Класифікація джерел трудового права України

Класифікація  джерел трудового  права України

Джерела трудового  права численні і різноманітні, їх можна класифікувати:

1) Залежно від органу який прийняв нормативно правовий акт (НПА), джерела трудового права поділяються на:

• НПА прийняті законодавчим органом влади. “Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України". Верховна Рада приймає такі нормативні акти в галузі трудового права як закони та постанови.
• НПА прийняті Президентом України. До них відносяться такі нормативні акти як укази та розпорядження. Стаття 75 Конституції України прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
• НПА видані центральними органами державної влади, такими як Міністерство праці та соціальної політики та іншими.
• НПА прийняті органами державної влади і управління.
• НПА прийняті органами місцевого самоврядування.

2) За степенем важливості  та субординації  усі джерела трудового  права поділяються  на: 

• Закони. Закони є кодифіковані такі як Кодекс Законів про працю України, та поточні за окремими галузями права.
• Підзаконні акти.

3) За формою акта джерела трудового права поділяються на:

• Закони
• Укази Президента України
• Розпорядження Президента України
• Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України,
• Правила
• Положення
• Інструкції
• Накази
• Рекомендації і т.і.

4) За степенем узагальнення акти є:

• Поточні
• Кодифіковані
• Комплексні.

5) За сферою діяльності  джерела трудового  права поділяються  на:

• Загальнодержавні - ті НПА, дія яких поширюється на всю територію України.
• Галузеві - це накази, розпорядження, положення галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання трудової дисципліни на підприємствах певної галузі.
• Міжгалузеві.
• Муніципальні.
• Локальні - акти, що видаються в межах певного підприємства.