Обучение диалогической речи по коммуникативному методу

4. Мовні  зразки, які можна використати  як початок для розмови. 

Беручи  за основу дослідження проведені  Г. Вороніним, І. Богдановою та       Ю. Булгаковим, що виділяють стадії формування мовленнєвих умінь, а саме: стадія презентування, імітація, закріплення, генералізація, переключення з моделі на модель[5], також виділяються окремо види ситуацій, що доцільно використовувати на кожному етапі формування мовленнєвих умінь.

Але слід зазначити, що неможливо розмежувати  види відносно кожного етапу, оскільки вони не мають чітко окреслених меж (див. додаток 1).

До першого  етапу відносяться стимулюючі ситуації. В основі стимулюючих мовленнєвих ситуацій матеріалом виступають різні цікаві історії, скетчі (гумористичні сценки), реальні веселі історії з життя, а також анекдоти. Ці ситуації подаються без змістових ланок.

Кожна ситуація повинна сприяти як розвитку словникового запасу так і формуванню граматичних  умінь учнів.

На стадії імітації доцільне тренування граматичних  конструкцій, для цього використовується другий тип мовленнєвих ситуацій – дублюючі, за допомогою яких створюється сфера реальної комунікації. Мета цих ситуацій полягає у швидкому й чіткому відтворенні прикладу, який є еталоном для будування йому подібних.

Також під  час формування лексико-граматичних умінь на цьому етапі велику роль відіграють репродуктивні навчально-мовленнєві ситуації. Особливість цих ситуацій полягає в тому, що вони дають можливість учням більш самостійно будувати висловлювання, тобто це передбачає самостійний вибір лексичної одиниці та граматичної конструкції речення.

На етапі  закріплення доцільніше використовувати ситуації на заміну. Цей вид передбачає оволодіння учнями новими граматичними конструкціями, де важливим постає зміна логічного наповнення запропонованої граматичної конструкції, тобто підстановка інших лексичних одиниць у зразку, що відпрацьовується.

Вважається, що паралельно слід віднести до закріплення поширювально-підстановчі ситуації. Сутність їх полягає в тому, що вони забезпечують можливість включати в середину даної граматичної конструкції під час роботи над визначним граматичним явищем вже відому, раніше вивчену лексику.

На етапі  генералізації використовуються перетворюючі навчально-мовленнєві ситуації. Метою їх є правильне використання в одній і тій самій конструкції різноманітних граматичних форм. Цей тип передбачає формування та розвиток в учнів умінь замінювати дану граматичну одиницю в конструкції на правильно вибрану з-поміж тих, що входять разом з нею в одну систему взаємопротиставлених одиниць (наприклад теперішній чи майбутній час, вищий або найвищий ступінь порівняння) під впливом нових умов ситуації.

На останньому етапі переключення з моделі на модель використовуються комбінуючі навчально-мовленнєві ситуації, які передбачають оволодіння вміннями об’єднувати матеріал, що вивчається, з раніше вивченим[13, 18].

Мовленнєві ситуації є ефективним засобом реалізації комунікативного підходу до вивчення іноземних мов. Робота в обраному напрямку також має бути спрямована на вдосконалення системи видів вправ, що забезпечують формування

мовленнєвих умінь учнів.

Розглянувши види мовленнєвих ситуацій відповідно до стадій формування мовленнєвих умінь, варто приділити значну увагу  і засобам, за допомогою яких і  відбувається реалізація певної ситуації під час навчання діалогічного мовлення. Було відокремлено наступні шляхи навчання діалогічного мовлення: за допомогою  тексту-зразка, на основі складання  діалогу “Крок за кроком”, створюючи  певну ситуацію спілкування та використовуючи рольову гру. Розглянемо умови навчання діалогічного мовлення за даними засобами та наведемо приклади формулювання завдань  до таких вправ[7].

Засіб 1. Навчання діалогічного мовлення з використанням тексту-зразка.

Робота  з діалогом-зразком орієнтована  на оволодіння зразками – виразами іноземною мовою, тренування комунікативної взаємодії учнів, оперування мовним матеріалом у діалогічному мовленні, виконання різних трансформацій з текстом діалогу, а також на формування навичок і вмінь складання діалогу за зразком.

Робота  з діалогом – зразком може бути запропонована у таки вправах:

1. Прослухайте  діалог без тексту з попередніми  орієнтирами (запитання за змістом,  правдивими й неправдивими твердженнями, ключовими словами).

2. Прослухайте  діалог, використовуючи візуальну  опору.

3. Прослухайте  окремі репліки для відпрацювання  правильної вимови та 
інтонації і прочитайте діалог.

4. Прочитайте  діалог за ролями.

5. Заповніть  порожні місця у репліках діалогу.

6. Розкрийте  дужки в репліках діалогу.

7. Відтворіть  діалог у ролях.

8. Самостійно  розширте репліки в діалозі  відповідно до контексту.

9.Складіть  діалог, розміщуючи переплутані  репліки у відповідному порядку  (а jumbled dialоguе).

10.Складіть  діалог на основі теми, ситуації, ключових слів і з урахуванням 
певної комунікативної задачі.

Засіб 2. Навчання діалогічного мовлення на основі складання діалогу "Крок за кроком"

Навчання  складання діалогу “Крок за кроком”  передбачає оволодіння учнями тактикою побудови діалогу відповідно до мовленнєвих  намірів комунікантів і з урахуванням  взаємодії між ними, взаємозв'язку й характеру реплік спонукання та реплік реагування. Цей спосіб навчання орієнтований також на формування навичок  і вмінь конструювання діалогу  в різних ситуаціях з урахуванням  характеру комунікативних партнерів  та їх міжрольової взаємодії.

Складання діалогу “Крок за кроком” може бути запропоновано у таких вправах:

1. Опишіть  ситуацію й назвіть репліки,  адекватні цій ситуації.

2. Розширте  репліку реагування (наприклад, вкажіть  причину відмови).

3. Використайте  інші форми реагування (пообіцяйте  зробити це пізніше, виразіть  небажання це робити).

4. Розбийте  діалог на мікродіалогічні одиниці  (спонукання - реакція) та представте  їх у самостійно придуманих  ситуаціях.

5. Розширте  діалог.

Засіб 3. Навчання діалогічного мовлення за допомогою створення ситуації спілкування.

Навчання  діалогічного мовлення за допомогою  серії вправ передбачає оволодіння навичками й вміннями, потрібними для реалізації ситуації спілкування  відповідно до комунікативних задач  комунікантів, з урахуванням конкретних умов спілкування, а також з опорою на різні типи міжособистісної та міжрольової взаємодії співрозмовників. У таких вправах передбачається також тренування ситуативного вживання як різнобічного мовного матеріалу, так і різних функціональних типів  мовленнєвих висловлювань і типів  комунікативної взаємодії учнів. Ситуативно обумовлене навчання діалогічного мовлення може

бути запропоновано  в таких вправах:

1. Складіть  діалог до серії малюнків, використовуючи  ключові слова (малюнки відображають  послідовність дій людей, які  спілкуються).

2. Складіть  діалог за змістом малюнка  чи фотографії.

3. Складіть  діалог, використовуючи наявні дані  про ситуацію, початок і кінцівку  діалогу.

4. Складіть  діалог на основі ключових  слів.

5. Складіть  діалог за прочитаним текстом.

Засіб 4. Навчання діалогічного мовлення з використанням рольової гри.

Навчання  діалогічного мовлення з використанням  рольової гри  спрямована на засвоєння  різноманітних видів діалогічних  єдностей, мікродіалогів з використанням  різних типів наочності, а також  на формування вмінь учнів складати власні самостійні діалоги без допомоги вербальних опор.

Робота  над діалогом з елементами рольової гри може бути запропонована у  таких вправах:

1. А: Покажіть сімейний альбом своєму онуку чи онуці, розповідаючи ій  або йому про ваших родичів на фотографіях.

В: Ви онук чи онука, ви розглядаєте сімейний альбом дідуся.

Розкажіть йому, хто з родичів на фотографіях  на кого схожий.

2. Проведіть бесіду – інтерв’ю з представником певного виду професії, використовуючи репліки або ключові слова на картках.
3. Згідно з заданої ролі на картці проведіть дискусію або дебати.
4. Складіть діалог на основі даної теми та ситуації, у якому ви виражаєте свою думку або ставлення до певного предмету або об’єкту.
5. Проведіть телефонну розмову, враховуючи відстань, різницю в часі і недостатнє знання англійської мови[8].