Специфіка педагогічних конфліктів та їх попередження

 

 

 

 

 

Педагогічний експеримент (ч.1) – ОПИТУВАННЯ ВЧИТЕЛІВ.

Гіпотеза: Педагогічний конфлікт  -  негативне явище, яке значно погіршує успішність учня і зашкоджує навчально-виховному процесу.

Для першої частини педагогічного експерименту ми вибрали такий практичний метод дослідження як опитування вчителів іноземної мови та класних керівників Одеської СШ №69. Причиною для вибору саме цього навчального закладу стало те, що учні цієї школи  демонструють гарні результати на таких позашкільних заходах як предметні олімпіади, КВК, різноманітні спортивні змагання («Джура»). Нами було проведено опитування серед вчителів з теми «Педагогічний конфлікт та його попередження» в ході якого були задані наступні питання:

1. Як часто ви стикаєтесь с педагогічними конфліктами під час навчально-виховного процессу?
2. З яким видом педагогічних конфліктів («учень-учень», «учень-вчитель», «вчитель-вчитель», «вчитель-батьки»,  «вчитель-адміністрація») ви найчастіше стикаєтесь?
3. Які засоби, на вашу думку, є найрезультативнішими у врегулюванні педагогічного конфлікту?
4. Що має робити педагог для того, щоб попередити педагогічний конфлікт?

На думку Рябкової Л.В., вчителя англійської мови та спец.предметів (Історія Великобританії, Історія США, Література Англії, Література США) та класного керівника 9-Г класу, педагогічний конфлікт – невід’ємний елемент педагогічного процесу. Лариса Володимирівна умовно розділяє педагогічні конфлікти «корисні» і «шкідливі». Так звані «корисні конфлікти» здатні мотивувати дитину, а «шкідливі» - відбити будь-яке бажання навчатись та перетворити зразкову дитину на хулігана. В її практиці Ларисі Владимировні найчастіше доводилось мати справу с таким видом педагогічних конфліктів як «вчитель-учень», тому що 7 років назад, ще молодий педагог, була призначена на посаду класного керівника 7-Г класу, на той момент найменш успішного класу у шкільному рейтингу. Діти не сприймали її зауважень і систематично порушували дисципліну, отримували низькі оцінки. Проте, вона зуміла знайти до них підхід і завойовувати у них авторитет. Цьому сприяла підготовка до участі у позакласних заходах, таких як «Конкурс юних знавців правил дорожнього руху» та багато інших. До того ж, її ставлення до дітей, яких усі вважали «неуспішними, невдахами, двієчниками та хуліганами», а вона ставилась до них як до талановитих та унікальних особистостей, які завжди заслуговують на другий шанс, зуміли докорінно змінити багатьох учнів. Лариса Володимирівна рекомендує усім педагогам висувати адекватні вимоги до учнів, тобто такі, що відповідали би їхнім здібностями, а для підвищення мотивації радить позитивно оцінювати будь-які старання учнів, проте так, щоб усе було пропорційно – за маленьке старання – маленьку винагороду, але зробити це так, щоб дитина захотіла ще більше і продовжила старатись (при всьому класі або батькам).

Мусєвич О.Ю., вчитель англійської мови в Одеській СШ №69 та класний керівник 9-Б класу, також має багатий педагогічний досвід. На практиці ії доводилось мати справу с такими педагогічними конфліктами як «учень-учень»,  найчастіше це були так звані «конфлікти лідерства» серед хлопців. Олена Юріївна проводила бесіди із порушниками дисципліни, активно залучала до педагогічної співпраці їх батьків. Це дало результат і хлопці стали доводити своє лідерство вже не кулаками і образами, а хорошими оцінками. Для цього вона проводила класні години, а також заохочувала учнів до того, щоб учні разом відвідували музеї, театри та ін. Рішучим кроком до налагодження ситуації в колективі стала спільна поїздка в Умань. Для запобігання педагогічних конфліктів вона радить уважно спостерігати за ситуацією в класі під час уроків, перерв, поза школою. Вона рекомендує підтримувати з учнями зв*язок в соцільних мережах, тому що на її думку, Інтернет – це та платформа, де молоді люди виражають себе найбільше і саме це допоможе педагогу якнайкраще оцінити атмосферу у класі (хто які коментарі лишає, кому ставить «лайки», а отже визначити хто з ким дружить, хто з ким конфліктує – визначити «аутсайдерів» і запобігти їх «травлі»)

Латій В.Ю., вчитель української мови та літератури в Одеській СШ № 69 , класний керівник 7-Б класу та вчитель з величезним стажем, за довголітню роботу в школі не раз стикалась з педагогічними конфліктами. На її думку – найкращий вихід – це залишатися спокійним та справедливим, ніколи не ображати дитину, оцінювати її роботу на уроці, виходячи с того, як вона себе проявила, а не з особистого  ставлення до неї. Валентина Юхимівна вважає, що педагог ніколи не має давати волю своїм негативним емоціям  і зриватися на дітей.

Отже, ми провели опитування серед вчителів с багаторічним стажем роботи і дійшли таких висновків:

1. Усім трьом вчителькам доводилось мати справу с педагогічними конфліктами. Найчастіше це були конфлікти «учень-вчитель». Як правило з причини виконання-невиконання головної соціальної ролі учнем (неуспішність, порушення дисципліни).
2. Найрезультативнішими засоби вирішення педагогічного конфлікту, на думку опитаних нами вчителів, є спілкування. Запроновані ними кроки:

А) Виявити коло питань, що становлять предмет конфлікту.

Б) Розробити варіанти розв’язків. Сторони при спільній роботі пропонують декілька варіантів рішень з розрахунком витрат по кожному з них, з урахуванням можливих наслідків.

В) Ухвалити узгоджене рішення.

Г) Реалізувати ухвалене рішення на практиці. Якщо процес сумісних дій закінчується тільки ухваленням опрацьованого і узгодженого рішення, а далі нічого не відбувається і не міняється, то таке положення може стати детонатором інших, сильніших і триваліших конфліктів. Причини, що викликали перший конфлікт, не зникли, а тільки посилилися невиконаними обіцянками. Повторні переговори проводити буде набагато складніше.

3. Щоб попередити педагогічні  конфлікти, вчителі радять:

1. Проводити позашкільні  заходи (класні години та ін.) та  профілактичні бесіди.

2. Уважно слідкувати за  ситуацією в колективі.

3. Підвищувати власну  конфлітологічну та психологічну компетентність (участь у семінарах, проходження курсів підвищення кваліфікації).

4. Насамперед поводити  себе  спокійно, доброзичливо, оцінювати  учнів неупереджено, виходячи з  того, як вони себе проявили, а  не особистого ставлення до  них.

Педагогічний експеримент (ч.2) – Анкетування школярів

Наступним кроком у нашому експерименті було проведення анонімного анкетування серед учнів 9-Г класу для того, щоб, по-перше, дізнатися стан справ на даний момент, і, по-друге, виявити наявність або відсутність розбіжності у поглядах вчителів і точки зору учнів на проблему педагогічного конфлікту. Оскільки ми визначили, що вчителі найчастіше стикалися з педагогічним конфліктом «учитель-учень», то при анкетування учнів питали саме про цей вид конфліктів.

Анкетування передбачало тестову форму і містило три питання:

1. Як часто у вас виникають конфлікти з вчителями? (Варіанти відповідей – -рідко

- кожен день

  -ніколи)

2. З яких причин у вас НАЙЧАСТІШЕ виникають конфлікти у школі з вчителями?

І наступні варіанти відповідей:

• Пропуск занять, запізнення
• Моя поведінка в школі
• Моя успішність
• Несправедливо ставлять оцінки
• Нецікаві, нудні уроки
• Незрозуміло пояснюють матеріал
• Мій зовнішній вигляд: зачіска, одяг та інше
• Мій характер
• Конфліктів майже не буває

3. Які емоції ви відчуваєте під час конфлікту с учителями?

• Страх
• Радість, мені весело
• Роздратування, сум
• Ваш варінт.

Отже, в 9-Г класі Одеської СШ № 69 навчаються за списком 32 дитини.

На момент проведення анкетування на заняттях були присутні 30 учнів.

Результати відповідей на 1 питання:

27 учнів відповіли, що  конфліктують з вчителями рідко.

2 учні вибрали варіант  «ніколи».

1 учень написав, що конфліктує  з вчителями кожен день.

Результати відповідей на друге питання (відповідало 28 учнів) показали, що найпоширеніші причини конфліктів це поведінка учнів та їх успішність (15 учнів), їх зовнішній вигляд (8 учнів), пропуски занять та запізнення (4 учні) та 1 учень відповів, що причина конфліктів – його характер.

На третє питання відповідало 28 учнів, оскільки двоє відповіли, що ніколи не конфліктують з вчителями. Результати такі:

1. Сум та роздратування – 17 учнів
2. Страх – 10 учнів
3. Один з учнів вибрав «ваш варіант» і написав, що хоче «спалити школу» - очевидно, він відчуває сильне роздратування і хоче протестувати.
4. Радість під час конфлікту з вчителями не відчуває жоден з учнів.

Висновки анонімного анкетування у 9-Г класі такі:

Більшість учнів рідко конфліктують з вчителями, найчастіше конфлікти відбуваються через їх поведінку та успішність, під час конфліктів більшість відчувають сум та роздратування.

Це підтверджує нашу гіпотезу про те, що педагогічні конфлікти, зокрема конфлікти типу «вчитель-учень» лише зашкоджують навчально-виховному процесу і позбавляють дітей мотивації.