Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів

 

 

ЗМІСТ

 

  ВСТУП            3

1 Стан і тенденції розвитку пакувальної індустрії в Україні та світі  4

     1.1 Класифікація пакувальних матеріалів      7

     1.2 Матеріали з паперу         8

     1.3 Металеві матеріали  і тара        8

          1.3.1 Основні та допоміжні  матеріали у виробництві металевої тари 10

          1.3.2 Класифікація  та характеристика видів металевої  тари   12

     1.4 Скло і скляна  тара         13

          1.4.1 Скло  та склотарна галузь       13

     1.5 Полімерні матеріали         14

          1.5.1 Плівкові  полімерні матеріали       15

     1.6 Дерев’яна тара           16

          1.6.1 Характеристика  деревини – як матеріалу тари    16

     1.7 Транспортна галузь         17

          1.7.1 Класифікація, стан, перспективи      17

2 Якість і безпека пакувальних  матеріалів і тари     19

     2.1Санітарний нагляд  і контроль за безпекою застосування  полімерних  19

матеріалів і тари, призначених для контакту з продовольчими товарами

     2.2 Упакування риби  та морепродуктів      24

3 Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів    27

     3.1 Проблема утилізації  використаної тари та пакувальних  матеріалів 27

     3.2 Утилізація полімерної  упаковки       31

     3.3 Утилізація алюмінієвої  тари        33

     3.4 Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріалів і тари  34

 ВИСНОВКИ                                                                                                             36

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ                                                                                            37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

      Пакувальні матеріали відіграють важливу роль у формуванні асортименту товарів, їх іміджу, забезпеченні, зберігаємості в процесі товаропросування. Ринок України диктує поступовий розвиток промисловості й сільського господарства в напрямку створення якісних товарів у надійній упаковці. Сучасна ефективна та приваблива упаковка трансформувалась в активний ринковий інструмент.

      Споживачі швидко  реагують на функції упаковки, зокрема на її зручність у користуванні, привабливий дизайн, форму, колір, наявну інформацію на упаковці. Упаковка сприяє швидкому засвоюванню нових ринків відомими товарами і забезпечує зорове пізнання через дизайн, колір, логотип тощо.

      За останні роки  спостерігається інтенсивний розвиток ринку пакувальних матеріалів, пакувальних технологій, а також тари та упаковки. З розвитком техніки та технології отримання пакувальних матеріалів розширюються функції упаковки. Крім створення інертного бар’єра між продуктами та оточуючим середовищем, упаковка все активніше перетворюється у виробничу операцію. За її допомоги можна регулювати температуру нагрівання харчових продуктів в мікрохвильових печах, формувати оптимальне газове середовище всередині упаковки, направлено змінювати склад продукту (біологічно активні матеріали з іммобілізованими ферментами, їстівні плівки тощо).

      При створенні  «активних упаковок» вітчизняні  вчені випробували захисні покриття  безпосередньо на продуктах харчування (твердих та плавлених сирах, варено-копчених і сирокопчених ковбасах, делікатесній та ординарній м’ясній продукції).

      Новим спрямуванням  є включення до складу полімерних  пакувальних матеріалів ферментів. Біологічно активні пакувальні  матеріали з іммобілізованими  на полімерному носії ферментами дають змогу регулювати склад, біологічну цінність продуктів харчування, інтенсифікувати технологічні процеси.

      У харчовій промисловості  використовуються нові пакувальні  матеріали, у тому числі такі, що містять антибактеріальні  речовини, ферменти тощо.

      Перспективними вважаються  «активні» оболонки, як їстівні  покриття. В них плівкоутворюючою  основою є поліцукри (похідні  крохмалю та целюлози). Їстівні  плівки захищають продукти від  втрати маси і створюють певний  бар’єр кисню та інших речовин  ззовні, завдяки чому гальмують небажані зміни продукту. Вони характеризуються високою сорбційною здатністю, особливо щодо іонів металів, радіонуклідів та інших шкідливих сполук. Завдяки введенню в їстівну плівку ароматизаторів і барвників можна регулювати органолептичні властивості харчових продуктів. Їстівна плівка здатна утримувати біологічно активні речовини (макро- і мікроелементи, вітаміни тощо) і відповідно збагачувати продукти харчування необхідними нутрієнтами.

 

                    

 

 

 

1 СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАКУВАЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ І СВІТІ

 

     Упаковка є невід’ємною частиною продовольчих і непродовольчих товарів. Вона забезпечує їх збереження, дотримання санітарних і естетичних вимог, норм, зручність продажу й користування, сприяє конкурентоспроможності продукції, захищає права товаровиробника і споживача на ринку. У багатьох країнах світу упаковка товарів набула такого самого значення, як і самі вироби, що містяться в ній.

      В Україні історично  сформувалась ідеологія, за якою  виробництво упаковок для харчових продуктів сприймалось як другорядна проблема і пакування не розглядалось як самостійний сектор економіки.

      В умовах ринку  значенні упаковки різко зростає  при експерті товарів. Чимало  вітчизняних підприємств змушені  купувати  імпортне обладнання і пакувальні матеріали, щоб завдяки якісній  упаковці забезпечити вихід своєї продукції на світовий ринок і конкурувати із зарубіжними товарами.

      В Україні прийнято  програми «Державна програма  розвитку виробництва тари й  пакувальних матеріалів до 2000 року» і «Нові матеріали та технології фасування і упаковування харчових продуктів». Крім того, розроблено цільову багатогалузеві науково-технічну комплексну програму «Тара й упаковка для харчових продуктів». Для виконання широкого комплексу заходів була залучено ряд організацій і підприємств різних форм власності й джерел фінансування, а також наукові та науково-дослідні заклади (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1 – Принципова схема реалізації багатогалузевої науково-технічної програми ” Тара і упаковка для харчових продуктів ”

 

Розробка сучасних видів тари, таропакувальних матеріалів та пакувального обладнання			- НДДКР з розробки та оформлення  тари - НДДКР з таропакувальних  матеріалів - НДДКР з фасувально-пакувального  обладнання - НДДКР з екологічного забезпечення та сертифікації - Розробка сертифікаційних  матеріалів
		Впровадження у виробництво
Забезпечення тарою і таропакувальними матеріалами		Випуск таропакувальних матеріалів  в Україні
			- паперово-картонні матеріали - полімерні матеріали і тара - металеві матеріали і  тара - скляна тара - закупорювальні засоби - тарообладнання
		Випуск сировини в Україні  Закупівля високоякісних  матеріалів за кордоном
Забезпечення фасувально-пакувальним обладнанням		Випуск  Випуск  Закупівля
Поліграфічне оформлення тари і упаковки		Друкування в Україні - централізоване - децентралізоване Закупівля друкованих матеріалів за кордоном Переоснащення вітчизняних підприємств Випуск вітчизняних фарб і поліграфічних матеріалів Випуск вітчизняного поліграфічного обладнання
Організаційні та економічні роботи		Створення організаційних структур (АТ, ПФГ, регіональних центрів)
		- інформаційне забезпечення - інформаційний банк даних - постійно діюча виставка - маркетингова діяльність - рекламно-видавнича діяльність, журнал - фінансування програми - національна та міжгалузеві  програми - позабюджетні фонди - кошти підприємств
		Підготовка та перепідготовка кадрів Міжнародне співробітництво

 

      З метою вишукування  додаткових фінансових ресурсів Міністерства економіки України проводить певну роботу щодо залучення іноземних інвестицій для підприємств-виробників тарно-пакувальних матеріалів і сировини, необхідної для їх виробництва. Можливим є створення спільних підприємств і залучення іноземних фірм до участі в приватизації.

      Згідно з угодою  між урядом України і Європейським  Союзом, англійська фірма закінчила  роботу над проектом програми  ТАСІС «Генеральний план розвитку  промислового планування харчової  продукції України». Головною метою його є розробка напрямів промислового пакування харчової промисловості продукції в Україні, бізнес-планів для конкретних підприємств з метою залучення інвестицій з боку Європейського банку реконструкції і розвитку.

      На першому етапі  передбачалося організувати в Україні виробництво тарно-пакувальних матеріалів найширшого асортименту, які раніше не виготовлялися. До них належать 23 паперово-картонні пакувальні матеріали. Уже налагоджено виробництво під пергаменту й різного виду паперу: з латексним покриттям для термозварювання, вологостійкого для сиру, для пакування цукру-рафінаду, високо тліючого цигаркового й парафінованого паперу із застосуванням очищеної суміші твердих вуглеводів, паперу типу «пергафоль», тонкого металізованого, обгорткового паперу, етикетково-пачкового з одностороннім крейсуванням, а також пачково-коробкового картону зниженої масоємкості й водостійкої картонної тари. Планується виготовлення паперу для  пакування кондитерських виробів типу «Каурекс», паперу тонкого крейдованого підвищеної якості і з одностороннім крейсуванням, картонної тари з парафіновим анти бактерицидним покриттям. На Понінківському картонно-паперовому комбінаті проведено реконструкцію цеху для випуску підпергаменту.

       Дніпропетровською  паперовою фабрикою виконано експериментальні дослідження щодо виробництва етикеткового паперу. На Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті, Рубіжанському КТХ, підприємстві «Прогрес Т» (м. Харків) налагоджено виробництво гофротари. УкрНДІ паперу виконано науково-дослідні роботи щодо нанесення вологостійкого покриття на гофрокартон. Визначено також основні вимоги до напівфабрикату з соломи і розроблено технологію виробництва з нього паперу для внутрішніх шарів гофрокартону.

      Розпочато виготовлення  біоорієнтованої та металізованої поліпропіленових плівок, а також тонкої термоусадкової плівки. Композиції із застосуванням полівінілхлорид них (ПВХ)-плівок для пакування харчових продуктів виготовляють АТ Донецький хімзавод, ВАТ Слов’янський завод «Торепласт».

      ВО «Укрпластик» пропонує ПВХ-плівки зі «стреч-ефектом» і «твіст-ефектом» марки «Термові» для упаковки свіжого м’яса, птиці, овочів і фруктів, сиру, напівфабрикатів, булочних і кондитерських виробів. Плівка має антистатичні властивості, на неї легко наноситься друк, характеризується високим ступенем непроникності газів і водяної пари. Її можна переробляти майже на всіх типах пакувальних автоматів. Пріоритетне виробництво полімерної тари обумовлено тим, що значна частина вітчизняної та імпортної техніки розрахована на використання полімерних матеріалів.

      Виробниками полімерних  пакувальних матеріалів в Україні  є спеціалізовані заводи з  переробки пластмас: Київський, Харківський, Прилукський і Сімферопольський, які випускають продукцію різної ширини і товщини, з друкованим малюнком і без нього, в тому числі термоусадкову, а також мішки і пакети на основі поліетиленової плівки. Поліпропіленові мішки виготовляє  ВКФ «Гала» (м. Дніпропетровськ) та СП «Житомир-Полісак». Видувну полімерну тару із поліетилену у вигляді пляшок, бочок, каністр місткістю до 5 л виробляють Харківський, Прилукський, Луцький і Сімферопольський заводи.

      Литу полімерну  тару у вигляді банок виробляють  Харківський, Прилукський, Луцький  і Сімферопольський заводи.

      В останні роки  Харківський завод став виробником пляшок із поліетилентерефталату (ПЕТФ), освоїв ряд нових видів пакувальних матеріалів, таких як розтягу вальні (стретч) плівки на основі поліетилену, поліетиленових мішків із застібкою.

      Досить складним  є освоєння випуску таких пакувальних матеріалів, як поліетилен низького тиску, алюмінієва фольга, біла жерсть та композити на основі ПВХ-плівки [1].

      Україна має певні  досягнення у виробництві склотари. Для повного забезпечення харчових  підприємств склотарою передусім  необхідна інформація про її потреби. Сьогодні в державі немає єдиного централізованого розподілу продукції між споживачами, що робить ринок збуту хаотичним.

      Першочерговим завданням  в Україні є оновлення  склотарних  виробництв, впровадження нового  покоління  склоформуючого обладнання, зокрема лінійно-секційних машин типу ІС. У найближчі роки на Херсонському заводі скловиробів планується здати в експлуатацію цех по виготовленню склотари для продуктів дитячого харчування на трьох лініях ІС потужністю 135 млн. штук на рік. Заплановано також реконструювати виробництво пляшок на Костянтинівському і Херсонському заводах скловиробів, на Пісківському й Рокитнянському склозаводах впровадили чотири лінії ІС. Скляну упаковку різного призначення виготовляє Гостомельський склозавод.