Прояв певних форм міжнародної економіки в Туреччині

    Що  стосується імпорту, то збільшення його обсягу в 2000 р. для турецької економіки, що володіє значним потенціалом, на перший погляд виглядає нормальним явищем. Разом з тим ефективність імпорту, як втім, і експорту, багато в чому визначається його структурою.

    Так, у галузевій структурі імпорту  Туреччини в 2000 році основне місце  займали товари обробної й переробної промисловості - 44,5 млрд. дол. або 82,5 % імпорту. Далі треба продукція гірничодобувних галузей - 7,09 млрд. дол. (13,2 %), сільськогосподарська продукція, включаючи рибальство - 2,1 млрд. дол. (3,9 %) та інше - 0,4 %. У порівнянні з попереднім роком, в 2000 р. найбільше збільшення зафіксоване в імпорті продукції видобувних галузей, головним чином енергетичної сировини (на 64,8 %) і обробних галузей (26,0 %).

    У товарній структурі імпорту також  відбулися характерні зміни. Зокрема, ще більше зменшилася частка інвестиційних  товарів з 21,4 % до 20,7 %, у той час  як збільшилася частка споживчих товарів (з 12,3 % до 13,4 %). Питома вага т.зв. проміжних товарів (готової сировини й напівфабрикатів) практично не змінився: 65,3 % в 1999р. й 65,4 % в 2000 р.

    Таким чином, при загальному обсязі імпорту  в 2000 р. динаміка його структури характеризувалася в такий спосіб: збереження високої частки товарів обробної й переробної промисловості, стагнація імпорту готової сировини й напівфабрикатів й абсолютний ріст імпорту споживчих товарів. Подібні тенденції не можуть не мати негативного впливу на розвиток внутрішньої економіки, у першу чергу її найважливішої галузі - промисловості, що визначає виробничий й експортний потенціал країни.

    У географічному розподілі зовнішньої торгівлі Туреччини в 2000 р. тривали  ті ж тенденції, які позначилися в останні два-три роки. Це, насамперед, те, що основними її торговельними партнерами виступають країни Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) і вхідні в неї члени ЄС. Зокрема, частка країн ОЕСР в турецькому експорті склала 68,5 %, в імпорті - 65,5 %, а ЄС, відповідно, 52,4 % й 49,0 %. Причому, якщо в експорті Туреччини питома вага ОЕСР в останні роки збільшився (62,9 % в 1998 р., 67,8 % в 1999 р. й 68,5 % в 2000 р.), те в турецькому імпорті відбувається протилежна тенденція - частка ОЕСР скорочується: 72,95, 69,5 % й 65,5 %.

    Розподіл  турецького експорту по різних економічних  угрупуваннях і регіонам представлено в наступній таблиці:

    Таблиця 2. Розподіл експорту Туреччини в 1998 - 2000 р.

    млрд. долл.

    При аналізі таблиці варто мати на увазі, що окремі держави входять  відразу в кілька економічних  і регіональних угрупувань. Зокрема, СНД як би акумулює цей процес. Наприклад, з 11 членів ЧЕС шість є учасниками СНД, а всі без винятку тюркські держави входять у СНД. Тому можна сказати, що ріст турецького експорту в країни СНД в 2000 р. відбувся не за рахунок тюркських держав.

    Подібна динаміка експорту Туреччини в географічному  й країновому розрізі знаходить  відповідне відбиття й у формуванні його структури. Так, в 2000 р. частка ОЕСР наблизилася майже до 70 %, у той же час відбулося скорочення питомої ваги ЄС і ріст частки ЧЕС і СНД. Таке співвідношення в цілому відображає сучасну експортну політику Туреччини, спрямовану на пошук нових, насамперед регіональних ринків збуту.

    Склад основних країн, куди поставлялися турецькі товари в 2000 році, не перетерпів особливих  змін. Як свідчить таблиця нижче, найбільш великими покупцями турецьких товарів  продовжують залишатися Німеччина, США, Англія, Італія, Франція й Голландія:

    Таблиця 3. Розподіл турецького експорту

    по  основних країнах в 1998-2000 р.

    млрд. долл.

    Як  видно з таблиці, при загальному незначному рості сукупного обсягу експорту на 2,6 % найбільш швидкими темпами в 2000 р. збільшився експорт турецьких товарів у США (26,6 %), Англію (12,2 %) і Росію (7,6 %).

    Одночасно відбулося скорочення експорту в  Німеччину (6,3 %) і Голландію (6,7 %) - провідної країни ЄС, що може свідчити про деяке зниження попиту на турецькі товари на європейських ринках.

    Що  стосується Росії, те після значного скорочення в 1998 р. в 2000 році у зв'язку з пожвавленням господарської кон'юнктури  на російських ринках відбулося збільшення імпорту з Туреччини - майже на 8 %. У результаті частка Росії в експорті Туреччини в 2000 р. трохи збільшилася й склала 2,3 %.

    У географічному розподілі турецького імпорту також основне місце  займають країни ОЕСР і вхідні в  неї країни ЄС. Більше того, в 2000 році обсяг імпорту із цих угрупувань ще більше збільшився, що видно з наступної таблиці:

    Таблиця 3. Розподіл турецького імпорту в 1998-2000 р.

    млрд. долл.

    У розвитку турецького імпорту в 2000 році спостерігалася зворотна тенденція, а  саме триваючого скорочення питомої  ваги країн ОЕСР і вхідних в  неї членів ЄС. Вищенаведена таблиця  наочно це демонструє: за три роки (1998 - 2000 р.) частка ОЕСР скоротилася з 72,9 % до 65,5 %, а ЄС - з 52,2 % до 48,9 %.

    У той же час, у розглянутий період відбулося збільшення частки держав - учасників ЧЕС - з 9,4 % до 12,2 % і СНД - з 8,1 до 10,8 %. Слід зазначити, що в 2000р. більше всіх збільшився ввіз у Туреччину товарів із країн СНД - 55,5 %, головним чином за рахунок збільшення імпорту з Росії:

    Таблиця 4. Найбільш великі експортери товарів  у Туреччину в 1998-2000 р.

    млрд. долл.