Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2015 в 15:49, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження – розглянути сутність та передумови розвитку, дослідити особливості рекреаційно-туристичного потенціалу Херсонської області.
Виявити переваги, недоліки та шляхи їх усунення.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
Розглянути сутність та структуру рекреаційно-туристичного комплексу регіону.
Визначити чинники формування рекреаційно-туристичного комплексу.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні засади, дослідження рекреаційно-туристичного комплексу області……………………………………………………………………..5
. Сутність та структура рекреаційно-туристичного комплексу регіону…………5
. Чинники формування рекреаційно-туристичного комплексу…………………..7
. Значення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області у розвитку економіки країни…………………………………………………….......10
Розділ 2. Сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………………………………….14
2.1. Характеристика рекреаційно-туристичних ресурсів Херсонської області……14
2.2. Інфраструктура рекреаційно-туристичного комплексу області……………….21
2.3. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………29
Розділ 3. Напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області…………………………………………………….33
3.1. Проблеми функціонування рекреаційно-туристичного комплексу області…..33
3.2. Перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області………………………………………………………………………………….36
Висновки……………………………………………………………………………….39
Список використаних джерел……………………………………

Файлы: 1 файл

!!!.docx

— 660.15 Кб (Скачать файл)

Озеро Генічеське розташовано в 10 км на південь від м. Генічеськ, на Арабатській стрілці. Довжина озера - 4,1 км, максимальна ширина - 3 км; глибина його змінюється від 0,1 до 0,4 м. Майже на всій площі дно озера вкрите корою галіту і мірабіліту білого і злегка рожевого кольору. Під корою повсюди розпростертий шар чорної, в'язкої, пластичної, блискучої із запахом сірководню грязі. Щільність грязей на більшій площі не перевищує 0,2 м, тільки в центральній частині озера зустрічається лощина з потужністю до 0,6 м. Експлуатаційні запаси складають 1623 тис. т.

Озеро Сальково розташоване в 14 км до північного заходу від Генічеська. Ропа озера відрізняється високою концентрацією солей. Дно озера повністю вкрито корою солей, під якими залягає чорна, пластична грязь з сильним запахом сірководню. Через високу концентрацію солей грязьові відкладення озера збагачені кристалами гіпсу і галіту. Необхідно обводнити озеро водами Сиваша, оскільки в протилежному випадку використання грязей в лікувальних цілях не буде рекомендовано. Попередній підрахунок покладів грязей показав, що вони складають 501,3 тис. куб. м, які можуть  бути рекомендовані для відпрацювання грязелікувальними установами. Озеро Лиман розташоване в 12 км на схід від м. Генічеська у с. Фрунзе. Максимальна глибина в центрі водоймища не перевищує 0,4 м. Дно складене сіркою, пластичною в'язкою глиною, на поверхні якої залягає чорна тонкодисперсна грязь з сильним запахом сірководню. Потужність її - від 0,1 до 0,8 м.

Озеро Чокрак знаходиться на південній окраїні с. Стрілкове (на Арабатській Стрілці). Дно покрите шаром ропи глибиною до 0,45 м. Під ропою залягає тонкий (3 см) шар суглинків, а нижче розвита чорна масляниста грязь з запахом сірководню. Потужність шару грязі - від 0,15 до 0,2 м. Запаси ще не підраховані.

Східний Сиваш був досліджений Інститутом курортології в районі м. Генічеська. Численні протоки, затоки і бухточки Сиваша містять темно-сіру і чорну пластичну грязь з запахом сірководню з сумішшю органічних залишків. Потужність шару грязі перевищує 0,2 м. Грязь покривається шаром води, максимальна глибина не перевищує 1,0-1,2 м.

Крім грязей, на території області є в наявності мінеральні води.

В районі м. Херсона знаходяться запаси мінеральних хлоридо-натрієвих вод, приурочених до вапняків верхнього сармата, які по своєму складу близькі до вод типу “Нарзан”. Глибина свердловини - 85 м, дебіт - до 200 куб. м /кг.

В Генічеському районі зустрічаються мінеральні води в районі с. Петрівка. По мінералізації вони близькі до Березовської мінеральної води. Також в районі м. Генічеська виявлено термальні води, на базі яких можливе створення бальнеоводолікарні. Дебіт свердловини складає 150-200 куб. м на добу.

Район Присивашшя відноситься до територій з підвищеним термальним режимом. Води вміщують велику кількість йоду (29 мг/л), брому (79 мг/л), а також бору і можуть бути з успіхом використані в бальнеології. Так, на Арабатській Стрілці зустрічаються термальні води температурою більше 55 єС на зливі (в районі с. Стрілкове). Крім того, в області є ряд унікальних заповідників, таких як Асканійський, Чорноморський, які знаходяться під охороною.

Водні рекреаційні ресурси

Природні водотоки займають площу 10,67 тис. га

По території Херсонської області протікають велика річка Дніпро - 178 км, середня - Інгулець - 180 км та 24 малі річки загальною довжиною - 373,7 км Озера, лимани, прибережні замкнуті водойми - займають площу 327,9 тис. га

Штучні водні об'єкти

Ставки - 12,3 тис. га

Водосховища - 64,28 тис. га

Канали, колектори, канави - займають площу 15,35 тис. га

Каховське водосховище - загальна довжина - 230 км, у т.ч.по території Херсонської обл. 100 км , середня ширина - 9,3 км, максимальна - 25 км , середня глибина - 8,5 м, максимальна - 24 м , об'єм - 18200 млн. м3 Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації. З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро-Кривий Ріг. На Каховському водосховищі перебуває порт Нікополь. Уздовж лівого берега водоймища проходить гілка залізної дороги із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон. Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства. Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси. Усе кишіло рибою й звіром. Під час пуску Каховської ГЕС звірі бігли хвилями. Кілька років з настанням весни перелітні птахи кружляли в над водою в пошуку родових гніздувань і не знайшовши часто просто гинули. Старожили Запоріжжя й зараз згадують як по-варварськи, за кілька років, було знищено стільки тварин й просто гарних місць -природній заповідник. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону. [18]

Зрошувальні системи Херсонської області.

Каховський магістральний канал - 130 км, у тому числі в межах області - 121км

Північно-Кримський канал - 437 км

Краснознам'янський канал -101 км

Зональний канал - 35 км

Сірогозький канал - 40 км

Утлюкський затоку Азовського моря, що омиває другу частину південно-східних берегів Херсонської області, утворився внаслідок відділення частини акваторії косою Бирючий острів. Південне узбережжя затоки більше розчленовані. На косі Бірючий острів утворюються невеликі за розміром затоки - лимани Ямковскій, Олень, Вершинський.

Сиваш або Гниле море - частина Азовського моря, відокремлене від нього низькою і вузької піщано-черепашкової косою - Арабатській Стрілкою. Між цією косою і материком є вузький Генічеська або Тонка протока шириною 100 м і глибиною 2-3 м, який з'єднує Сиваш з Азовським морем. Береги Сивашу низинні та пологі, дуже розчленовані. Їх загальна довжина становить близько 400 км. На окремих ділянках Сиваш глибоко врізається в корінні береги, утворюючи затоки і півострови. Найбільш значними з півостровів є Чонгар і Семенівський Кут. Острови в Сиваші - це ряд мілин, які частково заливаються водою, вони розміщені уздовж берегів (Чурюк, Куюк-Тук, Папанін, Верблюжий).

Чорне море (площа 413 тис. км2) займає глибоку тектонічну западину з переважаючими глибинами близько 2000 м і максимальною глибиною 2245 м. Але його північно-західна частина, яка омиває Херсонську область, є мілководною. Середні глибини цієї частини Чорного моря становлять 50 м. Берегова лінія Херсонщини дуже розчленована. Її загальна довжина становить близько 650 км. Тут є значна кількість заток: Ягорлицький, Тендерівському, Джарилгацька, Каржінскій, Каланчацький, Широкий, Перекопський, Дніпровсько-Бузький лиман. Серед півостровів найбільші Кінбурнській, Ягорлицький Кут, Кумбатін, Карадай, Дангелтіп, Горький Кут, Каржінскій Рожок. Про Дніпро-Бузькому лимані пише Євген Роман. Характерними для берегової лінії є піщано-черепашкові акумулятивні освіти - коси (коси-острова). Найбільш значущими з них є Тендерівському (довжиною близько 67 км), Джарилгацька (47,5 км), Білі Кучугури, Свиняча, овчина, Льовкіна, Дурілова, Дрібна, Глибока, Синя. [36] 

Рельєф, як рекреаційний ресурс

Геоморфологічна будова території, на якій розташована Херсонська область, склалася під впливом ендогенних і екзогенних факторів, які діяли в кайнозої. Між геоструктур і рельєфом на всій території області існує прямий зв'язок. Особливістю геоморфологічної будови Херсонської області є і те, що вона повністю розташована в межах самого низького геоморфологічного рівня Україна - Причорноморського, переважні висоти якого 50-60 м над рівнем моря. Широкі межиріччя є майже плоскими рівнинами без великих коливань відносних висот. Середня абсолютна висота території області складає 46 м, максимальна амплітуда висот 101,4 м. Біля с. Ушкалка, Верхньорогачицький район знаходиться найвища точка області - 101 м. Мінімальні позначки - мінус 0,4 м на деяких ділянках узбережжя Сиваша. Бузько-Дніпровська лісова рівнина займає всю правобережну частину Херсонської області і нешироку смугу на лівому березі Дніпра вздовж Каховського водосховища. Вона має найбільші абсолютні відмітки висот і слабкий ухил на південь до узбережжя Чорного моря. Будова поверхні відрізняється незначною розчленованістю, широкими вододільними плато Інгульця і Дніпра на півночі і Південного Бугу і Дніпра на півдні. Долини цих річок врізані неглибоко. Коливання відносних висот на півночі становить 50-80 м, на півдні - 20-30 м.

Токмацька слабкоуклонна лісова рівнина займає лівобережну південну частину Херсонської області. Її південним кордоном є слабо-виражений уступ по лінії Каховка - Іванівка до Асканійське-Мелітопольської терасовою рівнини. На півдні рівнини поверхні докембрійських відкладів заглиблюються до 600 м. Від лінії, яка проходить приблизно через смт. Горностаївка - з. Покровка, існує помітний ухил поверхні на південь від 70-80 до 40-50 м.

Біотичні рекреаційні ресурси

Територія Херсонської області за ботанічним районуванням розташована в трьох ботаніко-географічних районах степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному злаковому степу. У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів. Вищих судинних рослин за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, вищих несудинних (мохоподібних) - 120 видів, водоростей діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових, червоних, зелених, а також синьо-зелених (прокаріотів) більше 500 видів, грибів близько 850 видів, в т.ч. 150 видів лишайників.

Дніпро у своїй нижній течії є своєрідним фауністичним кордоном для ряду видів. Так, наприклад, на його правобережжі зустрічається кріт, крапчастий ховрах, комаха кравчик головач, а на лівобережжі малий ховрах, сліпак пісчаний, емуранчік. Дніпро перешкоджає розповсюдженню на захід близько 40 видів комах.

У Дніпровських плавнях тваринний світ насичений і різноманітний. Багато видів що мешкають у плавнях занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Курорти і їх лікувальна спеціалізація

Херсонська область - край фруктових садів, рибного добробуту, численних заповідників дикої природи і сотні здравниць, які розташовані на узбережжі Чорного моря. Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне - це курорти Херсонської області, які відомі далеко за межами області. За своїми природними і кліматичними умовами курорти Херсонської області належать до унікальних куточків світу. Залізний Порт - курортне селище, розташоване на березі Чорного моря в Херсонській області. Тепле море, піщано-черепашкові пляжі, цілюща грязь солоних озер і велика кількість фруктів робить курорт Залізний Порт унікальним для відпочинку. На сьогоднішній день величезна кількість пансіонатів, дитячих таборів та баз відпочинку надають комфортабельні умови перебування.

Курорт Херсонської області Скадовськ - місто районного значення. На території курорту розташовано близько сотні оздоровчих установ в тому числі і для відпочинку дітей. Щорічно у Скадовську відпочиває близько ста тисяч чоловік. У пансіонатах і санаторіях Скадовська використовують кліматолікування сонцем, морською водою, піском, мінеральною водою і цілющими грязями. [18, 47c.]

                      

Рис. 2.1. Карта Херсонської області

Перелік археологічних та історичних пам’яток, пам’ятників архітектури та музеїв поданий у Додатку А.

2.2 Інфраструктура рекреаційно-туристичного комплексу області

 

Під інфраструктурою туризму розуміються  комплекс споруд, інженерних і комунікаційних мереж, у тому числі телекомунікаційного зв'язку, доріг, суміжні індустрії туризму підприємства, що забезпечують нормальний доступ туристів до туристських ресурсів, і їхнє належне використання з метою туризму, а також забезпечення життєдіяльності підприємств індустрії туризму. [19]

Це й автомобільні шляхи і залізниці, вокзали і термінали, системи регулювання дорожнього, повітряного, річкового і морського руху, системи теплопостачання, електричні і телефонні мережі й інше. Розвиток інфраструктури туризму - важливий етап планування процесу використання туристських ресурсів. Яким привабливим не був би туристський ресурс, а доступ до нього значною мірою залежить від можливості вільного доступу до нього споживача - туриста.

Згідно  законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін. [20]

Одним із заходів, що впливають на стан та розвиток туристичної галузі в області є проведення аналізу діяльності суб’єктів туристичної галузі. За даними звіту державної служби статистики за 2011 рік загальна кількість суб’єктів туристичної діяльності в Херсонській області склала 82 одиниці ,  в тому числі юридичні особи – 22 одиниці,  фізичні особи-підприємці – 60. Серед юридичних осіб 5 суб’єктів складають туроператори, 13 – турагенти та 4 – суб’єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність. Серед фізичних осіб-підприємців найбільшу частку складають турагенти – 52 одиниці, та суб’єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність – 8 одиниць.

 

Рис . 2.2.  Структура юридичних осіб – суб ’єктів туристичної діяльності у Херсонській області за 2011 р.

Информация о работе Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області