Вдосконалення управління експортним потенціалом ПП «Уманська швейна фабрика» Черкаської області

 

                                                                                                            

 

         Здійснюючи зовнішньоекономічну  діяльність велике значення для  підприємства має аналіз економічної  ефективності зовнішньоекономічної  діяльності, оскільки дасть можливість  подивитися чи ефективно здійснюється  зовнішня діяльність підприємства. Дану ефективність можна побачити  по таблиці 2.11.  По якій видно  що обсяг експорту більший, ніж  імпорту, що є позитивним, оскільки  підприємство більше отримує  прибуток ніж купує товару.

Таблиця 2.11

Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Показник	2010 р.	2011р.	2012 р.	Абсолютне відхиленя, (+,-)
1. Обсяг експортної продукції,  грн.	1572619,23	2457283,29	1775053,9	202434,67
2.Обсяги імпортної продукції, грн	2928482	4920289,5	4317622	1389140
3. Ціна експортного товару, вал. од./од	65	60	50	-15
4. Ціна імпортованого  товару, вал. од./од	55	50	40	-15
5. Митні платежі, грн.	29284,84	49202,915	43176,24	13891,4
6. Податок на додану  вартість, тис. грн.	1171396,8	1968119,8	1727052,8	555656
7.Імпортне мито	29284,84	49202,915	43176,24	13891,4
8. Діючий ринковий курс дол. США до гривні	7,9	8,12	8,2	0,3
9. Повні витрати на  експорт продукції,  грн.	78000	89000	84000	6000
10. Повні витрати на  імпорт продукції,  грн.	48000	59000	50000	2000
11. Виручка від реалізації  продукції, тис. грн.	1572619,23	2457283,29	1775053,9	202434,67
12. Рентабельність експорту, %	55,15	53,85	48,91	-6,24
13. Рентабельніст імпорту, %	70,11	70,32	70,34	0,23

 

        Але  найбільший обєм експорту та  імпорту спостерігається у 2011 року,а  в 2012 року починає падати. Якщо  дивитися на витрати, то вони  найвищі у 2011 році, оскільки в  цей рік найбільші обсяги збуту  та закупок. А далі іде на  спад. Рентабельність експорту іде  на спад з 2011 року (обсяг якого  складає 53,85 %) і в 2012 році складає 48,9 %. Рентабельність імпорту приблизно залишається на місті, міняється лише в дисяті та соті відсотка. Найнищий обсяг в 2010 році (складає 70,11%), а найвищий в 2012 році (складає 70,34%). Загалом зовнішня ліяльність іде на спад, але все ще є рентабельною.   

        Здійснюючи ЗЕД для підприємства велике значення має договір. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.Зовнішньоекономічний контракт зазвичай складається з таких елементів:

Місце укладення контракту. Його треба визначати чітко, оскільки від цього залежить, правом якої країни регламентуються правові відносини між контрагентами під час укладення та виконання умов міжнародного контракту. Сторони можуть домовитися також про те, що вони використовують право третьої країни.

Дата укладення та набуття контрактом чинності.

Преамбула. Зазначають повні найменування фірм (підприємств) контрагентів та їхні скорочені назви, які використовуватимуть у тексті договору (контракту), а також основні документи, на підставі яких діють сторони під час укладення договору (контракт): статут, статутний договір тощо.

У преамбулі визначаються особи, які мають право підписувати цей контракт, а також зміни та доповнення до нього. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту). Про це робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація) балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

Кількість. Обумовлюють одиницю виміру товару (у тоннах, кількості місць, штуках тощо). У технічних нормативах зовнішньоекономічної діяльності передбачені одиниці вимірювання всіх товарів. їх і застосовують. Як правило, існує посилання на документи, що засвідчують кількість товару, — коносамент, транспортну накладну, сертифікат кількості та інше.

Якість. Визначають її згідно з певними вимогами, стандартами. Як правило, якість товару повинна відповідати сертифікату якості виробника. Може бути зазначений момент проведення перевірки якості — перед навантаженням, після доставки тощо.

Гарантії та претензії. Постачальник повинен надати гарантію на свою продукцію на певний строк, протягом якого він безумовно приймає претензії щодо якості, кількості, комплектності тощо. Тому мають бути визначені строки, умови і спосіб надання гарантій та отримання (подання) претензій.

         Строки дії контракту. Як правило, контракт набирає чинності здати його підписання (якщо сторони недомовляються про інше).

Відповідно до функцій менеджменту ЗЕД на підприємстві виконуються такі функції: планування, організації, координації, мотивації, контролю, маркетингу, інформаційного забезпечення.  Функція планування проявляється  в тому що плануються всі показники, також сдійснюється стратегічне та тактичне планування. Організації в тому що здійснюється розподіл обовязків, розробляються ефективні організаційні структури управління. Відповідно до функції координації, на підприємстві відбувається координація діяльності працівників їхніми керівниками. Що є ефективно при виникнинні труднощів при виконанні роботи. Найбільш потрібною функцією яка виконується на підприємстві є мотиваційна функція. Відповідно до даної функції відбувається мотивування працівників, шляхом преміювання тих прцівників, які виконали роботу понад норму.

Мотвація також працівників відбувається також шляхом різних подяк та підвищень заробітньої плати.  Що мотивує працівників до роботи. Також на підприємстві  застосовується така функція як контороль. Ця функція є дуже важливою та проявляється  в тому що відбувається конторль за виконанням завдання.  Функція маркетингу застосовується на підприємстві, та проявляється в рекламі продукції, та відвантаження продукції та просування, шо є дуже важливо. Відповідно до функції інформаційного забезпечення, підприємство повністю забезпечене інформацією про стан ринку, різною статистичною інформацією, про прийняття різних законів.[34]

Роблячи висновок по даному питанню, можна сказати що підприємство здійснюючи ЗЕД, підприємство використовує різні методи. ПП «Уманська швейна фабрика» здійснює як імпорт так і експорт, оскільки підприємство здійснює переробку давальницької сировини. Головним партнером як в імпорті, так експорті є Панама. Імпорт та експорт підприємства іде на спад. Піком імпорту та експорту є 2011 рік.

2.3 Особливості  формування експортного потенціалу  ПП «Уманська швейна фабрика»

Експортний потенціал підприємства визначається багатьма складовими, що характеризують різні сторони його функціонування. В цілому діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері складається із взаємопов’язаних процесів, кожний з яких при визначенні експортного потенціалу розглядається окремо. В свою чергу результати дій цих процесів утворюються в наслідок не лише тільки їх функціонування, але і їх взаємодії між собою та ланками зовнішнього середовища.

Експортний потенціал характеризується кількісним, якісним, структурним станом наявних у суб'єкта ресурсів (виробничих, фінансових, трудових і т.д.); їхнім взаємозв'язком і взаємоузгодженням; можливістю у визначений часовий термін мобілізувати резерви для досягнення поставлених цілей; можливістю збільшення й удосконалювання всіх складових експортного потенціалу та їхніх сполучних ланок. Окрім цього дефініція «експортний потенціал» на рівні підприємства містить три рівня зв’язків та відносин: по-перше, зв’язки і відносини, які відображають минуле як сукупність наявних властивостей, накопичених в результаті розвитку підприємства; по-друге, зв’язки і відносини, які характеризують сучасне, тобто усі можливості (здатності), які реально можуть бути реалізовані у процесі експортної діяльності; по-третє, зв’язки і відносини, які зорієнтовані на майбутнє та дозволяють в процесі експортної діяльності не лише реалізовувати наявні можливості, але і відтворити нові можливості як додаткові сили підприємства.

Також експортний потенціал, безпосередньо підприємства,  визначається як готовність, спроможність підприємства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, зокрема експортну діяльність, яка полягає у виході на цільові зовнішні ринки збуту. Експортний потенціал є основою для розробки стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Отже, фактори, які впливають на розвиток експортного потенціалу також опосередковано впливають і визначають процедуру формування стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок  та рівень репрезентативності підприємства на зовнішньому ринку.

До найбільш значимих факторів розвитку експортного потенціалу доцільно віднести наступні:

- організація управління  підприємством;

- інформаційне забезпечення  зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного  виробництва;

- облік та аналіз експортних поставок;

- кадровий менеджмент.

Відповідно до цих факторів на ПП «Уманська швейна фабрика» відбувається формування експортного потенціалу підприємства.  Відповідно до фактору організації управління підприємством, на підприємстві добре організовано управління. Тобто керівник керує підприємством якому підчиняється його змісники, яким підчиняються певні сектори, за які вони відповідають. Для розвику та формування експортного потенціалу підприємства необхідне інформаційне забезпечення, тобто збирати інформацію про зовнішній ринок товару на який планується   вийти, та про ту країну в якій збираються купити. Також необхідно зібрати і іншу інформацію. Таку інформацію і збирає підприємство, що дозволяє ефективно розвивати експорт підприємства. Також головним фактором формування і розвиток експортного потенціалу є планування експортного виробництва. Відповідно до якого віддбувається планування обсягу виробництва, відповідно до якого визначається обсяг товару, який експортується , а який продається на внутрішньому ринку. Оскільки ПП «Уманська швейна фабрика» всю продукцію експортує закордон то в підприємства немає потреби планувати експортного виробництва.  Крім інших факторів на підприємстві відбувається облік та аналіз експортних поставок, тобто аналізуються ці поставки чи ефективні вони чи ні. Також є важливим каадровий менеджмент, але на підприємстві він не використовується. Важливим елементом формування експортного потенціалу та розвитку, є якість продукції яка експортується. Оскільки чим якісніша продукція, тим  в більше країн і більше товару буде експортовано.

         ПП  «Уманська швейна фабрика» доцільно віднести наступні:

- організація управління  підприємством;

- інформаційне забезпечення  зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного  виробництва;

- облік та аналіз експортних  поставок;

- кадровий менеджмент.

Також можна виділити складові експортного потенціалу які використовує  ПП «Уманська швейна фабрика». Який можна побачити по рис. 2.5. Де видно що підприємство використовує потенціал внутрішніх рисурсів та потенціал цільового зарубіжного ринку. По даним складовим можна сказати що підприємство використовує не всі складові експортного потенціалу.

Формування  експортного  потенціалу на підприємстві ПП «Уманська швейна фабрика» відбувається  в  умовах  розширення  ЗЕД, що передбачає наявність сукупності можливостей, що дозволяють здійснювати таке розширення. В зв’язку з цим доцільно виділити певні елементи експортного потенціалу,  за якими здійснюється його формування на підприємстві. На підставі дослідження функцій ЗЕД промислового підприємства виділяється наступний склад елементів експортного   потенціалу:   виробничий,   логістичний потенціал, ринковий, інформаційно-маркетинговий, комунікаційний, людський.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2 Складові експортного потенціалу.

Відповідно до виробничого елементу на підприємстві відбувається нарощування виробництва, але останнього року виробництво зменшується що спричиняє ослаблення  даного елеметна. Відповідно до логістичного елементу експорту на підприємстві діє логістична система збуту продукції, за якою відбувається реалізація продукції. Відповідно до ринкового потенціалу, підприємство намагається розширювати свої ринки перебуваючи постійному  в пошуку  нових країн для збуту продукції. На даний час підприємство має невеликий ринок для збуту. Також підприємство має інформаційно-маркетинговий здійснюючи різні маркетингові заходи.  Відповідно до комунікаційного елементу, на підприємстві відбувається різні переговори з своїми партнерами, також відбувається розвиток комунікацій. Підприємство має певний людський потенціал, який повністю задовільнє підприємство. Даний потенціал активно нарощується підприємство, але в останньому році на одного працівника кількість працівників зменшилась, але для розвитку своїх потенціалів підприємство повинне збільшувати кількість працівників, аби збільшити виробництво продукції.

          Отже, ПП «Уманська швейна фабрика»  викокистовує певні елементи  експортного потенціалу, які намагається  поліпшувати та розвивати, аби  збільшувати та розширити експорт  в умовах жорсткої конкуренції.