Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

 

Таблиця 2.3.

Динаміка кількості дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку

	Кількість закладів, одиниць		У них місць, одиниць		Кількість дітей, які перебували у закладах, осіб
	усього	у тому числі заклади оздоровлення	усього	у тому числі закладах оздоровлення	усього	у тому числі закладах оздоровлення
2010	502	46	15728	15728	72223	37925
2011	515	47	15740	15740	71623	36746
2012	529	46	15202	15202	80055	41435
2013	536	46	15132	15132	85621	44365

 

Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський  краєзнавчий музей, художній музей  ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсовода». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'янки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. [36]

Отже, туристична інфраструктура Херсонської області займає важливе місце у господарствікраїни, бо вона є важливим джерелом надходження коштів до бюджету, забезпечує зайнятість населення, створює правову базу для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян.

 

2.3 Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

 

Херсонська область розташована у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим. Утворена 30 березня 1944 року.

Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею має сьоме місце серед інших областей України.

Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти Херсона і Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею -664 км, шосейними шляхами — 605 км.[18, C.24-25]

                  

Рис. 2.3. Херсонська область на карті України

 

На розвиток туризму в Херсонській області впливає кілька чинників. Зокрема, це недостатність методичної та організаційної підтримки підприємництва туристичної галузі та невеликі обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної бази. Рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та будинків відпочинку в області не відповідає світовим стандартам. У незадовільному стані перебуває сервісна та інформаційна інфраструктура галузі. Безперечно, стримує розвиток туризму низька якість автомобільних доріг. [22]  

Державна програма, насамперед, і має розв’язати ці та інші проблеми українського туризму. Передбачено створити умови для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів для розвитку матеріально - технічної бази туристичної галузі шляхом розробки і впровадження механізмів залучення та розподілу позабюджетних коштів. До 2015 року планується розробити і виконати проект інвестиційної програми розбудови інфраструктури туризму. Пріоритетним напрямком розвитку туристичної галузі в Херсонській області  є інформаційна підтримка туристичного бізнесу. Так в області проводяться різноманітні форуми, регіональні виставки, конференції, фестивалі ( Таврійські ігри у місті Каховка, Чорноморські ігри у місті Скадовськ, Купальські зорі у місті Гола Пристань ), семінари та інші заходи , з метою формування іміджу Херсонщини як регіону з економікою, привабливою для міжнародних інвестицій та туризму. За даними Херсонської обласної адміністрації у квітні 2012 року на Херсонщині проходив ІІ Міжнародний туристичний форум «Розвиток екологічного туризму в країнах Чорноморського басейну : ресурси та інновації». Під час Форуму представники з України та з країн ближнього зарубіжжя дізналися про туристично-рекреаційний потенціал Херсонщини. Зокрема, було підписано 8 меморандумів із представниками іноземних країн, обласних адміністрацій і державних установ України. Також були підписані угоди про співробітництво на оздоровчий сезон 2012 року між санаторно-курортними закладами області та туристичними операторами з Білорусі, Ямало-ненецького автономного округу Російської Федерації, Автономної Республіки Крим, Миколаєва, Кіровограду, Кривого Рогу, Кременчука. Для забезпечення інформаційної підтримки ведеться інформаційне супроводження розділу «Інвестиції» на Інтернет-сайті, висвітлюється  у засобах масової інформації та на заходах виставково-ярмаркового характеру інформація про привабливість регіону для ознайомлення потенційних інвесторів з інформацією про туристично -курортний потенціал області. Для створення більш якісного рекламно-інформаційного забезпечення туристичної привабливості області необхідно створити туристично-інформаційний довідник, як для споживачів послуг так і для інвесторів. [32] 

Одним із заходів, що впливають на стан та розвиток туристичної галузі в області є проведення аналізу діяльності суб’єктів туристичної галузі. За даними звіту державної служби статистики за 2011 рік загальна кількість суб’єктів туристичної діяльності в Херсонській області склала 82 одиниці,  в тому числі юридичні особи – 22 одиниці,  фізичні особи -підприємці – 60. Серед юридичних осіб 5 суб’єктів складають туроператори, 13 – турагенти та 4 – суб’єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність. Серед фізичних осіб - підприємців найбільшу частку складають турагенти – 52 одиниці, та суб’єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність – 8 одиниць. 

Якщо порівняти ці дані з загальною кількістю суб’єктів туристичної діяльності в Україні за 2011 рік, що склала 2442 – юридичних осіб та 2351 – фізичних осіб-підприємців то доля Херсонської області складає 0,9% та 2,5% відповідно. Цей показник є невисоким в порівнянні з іншими областями України,  але регіон має багато перспективних можливостей, зокрема розвиток туристично-рекреаційної діяльності для збільшення даного показника.[37]

Херсонська область - край фруктових садів, рибного добробуту, численних заповідників дикої природи і сотні здравниць, які розташовані на узбережжі Чорного моря. Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне - це курорти Херсонської області, які відомі далеко за межами області. За своїми природними і кліматичними умовами курорти Херсонської області належать до унікальних куточків світу. Залізний Порт - курортне селище, розташоване на березі Чорного моря в Херсонській області. Тепле море, піщано-черепашкові пляжі, цілюща грязь солоних озер і велика кількість фруктів робить курорт Залізний Порт унікальним для відпочинку. На сьогоднішній день величезна кількість пансіонатів, дитячих таборів та баз відпочинку надають комфортабельні умови перебування.

Курорт Херсонської області Скадовськ - місто районного значення. На території курорту розташовано близько сотні оздоровчих установ в тому числі і для відпочинку дітей. Щорічно у Скадовську відпочиває близько ста тисяч чоловік. У пансіонатах і санаторіях Скадовська використовують кліматолікування сонцем, морською водою, піском, мінеральною водою і цілющими грязями. [18] 

Динаміка туристичних потоків Херсонської області на даний момент є не достатньо позитивною. (Додаток Б)

 

 

 

 

 

Розділ 3. Напрями подальшого розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області

 

3.1. Проблеми функціонування рекреаційно-туристичного комплексу області

 

У Херсонській області, як взагалі і в кожній з областей України, існують певні проблеми.

У даній області найгостріше постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. В умовах посушливого Причорномор'я вода є важливим чинником активізації сільського господарства. Але в області відсутні необхідні джерела власних водних ресурсів, тому воду доводиться постачати каналами, що призводить до її великих втрат. Окрім того, на зрошуваних землях розвивається вторинне засолювання, підтоплення і заболочування. Простежується також активізація ерозії ґрунтів, прискорене лінійне розмивання та площинне змивання. Спостерігається замулювання водойм, а узбережжя Чорного та Азовського морів зазнають абразії, зсувів тощо. [23] Розширення зовнішньоекономічних зв'язків потребує вирішення важливих питань розвитку морського транспорту.

Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли у суперечність розміщення і розвиток важкої промисловості та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю земель. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнародним стандартам, серед них станом на 2010 рік не було жодного пятизіркового, і тільки шість мали чотири зірки. Зараз ситуація починає поступово змінюватися.

Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів [38]  Проблеми виникають насамперед з рекламою вітчизняних курортів. Так, в 2011 році в Національному бюджеті на це було передбачено 1,7 млн. грн., отримано ж лише 40 тис. Тому абсолютно зрозуміло, що за кордоном дуже важко отримати інформацію як про саму Україну, так і про туристичні послуги, що в ній надаються. І хоча в 2010 році в нашій країні було створено власну інформаційну систему (UTIS), вона в значній мірі носить комерційно-інформаційний, а не іміджевий характер. [24]

В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденного використання: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються. Останнім часом в галузі інформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слід також активно використовувати цю можливість для наближення до виходу на світовий рівень обслуговування клієнтів. [38]

Від туризму Україна щорічно одержує  біля $400 млн. Однак обсяг іноземних  інвестицій у туристичну і курортно-рекреаційну  сфери сьогодні не перевищує $100 млн.

      Санаторно-курортні  установи, що знаходяться в жалюгідному  стані, і не представляють цінності  як лікувальні заклади, варто  вивести з управління відомств  і передати в туристичну галузь, тобто у ведення Держтурадміністрації. Остання - повинна знайти інвестора. Для цього потрібно знизити  кредитні ставки для підприємців  на будівництво і реконструкцію  баз, встановити відповідні пільги  в оподатковуванні на три-п’ять  років. Такі правила існують для  всіх об’єктів туристичної сфери  в Мальті, Іспанії, Португалії, Туреччині  і інших країнах. [25]

На сьогодні в Україні не достатньо розвинена система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги; тим часом як у Росії, наприклад, яка, за прогнозами ВТО, у 2020 р. увійде до десятки найбільш відвідуваних країн світу, вже сьогодні функціонує близько 40 державних і приватних навчальних закладів підготовки кадрів для туризму. В нашій державі також поступово виникають відповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки у цьому напрямку, не маючи відповідного досвіду. [26]

З розгляду цих проблем можна зробити висновок, що для покращення ситуації у районі необхідно створити умови оптимального співіснування традиційних спеціалізованих галузей с/г господарства і галузей, що безпосередньо обслуговують рекреаційний попит. Активно сприяти розвитку тих галузей, які не тільки не завдають шкоди навколишньому середовищу регіону, а й сприяють поліпшенню екологічного-польове травосіяння, шовківництво, бджільництво, вирощування лікарських рослин. і, навпаки, стримувати розвиток галузей, діяльність яких негативно впливає на природу Причорномор'я. Сільськогосподарське виробництво в різних галузях повинне здійснюватися за допомогою адаптованих, ресурсозберігаючих і, головне екологозберігаючих технологій, спрямованих на поліпшення природного стану в регіоні. З точки зору запобігання руйнуванню структури земель і засоленню необхідно переглянути напрями меліорації земель. Особливу увагу потрібно приділити використанню зрошених земель, реконструкції систем зрошення на базі використання прогресивних досягнень у цій галузі.

Комплекс наведених заходів дозволить не тільки зберегти Причорномор'я як всенародну оздоровницю, а й сприяти формуванню авторитету курорту міжнародного значення.

Розвиток регіону повинен передбачати створення такого середовища, організаційні, економічні і правові умови якого сприяли б отриманню значного прибутку, розвитку бізнесу, вільної конкуренції в межах встановлених екологічних норм і територіальних регламентів. [1]

 Розумна екологічно і соціальне обумовлена організація індустрії оздоровлення та відпочинку може не тільки знизити витрати держави, а й забезпечити значний доход за рахунок коштів населення і тим самим сприяти вирішенню однієї з найважливіших соціально-економічних проблем - подоланню матеріально-фінансової незбалансованості народного господарства.

Гармонійний розвиток оздоровчої сфери та агропромислового виробництва сприятиме піднесенню економіки як регіону, так і України в цілому. [27]

3.2. Перспективи розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Херсонської області