Аналіз методів оцінки ТРС

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ 1. Територіально-рекреаційні  системи як об'єкт суспільно-географічного  дослідження.

1. Структура територіально-рекреаційних систем………………………………...5
2. Методичні основи дослідження ТРС……………………………………………11

РОЗДІЛ 2. Аналіз методів оцінки ТРС. 

2.1Рекреаційні навантаження на природні комплекси і методика їхнього визначення …………………………………………………………………………....13

2.2 Стійкість та навантаження на природні рекреаційні комплекси………………14

2.3 Розгляд рекреаційної діяльності як системи…………………………………….16

2.4 Картографічний  метод дослідження ТРС……………………………………….17

2.5 Оцінка потенційних  рекреаційних ресурсів…………………………………….17

2.6 Методика визначення  ресурсно-рекреаційного рейтингу  території(бальна оцінка)…………………………………………………………………………………20

2.7 Методи факторного  аналізу………………………………………………………25

2.8 Історико-культурний  потенціал і методика його  оцінки ………………………33

2.9 Методика кількісної  оцінки рекреаційного потенціалу  ТРС…………………..36

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...39

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………..40 
 

ВСТУП

Актуальність  теми полягає у ресурсній проблематиці – комплексі питань, які визначають сутність і структуру, стратегію і тактику використання природних і соціально-економічних ресурсів; особливого пріоритету набула в період кардинальних геополітичних трансформацій, під час демонтажу командно-планової економіки і пошуку Україною чільного місця в міжнародному поділі праці. У нинішньому суспільстві, яке намагається жити за законами цивілізованого ринку, рекреаційно-туристські ресурси (РТР) виступають передумовою формування експортної спеціалізації держави, аргументом забезпечення позитивного сальдо рекреаційно-туристського балансу та виходу України на відповідний її ресурсам, території, менталітету соціально-економічний рівень. Природно, що кожна наука має відповідну ідеологію, а ресурсокористування – складова ідеології будь-якої суспільно-економічної та природничої науки.

Суттєві аспекти  ресурсної та ресурсно-рекреаційної проблематики ґрунтовно висвітлені в класичних роботах географів  В.С.Преображенського (і його наукової школи), Іщука  С.  П. , Масляка П. О, Фоменко Н.В. , Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Міщенко В.С., Коваля Я.В., Новоторова О.С., Паламарчука М.М., Крачило Н.П. та ін.

Об’єкт  і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є диверсифіковані та гетерогенні рекреаційно-туристські ресурси України, що виступають як чинник її суспільно-економічного розвитку. Предмет дослідження – теоретико-методологічний апарат аналізу рекреаційно-туристських ресурсів.

  Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток методології рекреаційної географії та географії туризму як складової суспільної географії,

який полягає  в систематизації уявлень про  просторові рекреаційно-туристські ресурси, розширенні та поглибленні поняттєво-термінологічного апарату рекреаційної географії, розробці методики аналізу рекреаційно-туристських  ресурсів території України з виходом на її ресурсно-рекреаційне районування та паспортизацію регіонів.

Для реалізації мети вирішувались такі завдання:

1. Теоретико-методологічні:  проаналізувати концептуальні підходи  сучасної географічної науки  щодо аналізу рекреаційних ресурсів  території; поглибити та розширити  поняттєво-термінологічний апарат  рекреаційної географії; обґрунтувати  нові структурно-класифікаційні  моделі туризму і рекреаційно-туристських  ресурсів; провести наукометричний аналіз публікацій з ресурсно-рекреаційної проблематики за останні 25–30 років; розробити ряд картографічних моделей, що віддзеркалюють головні складові РТР України; розширити уявлення про структуру РТР, їх якісні та кількісні характеристики; опрацювати методичні підходи щодо ресурсно-рекреаційного районування території України.

2. Методичні:  поглибити методику та технологію  оцінки природно-географічних і  суспільно-економічних складових  РТР; розширити уявлення про  структуру рекреаційно-туристських  ресурсів; систематизувати основні складові їх оцінки; розширити діапазон застосування комп’ютерних технологій для аналізу РТР.

3. Прикладні:  з метою вдосконалення просторової  організації рекреаційно-туристського  комплексу України та підвищення  ефективності використання рекреаційних  ресурсів обґрунтувати рейтингову  ресурсно-рекреаційну оцінку регіонів  України, розробити їх ресурсно-рекреаційні  паспорти та здійснити ресурсно-рекреаційне  районування території України.

Методологія та методи дослідження, використані матеріали. Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії (роботи  Фоменко Н.В.

Рекреаційні ресурси  та курортологія У дослідженні застосовувався діалектичний підхід і використовувались методи: системно-структурний, аналізу та синтезу, картографічний (у т.ч. картографічного моделювання, картометричний – із використанням карт: топографічних – масштабу 1:200000, навігаційних і лоцманських – масштабу 1:25000, 1:50000), статистичний, типізації і класифікації, сучасних комп’ютерних технологій, суспільно-географічного районування та зонування, порівняльно-географічний, дедуктивний та індуктивний, історичний, монографічний, картографічні джерела.

Огляд структури курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Територіально-рекреаційні системи як об'єкт суспільно-географічного дослідження.

1.1 Структура територіально-рекреаційних систем

В сучасних умовах перебудови суспільних відносин в Україні  важливе значення має досягнення оптимальної територіальної організації  господарства, в тому числі формування раціональних міжгалузевих комплексів та систем. Вони є важливими об'єктами дослідження суспільної географії, зокрема, її складової -рекреаційної географії, яка вивчає закономірності формування і функціонування, динаміку та розміщення територіальних рекреаційних систем (ТРС) усіх типів і рангів: Вона також виявляє внутрішні взаємозв'язки (структуру),які обумовлюють цілісність ТРС, зв'язки між компонентами системи, взаємодією ТРС з іншими географічними системами, прогнозує виникаючі спонтанні і цілеспрямовані дії, розробляє систему методів пізнання.

Сьогодення вимагає  розв'язання низки завдань, пов'язаних із задоволенням розширенням рекреаційних потреб, підвищення їх соціальної ефективності існуючих і перспективних ТРС.

До таких відноситься  і рекреаційна галузь, для розвитку якої є сприятливі умови в різних регіонах України. Формування ТРС є  важливою умовою подальшої активізації  соціально-економічного розвитку різних регіонів. Для успішного розв'язання проблем розвитку ТРС необхідне  всебічне їх дослідження. Воно передбачає, насамперед, тлумачення поняття "територіальна  рекреаційна система", вивчення її структури, особливостей функціонування і розвитку.

 Щоб визначити  сутність поняття "територіально-рекреаційна система", необхідно розкрити зміст понять, які її утворюють. Це, насамперед, поняття "рекреація". Воно поєднує в собі ряд значень: rесrеаtіо (лат.) - відновлення, rесrеаtіоn (фран.) - відпочинок, зміна роботи, що не пов'язана з трудовою діяльністю. Отже, поняття "рекреація" характеризує не тільки певні види вибіркової життєдіяльності людей у вільний від роботи час, але й той простір, в якому вони функціонують. Існує декілька підходів чи тлумачень поняття рекреація. Як вважає І.Т.Твердохлебов, рекреація - це сукупність явищ і відношень, які виникають в результаті використання вільного часу для оздоровлювальної, пізнавальної, спортивної і культурно-розважальної діяльності людей в період добових, недільних і річних життєвих циклів на спеціалізованих територіях, що знаходяться за межами населеного пункту і не є постійним місцем для проживання В.С.Преображенський трактує рекреацію, як (лат. -rесrеаtіо - відновлення сил) 1) як процес відновлення, відтворення фізичних і духовних сил, втрачених людиною в процесі трудової, навчальної та побутової діяльності; 2) у вузькому розумінні - різноманітні види людської діяльності у від трудової діяльності.

   Територіальна  диференціація рекреаційної діяльності  служить необхідною передумовою  взаємодії окремих частин, що  приводять до утворення територіальних  рекреаційних систем.

Велике значення надається дослідженню рекреаційної діяльності відпочиваючих адже важко  прогнозувати поведінку та бажання  великих контингентів людей. Воно залежить від багатьох чинників, у тому числі, індивідуальних: моральний стан людини, звички, виховання. В результаті їх дій формуються запити, бажання, відпочивати  за інтересами, тому перед дослідниками постає завдання передбачати логіку, поведінку людей в процесі  їх рекреаційної діяльності  встановити контакти із рекреантами, для плідної  співпраці.

На сьогоднішній день дослідження рекреаційних процесів ведуться багатьма науками: соціологією, економікою, медициною та ін. Рекреаційна діяльність виявляється у просторових переміщеннях відпочиваючих, обслуговуючого персоналу, що забезпечують рекреаційну цілісність, а також і зміни властивостей, географічних ландшафтів; - природних і умов. При  дослідженні територіальної організації рекреаційної діяльності важливо дослідити спрямованість рекреаційно-географічних процесів, їх роль як факторів стабільності або змінності рекреаційних територій. Рекреаційно-географічна діяльність має ряд закономірностей. Які полягають перш за все, в тому, що їх початкова ланка пов'язана із переміщенням людей, а не з виробництвом товару на ін. видів продукції,як це відбувається в економіко-географічній діяльності. Рекреаційні послуги, є основною продукцією рекреаційної галузі . Таким чином, рекреаційно-географічна діяльність є постійним процесом створення і споживання матеріальних і духовних цінностей, які необхідні для відновлення і вдосконалення фізичних і моральних сил людини у вільний час який виявляється у просторовому переміщенні потоків людей, речей, енергії та  інформації, в періодичних змінах властивостей окремих територій.

 Рекреаційна  діяльність спрямована на задоволення  потреб рекреантів, виконує ряд  суспільних функцій, які можна  трактувати як; медико-біологічну, соціально-культурну, економічну та політичну. Медико-біологічна функція - полягає в санаторно-курортному лікуванні і оздоровленні. Оздоровлення через туризм - один із шляхів вирішення проблеми зняття виробничо-психологічного втомлення людини. Хоча це не єдиний шлях планування майбутніх міст та поселень, які б зрівноважили взаємодію людини з навколишнім середовищем у міських умова.

Соціально-культурна  функція - це провідна функція рекреації. Культурні, або моральні потреби, - це потреби , пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому, пізнання змісту та призначення свого існування.  широкі можливості для духовного спілкування людини з природними, культурно-історичними та соціальними цінностями не тільки своєї країни, але й всього світу. Серед економічних функцій рекреаційної діяльності головне місце займає відтворення робочої сили. Завдяки рекреації підвищується інтерес трудящих, до праці, збільшується тривалість періоду збереження повноцінної працездатності, що веде до збільшення фонду робочого часу внаслідок скорочення захворювань, підвищення життєвого тонусу людей.

З економічної  точки зору важлива роль рекреації, як нової форми споживчого попиту товарів і послуг, що призводить до формування цілої сфери відпочинку.

Оздоровлення  через туризм - один із шляхів вирішення  проблеми зняття виробничо-психологічної  втоми людини. Хоча це не єдиний шлях. Важливим є також планування майбутніх  міст та поселень, які б зрівноважили взаємодію людини з навколишнім  середовищем у міських умовах та ін.

Соціально-культурна  функція - це провідна функція рекреації. Культурні, або моральні потреби, - це потреби пізнання в широкому розумінні, пізнання навколишнього світу і  свого місця в ньому, пізнання змісту та призначення свого існування. Широкі можливості для духовного  спілкування людини з природними, культурно-історичними та соціальними  цінностями не тільки своєї країни, але й всього світу дає туризм.

Серед економічних  функцій рекреаційної діяльності головне  місце займає відтворення робочої  сили. Завдяки рекреації підвищується інтерес людей до праці, збільшується тривалість періоду збереження повноцінної  працездатності, що веде до збільшення фонду робочого часу внаслідок скорочення захворювань, підвищення життєвого  тонусу людей.

З економічної  точки зору важлива роль рекреації, як нової форми споживчого попиту товарів і послуг, що призводить до формування цілої сфери господарської  діяльності, яка розширює асортимент продукції традиційних галузей  промисловості і сільського господарства.