Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2010 в 21:15, Не определен
Власть как одна из главных категорий политологии
1вопрос:
Предмет и сущность
науки как сферы человеческой
деятельности
Национальной доктриной
развития образования Украины в
XXI веке определено, что основными
факторами последующего развития образования
является:
- единство образования
и науки как условия
- достаточный объем
финансирования науки и
- фундаментализирует
образования, интенсификация научных
исследований в высших учебных заведениях;
- формирование
содержания образования на
- инновационная
образовательная деятельность
- правовая защита
образовательных инноваций и
результаты научно-
- привлечения к
научной деятельности
- углубления сотрудничества
и кооперации учебных
- создания научно-
- ввод целевых
программ, что способствуют интеграции
образования и науки;
- опережающее развитие
педагогики и психологии, внесение
этих наук к перечню
Возникновение науки
как сферы человеческой деятельности
тесно связано с ростом интеллекта
людей. Ф. Енгельс писал, что сначала труд,
а затем вместе с ней и язык стали двумя
самыми главными стимулами, под воздействием
которых мозг мартышки постепенно превратился
в человеческий. Труд как деятельность
вызван сначала борьбой за выживание,
а затем - стремлением к комфорту. Это лишь
одна из движущих сил прогресса. с другой
стороны, когда довольные первые потребности
человека, просыпается вторая движущая
сила –интерес, любопытство к самого себе,
сотрудников, окружающей среды, к природе.
Следовательно, выделяется две сферы человеческого
интереса - материальная (стремление к
комфорту) и духовная (стремление удовлетворить
любопытство). К трудовой деятельности
относится производственная деятельность
человека, который направлен на получение
материального продукта. К духовной сфере
деятельности относится искусство, сфера
услуг и наука. Они обеспечивают интеллектуальное
(духовное) богатство общества. В Виктора
Гюго имеется такое высказывание: «Наука
непрерывно двигается вперед, перечеркивая
саму себя... Шедевр искусства рождается
навеки. Данте не перечеркивает Гомера»,
а Пушкин писал: «Век может двигаться вперед,
но поэзия остается на одном месте... Между
тем как понятие труда, открытие больших
представителей астрономии, физики, медицины...
устарели и ежедневно изменяются другими
- твори же истинных поэтов остаются свежими
и вечно юными».
30 вопрос:
Основна частина наукового
дослідження складається з розділів, підрозділів,
пунктів, підпунктів. Зміст основного
розділу складають: огляд літератури за
темою, вибір напрямів дослідження; виклад
загальної методики і основних методів
дослідження; опис експериментальної
частини і методики дослідження; опис
проведених теоретичних і (або експериментальних
досліджень; аналіз і узагальнення результатів
дослідження.
16
Доречно проаналізувати загальну схему процесу збору та аналізу наукової інформації [1, С. 169, рис. 7.1.].
Алгоритм пошуку та накопичення наукової інформації.
1. Бібліографічний пошук інформації. Бібліотеки протягом століть здійснювали інформаційне забезпечення. Доступ до ІР – через бібліографію. Основа бібліографічного інформаційного пошуку – бібліотечні каталоги (основні і допоміжні). Засіб упорядкування документних фондів є бібліотечно-бібліографічні класифікації: УДК (Універсальна десяткова класифікація) охоплює весь універсум знань, є міжнародною системою класифікації творів друку і документальних матеріалів, з ієрархічною структурою, яка забезпечує оперативний пошук інформації.
Бібліографічні видання виконують сигнальну функцію в інформаційно-пошуковому процесі. Допомогу у пошуку літературних джерел надає ретроспективна бібліографія (тематичні покажчики та огляди, каталоги, прайс-листи видавництв тощо. Поряд з цим потрібне використання інформаційно-пошукових систем, баз і банків даних, Інтернет.
2. Пошук в мережі Інтернет. Інформація в Інтернет організована у вигляді комп’ютерних файлів, які називаються Web-сторінками, з сукупності яких створюється Web-сайт. Нині це найбільш поширений тип інформаційних ресурсів Інтернет. (З порядком пошуку інформації в мережі Інтернет ознайомитися у навчальному посібнику Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. [2, С. 36–43].
Процес накопичення та обробки наукової інформації включає такі складові: а) визначення проблеми, формування об’єкта (предмета) дослідження; б) аналіз вторинної інформації (опублікованої інформації з теми дослідження); в) отримання первинної інформації (тільки отриманих даних для вирішення конкретного завдання чи питання); г) висновки і рекомендації (тобто висновки, отримані на основі аналізу літературних джерел і зібраних даних); д) використання результатів (можливість використання результатів нині і в перспективі).
Як здійснюється пошук вторинної документної інформації з теми? Вторинні документи дають інформацію, від якої залежить якість наукового дослідження. Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дозволяють виявити рівень дослідженості теми, підготувати огляд літератури з теми, створити список використаних джерел.
Як складається
список джерел з вибраної теми? Через вивчення
каталогів – систематичних, абеткових,
предметних, бібліографічних і довідкових
видань (посібники, їх окремі теми, розділи),
висновків і посилань в монографіях, підручниках,
енциклопедіях, енциклопедичних словниках.
Наступна дія – створення картотеки (або
списку) літературних джерел з теми. Це
дозволить на початку дослідження уточнити
його структуру. Слід проаналізувати різні
матеріали (публікації у вітчизняних і
зарубіжних виданнях; неопубліковані
документи (звіти про НД і ДК роботи, дисертації,
депоновані рукописи, звіти фахівців про
міжнародні відрядження, матеріали закордонних
фірм та ін.). З чого розпочинати? З інформаційних
видань (бібліографічних, реферативних,
оглядових). Використовувати автоматизовані
інформаційно-пошукові системи, бази і
банки даних, Інтернет.
19
ЛОГИКА НАУЧНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ
1. Введение
В данной статье предлагается логика, являющаяся
семантически двойственной по отношению к интуиционистской.
Эта логика может быть обозначена как «фальсификационистская
логика», поскольку она призвана отобразить некоторые
ключевые идеи попперовской методологии науки. В то время как
интуиционистская логика оперирует конструктивным понятием
истины и неконструктивным понятием лжи, а логика Нельсона
рассматривает как истину, так и ложь в качестве конструктивных
понятий, в фальсификационистской логике истина
неконструктивна в отличие от лжи, которая истолковывается в
строго конструктивном смысле.
В литературе имеется традиция рассмотрения логик, которые
в том или ином смысле являются двойственными
интуиционистской. Гудмэн [8] использует алгебраические
методы для построения «логики противоречия», которая
опирается на алгебру Брауэра, дуальной алгебре Гейтинга.
Гудмэн строит соответствующее секвенциальное исчисление,
которое двойственно интуиционистскому в том смысле, что в нем
принимается ограничение на вхождение не более чем одной
формулы в антецедент секвенций. Исчисление с аналогичным
ограничением рассматривает Чермак [5]. В.А. Смирнов [3]
исследует исчисление Гудмэна и некоторые его возможные
модификации. Детальный анализ секвенциальных исчислений
такого рода содержится в статье Урбаса [17]. Раушер [13]-[15]
рассматривает определенные расширения интуиционистской
логики за счет «дуальных операторов», применяя при этом
алгебраический и теоретико-модельный подходы. Недавно тема
«дуальных интуиционистских логик» была подробно исследована
и обобщена в статье [9] в рамках «дисплейного исчисления».
Подход настоящей статьи отличает, прежде всего, исходная
философская мотивация, связанная с применимостью тех или
иных логик к определенным концепциям методологии науки. С
логической точки зрения, статья опирается главным образом на
семантический анализ базисных философских идей.
Предлагаемые семантические модели аксиоматизируются
посредством исчисления
следования первого порядка.
29.
Структура (композиція)
вступу: обґрунтування актуальності проблеми
(теми); формулювання проблемної ситуації;
стислий огляд літератури; зв’язок роботи
з науковими програмами, планами, темами.
13.
Коммуникация Научная
- установление
познавательных и соц.
23.
Исследовательский этап состоит из систематического изучения лите-
ратуры по теме, статистических сведений и архивных материалов; проведе-
ния теоретических и эмпирических исследований, в том числе сбора соци-
ально-правовой и криминологической информации и материалов юридиче-
ской практики; обработки, обобщения и анализа полученных данных; объ-
яснения новых научных фактов, аргументирования и формулирования по-
ложений, выводов
и практических рекомендаций и предложений.
24.
Завершающая стадия исследования включает: определение композиции (построения, внут-
ренней структуры) работы; уточнение заглавия, названий глав и парагра-
фов; подготовку черновой рукописи и её редактирование; оформление
текста, в том числе списка
использованной литературы и приложений.
26.
состоит из внедрения результатов исследования в
практику и авторского сопровождения внедряемых разработок. Научные
Информация о работе Понятийно-категориальный аппарат политологии