Класифікація джерел трудового права

    У проекті Цивільного кодексу  України у ст.9 закріплена норма  про те, що до відношень, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору, застосовуються положення даного кодексу, якщо ці відношення не врегульовані спеціальним законом. Така неправильна позиція авторів свідчить про необхідність прийняття нового Трудового кодексу, зорієнтованого на ринкові відносини.

    Поряд із КЗпП, діють інші закони  України. Так, Верховна Рада 7 лютого 1991 р. прийняла Закон України  «Про власність», який дає визначення  права власності як урегульованих  законом суспільних відносин по володінню, користуванню і розпорядженню майном. Власнику надано право використовувати на договірній основі працю інших громадян, забезпечивши їм соціальні та економічні гарантії і права, передбачені законом. Майно може використовуватися і для підприємницької діяльності.

    Відповідно до Закону України  «Про підприємства в Україні»  підприємства становлять основну  організаційну ланку народного господарства України. Закон визначає порядок створення підприємства і його реєстрацію, створення і використання майна, управління підприємством і самоврядування трудового колективу, визначає господарську, економічну та соціальну діяльність підприємства, взаємовідносини підприємства з державою, порядок ліквідації і реорганізації підприємств.

    16 грудня 1993 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про державну службу», який регулює суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Закон визначає загальні засади діяльності державної служби, правовий статус державних службовців та їх апарату, порядок проходження державної служби, її припинення, матеріальне та соціальне-побутове забезпечення державних службовців, відповідальність за порушення законодавства про державну службу.

    Для реалізації державної політики  зайнятості населення і забезпечення  громадянам України гарантій  в цій галузі Верховна  Рада 1 березня 1991 р. прийняла Закон  України «Про зайнятість населення», який сприяє повній, продуктивній і вільно обраній громадянами зайнятості, гарантує їм право на зайнятість, передбачає компенсацію в разі втрати роботи.

    22 жовтня 1993 р. був прийнятий Закон  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», основними завданнями якого є створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організація соціального та інших видів обслуговування; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров’я.

    Закон України від 16 грудня 1993 р. «Про основні засади соціального  захисту ветеранів праці та  інших громадян похилого віку в Україні» визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку, гарантує їм рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя. Передбачено надання ветеранам праці, а ними визнаються громадяни, які сумлінно пропрацювали в народному господарстві: жінки — 35 років, чоловіки — 40 років і вийшли на пенсію, — низку пільг.

    Закон України від 21 березня  1991 р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» гарантує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній та соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя відповідно до індивідуальних здібностей та інтересів.

    Загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових  умов соціального становлення  та розвитку молодих громадян  України в інтересах особистості,  суспільства та держави, основні  напрямки реалізації державної молодіжної політики в Україні закликаний урегулювати Закон України від 5 лютого 1993 р. “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”.

    Закон України від 14 жовтня 1992 р. “Про охорону праці” визначає   основні положення щодо реалізації конституційного  права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.¹⁰

    Основи законодавства України  про охорону здоров’я, прийняті  Верховною Радою 19 листопада 1992р., визначили правові, організаційні,  економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні. Вони регулюють суспільні відносини галузі з метою забезпечення гармонічного розвитку фізичних і  духовних сил, високої працездатності  і довголітнього активного життя громадян.

    Закон України від 24 березня 1995 р. “Про оплату праці”  визначив економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають  у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного та договірного регулювання оплати праці. Закон спрямований на забезпечення  відповідальності та стимулюючої функції заробітної плати.¹¹

    Законом Україні від 5 листопада  1991р. “Про пенсійне  забезпечення» всім  непрацездатним громадянам гарантується право на матеріальне забезпечення  за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій . Закон спрямований  на те, щоб повніше враховувалося суспільно корисна праця  як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів.

    15 листопада 1996 р. прийнятий Закон  України “Про відпустки».

    23 грудня 1997 р. Прийнято Закон  України “Про уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини”, яким передбачено  парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист їх прав на території України в межах її юрисдикції.

    Основи законодавства України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджені 14 січня 1998 р.

    10 лютого 1998 р. прийнято Закон  України «Про професійно-технічну освіту», яка є складовою частиною освіти України і спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для професійної діяльності.

    3 березня 1998 р. законодавчо вирішено  питання про порядок розгляду в Україні колективних трудових спорів (конфліктів).

    Усі закони України, що приймаються  Верховною Радою, обнародуються  за підписом Президента України.  З метою впорядкування офіційного  оприлюднення нормативно-правових  актів, що приймають Верховна  Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, запобігання перекручень їх змісту, визначення порядку набрання ними чинності Президент України 10 червня 1997 року видав Указ «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності». Закон України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Відповідно до ст. 1 цього Указу офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр».

    Президент України виступає гарантом  державного суверенітету, незалежності, недоторканності кордонів, національної безпеки, територіальної цілісності України, додержання Конституції і законів України, прав та свобод людини і громадянина. В межах своїх повноважень Президент України також видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, та вони не є законодавчими актами (укази та розпорядження являються підзаконними нормативно-правовими актами),але ці акти теж джерела трудового права.¹²

        2.4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини

    Поряд із законами трудові  відносини регулюються цілою  системою правових актів, що мають нормативний характер. Такі акти, як правило, приймаються органами державного управління. Оскільки вони приймаються у розвиток і на виконання чинного законодавства, їх прийнято називати підзаконними. Головна роль у створенні системи підзаконних актів належить Президенту України, який є єдиним суб'єктом державно-правових відносин і на якого, покладена функція забезпечення конституційності, законності дій інших суб'єктів права.

    Президенту України надані повноваження  підписувати закони, що приймаються Верховною Радою. Йому належить також право одноособово приймати укази і розпорядження, які мають нормативний характер і є підзаконними актами.

    Укази і розпорядження Президента  України можуть відноситись до різних питань регулювання трудових відносин. Так, з метою вдосконалення роботи з кадрами Президент України 19 травня 1995 р. видав Указ «Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій».

    Для створення сприятливих умов для життєдіяльності людей і  поліпшення режиму енергоспоживання на основі найповнішого використання світлої частини доби Президент України 26 квітня 1995 р. прийняв Указ «Про впровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня».

    Указом Президента України від  18 жовтня 1997 р. схвалені Основні   напрями соціальної політики  на 1997—2000 роки. Стратегічною метою соціальної політики на державному рівні є досягнення відчутного поліпшення матеріального добробуту і умов життя людей, забезпечення повної продуктивної зайнятості населення, розвиток ринку праці, забезпечення демографічного відтворення населення, захист трудових прав громадян, розвиток соціального партнерства, забезпечення здорових і безпечних умов праці для працюючих, проведення кадрових змін на всіх рівнях управління і в усіх сферах діяльності, удосконалення системи оплати праці та доходів населення, реформування системи соціального забезпечення населення, захист громадян як споживачів.

    Президент України Указом від 10 червня 1997 р. визначив порядок  офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності. Закони України, укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України не пізніше як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

    Вищим органом державної виконавчої  влади України є Кабінет Міністрів  — уряд України, який на  підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента України наділений правом видавати в межах своїх повноважень постанови і розпорядження.

    Ці постанови і розпорядження  можуть відноситися до різних  питань трудових відносин. Так,  Кабінет Міністрів України постановою від 24 червня 1991 року № 47 затвердив Положення про державну службу зайнятості, яка є централізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.

    Порядок реєстрації, перереєстрації  та ведення обліку громад, а, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання допомоги в період просі німої підготовки та перепідготовки регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578.

    Постановою від 19 березня 1994 р.  № 170 Кабінет Міністрів України  затвердив Положення про порядок  укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, яке визначає загальні засади, порядок укладення контракту, його зміст і порядок припинення.

    Державна експертиза умов праці  проводиться на підставі Положення,  затвердженого Кабінетом Міністрів  України постановою від 1 грудня 1990 р., яким визначені основні завдання державної експертизи, її права та обов'язки. Ця експертиза віднесена до системи Міністерства праці та соціальної політики України.

    Кабінет Міністрів України постановою  від 10 серпня 1993 р. № 623 затвердив Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах, в установах і організаціях в новій редакції від 17 червня 1998 року.

    Постановою від 4 квітня 1994 р. №  221 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності. У медико-соціальній експертизі проходять огляд громадяни, які частково або повністю втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежують їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу з метою виявлення компенсаторно-адаптаційних можливостей особи для реалізації заходів реабілітації та адаптації інвалідів.