Вдосконалення управління експортним потенціалом ПП «Уманська швейна фабрика» Черкаської області

Кс = 100/((51,04*(2*1-1))+(37,66*(2*2-1))+(11,29*(2*3-1)))=0,45

Цей коефіцієнт свідчить про те що рівень спеціалізації підприємства високий. Який дає можливість сказати що підприємство спеціалізується на всіх видах продукції. Що є дуже добре.

Таблиця 2.2

Аналіз наявності виробничих ресурсів та ефективності їх використання ПП «Уманська швейна фабрика»

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відносне відхилення
Основні фонди, грн.	27,9	40,3	39,7	11,07
Оборотні фонди, грн.	10	11,6	240,9	24,09
Фондоозброєність, грн.	0,7540541	0,42421053	0,426882	0,0032
Фондоємкість, грн.	0,0177411	0,01640023	0,022366	0
Фондовіддача, грн.	56,366281	60,9747715	44,71169	25,20
норма прибутку, %	63,468368	59,062211	47,3474

 

Таблиця 2.2 дає змогу провести аналіз наявності виробничих ресурсів та подивитися чи ефективно вони використовуються. Аналі є дуже важливим, оскільки дає змогу подивитися чи достатньо підприємству рисурсів та чи ефективно їх підприємство використовує. По таблиці можна побачити  що основні фонди ідуть на спад, піком яких був 2011р.( складає 40,3). Оборотні фонди підприємства з кожним роком зростають що є позитивно, оскільки вони приймають  участь у виробництві, та дають змогу підприємству збільшити  обсяг випуску пролукції. Фондоозброєність підприємства падає з кожним роком, що є негативно. Фондоємкість  також падає.  Фондовіддача є нестабільною, оскільки до 2011р. зростала (склала в 2011році 60,97) потім пішла на спад (2012 рік 44,71) . Це показує те що підприємство неефективно використовує засоби праці, що є недобре. Норма прибутку підприємства падає. Значення норми прибутку полягає в тому, що вона показує вигідність капіталу, який застосовується, тобто, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в підприємницьку діяльність. Вона є мірилом вигідності вкладення капіталу. Тому дане значення має негативне значення. 

                                                                                               Таблиця 2.3

Аналіз витрат на виробництво продукції

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відносне відхилення
Матеріаломісткість	0,0063	0,0047	0,13	0,00819
Матеріаловіддача	157,26	211,83	7,36	11,57

 

Якщо одцінювати витрати підприємства, то по таблиці 2.3, можна побачити витрати на виробництво. По якій видно що матеріаломісткість  підприємства спочатку падає, але потім зростає та має певні перспективи.  Матеріаловіддача підприємства нестабільна, оскільки спочатку зростає, а потім падає. Піком якої є 2011р. (складає 211,83)

         Велике значення має ціна релізації продукції, що дає змогу подивити чи вони доступні чи ні, та чи зростають вони чи падають.

Таблиця 2.4

Ціни одиниці  продукції

Показник	2010 р.	2012 р.	2013 р.	Абсолютне відхилення, (+,-)
Жакет жіночий	61,05	55,68	46,39	-14,66
Пальто жіноче	62,60	69,87	47,11	-15,49
Пальто чоловіче	70,86	60,88	53,20	-17,66

                      

По таблиці 2.4 можна побачити що ціна на жакет жіночий падає, тоді як ціна на пальто жіноче спочатку зросла, але потім впала. Ціна на пальто чоловіче падає. Загалом можна сказати що ціни на товар падають, що є негативною ситуацією. Оскільки це приносить нижчий прибуток, в той час коли ціни одяг, продукти харчування, а головне на рисурси зростають.

Важливим фактором при виробництві будь якої продукції є наявність та забезпеченість підприємства працівниками, персоналом. Оскільки підприємство яке має достатню кількість працівників, спроможне випускати більше продукції, ефективніше. Звичайно якщо всі працівники виконують всі свої обов’язки ефективно. По таблиці 2.5, можна побачити що кількість працівників спочатку зростає, а потім падає, піком якої 2011р.(складає 95 чоловік) . Кількість керівників та спеціалістів перебуває на одному рівні, а от кількість робітників дещо впала в 2012р., порівняно з 2011р., на 2 працівника. Прцівники які працюють на підприємстві є постійними, оскільки підприємство виробляє не сезонну продукцію, через це всі робітники підприємства постійні. Якщо подтвитися на попередні таблиці, то причиною зменшення кількості працівників можна назвати те, що виробництво дещо падає, причиною чого і є незначного зменшення кількості працівників.

Таблиця 2.5

Чисельність персоналу на ПП «Уманська швейна фабрика»

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення, (+,-)
Середньорічна чисельність працівників	37	95	93	56
Керівники	7	7	7	0
Спеціалісти	4	4	4	0
Робітники	26	84	82	56

                                                                                       

              ПП «Уманська швейна фабрика» здійснює реалізацію своєї продукції закордоном, а саме в Австрію, Угорщину. Тому внутрішню реалізацію не здійснює. Канал реалізації підприємства є фірма посередник, яка здійснює реалізацію продукції споживачам. По таблиці 2.1 можна побачити асортимент та обсяг збуту продукції. По якій видно що обсяг продажу падає, що э негативним фактором, оскільки падає прибуток підприємства. Ціни на продукцію можна побачити по таблиці 2.4, по якій видно що ціна на продукцію падає, що зменшує прибуток підприємства та ефективність.

                                                                                                                                                                    Таблиця 6

Показникии ефективності виробництва

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення, (+,-)
Виручка від реалізації продукції	1572619,2	2457283,29	1775054	202434,8
Валовий дохід	1915700	2904000	1989400	73700
Чистий прибуток	227100	21000	-401100	-628200
Рівень сукупної рентабельност	106600	913700	-17600	-124200
Затрати праці на вироблену продукцію	26	84	83	57
Фонд оплати праці	725800	1875540,54	1836308	1110508
Затрати на виробництво	39300	1068100	436500	397200

 

Важливе значення для одцінки підприємства займають показники ефективності виробництва, оскільки дозволяє одцінити чи підприємство ефективно працює. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих самих витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, та чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва виступає рівень продуктивності суспільної праці.  Дану ефективність можна побачити по таблиці 2.6. По якій видно що виручка від реалізації спочатку зростає, (піком якого є 2011 рік 2457283,29 грн.), але потім падає. Валовий дохід також, спочатку зростає, але потім зменшується. Чистий прибуток  підприємства є негативний, оскільки рік, у рік зменшується, а 2012рік є збитковим та негативним(склав -401100 грн.). Рівень рентабельності підприємства має тенденцію до зменшення, що є негативною обставиною, оскільки підприємство втрачає рентабельність. Затрати праці підприємства спочатку збільшується але потім падає на 1 чоловіка. Фонд оплати праці збільшується (2011 рік склав1875540,54 грн.) , але потім падає (2012 рік склав 1836308 грн.), оскільки чисельність працівників падає. Затрати також спочатку зростають, але потім падає, оскільки падає виробництво підприємства. Загалом якщо характиризувати ефективність  діяльності підприємства, то можна сказати що діяльність підприємства неефективна та йде на спад, а чистий прибуток має негативне значення , та підприємство має його збиток.

       Отже, роблячи висновок по даному питанню, можна сказати що організаційна структура управління  відповідає розміру підприємства. Діяльність підприємства в 2012 рік іде на спад, та мала фондовіддача, а чистий прибуток знаходиться в мінусі, тобто отримує збиток.

2.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

 Види ЗЕД підприємства:

• зовнішньоторговельна діяльність
• виробнича кооперація
• інвестиційне співробітництво
• валютні і фінансово-кредитні операції
• спільне підприємництво [41]

ПП «Уманська швейна фабрика» здійснюючи свою діяльність в сфері торгівлі швейними виробами, відповідно до виду зовнішньоекономічної діяльності підприємства  здйснює зовнішньоторгівельну діяльність. Точніше підприємство здійснює експорт та імпорт своєї продукції. У міжнародній торговій практиці використовують два основних методи проведення зовнішньторговельних операцій: прямий і непрямий.

Прямий метод, як правило, застосовується:

– у разі продажу великогабаритної і дорогої продукції промислового призначення. У деяких фірм на частку прямих продажів припадає близько 70% усієї експортної продукції промислового призначення. Це пов’язано з підвищенням технічного рівня і складністю товарів, які випускаються на ринок; зростанням частки унікального устаткування, устаткування комплектних підприємств, новітніх суден, літаків. Для враху-вання вимог покупця необхідно встановити прямі контакти між експортером та імпортером, починаючи зі стадії проекту-вання продукції і закінчуючи введенням її в експлуатацію;

– у випадку здійснення експортно-імпортних операцій сировини, напівфабрикатів, комплек-туючих частин і деталей тощо;

– у разі поставок товарів через закордонні підрозділи ТНК, що володіють роздрібною мережею.

– у разі здійснення експорту-імпорту промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

– у випадках закупівель сільськогосподарської сировини у фер-мерів країн, що розвиваються;

– у разі здійснення зовнішньоторговельної діяльності державних підприємств і установ країн, що розвиваються, шляхом органі-зації й проведення торгів.

До непрямих методів входить:

– торгівля через посередників (торговельні компанії та інші посередницькі фірми);

– торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки(ярмарки).

    Якщо аналізувати дані методи, то прямий метод має певні переваги:

• дає експортерам можливість установлювати тісні контакти з іноземними споживачами, здійсню-вати жорсткий контроль над торговими операціями;
• одержувати вищий прибуток за рахунок зменшення витрат на суму комісійної винагороди посередникові;
• краще вивчати стан і тенденції розвитку ринку;
• швидше пристосовувати свої виробничі програми до попиту і вимог зовнішнього ринку; знижувати ризик і залежність результатів комерційної діяльності від несумлінності посередницької організації.

Але даний метод має певні недоліки, такі як ризики зумовлені економічними, політичними та соціальними відмінностями. Непрямі медоди мають певні переваги, оскільки даний метод передбачає зменшення часу на збут товару. Підприємство «Уманська швейна фабрика» використовує прямі методи, що сприяє розвитку зовнішньоторгівельних відносин.