Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

4. Положення стосовно ареалів, з яких може бути залучена додаткова робоча сила, особливо в сезони "пік".

5. Положення щодо інших рекреаційних районів, насамперед, з однотипною спеціалізацією.

До провідних внутрішніх соціально-економічних чинників належать:

1. Рівень   розвитку   й   територіальна   структура   матеріально-технічної бази відпочинку і туризму, у тому числі суміжних сфер діяльності, що обслуговують рекреантів.

2. Рівень економічної освоєності території, особливо рівень розвитку виробничої інфраструктури.

3. Трудові ресурси. Наявність, відсутність або дефіцит їх – найважливіша умова розвитку рекреаційних районів.

4. Характер розселення в рекреаційних районах впливає на особливості територіальної організації відпочинку і туризму.

Серед найважливіших соціально-економічних чинників, які впливають на формування і розвиток рекреаційних районів, виділяють:

1. Часову мінливість потреб населення в рекреаційних послугах.

2. Поглиблення територіального розподілу праці, який прискорюється у сфері відпочинку і туризму.

3. Рекреаційні райони не можуть формуватися на будь-якій території, тому що багато територій малоцінні для організації відпочинку і туризму. 4. Активний вплив рекреаційної діяльності на розвиток економічно відсталих територій з привабливими рекреаційними ресурсами й певними резервами трудових ресурсів. [31]

3. Значення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області у розвитку економіки країни

 

Складні та неоднозначні трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, знаходять відображення й в соціально-економічному розвитку регіонів. У цей період одним із перспективних напрямків може стати прискорений розвиток рекреаційно-туристичної сфери як такої, що має відповідне природно-ресурсне, певне інфраструктурне, трудоресурсне, організаційно-інформаційне забезпечення в ряді регіонів. На економіку регіону, її ефективне функціонування окрім інших причин впливає стан розвитку ринку рекреаційно-туристичних послуг. [9]

Ринок рекреаційно-туристичних послуг – це система господарських зв’язків, де реалізується процес обміну рекреаційно-туристичних послуг на гроші та навпаки. Іншими словами, ринок рекреаційно-туристичних послуг – це сфера прояву економічних відносин між виробниками та споживачами рекреаційно-туристичного продукту. [10]

Розвиток в’їзного обласного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури України. Таким чином, внутрішній регіональний туризм варто розглядати у співвідношенні з економічними відносинами країни. [11, 56c.]

Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери як Херсонської області, так і України в цілому. Пріоритетний напрям розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя в області, створення додаткових робочих місць, поповнення дохідної частини місцевих бюджетів. Розвиток туризму істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Херсонської області. [33] 

Туризм належить до сфери послуг і є одним з найбільших і динамічних галузей економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристської індустрії. [11, 29c.]

Ефективність функціонування ринку рекреаційно-туристичних послуг визначається за допомогою багатьох показників, які можна об’єднати у декілька груп: показники соціально-економічного потенціалу рекреації і туризму; виробництва та реалізації рекреаційно-туристичних послуг; показники розвитку інфраструктури рекреаційно-туристичних підприємств; показники, що характеризують результати функціонування рекреаційно-туристичного ринку; витрати на виробництво рекреаційно-туристичних послуг; показники соціально-економічної ефективності рекреації і туризму.

Ефективна діяльність ринку рекреаційно-туристичних послуг регіону можлива лише за умов співпраці комерційних структур різного типу, форм організації та власності, що працюють у сфері рекреації і туризму і місцевої влади, що регулює рекреаційно-туристичну діяльність. Інструменти економічного регулювання, за допомогою яких регіональні органи управління можуть впливати на розвиток рекреаційно-туристичної сфери, складаються, насамперед, зі стимулювання розвитку підприємництва у цій галузі, планування та прогнозування рекреаційно-туристичної діяльності, удосконалення бюджетно-податкової системи, формування рекреаційно-туристичного ринку, де головними регулюючими факторами будуть попит та пропозиція рекреаційно-туристичних послуг.

Діяльність з використання рекреаційних ресурсів сприяє збільшенню товарообігу і розширенню сфери послуг, що призводить до зростання національного доходу. Рекреаційні послуги багатогранні. Вони є об’єктами купівлі-продажу. Праця, витрачена на виробництво рекреаційних послуг, реалізується на місці, тобто відбувається переміщення покупців до товару. Гроші, витрачені на ці послуги, поступають до різних секторів національної економіки і здійснюють прискорений кругообіг. [12]

Туризм як форма зовнішніх і внутрішніх економічних зв'язків відрізняється переліком специфічних рис. Найважливішою з них є те, що тут предметами купівлі-продажу на світовому ринку виступають такі товари і послуги, що не мають здатність до прямого зовнішньоторговельного обміну. Послуги, надані туристу у формі розміщення в готелі. харчування, екскурсій, прання білизни і т.д.. носять характер товару.

Особливо варто підкреслити, що продаються і купуються не тільки товари і послуги, але і природні і культурно-історичні рекреаційні ресурси. При цьому вони не відриваються від території, як це має місце в традиційному експорті. Як і всякі ресурси, вони мають запаси, обумовлені в даному випадку критичним порогом навантаження на них з боку туристів і матеріально-технічної бази рекреаційної галузі. Валютні надходження від міжнародного туризму, утім як і доходи від внутрішнього туризму, у своїй першооснові представляються своєрідною рекреаційною рентою за визначні пам'ятки, цілющі й унікальні властивості території.

Інша особливість полягає в тому, що суспільна праця, витрачена на виробництво послуг і товарів, реалізується на місці. Таким чином відбувається не пересування товару до потенційного покупця, а навпаки, покупець пересувається до товару, що скорочує час кругообігу капіталу. Так, реалізація продукції сільського господарства на місці стимулює розвиток сільського господарства приміського типу, вирощування ранніх скоростиглих сортів овочів і фруктів. Ефект при цьому досягається двоякий. По-перше, такі овочі і фрукти більш високо цінуються, по-друге, реалізація цієї' сільськогосподарської продукції у віддалених від місця їхнього вирощування районах, наприклад експорт за кордон, не завжди можлива й у всякому разі сполучена зі значними витратами по упакуванню транспортуванню і збереженню.

Друга перевага полягає в тім, що такий експорт дає можливість продавати за іноземну валюту більш широкий набір таких товарів і послуг, що інакше не був би ніколи проданий за іноземну валюту. Крім того, товари, продані іноземним туристам, також обкладаються податком в іноземній валюті. Туризм значно сприяє збільшенню надходжень в іноземній валюті від міжнародних пасажирських перевезень. [13]

Можна виділити такі переваги економічних процесів за рахунок внутрішнього регіонального туризму:

1. Регіональний в’їзний  туризм - важливе джерело валютних  надходжень для країни і засіб  для забезпечення зайнятості;

2. В’їзний туризм розширює  внески в платіжний баланс  і ВНП країни;

3. Регіональний туризм  сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, що обслуговують  сфери туризму;

4. З ростом зайнятості  в сфері  рекреації та туризму  окремого комплексу зростають  прибутки населення і в результаті  підвищується рівень добробуту  нації України.

[14]

Туристична галузь Херсонської області набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери України в цілому . За останні роки в регіоні має місце позитивна тенденція показників галузі, це збільшення кількості обслугованих туристів – область відвідувало близько 770 тис.осіб у 2009 році, у 2010 році - 1 млн.осіб,  1050 тис.осіб – у 2011-2012 роках; за даними державної статистичної звітності 1-тур послугами турагентів та туроператорів області у 2009 році скористалося 66397 осіб, у 2010р. – 70586 осіб, у 2011р. – 94200 осіб, у 2012р. – 123731 особа. Крім того, в області щорічно зростає кількість ліцензіатів - суб’єктів туристичної діяльності – з 2009 по 2012 рік їх кількість складала відповідно 56, 65, 78 та 101 суб'єкт.  Постійно зростали обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів господарювання туристичної галузі, у 2009 році вони складали 10352,8 тис.грн, 13297,1 тис.грн – у 2010 році, 16766 тис.грн – у 2011 році та 17109,3 тис.грн. – у 2012 році.

Зі сказаного неважко зробити висновок, що внутрішній регіональний туризм може впливати на рівень і структуру національного доходу країни, на її платіжний баланс. Більш того, за певних умов розвиток в’їзного туризму може бути спрямовано на прискорення економічного розвитку країни.

Розділ 2. Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

 

2.1. Характеристика рекреаційно-туристичних ресурсів Херсонської області

 

Необхідною умовою розвитку рекреації взагалі і туризму, зокрема, є наявність рекреаційного потенціалу певної території. Під потенціалом розуміють всю сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації рекреаційної діяльності на певній території.

Найважливішою складовою частиною рекреаційного потенціалу території є рекреаційні ресурси, під якими розуміються компоненти географічного середовища та об'єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким якостям, як унікальність, історична або художня цінність, оригінальність, естетична привабливість та цілющо-оздоровча значущість, можуть бути використані для організації різних видів і форм рекреаційних занять. [7] 

Кліматичні рекреаційні ресурси області

Клімат помірно-континентальний, посушливий. Зима м'яка, малосніжна, часто бувають відлиги. Літо сухе і жарке, бувають суховії та пилові бурі. Середньорічні температури: літня +25,4° C, зимова -2,1° C. Максимальна річна температура 50° C, зимова -31,5° C. Тривалість безморозного періоду 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів становить від 320 мм до квітня 2000 мм.

Херсонська область знаходиться в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти. Природні копалини на території Херсонської області представлені головним чином родовищами нерудних будівельних матеріалів.

Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами, які відокремлюють невеликі півострова і довгі вузькі піщані коси. У межах області декілька морських островів (Джарилгач, Довгий). Поверхня області нахилена у південному напрямку, розчленована долинно-балкової мережею. Русло Дніпра ділить область на дві частини - лівобережну та правобережну. На Лівобережжі смугою в 140 км простягаються Нижньодніпровські піски з дюнами заввишки 8-15 м. Біля свого гирла Дніпро поділяється на ряд рукавів і утворює так звані Дніпровські плавні.

У суходільну частину Херсонської області врізаються Дніпровський лиман, Тендрівська, Ягорлицька, Каланчацький, Перекопська й інші затоки, а також озеро Сиваш. Уздовж морського узбережжя розташовані піщані острови, півострови і коси. Найбільші з них - острів Джарилгач, півострів Ягорлицький Кут, Тендрівська коса, Бірючий острів і Арабатська стрілка, Кінбурнська коса.

В області - 70 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі, степовий Асканія-Нова і Чорноморський (для охорони та відпочинку перелітних птахів), а також Азово-Сиваське заповідно-мисливське господарство (на островах Азовського моря і Сивашу).

За своїми природними і кліматичними умовами Херсонська область належить до числа унікальних куточків світу. Вона розташована в Причорноморській низовині, в степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра і має вихід до двох теплих морів - Чорного і Азовського. Комфортності відпочинку і туризму сприяє унікальний клімат Херсонського регіону.

Бальнеологічні ресурси

В межах області зустрічаються різнобічні по складу і мінералізації води, із яких багато придатних для бальнеологічних цілей.

Поверхневі води озер і лиманів перспективні у відношенні вмісту йоду, брому, бору і повареної солі. Дані мулу також можуть використовуватись для бальнеологічних цілей. Так, озеро Гола Пристань (м. Гопри) має експлуатаційні запаси цілющих грязей в кількості 106652 куб. м, які і тепер використовується для лікарських цілей. В озері під товщею води залягають грязі потужністю від 0,1 до 1,1 м. Озеро Устричне розташоване в Садовському районі. Грязь лікувальна, потужність - 0,5 м. Озеро є перспективним в значенні експлуатації грязей.

В районі Азовського узбережжя є в наявності грязьові озера Генічеське, Сальково, Лиман, Чокрак та ін.