятимуть формуванню туристичної свідомості та поведінки.
• проведення постійного аналізу діяльності організацій, що надають туристичні послуги на ринку. [38]

На сьогоднішній день можна зробити позитивний прогноз щодо збільшення туристичних потоків до Херсонської області, а саме до таких курортних міст як Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне через проблеми просування туристів до берегів Криму. Можливо, цього року масштабний фестиваль «Казантип-фест» буде проведено поблизу Залізного Порту.

Збільшенню туристичних потоків також сприяють такі подієві ресурси, як фестивалі, конкурси, змагання та ін.

Отже, можна зробити висновок, що існує цілий ряд проблем, які необхідно вирішувати задля процвітання туристичної індустрії та РТК Херсонської області, запроваджувати нові технології, покращувати та вдосконалювати рекреаційні ресурси,  а також розвивати перспективні напрями туризму.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Враховуючі все вище сказане можна вивести узагальнююче поняття рекреаційного потенціалу області. Рекреаційний потенціал області – інтегрована система взаємозв’язків та властивостей, що характеризуються здатністю використовувати природні ресурси, реалізовуючи при цьому можливості, через призму умов, які продукують готовність до ведення рекреаційної діяльність, що здійснюється під впливом комплексу засобів для задоволення потреб рекреанта у відпочинку і відновленні.

Можна зробити ряд важливих висновків щодо рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області.

Роль курортно-рекреаційної системи в соціально-економічній структурі України полягає в її необмежених можливостях підтримки й розвитку генофонду нації, визнанні України у світовому рекреаційному процесі, духовному піднесенні світового співтовариства. А її частина – Херсонська область - унікальне світове надбання, що включає не тільки винятковий рекреаційно-культурний потенціал, але й неповторні лікувально-оздоровчі можливості та реально діючі курортні технології.

Херсонська область достатньо забезпечена рекреаційними ресурсами. Рекреаційним потенціалом області є кліматичні, гідрологічні, бальнеологічні, ландшафтні та історико-культурні ресурси. Найбільше значення для організації багатьох видів оздоровлення і відпочинку мають кліматичні ресурси, які повною мірою визначають тривалість сезону їх функціонування.

Проте, можна з впевненістю стверджувати, що в формуванні туристично-рекреаційних комплексів області і в галузі туризму зокрема, проблемним сьогодні є неефективне та нераціональне використання природно-рекреаційних ресурсів та недостатня увага з боку держави і органів місцевої влади до цієї галузі. Малорозвинена інфраструктура, низька якість обслуговування, відсутність якісної реклами та глибинної інформації про курорти, санаторії говорять про низький ступінь задоволення рекреаційних потреб в Причорноморському регіону.

Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні – це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціально-економічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. 

В цілому ж Херсонщина має все необхідне для розвитку туризму: природні умови, історико-культурні, матеріальні, людські ресурси. Туризм може й повинен стати одним з найефективніших засобів одержання прибутків, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на розвиток сумісних галузей економіки, зайнятість населення, поліпшення роботи по охороні пам’яток історії, підвищення культурного рівня населення. Зрозуміло, що виведення України до числа передових туристичних держав світу є завданням комплексним і вимагає системних зусиль від усіх гілок влади. Для цього необхідно буде вирішити певні законодавчі проблеми, узгодити роботу усіх учасників туристичного ринку та через системне фінансування, політичну та ідеологічну підтримку забезпечити сталий розвиток туризму. Здійснення у повній мірі вищезгаданих заходів не тільки допоможе розвитку туристичної галузі, але й сприятиме зміцненню економіки всієї країни, а значить і підвищенню добробуту українців.

 

                        

Список використаних джерел

 

Закони України:

1. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2015 року. Наказ Президента України.. — № 1009.

2. Закон України "Про туризм" [324/95-ВР] (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 31, ст. 241; 2001 р.., N 32, ст. 172).

Підручні матеріали:

3. Бейдик О.О. Довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.:Палітра, 1998. - C. 13 -16.

4. Рекреаційно-туристичний комплекс України: Монографія (Ін-трегіональних досліджень НАН України; Редкол.: М.Ш. Долішній (відп. Ред.). – Львів, 1997.

5. В.І., Худолій В.А. Регіональні аспекти використання рекреаційно-ресурсного потенціалу України // Громадське харчування в умовах комерціалізації. – К.:КДТЕУ, 1994.

6. Ващенко Н.П. Особливості сучасного розвитку національного ринку рекреаційних послуг // Маркетинг. Стан і основні напрями розвитку: Зб. Наук. Праць. – К.:КДТЕУ, 1997. – С. 54-55.

7. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – С. 13.

8. Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Зб. наук. праць. – К., 1995, - 240 С.

9. Яценко В.П., Любіцева О.О Взаємодія індустрії туризму з народногосподарським комплексом території // Екон. Та соціал. Географія. – К.,2009,вип. 45. - С. 110 – 111.

10. Гринів Л. С. Методологія і методика  визначення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використання. – Львів, 1992. – 26с.

11. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, механізм реалізації). – Чернівці, 1996.

12. Папирян Г.А. Міжнародні економічні відносини: Економіка туризму. / Г.А. Папирян. - Фінанси і статистика, 2000.- С. 67- 73.

13. Чеботарь Ю.Ж. Туристический бизнесс. – М.., 1997.

14. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання : підручник / П.Я. Попович. – Т. : Екон. Думка, 2001. – С. 350-357.

15. Організація туризму в Україні: Конспект лекції / Укл. О.О. Любіцева, В.С. Бабарицька, О.П. Мельник. – К.,КДТЕУ, 1995.

16. Ващенко Н.П. Конспект лекції «Рекреаційні комплекси світу»., – К.,КНТЕУ, 2004. - С. 41 - 42.

17. Кислый В.Н. Экономическая оценка природных рекреационных ресурсов в условиях совершенствования хозяйственного механизма рекреационного природопользования: Автореф. дис. канд. экон. наук. – Одесса, 1989. – С. 17-25.

18. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство/Розділ VII Туристичні ресурси Степової (Південної) України/7.3. Херсонська область.

19. Гуляев В.Г. Туризм: Єкономика и социальное развитие/ В.Г.Гуляев / - М.: Финансы и статистика, 2003. – 304 с.

20. Гаврилюк С.П. Соціально-економічна природа та особливості ринку туристичних послуг / Гаврилюк С.П. // Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. – 2004.-№2.-С.199-203.

21. Кифяк В.Ф. Економічний вплив туризму на регіональний розвиток / Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: Зб. наук. праць / НАН України. Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2005. - 55с.

22. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії. – К.: Атіка, 2009. – 392 с.

23. Герасименко В.Г. Концепція сталого розвитку туризму: етапи становлення і сучасний зміст / В.Г. Герасименко // Туристична освіта в Україні: проблеми і перспективи: зб. наук. праць. - К: Тонар, 2007. - С 17-23.

24. Статистичний щорічник України. – К.: Техніка. – С. 305

25. Мунін Г. Проблеми і засоби активізації інвестиційної діяльності в готельному бізнесі України // Економіст. — 2011. — № 2. — С 30—31.

26. Михайліченко Г. І. Методика визначення ефективності системи інформаційної та збутової логістики туристичного підприємства // Маркетинг в Україні. — 2000. — № 4. — С 76—78.

27. Мельниченко С.В. Туристична галузь — суттєве джерело поповнення коштів державного бюджету // Фінанси України. — 2001. — № 2. — С 63—68.

28. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. — 2010. — № 5. — С 13—18.

Періодичні видання:

29. Новиков В., Корягін Ю. Економічні проблеми іноземного туризму в Україні // Економіка України, 1992, №7. – С. 47 - 49.

30. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. – К.: Наук. Думка, 1992. 36с.