Розробка та удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства

Крім цього, ДП КАРЗ «АВІАКОН» доводиться працювати в умовах дуже жорсткої конкуренції на авіаційному полі світового ринку. Беручи до уваги таку тенденцію, виникає необхідність формування стратегії розвитку підприємства, яка враховувала б специфічні умови вітчизняної економіки. 
РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Міжнародна стандартизація  як найважливіша складова забезпечення  міжнародної конкурентоспроможності  підприємства

Міжнародний ринок авіаційної техніки все більше перетворюється на ринок ексклюзивної продукції, яка відповідає індивідуальним вимогам конкретного замовника. Трансформуючись вслід за змінами психології споживачів, він характеризується новою якістю, коли в результаті порушуються стійкі, засновані на традиційних підходах, зв’язки між виробником та споживачем.

Авіаційна галузь виступає локомотивом науково-технічного прогресу і займає провідні позиції в національній економіці. Останнім часом західні виробники прагнуть витіснити з лідируючих позицій українські підприємства, що спеціалізуються на наданні авіаремонтних послуг. Як результат, формування та протиставляння західним конкурентам власної ефективної стратегії просування послуг на міжнародний ринок набуває все більшої актуальності [18].

Одним із ключових факторів конкурентоспроможності авіаційної техніки є сертифікація її виробництва на відповідність міжнародним стандартам. Система менеджменту якості підприємства включає в сферу свого впливу основні процеси управління, виробництва товарів та послуг, враховуючи наявність необхідних повноважень виконавців та відображаючи їх відповідальність за результати професіональної діяльності [29].

Реалізація вимог стандартів передбачає створення певних умов на підприємстві, коли його продукти та послуги відповідають вимогам якості.  Фактично, система менеджменту якості потребує створення такої системи управління продукцією підприємства, коли неякісне виконання передбачених процедур в умовах підприємства є неможливим.

Процес акумулювання в своїй діяльності передових, ефективних методик та технологій, формування процесів і вибору та впровадження певних стандартів, для підприємства означає прийняття нової філософії виробництва, формування іншого рівня корпоративної культури, зміна стратегії при розробці та просування продукції на ринок.

За останні роки вітчизняні підприємства-експортери наукоємної продукції зіткнулися з проблемою забезпечення її конкурентоспроможності при поставках на зовнішні ринки. Суть цих проблем полягає в тому, що в якості обов’язкової складової контракту на поставку продукції іноземні замовники висувають вимоги застосування новітніх технологій інформаційної підтримки виробів в процесі розробки, виробництва та експлуатації, в тому числі:

• надання документації в електронному вигляді у відповідності до міжнародних стандартів;
• забезпечення постачальником інтегрованої електронної підтримки процесів експлуатації продукції на основі технологій інформаційної підтримки виробів (система інтегрованої логістичної підтримки);
• надання конструкторської та технологічної документації в електронному вигляді у відповідності до міжнародних стандартів (система управління даними про продукцію в процесі розробки та виробництва);
• наявність комп’ютерних систем управління якістю продукції, які відповідають вимогам міжнародних стандартів менеджменту якості ISO серії 900, які забезпечують отримання та аналіз по всім деталям, комплектуючим виробу та продукції в цілому на всіх етапах життєвого циклу [17].

Очевидно, що перед українською системою стандартизації постає завдання адаптації вимог міжнародних стандартів, що в свою чергу дозволить різко скоротити рівень технологічного та організаційного відставання від розвинутих країн в організації продаж, просування авіаційної техніки та послуг на світовий ринок.

Таким чином, з метою стрімкого прориву та отримання конкурентних переваг авіаремонтні підприємства потребують відповідної державної підтримки щодо впровадження сучасних інтегрованих інформаційних технологій, серед яких особливе місце належить CALS – технології.

CALS (Continuous Acquisition and Life cycle Support) – це технології формування, обміну, управління і застосування електронних  даних, що в сукупності підтримують  повний життєвий цикл продукції [17].

Ключове завдання CALS-технології – це зниження собівартості, часу і підвищення якості за рахунок інтеграції інформації та автоматизації  процесів її обробки, що, в результаті, сприяє загальному підвищенню конкурентоспроможності зразків продукції [13].

CALS як стратегія управління, методологічно орієнтована на  використання найкращих із доступних  інформаційних технологій, методів  управління і міжнародних стандартів. CALS - це засіб досягнення лідируючих  позицій у боротьбі з конкурентами, отримуючи переваги від об’єднання  бізнес – процесів та технологій. Основу CALS-стандартів складають  три групи документів:

• функціональні стандарти;
• технічні стандарти;
• стандарти даних [13].

До першої групи відносять воєнні стандарти і сертифікати, а також характеристика виробу, які визначають функціональний процес, вимоги та процедуру створення даних. До другої групи належать воєнні стандарти та інші документи, які мають відношення до управління, фізичним носіям, телекомунікації, і забезпечують обмін цифровими даними у вигляді тексту, графіків та інших формах. Третю групу формують словники даних, які містять визначення даних, включають в себе іншу описову інформацію, яка необхідна для доступу в базу даних.

За кордоном у цьому напрямку створена нормативно-правова база яку складають серії міжнародних стандартів ISO, державні стандарти і нормативні документи військового міністерства США, НАТО та розвинених країн світу. Міжнародна нормативна документація містить стандарти загального призначення, спрямовані на розвиток CALS-технологій. Розглянемо їх більш детально.

1. ISO 11179 Information Technology –Basic Data Element Attributes. Стандартом визначені правила формулювання визначень даних, принципи привласнення імен і ідентифікацію елементів даних;
2. MIL-STD-1840 Automated Interchange of Technical Information. Стандарт відображає методи обміну технічними даними в комп’ютерному середовищі;
3. MIL-STD-1840C - визначає формат і структуру даних, які використовуються для перетворення і зберігання технічної інформації в електронному вигляді;
4. MIL-STD-1808A System Subsystem Numbering. Стандарт відображає вимоги з кодування систем, підсистем, агрегатів під час підготовки технічного керівництва та інших документів для здійснення логістичної підтримки авіаційною та іншоювійськовою технікою;
5. MIL-STD-974 Contractor Integrated Technical Information Service (CITIS). Стандарт містить вимоги до інтегрованої системи інформаційно-технічного обслуговування виконавців замовлень, функціями якої є сумісне ведення контрактів і надання доступудо інформації про контракти;
6. MIL-STD-2549 Configuration Management Data Interface. Стандарт описує вимоги до бази даних,  що містить інформацію про конфігурацію виробу;
7. ISO/IEC 10303 Standard for the Exchange of Product Model Data (STEP). Характеризує основну інформацію про продукт [17].

Впровадження CALS-технологій в оборонній промисловості сприяє суттєвому підвищенню ефективності виробництва шляхом паралельного проектування, широкомасштабної кооперації, раціональної спеціалізації, уніфікації й стандартизації проектної, виробничої й експлуатаційної документації [13].

За оцінкою експертів США, це надасть можливість отримати наступні результати (табл. 3.1) [17]:

Таблиця 3.1 – Результати впровадження CALS-технологій

Очевидно, що технології, застосування стандартів та програмно-технічних засобів CALS у діяльності підприємства має наступні переваги:

1. дає можливість ефективно управляти складними наукоємними проектами;
2. істотно зменшує час циклу розробки і виведення нової продукції на ринок; 
3. знижує собівартість продукції із одночасним підвищенням її якості;
4. покращує управління і контроль над бізнес-процесами підприємства, їх оптимізацію в складних проектах; 
5. забезпечує пряму реалізацію вимог якості; 
6. значно скорочує кількість браку, що приводить до скорочення термінів реалізації проектів та істотного підвищення якості продукції; 
7. поширення засобів і технологій інформаційної підтримки після продажного обслуговування продукції [13].

За сучасних умов саме ці фактори визначають конкурентний статус підприємства.

Для відображення ефективності впровадження CALS-технологій, доцільно привести приклад інноваційної діяльності підприємств-лідерів у галузі літакобудування України - ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова» та «Київський державний авіаційний завод «Авіант». В ході дослідження було проаналізовано основні статті витрат на впровадження CALS-технологій, зокрема:

• аналіз наявних бізнес-процесів;
• формування концепції впровадження системи керування даними про виріб на підприємстві;
• навчання та перепідготовка персоналу;
• придбання технічних засобів;
• адаптація до нових програмних засобів [13].

За оцінками експертів, вартість упровадження CALS-технологій на досліджуваних вітчизняних літакобудівних підприємствах знаходиться в межах від 90 до 900 тис. доларів. Досвід провідних країн світу показує,що перехід від усвідомлення необхідності застосування CALS-технології до одержання реальних позитивних результатів упровадження таких технологій на підприємстві триває 5-7 років [17].

Проте, варто звернути увагу на те, що реалізація вже початкового етапу безумовно гарантує досягнення істотної ефективності за рахунок скорочення часу виходу виробу на ринок, підвищення якості продукції та задоволення вимог замовника.

Однак, разом з цим, з впровадженням CALS-стандартів ДП КАРЗ «АВІАКОН» може стикнутися із специфічними труднощами, а саме:

• відсутність у керівництва стратегічного мислення, готовності до реорганізації бізнесу;
• невисокий рівень комп’ютеризації авіаремонтного підприємства;
• відсутність необхідної нормативної бази;
• нестача кваліфікованих спеціалістів.

Дані фактори в сукупності значно стримують процес застосування CALS-орієнтованих підходів в нашій країні, оскільки для українських підприємств характерним є недостатнє усвідомлення можливих конкурентних переваг та потенційного ефекту від застосування САLS-технологій. Це, в результаті, може призвести до втрати позицій на зовнішньому ринку наукомісткої продукції; ізоляції вітчизняних підприємств від міжнародної науково-технічної кооперації. Не володіючи CALS-технологіями, підприємство не матиме можливості взаємодіяти на одній інформаційній мові із зарубіжними постачальниками і споживачами продукції. Зволікання з впровадженням відповідних стандартів як засобу підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, призведе до невиправного технологічного відставання, скорочення експорту, що може мати негативний вплив на економічну та оборонну безпеку України [52].