Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з географічних дисциплін в туризмі

(Рекреаційні комплекси  світу)

 

на тему: «Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області»

 

 

Студентки 1 курсу 10 групи

денного відділення ФРГТБ

Мартиновської Ірини Романівни

Науковий керівник: к.е.н., доц.. Ладиченко Катерина Іллівна

 

Національна шкала _________

                                 Кількість балів:______ Оцінка ЄКТС_______

                                 Члени комісії _________  _________________________

                                                              (підпис)                         прізвище та ініціали

                                                         _________  _________________________

                                                                                       (підпис)                         прізвище та ініціали

                                                         _________  _________________________

                                                                                       (підпис)                         прізвище та ініціали

Київ - 2014

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні засади, дослідження рекреаційно-туристичного комплексу області……………………………………………………………………..5

1. . Сутність та структура рекреаційно-туристичного комплексу регіону…………5
2. . Чинники формування рекреаційно-туристичного комплексу…………………..7
3. . Значення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області у розвитку економіки країни…………………………………………………….......10

Розділ 2. Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………………………………….14

2.1. Характеристика рекреаційно-туристичних ресурсів Херсонської області……14

2.2. Інфраструктура рекреаційно-туристичного комплексу області……………….21

2.3. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………29

Розділ 3. Напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області…………………………………………………….33

3.1. Проблеми функціонування рекреаційно-туристичного комплексу області…..33

3.2. Перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………………………………………………….36

Висновки……………………………………………………………………………….39

Список використаних джерел………………………………………………………...41

Додатки………………………………………………………………………………...44

 

 

 

ВСТУП

 

Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави. Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Україна за умови залучення інвестицій, може зробити туризм дуже прибутковою справою.

Актуальність теми. Туризм – галузь національного господарства, яка належить невиробничій сфері, і займається задоволенням потреб споживача стосовно відвідування нових місць, відпочинку, та ознайомлення з історичними та природними пам’ятками.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Країна отримує прибутки зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності. Тому вивчення рекреаційних ресурсів є дуже важливим внеском у розвиток економіки всієї країни.

Стосовно туристичної галузі в Херсонській області слід сказати наступне: вигідне економіко-географічне положення області, особливо вихід до Чорного та Азовського морів, сприятливі кліматичні умови сприяли формуванню в регіоні потужного туристично-рекреаційного комплексу, розвиток якого впродовж останніх років характеризується динамічним зростанням основних показників діяльності, що якісно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Відбувається нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення внутрішнього туризму. Однак реалії туристичної  сфери та її можливості в області знаходяться у значному відриві один від одного. Область має низку переваг і можливостей, повноцінне використання яких здатне забезпечити стійкий економічний розвиток та істотне підвищення рівня і якості життя населення. 

Об’єктом роботи є дослідження рекреаційного потенціалу регіону.

Предметом є вивчення розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області.

    Методами дослідження, які були використані при написанні цієї курсової роботи, є аналіз, синтез, індуктивний, дедуктивний, порівняльний методи, метод аналогій.

Мета дослідження – розглянути сутність та передумови розвитку, дослідити особливості рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області.

Виявити переваги, недоліки та шляхи їх усунення.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

• Розглянути сутність та структуру рекреаційно-туристичного комплексу регіону.
• Визначити чинники формування рекреаційно-туристичного комплексу.
• Проаналізувати значення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області у розвитку економіки країни.
• Вивчити рекреаційно-туристичні ресурси Херсонської області.
• Розглянути інфраструктуру рекреаційно-туристичного комплексу області.
• Дослідити сучасний рівень розвитку та особливості розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області.
• Визначити чинники проблем функціонування рекреаційно-туристичного комплексу.
• Запропонувати шляхи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області.

 

Розділ 1. Теоретичні засади, дослідження рекреаційно-туристичного комплексу області

1. . Сутність та структура рекреаційно-туристичного комплексу регіону

 

Туристична сфера охоплює міжгалузевий сектор виробництва послуг і товарів туристичного споживання, а також близько двадцяти супутніх і обслуговуючих туризм галузей економіки. Для означення цього міжгалузевого сектора економіки науковці використовують поняття “рекреаційно-туристичний комплекс”. [4, 7c.]

Тому здійснивши аналіз фахової літератури, можна дійти висновку, що рекреаційно-туристичний комплекс — це система економічно та соціально поєднаних окремих галузей, виробництв, виробничих підприємств і підприємств сфери послуг на певній території, призначення яких полягає у забезпеченні рекреаційними послугами населення конкретної територіальної одиниці. Рекреаційно-туристичний комплекс – це типовий міжгалузевий комплекс, оскільки в рекреаційному обслуговуванні, прямо чи опосередковано, бере участь багато різних галузей і видів економічної діяльності. У визначеннях, рекреаційно-туристичний комплекс пов’язується з певною територією, і деколи замість терміну «рекреаційно-туристичний комплекс», з’являється поняття «територіальний рекреаційно-туристичний комплекс». У цьому термінологічному словосполученні слово «територіальний» можна опустити, оскільки рекреація завжди має просторове значення. [5, C.8-9] Важливою проблемою, яка випливає з аналізу рекреаційно-туристичних комплексів (систем), є рекреаційне районування (зонування) певної території, тобто виділення менших за рангом рекреаційно-туристичних утворень.  Автори, що займаються розробкою методологічних основ визначення поняття рекреаційно-територіальних утворень, пропонують багато суттєво відмінних одна від одної методик їх організації та принципи функціонування. Все це свідчить про актуальність даного питання. [6] При організації рекреаційно-територіальних утворень ми зіштовхуємося із конгломератами, елементи яких пов’язані між собою та навколишнім середовищем величезною кількістю прямих і зворотних зв’язків. Найбільш логічним видається підхід, за якого структура рекреаційно-туристичного комплексу має зображений на рис.1.1. [3, 35c.]  В основу цього рекреаційного поділу території покладено такі основні ознаки:

1) атрактивні рекреаційні  ресурси даної території;

2) соціально-економічний  потенціал для рекреаційного  освоєння території;

3) частка реалізованого  рекреаційного продукту у валовому  продукту території, тобто ступінь  її рекреаційної спеціалізації;

4) інші особливі ознаки (місцеві традиції, промисли, релігійне  значення); [4, 16c.]

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Організаційна структура рекреаційно-туристичного комплексу.

До складу РТК входять такі галузі: галузь туроперейтингу, санаторно-курортна галузь, галузь закладів тимчасового проживання (готелі, мотелі, хостели, турбази, пансіонати відпочинку, вілли тощо), галузь громадського харчування, галузь розваг (казино, нічні клуби, диско-клуби, центри гральних автоматів, аквапарки тощо). Інтегрованими на субгалузевому рівні в національну індустрію туризму є галузі пасажироперевезень, АПК, галузь банківсько-страхових послуг, група виробництв товарів туристичного споживання (сувенірна продукція, спортивно-туристичний інвентар), група виробництв засобів виробництва туристичних послуг (обладнання для видобутку і розливу мін вод, засоби гігієни в готелях), освітній комплекс (фахова освіта працівників туріндустрії), інформаційний комплекс, спеціалізовані органи управління.

Отже, рекреаційно-туристичний комплекс (РТК) - це міжгалузевий комплекс, який  структурно складається з самостійних, проте тісно пов’язаних галузей, що продукують товари і послуги для потреб туризму.

 

1.2. Чинники формування рекреаційно-туристичного комплексу

 

Поняття рекреаційного комплексу в рекреаційній географії як суспільній науці базується на теорії територіального поділу праці - невід'ємної частини теорії суспільного поділу праці, розробленої класиками. Отже, рекреаційний комплекс - соціально-економічна категорія.

Рекреаційний комплекс можна визначити як територіальну сукупність економічно взаємозалежних рекреаційних  підприємств, що спеціалізуються на обслуговуванні рекреантів, що дозволяє щонайкраще задовольнити їх потреби, використовуючи існуючі природні й культурно-історичні комплекси території і її економічні умови. [7]

Сфера відпочинку і туризму в нашій країні й у багатьох інших країнах переживає період надзвичайно швидкого розвитку в умовах незадоволеності попиту, динамічної перебудови власної структури і функцій відповідно до обсягу і процесу диверсифікованості рекреаційних потреб. Найбільш істотні обставини територіальної організації рекреаційної галузі можна, на мій погляд, іменувати факторами, а інші обставини - умовами територіальної організації рекреаційної галузі.

Суспільно-економічні фактори - рушійна сила, що визначає територіальну організацію продуктивних сил і рекреаційної галузі зокрема. Під умовами ж територіальної організації продуктивних сил варто розуміти природну й економічну обстановку, у якій вона відбувається. [29]

Конструктивні схеми систематизації найбільш активних факторів територіальної організації рекреаційної галузі запропоновані чехословацьким географом П.Маріотом (1971) і радянським вченим І.В.Зоріним (1975). Ними запропоновано умовно розрізняти:

1) фактори, що генерують  потребу в створенні рекреаційної  системи. Вони зв'язані з процесами, що відбуваються в суспільній  суперсистемі. і визначають необхідність  і доцільність формування рекреаційної галузі:

2) фактори, що реалізують  рекреаційні потреби. Вони зв'язані  як із природними і культурно-історичними («сировинними») ресурсами, так і  з комплексом соціально-економічних можливостей.

Як дуже трудомістка галузь, рекреація залежить від наявності трудових ресурсів, що у цій сфері в більшості випадків не замінні основними фондами. Але процеси концентрації в рекреаційній галузі відбуваються інакше, ніж у багатьох інших галузях господарства. Унікальність природи є часто головною притягальною силою рекреаційного району, а територіальна концентрація знаходиться в деякій зворотній залежності від рекреаційної ємності. На відміну від виробничих галузей у рекреації керуючим параметром найчастіше виступає рекреаційна ємність. Порушення меж таких можливостей, приводить до нових хвиль освоєння інших територій із унікальною природою, тобто цикл замикається й починається новий. [30]

Формування рекреаційних районів відбувається під впливом специфічних умов і чинників. Під умовами рекреаційного комплексотворення розуміють природне і соціально-економічне середовище, у якому відбувається формування і функціонування рекреаційних районів. [8]

До зовнішніх економіко-географічних чинників належить економіко-географічне положення. Виділяють п'ять видів економіко-географічного положення рекреаційного району:

1.    Положення рекреаційного району стосовно   районів формування рекреаційних потоків з обліком таких їхніх параметрів, як розмір, спрямованість і структура (соціальна, вікова, співвідношення між вітчизняними й іноземними туристами і т.п.).

2. Транспортно-географічне положення рекреаційного району, яке розкриває ступінь зв'язку місця постійного проживання рекреантів з місцем відпочинку.

3. Положення стосовно зовнішніх баз постачання продуктів споживання, особливо тих, що швидко псуються.